Бюджетна жадібність згубила депутатів у першому читанні

Одним з головних аргументів "проти", що прозвучали з трибуни, було неврахування поправок, внесених тим чи іншим нардепом або фракцією в текст документа. При цьому народні обранці, на відміну від свого спікера, замовчували про цікавою подробиці: в четвер на розгляд пропонувалося не те, що ще 15 вересня (згідно з положеннями тематичної резолюції) вніс до ВР Кабмін, але те, що вони самі двома тисячами своїх поправок потім з цього зробили. Від бюджету, підготовленого Юлією Тимошенко, залишилися, по суті, "ріжки та ніжки". Ну, там, преамбули в основних розділах, загальні формулювання. Останнє депутати перекроїли на свій лад.

Загальна сума їх "художеств" склала, ні багато ні мало, 100 млрд. гривень. Саме на цю суму слід було, на думку народних обранців, збільшувати головний фінансовий документ. Здійснити такі розтрати, природно, неможливо, і самі депутати це чудово розуміють. Тим не менш, вони вирішили картинно "образитися" на "нехороше уряд", який проігнорував їхні побажання.

Те, що в період "міжвладдя" уряду і, зокрема, Віктору Пинзенику, стурбованому необхідністю всидіти одразу на двох стільцях - партійному і кабмінівський - було попросту не до того, в розрахунок, звичайно, не приймали. Більше всіх журився на цей рахунок Володимир Литвин, "єдиний інститут, якому взагалі потрібен цей бюджет, - Верховна Рада", - констатував спікер. "Ну, може, ще Мінфін", пом'якшав він, покосившись в сторону пустуючої ложі уряду, в першому ряду якої самотньо сидів Віктор Пинзеник. Міністр, мабуть, ще з ранку зрозумів, що "кіна не буде", тому на закиди на свою адреса не реаігіровал і взагалі - сприймав те, що відбувається философично. "Деконструктивного" настрій депутатів він списував на "стихійне лихо" - вибори. Мовляв, кожен хоче з строчки бюджету зробити собі агітку.

Так, одним з каменів спотикання стала суперечка навколо ініціативи збільшити дефіцит бюджету з 1.9% (за версією КМУ) до 3% (за версією ВРУ).

Небайдужим залишився представник Рахункової палати, який запевняв: всі проблеми - від процедури. На його думку, Верховна Рада повинна приймати бюджет так само, як звичайний закон, а не "футболять" між парламентом та Кабміном від внесення і до третього читання. Тоді, мовляв, і час, і можливості для саботажу значно скоротилися б.

Втім, чинна процедура також таїть у собі цікаву особливість, про яку всі чомусь замовчують. Так, у першому читанні голосуються не доходи бюджету, а лише витрати. Ось чому кожен народний депутат намагається "застовпити" цифру побільше, відстоюючи її потім з піною біля рота. Справді: хто ж, наприклад, відмовиться від збільшення вливань в сільськогосподарську, припустимо, галузь, мільярдів отак на 20? А питання, де їх взяти і як поєднати непомірний апетит ще з тисячами таких же поправок - головний біль Кабміну та другого читання.

У колишні часи питання вирішувалося просто: Банкова говорила "треба", Азаров на Кабміні важливо підтакував, і парламент відповідав незмінне "є". Тепер у нас, звичайно, демократія, Верховну Раду "нахиляти" нікому, за сміховинні 179 "за" карати нікому, бо, доведеться Кабміну забирати назад прообраз свого творіння і робити з нього, аж до першого листопада, один великий компроміс.

Те, що в перший день останнього місяця осені бюджет таки затвердять, яким є, сумніву практично не підлягає. Занадто ризиково зривати зараз всі мислимі і немислимі строки, відкладаючи питання на "потім", а якщо бути зовсім відвертим - на "після виборів". Очевидно, переможець перекроїть його "під себе", але хто стане тріумфатором - велике питання. Тому безпечніше прийняти те, що є, а потім вже коригувати. Внесення перших змін до бюджету-2006 експерти прогнозують у квітні-травні. Причому не тільки тому, що у нового уряду жити за лекалами старого навряд чи вийде, але і зважаючи причин суто економічних, зокрема - зайво оптимістичних макроекономічних показників, покладених в основу самого документа.

Очевидно, також, що відбувалося в сесійній залі вчора - легка розминка перед справжньою сутичкою. Коли мова зайде про доходи, які ніяк не хочуть збігатися з передвиборними витратами, депутати проявлять, безсумнівно, більше спритності. Так, за словами одного з членів бюджетного комітету ВР, в процесі підготовки до першого читання "на комітет" приходило "півтори каліки", "зате, коли до другого дійде, стільців не вистачить", - з усмішкою прогнозує народний депутат.

Відмова затвердити документ у першому читанні вже зараз, відправивши його для "відшліфовування" до Кабмін в надії на щедрість уряду, виглядає з боку депутатів дещо самовпевнено. Вони, мабуть, вирішили: "гуляти так гуляти". Або вносити всі поправки, або "не пропускати" взагалі. Так, в першому читанні проект не підтримало відразу кілька великих фракцій, голоси хоча б однієї з яких могли стати вирішальними. Найбільше веселилися з цього приводу "регіонали": "нарешті випав шанс проявити опозиційність", - говорили вони.

Правда, це ще велике питання: чи зможе провал бюджету виправдати їх перед виборцями після підтримки обох нових Кабмінів і головних урядових ініціатив.

Зате натиснути зелені кнопочки "за", незважаючи на те, що напередодні божилися цього не робити, змогли, нарешті, комуністи. Справді: чому не підтримати те, від чого відмовилися інші?