Краще пізно, ніж ніколи, 14 січня 2007
Нікому не потрібен лікар, який виліковує хворобу, але вбиває хворого.
Тоді навіщо, запитаєте ви, борці з президентськими вето Янукович і Мороз погодилися
провести з Ющенком другий тур Універсаліади 14-15 лютого? Може, подумали
вони, президент буде їм вдячний хоч за таку форму подяки як
згоду сісти з велемовним лідером нації за круглий стіл? Адже після того,
як 4 серпня антикризова коаліція отримала практично всю реальну
владу в країні, число "вірних лицарів Круглого столу на Банковій" різко
зменшилася. Причому і серед донецьких, і серед соціалістичних учасників.
Чи справа, може, в тому, що передвиборні програми більшості наших
політичних партій перетворилися на якусь обіцянку раю для дурнів, а
ефективного і ділового уряду в Україні ПОКИ створити так і не
вдалося?! Часом навіть не зрозумієш: чи то гора народила мишу, чи то миша не
змогла народити гору?
Як виявилося, натовп БАГАТІЇВ - ПІСЛЯ тиранія - ПОВИННА ОБСЛУГОВУВАТИ ЦЕЛАЯ
країною бідняків! І мила "м'яка війна за Східну Європу" - без всякої
опори на корисливу і некомпетентну національну еліту, перетворилася на
цьому зв'язку, для двох супердержав в якийсь нещасний випадок на їх
політичному виробництві (так, політика не робиться в білих рукавичках, але
політика РОБИТЬСЯ або НЕ РОБИТЬСЯ). Та й сам планетарний катаклізм у вигляді
розпаду російсько-радянської імперії мав би породити водночас не
тільки ісламський фундаменталізм в усьому світі, тероризм, парниковий ефект і
так звану битву Заходу і Москви за Чорне море (перший після штурму
Севастополя військами Наполеона Третього і королеви Вікторії ), але також
небудь ЩЕ. Ну, наприклад, всі ми очікували після краху СРСР отримати свою
порцію ДЕМОКРАТІЇ, ПРОЦВІТАННЯ і СВОБОДИ!
Втім, розчарування - це теж свого роду звільнення, теж свого роду
СВОВОДА, правда, поки далека від процвітання. За передвиборної тріскотні
обіцянок і по післявиборчої "товщині бутерброда" рядовим виборцям,
нарешті, стало зрозуміло, що більшість наших політиків - не з правого або
лівого табору, а прямо - з піонертабору! Бо "нових друзів", які прийшли
на зміну "старим кумам", поки не зупинила навіть така демонстрація сили
парламентсько-президентської республіки як мораторій на продаж землі.
Яценюк раніше стверджує, що "ВІН не підпише НІЧОГО. Або будемо судитися.
Відбувається це насамперед тому, що мораторій насилу був вибитий у
Банкової таким ситуативним конституційною більшістю Верховної Ради,
яке абсолютно по-різному бачить майбутнє колгоспних наділів: проти
шапкозакидування виступили одночасно і комуністи, які застрягли на
колгоспах-кибуцах; та латифундисти, вже давно безкарно скуповують НЕ сотки,
а сотні гектарів метрових чорноземів.
А може, будь-який парламент будь-якого володаря вчить, використовуючи ЙОГО ВЛАСНІ
заборонені прийоми? Адже по суті своїй саме імперативний мандат окремого
депутата, який не дає йому стати перебіжчиком, тільки й зможе змусити
ПОЛІТИЧНІ СИЛИ хоч зрідка таки домовлятися з КОЛЕГАМИ (як
висловився з приводу спільних з БЮТ подолання президентського вето один з
запеклих регіоналів).
Ну, а що ж заважає в такому випадку самої Банкової, яка вже неодноразово
меморанділа з біло-блакитними домовитися з БЮТ? Ну, хоча б за такою ось
бютівської ідеї: ні Нідерланди, ні Ізраїль, мовляв, взагалі не передають у приватну
власність сільгоспугідь, що не заважає їм тримати перше місце за
виробництву відповідно свинини і огірків. Чи у нас навіки-вічні будуть
при владі тільки два типи політиків: зарозумілі і горді? А де ж, в
такому разі, досвідчені, толерантні і хитрі?
І вже зовсім незрозуміло для мене ПОВНЕ відсутність у нашій країні протягом
15 років чесних референдумів з таких ключових питань як ЗЕМЛЯ: адже це
віддаляє нас не лише від Швейцарії, де референдуми проходять кожен місяць і
де зариті наші головні національні багатства, але також і від Європейського
Союзу, який саме на референдумі в кожній окремо взятій країні
ПРИЙМАВ, але НЕ ВЗЯВ поки, наприклад, Європейську Конституцію (і терпить).
Завжди пам'ятай, можновладці: якщо будучи щедрим, ти давав більше, ніж
міг; то, ставши гордим, ти тепер береш менше, ніж тобі сьогодні потрібно.
Віктор Чайка, шеф редактор сайту http://www.scandalissimo.kiev.ua
