Глава міського суду Рівного покриває педофіла?
Останні два дні громадяни м. Рівне пікетують Верховний суд України з метою недопустити призначення Глави Рівненського міського суду на третій термін. За словами пікетників, жителі міста втомилися від численних "справедливих" рішень судді Петра Денисюка у цивільних і кримінальних справах. А особливу стурбованість мешканців міста викликало резонансну справу про наругу батька над 5-річною Мирославою Бєльчик, кілька років избегающего кримінального покарання завдяки заступництву судді Денисюка.
Чи всі рівно в Рівному?
З Рівного вже неодноразово лунали чутки про особливий підхід до вирішення справ Главою міського суду Петром Денисюком. То по сумнівному рішенням суду заберуть сподобався комусь земельну ділянку у садового товариства, то підробили документи і "забудуть в сейфі" кримінальну справу, роками не передаючи його для подальших слідчих дій. А то й фальсифікують відмова від позову від особи однієї давно померлої громадянки.
Однак, звернемося до фактів. Вони, як відомо, річ уперта.
Так, Денисюк П.Д., будучи главою суду й діставши 17 серпня 2006 адміністративні позови Парікови Е.М. до СЗАТ "Плодорозсадник" і Рівненської міської ради притримав дану справу у себе до 25 вересня 2006 року. Потім він розписав дану справу в цей же день на суддю Куцоконя Ю.П. і самостійно виніс постанови про повернення позовів позивача, мотивуючи це нібито їх відмовою від позовів.
7 вересня 2006 до Рівненського міському суду Рівненської області було представлено 3 позовні заяви від представника лютого О.І., Самолюк Л.А. і Дзядик О.М. і Дмитра І.М., Калімті Т.М. до СЗАТ "Плодорозсадник" і Рівненської міської ради про визнання недійсними рішень. Зазначені справи було розписані на заступника голови Рівненського міського суду Рівненської області Куцоконя Ю.П. і знаходилися в його проведенні.
28 вересня 2006 глава Рівненського районного суду Рівненської області Денисюк П.Д. під надуманими обставинами витребував зазначені справи, прийняв їх до свого провадження, об'єднав декілька справ в одне проведення. Вже 10 жовтня 2006 Денисюк виніс постанову, і залишив справи без розгляду на підставі нібито поданих заяв сторін про відмову від позовів.
Мертві "відмовники" з позовами на прийомі у судді.
Подальша перевірка прокуратури встановила, що всі ці дії були вчинені Денисюком П.Д. протиправно, без виклику сторін, без повідомлення сторін про час і місце, і, до того ж, на підставі підроблених документів. Так, ті самі "відмови" нібито були написані і прийняті безпосередньо Денисюком П.Д. від громадянки Самолюк Л.А 28 вересня 2006. Примітно, що до того дана справа була призначене іншим суддею до розгляду на 29 вересня 2006 року, тобто на наступний день.
Але цікаво інше. Суддя Петро Денисюк стверджує, ніби то від громадянки Самолюк Л.А. їм було прийнято заяву про відмову від позовних вимог до СЗАТ "Плодорозсадник" і Рівненської міської ради, датований 21 вересня 2009 року. За його словами він особисто на прийомі отримав від громадянки Самолюк Л.А. заяву про відмову від позовних вимог 28 вересня. На жаль для судді Денисюка, це виявилося безпринципною брехнею, так як громадянка Самолюк Л.А. померла за 4 дні до так званого "прийому" у Глави міського суду і не могла бути присутньою у Денисюка П.Д. Точно також, як і не могла підписувати будь-які заяви 21 вересня 2006, оскільки перебувала у вкрай важкому положенні, не рухалася і не могла розмовляти після перенесеного інсульту.
Всі заяви, які нібито на особистому прийомі 28 вересня 2006 були прийняті Денисюком П.Д. особисто у сторін, були підроблені на одному комп'ютері і підписані однією людиною. Це при тому, що прийому громадян у судді в цей день не було. А в канцелярії суду вказані заяви були зареєстровані аж 12 жовтня 2006 року.
Дивні справи, гідні пера М.В.Гоголя відбуваються в місті Рівне!
