Тимчасові ліквідатори банків, або як "пощастило" Трансбанку?

Тимчасові ліквідатори банків, або як 'пощастило' Трансбанку?

Система виділення українським банкам грошей (т.зв. рефінансування) з самого початку свого піддавалася жорсткій критиці. Політики використовували цей факт, підкинутий самою кризою, у своїх цілях. Чиновники Тимошенко, і вона сама звинувачували Нацбанк у корупції при виділенні грошей, а противники уряду нагадували, що Тимошенко просто хоче дістатися до друкарського верстата, щоб ощасливити середньостатистичного українця усіма обіцяними їй благами. У чомусь і одні, і інші були праві, тому що рефінансування проводилося за незрозуміло яким критеріям.

Пізніше в хід йшла "важка артилерія" в особі силовиків. Урядове МВС, зрозуміло, знайшло порушення при виділенні коштів рефінансування, допитало ряд "топів" НБУ і навіть порушило чергові кримінальні справи, які мало чим відрізняються від вилову патрульними бомжів наприкінці місяця для поліпшення звітності. Як звичайно, далі гучних заяв і струсу повітря справа не дійшла. Цікаво, що за результатами своїх перевірок Генпрокуратура також знайшла порушення, але таких, які тягнуть за собою порушення кримінальних справ, виявлено не було. Таким чином, питання рефінансування практично з самого початку був лише для політиків темою перепалок на численних ток-шоу, щоб "посвітитися". Втім, в українській політиці інших цілей то і немає.

Відео дня

На шквал критики Національний банк України надійшов "винахідливо" - засекретив дані про обсяги рефінансування банків. Показавши, що прозорість в роботі НБУ далеко не головний принцип. Втім, час від часу інформацію "зливали" в ділові видання.

До початку 2010 року ситуація з рефінансуванням "устаканилася". За весь минулий рік НБУ надав банкам рефінансування на суму 64,4 млрд. грн. За січень було видано "всього" 1,4 млрд. грн. Багато банків, повертаючи ці кошти, голосно про це заявляли - мовляв, у них все добре. Ті ж, хто не зміг повернути, найчастіше виявлялися "під ковпаком" тимчасової адміністрації.

Станом на сьогодні тимчасові адміністрації працюють в 12 банках. Протягом минулого року їх було більше, але там, де "наглядачі" від НБУ не змогли нічого зробити, банки просто ліквідували. Втім, доля частини з них поки не вирішена.

Можна підозрювати, що у НБУ є достатньо жорстка установка шляхом насадження "наглядачів" просто "вбивати" банки (про скорочення їх кількості Нацбанк "мріє" ще з 2006 року), а не сприяти їх фінансового оздоровлення. Однією з ключових турбот тимчасових адміністраторів є пошук інвестора, але закінчується це зазвичай висновком ліквідних активів, втратами для кредиторів і приватних вкладників, а потім ліквідацією.

У цьому зв'язку можна навіть простежити тенденцію на прикладі декількох банків. На початку тимчасові адміністратори кажуть, що на банк претендують відразу кілька інвесторів або про домовленості з конкретним інвестором, але потім ситуація практично завжди закінчувалася ліквідацією банку. Більше того, окремі "інвестори" проявляли інтерес відразу до декількох банкам з однаковим результатом - відмовою від виконання взятих зобов'язань. Слова - це не гроші.

Показовим прикладом є ситуація з главою малого колективного підприємства (кооперативу) "Цілитель" Віталієм Черновим. Який був зацікавлений спочатку в придбанні банку "Арма", але передумав і 10 серпня минулого року заявив, що готовий провести фінансове оздоровлення шляхом збільшення статутного капіталу на 550 млн. грн., Вже "Трансбанку". Чим сильно здивував знають його людей, які поінформовані про відсутність у нього таких коштів. Матеріальний стан самого В.Чернова досить скромне: проживає у звичайній квартирі в спальному районі міста, використовує легковий автомобіль марки "KIA", що знаходиться під арештом. За даними ДАІ, крім цього автомобіля, під арештом знаходяться зареєстровані на В.Чернова "Міцубісі Паджеро" та "Ауді А-8", які також заарештовані, але вже за позовом "Укртелекому".

Крім покликання "бізнесмена", Віталій Чернов відчув себе ще й "політиком", і якийсь час був співголовою Союзу православних громадян України Валерія Каурова. У бесіді з оточуючими Кауров характеризує Чернова як афериста. Крім порожніх розмов, ніякої ефективної діяльності він не виявив, хоча обіцяв вивести діяльність організації на "якісно новий рівень". На перевірку у нього не виявилося ні можливостей, ні засобів - одні борги. Навколишні підозрювали, що В. Чернов створює фірми не для комерційної діяльності, а для створення образу успішного бізнесмена і згодом - фінансових афер.

Всі зареєстровані на Віталія Чернова підприємства маловідомі і ведуть лише незначну госпдіяльність. Як з таким "бізнесом" можна хоч щось обіцяти - незрозуміло. Зрозуміло, що нові обіцянки кооператівщіка Віталія Чернова також закінчилися нічим.

Можна припустити, що роль Чернова - штатний учасник схеми з ліквідації банків, до якої входить ще один цікавий персонаж, а саме, тимчасовий адміністратор "Трансбанку" Олександр Андрійчук. Отримавши цю посаду якось "по-дивному", його призначення відбулося з порушенням закону "Про банки і банківську діяльність", який забороняє перебування на цій посаді особи, яка є кредитором банку (на депозитних рахунках А. Андрійчука та членів його сім'ї в " Трансбанку "перебували майже 226 тис. грн).

Як кажуть, рибалка рибалку бачить здалеку. За даними джерела в Голосіївському РУГУ МВС, спільна діяльність В.Чернова і О.Андрійчука полягала в наданні та отриманні непідкріплені фінансових гарантій. Під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, посадовими особами банку отримано шість банківських гарантій від одного з іноземних банків на загальну суму 1,2 млрд євро, а О.Андрійчук запустив процес їх обслуговування. Гарантії видані на користь ТОВ "Квінта-ЕКС", засновником якого є все той же Віталій Чернов. У свою чергу російський "Сбербанк" попередив "Трансбанк", що ці гарантії не вдавалося, мають ознаки підроблених.

Тим часом, тимчасовий адміністратор "Трансбанку" намагається всіма силами довести справу до логічного кінця - ліквідації банку. Для цього йому в НБУ виділили останній карт-бланш - продовжили до 1 березня мораторій на задоволення вимог кредиторів у Трансбанку. Продовжили ж потім, щоб він встиг довести "дерибан" до кінця, тобто розпродати все ліквідне майно.

Складається таке враження, що робота тимчасових адміністраторів зводиться до пошуку псевдоінвесторів і закриттю банку. Втім, можна задатися питанням, куди дивиться НБУ? Адже ліквідація банку призведе до необхідності проводити виплати за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому знаходяться всього 4,3 млрд. грн, чого не вистачить вкладникам будь-якого навіть середнього банку.

Схема ясна. Під прикриттям тимчасової адміністрації працює схема розкрадання банків, що прикривається як НБУ, так і МВС. Вкладникам повертають кошти через Фонд гарантування вкладів, а ліквідні активи йдуть "потрібним людям". Схема діє як годинник. Поки всі пішли на вибори, нікому не діла до розкрадання невеликих банків. Може й пронесе. Авось і не помітять. У такому разі, потрібно перейменувати інститут тимчасових адміністраторів в "постійних ліквідаторів", щоб їх посаду відповідала суті того, чим вони займаються. Чому постійних? В Україні понад 180 банків, і роботи ще багато.