Менти пішли "по бєспрєдєлу"
Якби в Україні проводився конкурс на звання самої скандальної політичної сили, то його з великим відривом виграла б "Народна самооборона" Юрія Луценка.
Прийоми у "самбістів" прості: запускаємо "поганку", тиражуємо її - і отримуємо задоволення від мук жертви "наїзду". Якщо ж ця жертва вирішиться раптом йти до суду - тоді можна зайнятися і збором доказазательств. Адже не дарма колеги і недоброзичливці називають "Самооборону" "ментовской бригадою". А з ментами, як відомо, краще не зв'язуватися. Тим більше, якщо вони пішли "по бєспрєдєлу".
Далеко ходити за прикладами не потрібно. У березні цього року нардеп-"самбіст" Геннадій Москаль фактично звинуватив фракцію "Єдиного центру" в Закарпатській облраді в усуненні власних депутатів. У відповідь Балогового пацани обмежилися жалюгідною відпискою і обгаженним іміджем. Мабуть, вирішили, що судитися з генералом Москалем - собі дорожче.
А не так давно трапився скандал навколо нардепа від Партії регіонів Леоніда Кожари. Цей дипломат зі стажем (і заступник голови комісії ВР з франкфуртському справі Луценка) дав "Обкому" інтерв'ю, в якому заявив про те, що міністр внутрішніх справ і його син в ході німецького інциденту були п'яні. У відповідь "Народна самооборона" фактично обізвала Кожару геєм і наркоманом. Депутат начебто хотів судитися, та так і не зібрався: виправдовуватися в цій ситуації - значить, самому підставляти голову під "грязепровод" "Народної самооборони".
Від содомії до сутенерства - один крок. У цьому сповна переконався свіжоспечений заступник глави СБУ Андрій Кислинський, якого Геннадій Москаль назвав "колишнім сутенером з траси Луганськ - Антрацит". Кислинський негайно збудився і навіть з похвальною швидкістю заявив про намір подати до суду. Втім, заявити - ще не означає судитися. У "НС" розраховують, що колишній "сантехнік" Балоги сто разів подумає, перш ніж приведе свою загрозу у виконання. В іншому випадку "грязепровод" запрацює з подвоєною силою.
Так чи інакше, але "Обком" ось вже другу добу намагається домогтися від Геннадія Москаля документальних свідчень пікантного минулого пана Кислинського (або хоча б запевнень, що ці документи, які Геннадій Геннадійович ще вчора обіцяв показати Президенту, в принципі існують). Але той, спочатку погодившись, потім включив "динамо". Не інакше як шукає на луганських просторах зморшкуватих, 15-річної давності, підопічних "сутенера" Кислинського ...
Загалом, обізвавши людини вбивцею, сутенером або педерастів, "самбісти" не поспішають подавати докази. Хоча щоразу заявляють, що матеріалу у них - вагон. Але ні закарпатський "ЄЦ", ні депутат Кожара, а над усе - громадськість - не дочекалися пред'явлення обіцяного компромату. Цілком у дусі міністра МВС, який ні за що не хоче розсекретити передані йому німецькою стороною матеріали по п'яному скандалу в аеропорту Франкфурта-на-Майні.
Ця манера гадити, коли заманеться, настільки увійшла у "НС" в звичку, що багато "самбісти" вже не розбирають, де мухи, а де котлети. Тон задає сам Луценко: трохи охолонувши після німецьких пригод, він днями знову підбадьорився: публічно козирнув знанням прізвиськ Арсенія Яценюка, порадив промити клізмою мізки Нестору Шуфричу, а на десерт - влип у міжнародний скандал з вульгарним "вірменським" анекдотом.
У будь-якому цивілізованому державі члена Кабміну (та ще шефа кримінальної поліції) після такого багатосерійного "бєспрєдєла" не взяли б навіть на посаду посудомийки. Але Юрія Віталійовича є кому прикрити - від Юлії Тимошенко до депутата фракції "НУ-НС" Катерини Лук'янової. Ця пані сьогодні зажадала від Генпрокуратури порушити кримінальну справу проти Нестора Шуфрича за фактом нападу на Сергія Льовочкіна. "Де гарантії, - голосить пані Лук'янова - що завтра під гарячу руку Нестора Шуфрича та йому подібних не потраплять його політичні опоненти, журналісти чи співробітниці парламентського буфету?".
Сумбурний портрет Нестора Івановича пані Лук'янова явно пише з власного вождя. Бо де гарантії, що завтра під гарячу руку Юрія Луценка не потраплять, скажімо, співробітниці буфета Міністерства внутрішніх справ або його політичний опонент Яценюк? Адже про забіякуваті вдачу беспредельщика Юрика не з чуток відомо і київському меру Черновецькому та безіменній, але вже увійшла в історію німецької стюардесі ...
