Про демократію, цінності життя і не тільки ...

Сьогодні дуже багато говорять про демократію, вона центр нашої уваги. Демократія проникає в наше життя, але якось несміливо і дуже часто те, що декларується, розходиться з тим, що ми бачимо в реальності. В енциклопедичному словнику'' Політологія'' про демократію написано: що демократія - народовладдя, що це одна з основних форм правління, політичної та соціальної організації суспільства, держави і влади .. це політичний режим, зазвичай пов'язаний з республіканською формою держави.

Для розвитку демократії необхідні сформовані стійкі соціальні та політичні орієнтації суспільства і його керівництва на розвиток. Будучи цілісним, суспільним явищем, справжньої, в сучасному суспільстві, вона може бути тільки коли є загальною. Демократія не може бути повноцінною, якщо вона вибіркова, допускається в одних сферах життя суспільства, в одних питаннях, але не допускається в інших. Інакше кажучи, демократія не допускає винятків з демократичної процедури. Демократія - результат творчості народних мас, передових представників суспільства і його керівництва. Демократія несумісна з опікою зверху, з боку будь-яких правлячих сил. Демократія це дивовижне надбання, можливість суспільства, якому суспільство ще має навчитися. Навчання демократії досить тривалий, осмислений процес, що вимагає залученості та участі кожного.

Демократія не каприз, не суспільне надмірність, а неминуча історична необхідність, для реалізації якої перетворюється і оновлюється суспільство. Демократія не зводиться до різного роду прав і свобод. Вона повинна бути активною, творчою, включати позитивні, цивільні, моральні, ідеологічні, політичні переконання і почуття. Вона передбачає освоєння іншого способу життя, іншої системи цінностей, ціннісних орієнтацій, переконань, світоглядів, кардинально іншого розуміння життя, інших людей і себе, відтворюваних форм взаємодії. Насамперед, демократія передбачає реальне, а не деклароване рівність перед законом усіх його громадян та органів управління; дотримання конституційних прав; захист суспільства і громадян від протиправних дій, звідки б вони не виходили; вдосконалення демократичних форм і норм гуртожитку; відповідність формально проголошених і реальнодействующіх норм суспільних відносин, права, управління; поваги до людини, виховання в ньому почуття людської гідності і справжнього довіри до всіх форм управління і до співгромадян; усунення привілеїв для окремих суспільних груп і категорій громадян, установ та органів влади і управління; інформованість про всі істотно важливих внутрішніх і зовнішніх подіях і процесах; відмова від примусової опіки суспільства в сферах культури, творчого творчості; виробничої діяльності; практику громадського обговорення та дискусій з питань життя, місцевого самоврядування - організації обслуговування, транспорту, благоустрою, охорони природи та навколишнього середовища, дозвілля тощо Це ще не всі складові демократії, але можливість її освоєння передбачає наявність чіткого розуміння існуючого сьогодення і пошук, визначення основних елементів зміни наявних недосконалостей кожного з нас і нашого суспільства в цілому.

У нашій статті ми зупинимося на окремих аспектах реалізації, втілення демократії в наше життя. Ми б хотіли, щоб, обговорюючи дане питання, глибше в ньому розібратися і спільно знайти способи творення нашого життя.

Визначальним у створенні демократичного суспільства є людина, але не просто представник біологічного виду, а людина розумна, думаючий, активний, відповідальний за свій вибір, життя, що приймає конкретні рішення і вміє нести за них відповідальність. Людина освічена - тобто не тільки розуміє суть і зміст що відбувається, що вміє встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, самостійно організовувати власну діяльність на основі раніше засвоєного досвіду у відповідності зі своїми цілями і цінностями, а й вміє переносити напрацьований досвід в будь-яку ситуацію життя і отримувати позитивний результат. Дуже мудро суть людини визначив Коган М.С., який звернув увагу на те, що людина визначається тим, що він 1) знає; 2) що він цінує; 3) що і як створює; 4) з ким і як спілкується; 5) які потреби має і як їх задовольняє. Сьогодні ми звернемо увагу тільки на один компонент даного своєрідності, на те, що цінує чоловік.

