"Ні миру, ні війни, а армію розпустити ..."

'Ні миру, ні війни, а армію розпустити ...'

Про те, що військовий бюджет на 2009 рік не відповідає завданню підтримки боєготовності Збройних сил, хоча б на мінімально прийнятному рівні, було зрозуміло ще на стадії його формування.

Але в уряду з'явився такий універсальний аргумент, як фінансова криза, і в бюджеті армії урізали навіть критичні цифри.

В результаті, військові частини пережили повальні відключення від електропостачання (у тому числі, що знаходяться на бойовому чергуванні)! Скасовано всі можливі надбавки, які дозволяли дотягувати зарплати військових до середнього по Україні рівня доходів. Фінансовий дефіцит боляче вдарив по боєготовності: військам дано розпорядження про мораторій на польові виходи, заняття на місцевості, вчення ....

Уряд, проте, рапортує: армія отримує належне фінансування, в необхідному їй обсязі та в потрібні терміни.

Що, власне, армії потрібно, чого її позбавляють, і чим це загрожує?

Почнемо з того, що, Міністерство оборони на 2009 рік запросило 32,4 мільярда гривень. (2,5% від ВВП, що менше законодавчо обгрунтованої цифри). Структура його формувалася з урахуванням прийнятих у європейських країнах норм.

Кошти мали розподілятися наступним чином: 10,0 мільярдів - на розвиток озброєння, військової техніки та інфраструктури, 5,5 - на підготовку Збройних сил і 16,8 - на їх утримання.

Зазначені кошти дозволили б фінансувати реалізацію Державної програми розвитку Збройних сил України на 2006-2011, Держпрограми розвитку озброєнь і військової техніки ЗС на період до 2009 року, а також державних цільових програм в частині, що стосується переходу на контрактну армію.

Передбачалося фінансування таких статей витрат, як забезпечення військових житлом, адаптація звільнених з армії, забезпечення технічного утримання арсеналів і складів та утилізація надлишків боєприпасів і ракетного палива.

Були передбачені кошти для реалізації планів бойової підготовки, а також на підтримку нормального рівня соціального забезпечення військовослужбовців.

Зрозуміло, що в умовах кризи було б виправдано зниження загального рівня фінансування. Так роблять і в сусідніх країнах. Наприклад, на початку лютого військово-політичне керівництво Росії заявило про перегляд свого військового бюджету на 2009 рік, урізуючи його на 15%.

Але, тим не менш, президент Медведєв заявив: фінансування військових програм, що стосуються переозброєння російської армії, скороченню не підлягає.

Здавалося б, не логічно постачати армію новим озброєнням і при цьому скорочувати обсяги бойової та професійної підготовки. Який толк від нової зброї, якщо особовий склад не вміє з ним звертатися? Але в умовах кризи це заділ на майбутнє: армія отримує базу для розвитку після закінчення фінансових труднощів.

В Україні все інакше. Фінансисти українського Міноборони підготували свої пропозиції щодо "кризового бюджету" з метою забезпечення мінімального виконання основних планів розвитку і підтримки на прийнятному рівні боєготовності підрозділів і частин.

Вийшли на мінімально необхідну суму 17500000000 (1,67% від ВВП, або 54% ??від потреби). З них 4,2 мільярда передбачалося виділити на розвиток озброєнь, військової техніки та інфраструктури, 2,4 - на підготовку Збройних сил і 10,9 - на їх утримання.

Важлива деталь - структура доходів бюджету. Як відомо, військовий бюджет складається з двох основних частин - виплат з держбюджету і спеціального фонду, який формується за рахунок унікальної, як для загальносвітової практики, статті доходів - господарська діяльність Міноборони.

Інакше кажучи, спецфонд - це кошти, які дозволили армії заробити.

Важливо відзначити, що, як показує практика, за рахунок реалізації майна та надлишків, армія, в кращому випадку, здатна заробити максимум мільярд на рік.

Тим не менш, незважаючи на кризовий рік, армійський дохід для формування спецфонду планується на рівні 1, 2156 мільярда.

З них 606 600 000 - власні надходження, 311,0 - надходження від реалізації нерухомого майна Міноборони і 298 мільйонів - надходження від реалізації надлишків техніки та іншого майна.

Цікаво, що такий проект бюджету був підтриманий профільним комітетом Верховної Ради, про що його члени повідомили бюджетному комітету ВР. Ці цифри і були винесені на затвердження уряду.

У підсумку Міноборони отримало бюджет на 2009 рік у 11,7 мільярди, тобто 0,83% від ВВП (а це фактично в 1,3 рази менше бюджету на 2008 рік), що складає 36,1% від необхідної потреби армії. З яких армія ще й повинна заробити завідомо нереальну суму - 4,2 мільярда. З держбюджету армія отримає всього 7,4 мільярда.

До слова, про спецфонд. Анекдотичність ситуації полягає в тому, що Кабмін, зобов'язуючи армію заробити нереальні кошти, робить все можливе, щоб цього не сталося.

Міноборони не може продати майно вивільнюваних військових містечок: Кабмін заборонив це робити і не поспішає визначити механізм таких продажів. Крім того, уряд ще й намагається вивести з підпорядкування Міноборони активи, здатні приносити армії прибуток. Наприклад, концерн "Техвоєнсервіс".

Кабінет Міністрів пропонує в принципі ліквідувати Департамент надлишкового майна і земель і створити спеціалізоване підприємство "Укрспецторг", яке підпорядкувати уряду. Проекти відповідних постанов вже чекають черги на розгляд КМУ.

Все це викликає масу питань щодо адекватності ініціаторів таких рішень.

Запропоновані армії 7,4 мільярда дозволяють лише платити зарплати військовим, причому без урахування належних їм за законом виплат, оплачувати комунальні послуги і годувати солдатів.

На розвиток озброєнь, військової техніки та інфраструктури буде виділено всього 235 мільйонів, на підготовку Збройних сил 639,8, на утримання 6 553,8. Це і є "бюджет проїдання" у чистому вигляді!

Ні про який розвиток Збройних сил і навіть просто збереженні обороноздатності України мови бути не може.

Аналіз, проведений у профільних структурах Міноборони, свідчить, що наслідком такої ситуації передбачувано будуть:

- Зменшення мінімум в 2 рази військових частин, готових до виконання завдань за призначенням;

- Різке падіння рівня справності високотехнологічних озброєнь і військової техніки;

- Повна зупинка робіт з відновлення та модернізації озброєнь;

- Професійна деградація особового складу;

- Невиконання міжнародних угод у військовій сфері мінімум на 75%;

- Зменшення реального грошового забезпечення військовослужбовців на 14,5-15,8%;

- Повна зупинка будівництва житла для військових;

- Загальне падіння морально-психологічного стану військовослужбовців через значне зниження рівня соціального захисту, а також масове звільнення з лав Збройних сил.

У такойсітуаціі Україна, мабуть, повинна відповісти на основне питання: а чи потрібна їй армія взагалі? Враховуючи все вищевикладене, питання не пусте.

Зараз Міноборони вимагає збільшити бюджет на 2009 рік на 8,9 мільярдів, щоб не допустити деградації та деморалізації української армії в самому широкому сенсі. Чи почують військових у Кабміні та парламенті?

Автор - експерт Центру політичного аналізу "Стратагема"

"Ні миру, ні війни, а армію розпустити ..."