Ураган на ім'я Юля

За давно сформованою світової традиції, кожному урагану присвоюється красиве жіноче ім'я. Ім'я нашого вітчизняного урагану, безсумнівно, цілком відповідає цій традиції. Його ім'я - Юлія!

Отже, на дворі весна 2008 року. Але якщо не звертати уваги на календарні дати політичних та економічних новин, іноді виникає дивне відчуття того, що час повернув назад, і нам всупереч будь-якій логіці вдалося повернутися в 2005 рік.

Весна 2005 року, відгриміли барабани помаранчевої революції, як мінімум половина населення України завмерла в очікуванні настання обіцяного помаранчевими лідерами економічного, соціального, політичного благополуччя. Однак набагато раніше настання "загального царства добра і справедливості" проявилися перші результати діяльності уряду, очолюваного тоді ще головною народної улюбленицею Юлією Тимошенко. З весни 2005 року починається епоха економічних криз. До цього моменту розбирання політичного бомонду України мало впливали на приватне життя і гаманець пересічного обивателя, але як каже давня мудрість, за все треба платити. І треба віддати належне Юлії Тимошенко: саме завдяки її зусиллям ця непорушна істина стала доходити до свідомості громадян України. Бензинова криза, газова криза, цукрова криза 2005 дуже відчутно вдарили по кишені обивателів, однак фактично не торкнулися, а в більшості випадків ще й принесли надприбутки деяким бізнес-структурам, на чию могутню підтримку у 2004 році спиралася майбутній прем'єр. У 2005-му ці структури заповнювали свої витрати на проведення помаранчевої революції, а платити за це довелося нам з вами зі своєї кишені.

Як слідом за ураганом на берег обрушуються руйнівні хвилі, так і слідом за призначенням Юлії на посаду прем'єр-міністра на Україну негайно обрушується низка економічних і політичних катаклізмів. 2008-й рік не став винятком з цього правила. Цього року знову виникли проблеми в газовій галузі, Тимошенко займається усуненням неугодних компаній з газового ринку, а в цей час, як поздоровлення з Днем Перемоги, Нацкомісія регулювання електроенергетики України на своєму засідання 8 травня збирається прийняти рішення про підвищення ціни на газ для населення. Про це повідомив керівник прес-служби НАК "Нафтогаз України" Валентин Землянський. Болючий удар по бюджету пересічного українця завдає зростання цін на основні товари споживчого кошика. Саме споживчі ціни становлять найбільшу проблему, їх приріст тільки за два місяці з початку року склав 5,7%. Вдумайтеся: у п'ять разів більше, ніж за аналогічний період минулого року (січень-лютий 2007 року - 1,1%). Або кажучи простими словами, за два місяці Кабмін вичерпав більше половини закладеного в бюджеті ліміту на весь рік (9,6%). Ну а в річному вимірі темпи зростання цін прискорилися до 21,9%. Про це свідчать дані Держкомстату. Крім того, високий рівень інфляції фактично нівелював розрекламоване Кабінетом міністрів України підвищення зарплат працівникам бюджетного сектора та інші соціальні виплати. При півтораразового збільшення темпів номінального приросту середньомісячної зарплати одного працівника (на 39,9% проти 27,4% у січні-лютому 2007-го) реальний приріст ненабагато перевищив торішній показник - трохи більше двох відсотків (15,5% проти 13,2) .

Як свідчення про непродуману монетарної та економічної політики уряду можна навести такі дані: після перерахунку прогнозу ВВП на 2008 рік уряд України планує збільшити дохідну частину зведеного бюджету на 20 млрд грн, тоді як за словами міністра фінансів Віктора Пинзеника "в Мінфін надійшли запити від міністерств на загальну суму в 80 млрд ".

Звичайно, можна заперечити, що кризи-близнюки 2005 і 2008 років є наслідком діяльності Юліних попередників. Але факт залишається фактом: ні при уряді Єханурова, ні при уряді Януковича таких бурхливих необгрунтованих стрибків цін на основні продукти харчування і всі інші товари не відбувалося. Але варто стати прем'єром урагану Юлі, як ціни зриваються з прив'язі. Кризи в період прем'єрства Тимошенко 2005 можна було назвати випадковістю, але, на жаль, економічні упадки за прем'єрства Тимошенко в 2008 році є трагічною для України закономірністю.

Більш того, вже не викликає ніякого сумніву, що усвідомивши своє безсилля в боротьбі із наступом економічним колапсом, Тимошенко пішла на пряму конфронтацію з Президентом. Використовуючи незаконні і відверто рейдерські методи в боротьбі за контроль над Фондом держмайна, Юля намагається фактично силою змусити Президента поставити питання про її відставку. У випадку якщо це їй вдасться, нас чекає чергова серія мелодрами під назвою "поганий Президент не дав Юлі попрацювати і врятувати країну". Як наслідок цього рішення Україна покотиться до позачергових виборів Верховної Ради, потім народ зможе з інтересом спостерігати за висуненням Юлі кандидатом в Президенти України, а ціни в черговий раз вирушать підкорювати космічні висоти. І ось сам собою виникає питання: чи зможемо ми з вами, пересічні громадяни, пережити це весела вистава? Навряд чи варто в черговий раз нагадувати про те, що Україна і так займає одне з останніх місць у світі за співвідношенням доходів громадян і їх витрат на закупівлю продуктів харчування, а ціни на бензин вже давно перевершили ціни на бензин в США і впритул наблизилися до європейських .

Залишається сказати тільки одне: до тих пір, поки Тимошенко буде займати цей пост, нам доведеться платити зі своєї кишені за її амбіції і оплачувати її спонсорів. А безкоштовний сир буває тільки в мишоловці.