Африканський синдром Віктора Ющенка

Чому президенти йдуть на вибори одні, а після виборів стають невпізнанно іншими?

Американський президент Трумен переміг на виборах, ратуючи за "свободу торгівлі". За що отримав прізвисько "торговця". З президентського крісла віддає наказ кидати атомні бомби на Японію. Не "торговець" - а махровий яструб в чистому вигляді.

Напередодні перших своїх виборів Кучма - войовничий антикорупціонер. Купив виборців на слоган на ті часи революційний: "Корупціонерам і бандитам - тюрми!" Придумав цю хохму для виборців вчорашній комсомолець Діма Табачник. Спритно підсадив рудого таргана в президентське крісло. Як тільки "борець з корупцією і бандитами" сів у ньому - відразу став розмножувати в Україні паразитів-трутнів, офшорних бандитів, іншу погань.

Ющенко, як старанний учень Кучми, до задоволення рудого таргана нічого нового в передвиборному одурманенні виборців не придумував. - Краще нехай скомунячили передвиборний лозунг у мене, - свого вчителя, - ніж у якогось козла з боку. Наступник,-як, - задоволено потирає пологовий створення лапкою свій тарганів животик, йдучи на заслужений відпочинок.

Життя - театр, люди - актори, передвиборна боротьба - шоу. Самодіяльні - наївні, на відміну від професійних артистів-пройдисвітів, всерйоз сприймають театральну постановку, в якій беруть участь. До сліз відданості в очах, до кольок у печінці, животом по камінню майдану повзуть слідом за месією, що при першій же серйозній перевірці на вошивість виявляється грою уяви, фантомом. Плодом, так сказати, демократії, підгнилі зсередини.

Львів. Задушливий зал оперного театру. На святкуванні 150-річчя Івана Франка - львівська еліта: кому за п'ятдесят-шістдесят. Хоч би для телекартинки посадили в партері парочку двадцятирічних! Можна подумати, що форпост української національної ідеї скоро вимре.

Але це не так. Склад запрошених на зустріч з Президентом добирався з урахуванням рекомендацій-побажань запопадливо канцеляристів: "Його Величність повинні ми уберегти від усіляких йому непотрібних зустрічей, усіляких дратівливих питань і грубих вигуків із залу, що можуть вплинути на святковий настрій Його Величності".

У київському палаці "Україна" Президент з'явився на Всесвітньому Конгресі українців у вишитій українській сорочці. Щоб ніхто не засумнівався: "Ющенко - українець? Чи тільки так нам здається? "

У Львові Президент теж постав народу в українській вишиванці. Дивіться, мовляв, я такий же щирий, як і ви. Я ваш президент. Не вірите? - Подивіться, на мені вишиванка ...

З чого це раптом Президенту України знадобилося переодягатися в вишите? Відмовився від персонально пошитих паризьким кутюр'є європейських сорочок. Невже, завтра відмовиться і від чудо-костюмів з паризького бутика, послугами якого користуються, крім Президента України, королі і принци з Саудівської Аравії та Бахрейну? Та стане одягатися в підперезану помаранчевим поясом свитку, а на мудру голівоньку - смушеву папаху. Козак, та й годі!

Президент Венесуели Уго Чавес чомусь не ходить в сомбреро. Венесуельський народ і без сомбреро знає, що Чавес - президент їхньої країни. Доводити своєму народу, що він не осів і не черепаха, Чавесу немає ніякої необхідності.

Аналогічно поводяться президент і прем'єр Ізраїлю, їм немає потреби ходити в ярмолке і відпускати пейси. Ізраїльтяни і без того знають, що їх президент і їх прем'єр - НЕ бедуїни або які-небудь Сінгх, а євреї.

А ось близький приклад. Володимир Путін не з'являється в публічних місцях в російській сорочці-косоворотці, да в червоних сап'янових чобітках на дзю-доістскую його ніжку. Росіяни і без того вірять, що Путін - росіянин за національністю; по-друге - патріот Росії, якого важко знайти. Без підписаних "гієнами" і "шакалами" з Путіним "універсалів", - клятв у відданості президенту і національним ідеалам Росії, - навколо нього щільно групується російський політикум.

Прем'єра Японії ніколи не бачили з мечем самурая за поясом, а президент США Джордж Буш ще жодного разу не виступав у Конгресі в ковбойських мокасинах і в ковбойському капелюсі.

Але є виняток із загальних для європейських VIP-персон правил офіційного одягу для присутності на церемоніях, при публічних виступах.

Африка на те й Африка, щоб африканські королі та імператори (за сумісництвом прем'єри і президенти) підкреслювали своє національне походження квітчастим національним вбранням. Для звільнилися від чужоземного гніту це дуже важливо, щоб їх приймали за гордих представників темношкірого народу, а не просто за негрів, повзаючих під палицею плантатора.

Виходить, наш вельмишановний Президент України останнім часом став підвладний африканському синдрому. Ймовірно, Рибачук прогавив ситуацію, допустив проникнення в президентуру якогось вірусу, по суті, нешкідливого. Раз вже так сталося, нехай народ намилується на свого Президента у вишитій сорочці. Може, ще більше полюбить його?

Віктор Андрійович, дорогий наш Президент! Ми і без демонстрації української вишитої сорочки добре знаємо, що Ви - українець. Що Ви, до того ж, і всенародно нами обраний керівник країни, а не щось там інше, що в пристойному суспільстві вголос не вимовляється.

... Ретро-спогад. У київському університеті, де пурхала Телептічка, на її курсі звідкись з'явився мужичок у вишиванці, і Тишко-нишком став пропонувати студентам створити підпільну націоналістичну організацію. Хлопці відразу розкусили провокатора і турнули стукача від себе подалі. Як з'явився мужичок, так раптово і розчинився ... А намалювався на першому з'їзді РУХу. У "професіонала" до того часу відросли пишні "шевченківські" вуса. Потім "ветерана-патріота" бачили в суспільному військової організації, де він був чимось на зразок ікони. Зовсім недавно його "вишита" фізіономія промайнула в телетрансляції Конгресу українців.

Поет Василь Стус ніколи не показувався на літературних вечорах в українській вишиванці. Нема чого Стусу це було. Ліну Костенко також ніхто не пам'ятає на людях у вишитій українській сорочці. Знають і пам'ятають її поезію. Зате Союз письменників України був переповнений "Вишиваний" поетами і письменниками, як бочка, відправлена ??до жовтневих або травневих свят в колгоспне "сільпо", набита іржавої оселедцем. Академіки Корнійчука, Бажана, стельмахи і спати лягали в вишиванках. Україно-звучних прізвищ було недостатньо, "іудам" були потрібні додаткові докази їхньої щирості .

Після здобуття Україною Незалежності вмить понадівали вишиті сорочки вчорашні партюкі, роками морівшіе українську духовність, українське слово. Нікчемні та нікчемні здатні заради живота свого переодягатися в що завгодно, стільки разів, скільки потрібно.

... Залишилося підхопити ініціативу Президента Ющенка ще й Прем'єру Януковичу зі спікером Морозом. Ось це буде славна трійка, хоч і без бубенцов, - задивишся! Точно будемо знати, що Україна керують справжні (!) українці, ТОМУ ЩО у вишиванках. А чи не слуги американські чи подпацанкі московські.

PS Ледь не забув. Вибач, Тарасе Григоровичу!

Хто-небудь бачив Українця і Поета у вишиванці на прижиттєвої фотографії?

То-то ще буде.