Ціннісні орієнтації виступають найважливішим компонентом світогляду особистості і виражаються в тих перевагах і прагненнях, які притаманні кожному з нас і проявляються щодо тих чи інших узагальнених людських цінностей (добробуту, здоров'я, комфорту, пізнання, громадянських свобод, творчості, праці і т.д. ). Ціннісні орієнтації - найважливіший регулятор нашої мотивації і поведінки. В даний час вони виступають як суспільний ідеал, як еталон належного. Вони (цінності) є сукупним продуктом нашої життєдіяльності, кожного з нас окремо і всіх разом і залежать від того життя, яку ми ведемо; від тих цілей, до яких прагнемо, тих ідеалів, які втілюємо, як належних, цінних, вчених. Вони визначають нашу внутрішню суть, і, отже, те, що відбувається навколо нас: зміст, своєрідність нашого сьогоднішнього життя. Цінності, як наше своєрідність, визначає не тільки те, що ми вибираємо, а й те, як ми досягаємо обраного нами, якими способами і з якими наслідками.

У чому специфіка пріоритетних цінностей нашого сьогодення, що вони нам несуть, до чого ведуть і про що змушують замислитися?

Для багатьох визначальною цінністю нашого життя сьогодні є ГРОШІ - заради яких брешуть, йдуть на обман, фальсифікація, агресію, вбивство. Чомусь не вистачає проникливості, щоб зрозуміти, що гроші не можуть бути метою і сенсом життя, що це один з інструментів, що допомагає нам досягати, втілювати значимі цілі життя. Важливо зрозуміти, що гроші, які не зароблені, які дістаються нам будь-яким іншим шляхом, вбивають нас, руйнуючи нас повільно, поволі. Спочатку всередині, а потім і зовні. Вони створюють додаткові труднощі, потрясіння, проблеми, смерті, руйнуючи спочатку наші сім'ї, потім народи, держави і навіть планету Земля. Вони ставлять нас в залежне становище від інших людей, ситуацій, прийнятих ілюзій і навіть не розуміючи навіщо, прагнуть мати їх більше, більше, більше, відмовляючись навіть від свого життя (хіба вони цього варті?). Наш спосіб життя, підміненого цінності, вузькість розуму, відсутність або убогість внутрішнього світу, несформовані інтелектуальні операції і дії, неосвоенное свідомість, лінь душі і тіла, приголомшливе неуцтво, цинізм, наша внутрішня нечистота не дозволяють нам зупинитися і задати собі питання НАВІЩО? Подумати, чи принесли вони нам наповненість, внутрішнюзадоволеність, дійсну радість, взаєморозуміння з нашими рідними, близькими друзями? Може, питання не в тому, скільки у нас грошей, а в тому, на що спрямовані, чи принесли лад і як ми можемо розпорядитися тим, що є і досягти значущих цілей?

Наступною пріоритетною цінністю нашої справжньої життя є речі матеріального світу. Цінність речей зовнішнього світу змушує нас до них прагнути і ними володіти. Навіщо, чому, ми не зможемо відповісти навіть собі. Ми просто про це не замислюємося, боїмося, тому що всередині нас відразу виникає занепокоєння, хвилювання, що звертає нашу увагу на необдуманість, необачність, недоцільність наших дій. Орієнтація на прагнення володіти предметами зовнішнього світу є одним з показників внутрішніх проблем, пов'язаних з нашою персоналізації, з неможливістю її реалізувати іншими, внутрішніми засобами і способами. Це найпростіший, зовні видимий всім спосіб позначити свою значущість, необхідність, причетність. Він здається як би нешкідливим, але в глибині призводить до виродження нашої внутрішньої суті. Робить наше життя бездумної, хаотичної, руйнує. Предмети зовнішнього світу це кошти, призначені для конкретних цілей. Кожна річ повинна бути максимально функціональна і застосовувана в життя практично постійно, тобто повинна бути функціонально затребувана і справді необхідна в житті. У реальності це далеко не так. Ми заповнюємо своє життя і навколишній світ мотлохом, з якого потім самі ж не можемо вилізти. Мотлох оточує нас у наших квартирах, забираючи на себе частину нашої життєвої сили, дратуючи нас, зля, бунтували (нам шкода - раптом стати в нагоді,'' жаба - давить''), руйнуючи наше життя сьогодні. Ми загажівать нашим мотлохом і сміттям оточуючий нас світ, руйнуючи його не тільки для себе, але і для своїх дітей та онуків. Ми нарікаємо на те, що нам не вистачає грошей, а скільки непотрібного в наших квартирах, в нашому житті, всередині і навколо нас?

