І Росіяни, и хохли візнають віщість Галицьких націоналістів

Націоналізм: тигр, Який мусіть уміті добро стрібаті

Колі 30 листопада 1939 року Червона армія, співаючі заздалегідь написанні для Чергова "визвольного походу" пісню "Суомі-красуня", руйнувала стверджуваті на фінській землі "владу трудящих", вона зіштовхнулася з Дуже непріємнім для себе фактом. Практично ВСІ фіні, даже нечісленні тамтешні комуністи, вместо того, щоб "розчиняти довірливо ворота" самозваним "визволителям", виявило націоналістамі. І не просто, а чіннімі. Тоб такими, Які вміло ловили у пріціл більшовицьких вояків и без жодних Ваганов натіскалі на гачок. У одному Уряді Ефективно співпрацювалі один Із організаторів Фінляндської Робітничої РЕСПУБЛІКИ 1918 року Таннер и руйнівнік СПРОБА создать "червону" Фінляндію Маннергейм (Чиї війська свого годині розгромили загони Таннера, а его взяли в полон). Результат відомій: Фінляндія ЄДИНА среди жертв сталінської агресії зберіглася и незалежність, и демократичний устрій.

І що цікаво: більшовікам НЕ удалось віднайти "п` яту колону "у Фінляндії НЕ Тільки за класового, а і за етнічною ознакою. Ані Місцеві шведи, Ані Жителі автономних Аландськіх островів, Ані саамі, Ані Росіяни, котрі залиша там жити после унезалежнення країни, Ані нечісленні євреї НЕ Спокуса щедрими обіцянкамі сталінськіх пропагандістів, натомість послали своих представніків до фінського війська. І НЕ позбав мобілізованіх, а й добровольців.

Вже самий початок Зімової Війни показавши, что до чого. Червоні війська Дві години не могли Войти у залишенню фінськімі Прикордонними загонами містечко Теріокі - з дзвініці православного собору Влучно бів кулемет. Урешті-решт дзвініцю збіль артілерією. Кулеметніком виявило 18-літня дочка місцевого православного священика, батько котрої БУВ росіяніном, мати - фінкою ...

Вісь що таке Нація. Вісь що таке Справжній чинний націоналізм. Для декого - Жахливе словосполучення, оскількі у нас міцно вкорінілася традиція, створ не Тільки московсько та вітчізнянімі комуністамі, а і їхнімі західнімі колегами, ба, даже ПРЕДСТАВНИК Європейського ліволіберального інтелектуального дискурсу, традиція, яка Фактично ототожнює націоналізм и нацизм, а чинний (себто дієвій , активний) націоналізм пов `язує з бандерівськім терористів, Котре Тягном хижі ратіці з зашморгом до шії юної Вчителька-комсомолки. Насправді Німецький нацизм має незрівнянно больше Спільного з російськім більшовізмом, аніж з націоналізмом поневоленним народів - Обидва є різновідамі тоталітарного соціалізму, Обидва в основу свого Ставлення до других народів кладуть імперській шовінізм, Обидва найзапеклішімі ворогами вважають Світову демократію та все, что ж нею пов `язане (аж до модерної Наукової царині: Гітлер говорів про "жідівську фізику", Сталін у колі членів політбюро назвавши кібернетіку "жідівською лженаукою").

Націоналізм же у своїй Основі - це мобілізаційна ідеологія, яка існує у своих Історично ефективного, тоб дієвіх и цівілізованіх в міру можливости формах (візначній націоналіст Мохандас Ганді, 1942 року тимчасово Влада не для тихий індійців, хто ішов до АРМІЇ воювати з Німеччіною та Японією, підприємницька ненасильства, наголошував: даже убіваючі ворога ві НЕ мусіте тім тішітіся). Зауважте: йдет самє націоналізм, а не патріотизм, бо ж патріотизм - це почуття, одне з нормальних Людський почуттів, а націоналізм - надбудована над Цім почуттям и закорінена в нього програма політічніх Дій. Ліві и праві, монархісті, соціалісті и лібералі, люди різного етнічного походження (ну, хто, власне, БУВ барон Маннергейм, Котре и фінську Вівче после 1917 року?) Довели свого годині, что фінська нація існує - и вона буде існуваті, ПОПР сусідство московського ведмедя.

А тепер до наших українських проблем.

www.umservice.netЧі існувало и чі існує у нас Щось, схоже на фінську національну єдність и на фінській націоналізм, Котре у мирний, спокійний годину еволюційного развития, як и захи, переходити у Латентний стан, поступившись іншім ідеологіям - соціалістічній, консерватівній, ліберальній, - альо у добу, коли нація постає перед викликом истории, відсуває ВСІ Інші ідеологічні схеми на задній план, об `єднуючі представніків різніх партій? Іншімі словами, чі маємо ми Механізм Самозахист українського национального організму? І як цею Механізм проявивши себе у мінулі 15 років або й раніше, у крізові моменти СОЦІАЛЬНОГО розвітку?

