"Ці вибори будуть виборами і прем'єр-міністра, і правлячої коаліції, і ймовірних міністрів"

Текст виступу Вадима Карасьова під час круглого столу на сайті "Обозреватель". Круглий стіл політологів проходив 11 листопада.

Що це за вибори 2006 року і чим вони відрізняються від попередніх виборів і в чому їх специфіка, фішка, особливості. По пунктах.

Перше. Вибори 2006 року завершують великий електоральний цикл і цикл зміни влади і еліт, який почався в 2002 році. 2002, 2004, 2006 - це три раунди електоральної гри, які повинні завершити серйозну ротацію українських еліт, зміну влади і напрям політичного розвитку.

Друге. Вибори 2006 завершують революційний цикл, який почався в 2004 році, і в якійсь мірі вони на парламентському рівні в ході парламентської кампанії легітимізують революцію 2004 року і легітимізують політичний режим, який склався за результатами революції, і формують остаточні конфігурації постреволюційної влади в Україні на рівні виконавчої, законодавчої влади, що, звичайно ж, не може не позначитися і на співвідношенні президентської влади, Кабінету Міністрів.

Третє. Вибори 2006 року - це не вибори депутатів, а вибори політичних партій. Формально і попередні парламентські вибори були в пропорційній частині виборами партій. Однак основною політичною величиною всіх парламентів незалежної України був депутат, а не політична партія чи політична фракція. Ось зараз вибирають партії, а вже потім у партійному списку депутатів. Основною політичною величиною парламенту будуть лідери партій і лідери політичних фракцій.

Четверте. В ході виборів-2006 будуть вибирати не стільки законодавчу владу, скільки виконавчу владу. Це пов'язано з переходом до парламентсько-президентської республіки. На парламентських виборах завжди вибирають не парламент, а непрямо обирають виконавчу владу, вибирають ймовірних кандидатів на пост прем'єр-міністрів, правлячі партії, і в цьому сенсі і наші вибори стають все більше схожі на парламентські вибори в Європі, коли вибираються або ймовірні кандидати на коаліцію , яка формуватиме виконавчу владу, заповнювати міністерські пости.

У зв'язку з цим наступна риса: ці вибори будуть виборами і прем'єр-міністра, і правлячої коаліції, і ймовірних міністрів. Але враховуючи, що згідно конституційних змін серйозна роль зберігається за спікером парламенту, його процедурна влада досить сильна для того, щоб впливати на поствиборні парламентські конфігурації, то багато в чому і у великій мірі це і вибори спікера. Ми знаємо, що деякі партії вже озвучили свої види на це місце. Йде боротьба між двома партіями за спікерську посаду.

Що важливо ще у виборах-2006? Перше - чи пройдуть парламентські вибори чесно, вільно і справедливо. Це дуже важливо, оскільки якщо ці вибори пройдуть демократично і будуть вільними і справедливими, то можна буде говорити, що на процедурному рівні електоральної демократії у нас досягнення Помаранчевої революції закріплюються. Якщо будуть відхилення, пов'язані з використанням адміністративного ресурсу, або серйозні, скандальні відхилення, пов'язані з фінансуванням виборів, то тоді можна буде поставити жирні три точки на досягненнях революції в плані реалізації демократичних прав України.

І ще важливий момент. На цих виборах фактично обиратиметься партійна система. Партії будуть обиратися. Точніше, пройде процес установи тих політичних партій, які багато в чому визначатимуть політику в Україні, як опозиційну, або урядову, і складуть або оформлять партійну систему. Нагадаю: партійна система - це не сукупність всіх партій, які зареєстровані в Мін'юсті, а це сукупність партій, які в парламенті формують або провладні, або опозиційні конфігурації. І ті з партій, хто пройде, вони дійсно можуть залишитися надовго в українській політиці, і наступні вибори або окремі проведуть селекцію, але фактично ядро ??майбутньої партійної системи України сформується за результатами виборів-2006.

Коротко за деякими конкурентним полях цих виборів. Формуються такі як би пари конкурентів. Блок Юлії Тимошенко буде конкурувати з Партією регіонів, зрозуміла тут спроба Юлії Тимошенко - відновити полярність президентських виборів, і номінувати себе, як справжнього втілювача революційного духу, Майдану, борця проти кучмізму старого і нового. І тут конструювання з Партії регіонів ніби основного конкурента, є чинником електоральної мобілізації та позиціонування на конкурентному полі. Мороз заявив, що він буде конкурувати з Народним блоком Литвина, зрозуміло, тут з-за позиції в промислових елітах, і в центрі України, і за спікерську посаду. До речі кажучи, Юлія Тимошенко опонує з Віктором Януковичем і як імовірним кандидатом на пост прем'єр-міністра. Це боротьба двох прем'єрів. Комуністи самі по собі, так, як завжди - в окопах, в траншеях, стріляючи по всьому азимуту ймовірних політичних суперників. Цікава ідеологічна компанія може бути у "есдеків", які вже зі вступом в НАТО, та інші проросійські фішки президентського кандидата Януковича, будуть використовувати у своїй передвиборчій кампанії, тим більше оптимізуючи шанування мудрості і досвіду Кравчука, і такого радикального запала Шуфрича, сплав мудрості й охайною молодості.

Цікаво, як цю кампанію проведе Народний союз "Наша Україна". Думаю, що Президент братиме участь у виборчій кампанії, незалежно то того, буде він у списку чи ні. Ось вчорашній ефір - це є елемент цієї виборчої кампанії. З боку, як Президент, вносячи в передвиборну кампанію НСНУ необхідні ідеологічні акценти. Якщо НСНУ піде без Президента, а, припустимо, на чолі з Єхануровим, і без партії національно-демократичної спрямованості, то постає проблема ідеологічної ідентифікації НСНУ. Всі ідеологічні більш-менш позиціоновані: є ліві, є праві, є правоцентристи, є лівоцентристи, а от що таке Народний союз без Ющенка? Ющенко додає якийсь ліберальний акцент, нюанс в партію НСНУ, в цю політичну силу, з економічної точки зору, і культурно-консервативний, точніше, консервативно-ціннісний в культурному відношенні. І це дає можливість НСНУ позиціонувати себе, як якусь ліберально-консервативну силу. Тому, буде Ющенко у списку - цей акцент буде більш відчутний. Чи не буде він у списку - цей акцент буде більш розмитий. Навряд чи наголос на цьому зможе зробити Єхануров або члени першої п'ятірки.