Її мета - 2009. Тимошенко крупно пощастить, якщо її "покатають"

Рішення СПУ і БЮТ винести за дужки коаліційної угоди питання затвердження прем'єра і спікера не повинно нікого обманювати. Для Юлії Тимошенко нинішня ситуація є дуже сприятливою в боротьбі за владу, щоб відмовитися від неї і стати рядовим, нехай і високопоставленим, політичним гравцем.

Витоки нинішнього високого рейтингу лідера БЮТ беруть свій початок від липня 2004 року, коли Віктор Ющенко підписав з Юлією Тимошенко угоду про створення коаліції "Сила народу" і таємний протокол, який передбачав її прем'єрство в разі перемоги Віктора Андрійовича у президентській гонці. Наступні події немає сенсу переказувати - вони добре відомі практично всім жителям України. Тимошенко в рівній мірі заслужила прем'єрський портфель і впала жертвою власної гіпертрофованої активності і не реформованої на той момент Конституції. Правда, це не завадило леді Ю провести надзвичайно ефективну виборчу кампанію. Передвиборчі заяви "нашоукраїнських" вождів і позиція самого Ющенка загнали главу держави в ситуацію, яку шахісти називають "цугцванг": кожний наступний крок тільки погіршує становище політиків, які ризикнули протистояти просуванню Юлії Володимирівни до влади.

У нинішньому положенні найскладніше для Тимошенко - зберігати спокій. Але саме холоднокровність може стати запорукою не тільки її успіху, а й усього подальшого майбутнього блоку - занадто багато замкнуто на Юлію Володимирівну. Гіпертрофована централізація БЮТ дозволяє різко розгортати його і оперативно реагувати на виклики як з боку противників, так і ситуативних союзників. Можливість діяти активніше, швидше, енергійніше надає Юлії Тимошенко найчастіше вирішальну перевагу в умовах тривалої політичної кризи. Леді Ю вміло конвертує свою політичну активність в горезвісну суспільну легітимність. Власне, нічого дивного в цьому немає: лідер БЮТ персонально об'їздила в ході виборчої кампанії більшість регіонів країни.

Якщо кандидатура Юлії Тимошенко буде внесена в парламент і набере 226 голосів, то це призведе не тільки до повторення торішніх досягнень уряду, якими виявилися задоволені прості громадяни і розчаровані представники еліти. Швидше за все, їй доведеться докласти максимум зусиль для формування уряду за прийнятним для себе алгоритмом. Юлії Володимирівні важко, навіть безглуздо розраховувати на лояльність губернаторського корпусу, зате навички досвідченої популістки дуже знадобляться. Як і хороша юридична служба - главі уряду належить освоїти весь новий обсяг повноважень, і не доводиться сумніватися, що Тимошенко постарається не просто "на педальки понажимать і кермо покриття", а надійно візьметься за штурвал управління виконавчою владою.

Прогнозований багатьма експертами системна економічна криза може стати серйозним випробуванням не лише для Тимошенко-прем'єра, а й для всієї країни. Юлії Володимирівні тільки й залишиться, що визначити зручний момент і перекинути, навіть не розділити, а саме перекинути відповідальність або на парламентаріїв, або на главу держави. Після цього збереження прем'єрського портфеля або ефектний відхід в опозицію буде вибором, спроектовані на суспільно-політичну ситуацію.

Якщо ж Юлія Тимошенко буде висунута кандидатом у прем'єри, але "випадково" не набере необхідний для затвердження на посаді мінімум депутатських голосів, то у неї будуть фактично розв'язані руки. Чи варто сумніватися, що Юлія Володимирівна зможе в ролі лідера парламентської опозиції продовжити процес перетягування під свої знамена "помаранчевого" електорату. І при цьому у неї буде повне моральне право вести нехай не публічні, але інтенсивні консультації з представниками Партії регіонів. Якщо ж будуть ініційовані повторні парламентські вибори, то тут БЮТ цілком може навіть поліпшити свій результат на парламентських виборах, що став ввечері 26 березня несподіванкою для багатьох.

Найбільш несприятливий варіант для Юлії Тимошенко - опинитися без прем'єрського портфеля в недраматіческіх обставинах. Добре відомо: лідеру БЮТ вдається набирати очки переважно в критичні моменти розвитку держави, затишшя їй на руку не грає. Зазвичай поки опоненти і союзники гарячково шукають вихід із кризових ситуацій, Тимошенко приймає рішення. Спокійне і беземоційний поділ посад у вищих ешелонах влади не дозволить Юлії Володимирівні отримати сильний імпульс на шляху, який вона збирається пройти в найближчі кілька років. Це шлях до президентства, і його за законами жанру краще починати з зручного майданчика - небудь з прем'єрського кабінету, або з крісла лідера парламентської опозиції.

Євген МАГДА, DailyUA