Влада і'' становище,'' до яких ми прагнемо і, отримавши які, ми чванимося, зізналася і, деградуючи, руйнується. Ми всі прагнемо стати'' елітою'', думаючи, що тоді нам все буде можна, ми будемо диктувати умови життя або перебувати з тими, хто це вже з нашої точки зору робить. Ми створюємо собі в своїй свідомості зручну для себе модель світу, в якій ми на її вершині або десь поруч. Ми думаємо, що нам все тоді буде можна, і все'' зійде з рук 'і дозволить грубо обходитися з тими, хто нижче нас за положенням, фінансам, кількістю матеріальних предметів. Питання не в тому, щоб зайняти посаду, положення, а в тому, щоб їй відповідати. Життя як можливість це максимальна відповідність займаній посаді, положенню, ситуації. Це здатність щось зробити доброго, хорошого, мудрого собі та іншим, отримати результат і цим внести свій маленький внесок у загальну життя, її гармонізацію і за допомогою цього особистісно самопроявіться. І якщо нам життя надає можливість, то важливо відповідати займаній посаді не декларативно , а в суті, змісті, ліквідуючи у себе прогалини в знаннях, навичках, уміннях, розумінні . Максимально освоїти покладені функціональні обов'язки, розуміти, що це можливість, шанс і осмислено, мудро і ретельно його використовувати.

Ми всіляко прагнемо до задоволень, а в реальності, вони приносять нам порожнечу, неприкаяність, відчуженість, спустошеність, невдоволення. Вічні претензії до всіх і всього, нерозуміння того, що відбувається, і від цього, апатію, зневіру, агресію, заздрість, ненависть.

Ми створюємо своє життя самі своїм розумінням і прийняттям її, тим вибором, який робимо, ставленням, яке відтворюємо, способом життя, яким живемо, цілями, до яких прагнемо. Цінностями, в'' коридорі'' яких ми живемо і, вибираючи які визначаємо зміст, своєрідність, особливості свого життя і можливість досягнення значущого результату. Може бути, цінністю нашого світу є ЖИТТЯ. Життя як МОЖЛИВІСТЬ - осягнути, пізнати, зрозуміти, створити, перетворити, освоїти, відпрацювати, віддати. Життя як можливість це не прагнення звинуватити іншого, не засіб утвердитися за його рахунок, обдурити його або кинути, не прагнення протиставити себе та іншого, це дбайливе ставлення до того, що у нас є: людям, ресурсів, державі, можливості, пам'яті Предків. Може, цінність в затребуваності, залученості, у внутрішній наповненості, в глибині і різноманітті освоєного, понятого, зробленого. У понятий закономірності, подоланою труднощі, вирішеною ситуації, надану допомогу, створеної чистоті, красі, в освоєному внутрішньому потенціалі. У гармонійно, мудро, змістовно проживає життя, в конкретних продуктах праці, в доброю, щирою, глибокої вдячності тим, хто навколо і поруч з нами.

Демократія - народовладдя, від чого залежить сам факт її присутності? Перш від розуміння себе, своєї істинної суті, від уміння її не тільки розуміти, а й усвідомлено застосовувати в різних ситуаціях сьогодення. Від серйозного, осмисленого ставлення до життя, від освоєної мудрості, яку необхідно не тільки освоїти, а й знайти засоби і способи втілити освоєний в життя. Від розуміння того, що той'' коридор'' цінностей, який існує в даний час в нашому житті, не дозволяє мудро, глибоко зрозуміти що відбувається і змінити ситуацію. Ситуація в нашій країні дуже катастрофічна. Іде руйнування народу, держави, йде поволі, приховано. Через впроваджувану систему цінностей і залежний від неї прийнятий, відтворений спосіб життя. Відбувається знецінення основних інструментів розвитку - фізичної праці та інтелектуального (освіта). Чи не освоєний внутрішній світ проявляє себе в безвідповідальності, несмаку, агресії, апатії, нудьзі, алкоголізмі, наркотиках т.д., в прагненні протиставити себе іншому, і цим спровокувати хаос і свавілля. Може, пора зрозуміти, що ділити нам нічого в нашій державі. Що тільки освоюючи свою свідомість, внутрішній світ за допомогою різних форм праці, знаходячи пам'ять, мудрість минулого, осмислено творячи істинно демократична держава, ми дійсно може стати Центром Європи, але це тільки подолавши ... і розуміючи, що ЖИТТЯ - ЦЕ МОЖЛИВІСТЬ.

А. Данилов, О. Алексеева

Статтю Про демократію, цінності життя і не тільки ... опубліковано у віданні "Голос України"