Відповідь на перше запитання - ні. СПРОБА национального єднання проголошувалися не раз, но Жодна з них не булу втілена у життя. А годиною и СПРОБА Не було. Володимир Винниченко, Очола 1918 року Діректорію УНР, заявивши - нам, Мовляв, Україна потрібна або соціалістічною, або ніякою. Чі МІГ Сказати подібне того ж року ув'язнений у концтаборі "червоний фін" Таннер? На одному запитання відповідь буде звучать "так". Альо Механізм Самозахист украинцев вочевідь принципова Інший, аніж у нормальної нації, яка береться за зброю у разі насильства над нею. На Третє запитання Неможливо відповісті "так" чи "ні", альо, віходячі з колосальний українських Людський ВТРАТИ упродовж ХХ століття (Не Тільки фізічніх, а і пов `язаних Із добровільною відмовою від належності до українства, что Зробили десятки миллионов осіб), можна стверджуваті: цею Механізм оказался Вкрай малоефектівнім.

Про ті, якові спеціфіку має Механізм Самозахист української спільноті, якось Іншого разу. Для охочих до Самостійної роботи - два цікавіх Терміни: "vita minima" (Олександер Кульчицький) і "протеїзм українця" (Євген Маланюк), щоб наступна розмова мала под собою Певний грунт. Заразитися ж - про націоналізм як складового імунної системи українського організму.

Скільки чути ремствувань від публікі з Східної та Південної України на "засилля галичан", Якими словами Тільки не гавкають "галицьких націоналістів" на форумах російського інтернету! Смороду, Мовляв, змусілі всю Україну відколотіся від братньої России, смороду нав'язуються мову тім, хто ее зроду НЕ Хотів чути, смороду зруйнувалися СРСР и ґвалтують наразі білорусів, щоб ті скинули Лукашенка ... Та що там далеко ходити - пріснопам'ятній Щербань у Програмі "Свобода слова" не так давно розказувать, что на Сумщіні "помаранчевий заколот" піднялі бойовики, прівезені з Тернопільщини.

Альо то багато насправді означати? А ті, что и Росіяни, и хохли, и Сучасні апатриди (тоб публіка, батьківщина котрої - гроші на своєму Рахунку) в один голос візнають віщість Галицьких націоналістів над собою, а такоже здатність кількох миллионов людей, котрі налаштовані націоналістічно, вершіті долі НЕ Тільки Євразії, а й Усього світу.

І це таки правда. Українські націоналісти Галичини не в Останню черго зумов геополітічну неспроможність санаційної Польщі. Без впліву чінніків ОУН та УПА Сталін навряд чи слабший бі контроль за культурним життям в підрадянській Україні у 1940-і роки, на Якийсь годину дозволено "червоний націоналізм" під іменем "українського радянського патріотізму". Під час "Берлінської кризи" потенційна спроможність УПА разом з Армією Крайовою и Литовсько "лісовімі братами" перерізаті шляхи сполучення между СРСР и радянськими військамі у Германии та Чехословаччіні порятувала Європу від "визвольного походу" червоних танкових армій. Нарешті, 1953 року, після смерті Сталіна, перманентний Опір з боку українських та литовських націоналістів змусів ЦК КПРС послабіті визиск колгоспів Західної України та Литви, через рік ширше Цю лібералізацію на весь Радянський Союз. Ну, и, Нарешті, полонені Українські, літовські и латвійські партизани, Потрапивши до ҐУЛАҐу, назавжди Зламал там старі порядки, коли крімінальнікі за сприяння начальства Жорстоко знущаліся з політв'язнів. До паханів Прийшли, як пише Солженіцін, "витримані широкоплечі хлопці" і пояснили: або ві живете за ПЄВНЄВ правилами, або ми вам влаштуємо "рубилово". У багатьох таборах довелося таки влаштовуваті "рубилово" - тім самим надовго знизу рівень злочінності в Радянській державі ...

Утім, націоналісти Наддніпрянщіні (хоч їх и Було однозначно менше) такоже дали більшовікам кілька копняків. По-перше, смороду змусілі Леніна-Сталіна Визнати сам факт Існування Української держави. По-друге, петлюрівські полковники Безручко и Змієвській Зупини 1920 року под Замостям кінноту Будьонного, яка рвалася до Варшави, а звідті - на Шпреє, Рейн та Марну. По-Третє, самє наддніпрянці Дзюба, Світличний, Стус, Чорновіл, Лук'яненко, Руденко сформулювано ті ідейні засади модерного українського визвольного руху, под прапори Якого ОХОЧЕ стала галицька и волинська націоналістічна Піхота.

Отож фермент націоналізму постколоніальна Україна має. Альо йо Потужність у десятки разів менше, аніж у фінів чи індусів. І в тому різніця между нами и ними. Основна маса нашого населення боїться дива нацією, тоб спільнотою вільніх громадян Української держави, а відтак - Володар своєї долі. Що з того виходе - Бачимо. А чому? Про це, дасть Бог, поговоримо Іншого разу.

Сергій Грабовський, заступник головного редактора журналу "Сучасність"