Мабуть, виключно з любові до правосуддя, жителі міста встають з могил, пересилювати інсульт і параліч, аби відмовитися від своїх законних вимог на благо міського судді Денисюка. Але навіть ці містичні неспівпадання, підробка документів та фальсифікації меркнуть у порівнянні з справою про наругу над 5-річною дитиною.
Навіщо суддя Денисюк береже педофіла від покарання?
Два роки тому Рівне сколихнула новина про кримінальну справу на Бельчика Ю.П. згодом позбавленого батьківських прав, неодноразово бив та гвалтував власну 5-річну дочку. Здавалося б, в будь-якій нормальній країні за злочин закону і наругу над дітьми був би винесений найжорстокіший вирок. Але не такий "справедливий" суддя Денисюк.
Незважаючи на те, що кримінальна справа № 51/175-06 разом з обвинувальним висновком і листом прокурора Рівненської області було передано в суд ще 18 червня 2007 року, воно досі не розглянуто. Розгляд справи затягувався, кілька розмінявся склад суддів, однак об'єктивного і неупередженого розгляду справи так і не було. Останньою постановою суду від 6 липня 2009 року, з формальних причин справу знову направлено на додаткове розслідування. І це попри те, що сукупністю досліджених судом доказів доведено вчинення Бєльчик Ю.П. в результаті свідомої поведінки форм фізичного і психологічного насильства над малолітньою дочкою!!
Мати постраждалої в результаті насильства Мирослави Бєльчик неодноразово зверталася із заявами про передачу справи з Рівненського міського суду до іншого суду, і з заявами про відвід складу суду. Однак, всі її заяви були відкинуті, як необгрунтовані. Разом з тим, зазначений склад суддів явно не приховує зацікавленість і упередженість у зазначеній справі на користь обвинуваченого - батька-гвалтівника. Інакше, навіщо суду тиснути на свідків і вимагати зміни показань на користь обвинуваченого? Більше того, зафіксовані факти тиску на експертів - фахівців-гінекологів з метою зміни ними показань знову ж на користь насильника. І на додаток до всього суд позбавляє потерпілу сторону процесуальних права знати про час і місце розгляду справи, не прнімать її запитання, і всіляко заважає матері нещасної дитини брати участь у розгляді справи.
Мабуть, для подібних людей мораль і суддівська етика є лише рядком у річному бюджеті. Хоча, після такого називати їх суддями занадто багато честі. Та й людьми, мабуть, теж. На користь останнього говорить той факт, що складом суду систематично ігноруються положення чинного КПК України щодо необхідності визнання матері постраждалої дитини потерпілої. Всупереч тому, що на стадії досудового слідства вона була визнана потерпілою, далі судом вона, і, відповідно її дочка, визнані судом свідком (!) При цьому в порушення всіх можливих актів законодавства суд призначив стороннього опікуна, який надає "потрібні" свідчення в суді . Від потерпілої сторони ховаються факти проведення судових засідань, не надаються матеріали кримінальної справи, про час і місце розгляду справи навмисно не повідомляється.
Одностайне несхвалення правозахисників.
Характерною особливістю цього скандалу навколо призначення Денисюка Главою Рівненського міського суду на третій термін є дивовижну одностайність представників різних політичних сил. Проти призначення Денисюка виступили депутати Верховної Ради України глави та члени Комітетів ВР з питань правової політики та з питань Правосуддя Лукаш О.Л., Кармазін Ю.А. Лабунська А.В., а також - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини омбудсмен Н.І. Карпачова та інші. Що характерно, всі ці депутати представляють різні політичні сили і блоки. Однак справедливе обурення протиправними діями судді Петра Денисюка виходить за рамки політичних розбіжностей. Це справа права і закону, що стоїть над політичними розбіжностями.
Людина, що покриває гвалтівника і підробляла документи, не може бути суддею. Не повинен. Не в праві. І це варто врахувати суддям, для яких репутація і честь не порожній звук. Протиправні дії Глави Рівненського міського суду Петра Денисюка не можуть залишитися непоміченими Радою суддів України , незважаючи на близькі, відносини Петра Денисюка та Голови Ради Суддів Петра Пилиповича Пилипчука, що припадає кумом плачевно відомому судді. Рівність всіх перед законом має бути єдиним керівництвом для Ради суддів, коли вони будуть приймати рішення про те, кому керувати міським судом Рівному.
