Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих!

"Обозреватель" продовжує цикл інтерв'ю та веб-конференцій з головою Всеукраїнської громадської організації "Захист ошуканих вкладників" Михайлом Бродським. Бо саме жертви української банківської системи знаходяться сьогодні в епіцентрі того моторошного фінансової кризи, яку переживає сьогодні Україна.

Питання. Скажіть, Михайло Юрійович, що стало першопричиною банківської кризи в нашій країні?

Відповідь. Перш за все, давайте визначимося: і перша, і друга хвиля банківської кризи в Україні пов'язані із зростанням простроченої заборгованості в банках. Тобто українські банкіри спочатку позичили на Заході дешеві кредити під 3-5 відсотків річних, а потім перепродали їх нам - при повному потуранні і невтручанні Нацбанку - під заздалегідь неповоротні 15-16 відсотків річних. Повірте мені як одному з перших київських підприємців, який відкрив першу в Києві приватні автозаправки, обмінні пункти валют, меблеві магазини і фабрику матраців "Венето": сьогодні в Україні немає чесного бізнесу, який зміг би впоратися з такою кредитним навантаженням і процвітати. Тим більше, що наш уряд і наші місцеві влади - на відміну від процвітаючої Європи, - не знижують, а підвищують сьогодні податки і побори.

Питання. Кажуть, великому кораблю - велика пробоїна. Як, по Вашому, в умовах фінансової кризи почуваються українські олігархи?

Відповідь. Олігархи постраждали в основному за свою жадібність. Вони майже всі вклалися в нерухомість, незважаючи на те, що в усьому світі мільярдери, як правило не займаються непрофільним для себе бізнесом. І взагалі бізнесмена може погубити тільки три речі: інвестиції, вино і жінки! Інша справа, що я особисто не очікував від наших прудких героїв рейтингів журналу "Форбс" такої ницості: замість того, щоб розпродавати в умовах кризи своє численне майно, вони кинулися грабувати українські банки, а тим самим - їх рядових клієнтів, а тим самим - народ. Я впевнений, що прийде день і ми оприлюднимо за матеріалами слідства всі ті багатомільйонні відкати за допомогою яких банківських чиновників примушували до махінацій з порятунку грошей олігархів.

Питання. Сьогодні, послухавши в ток-шоу на телебаченні функціонерів і кураторів Нацбанку, можна прийти до такої думки, що криза мало не позаду.

Відповідь. Ні, це помилкова думка, точніше свідома дезінформація. Банки, включаючи і Національний, приховують від громадськості реальний стан справ. Насправді найбільш гостра фаза банківської кризи в нашій країні ще не пройдена! Скоро навіть олігархам, підживити з бюджету, з першого траншу МВФ і з підвалів НБУ, все одно нічим буде платити банкам за раніше взятими кредитами через падіння попиту та економічної активності в Україні. Тобто олігархи і нинішня політична верхівка забули, грабуючи народ: саме цей народ і був тією куркою, яка несла для них золоті яйця. Вже зараз обсяг прострочених банківських платежів перевищує 6 мільярдів гривень. А що буде до кінця року? Вже сьогодні розорені десятки тисяч українських підприємств, насильно позбавлені через некомпетентність панів Стельмаха і Порошенка депозитів і оборотних коштів. До того ж дефіцит ліквідності банків посилюється відтоком капіталу і катастрофою на фондовому ринку. Таким чином, хвиля банкрутств банків через зростання "поганих боргів" буде продовжуватися, на мою думку, на протязі всього 2009 року. Адже багато банків були кишеньковими і давали безнадійні кредити своїм господарям.

Питання. Спробуйте спочатку відповісти на традиційне запитання "Хто винен", а потім ми обговоримо з Вами: що робити?

Відповідь. Ющенко, Стельмах і Тимошенко повинні визнати свою відповідальність за вибухнула в банківському секторі економіки криза. Їм давно слід було вжити заходів щодо посилення контролю за фінансовим сектором. Політика державного невтручання в справи банків була помилковою! А посилення фінансового регулювання банківського сектора, безумовно, треба було починати ще в червні 2008 року після "ігор" уряду і Нацбанку з курсом гривні, багаторічна стабільність якої була, мабуть, єдиним економічним досягненням Віктора Ющенка. А сьогодні, пізно пити "Боржомі": майже всі провідні банки втратили більше 35 відсотків свого капіталу. Панікуючі депозитники та поруйновані кредитчики - така сумна реальність нашого банківського сектора. Адже кожному жителю України, у якого були заощадження, саме Ющенко зі Стельмахом обіцяли: будьте впевнені, громадяни, що ваші гроші будуть в українських банках у повній цілості, причому не якась їх частина, а в повному обсязі і з обіцяними відсотками . Сьогодні ж вийшло, що в Україні грабують пересічних клієнтів банків, як в якійсь банановій республіці або в заповіднику олігархів і чиновників.

Питання. Отже, що ж робити?

Відповідь. Перше. І банки, і Президент, і всі держуправління повинні скоротити витрати і витрати. Подивіться: і Саркозі, і Берлусконі скоротили за останній рік по 2 мільйони чиновників, притому що у них немає не тільки 17 державних дач, як у Ющенка. У них взагалі немає державних дач! Ось візьміть Меркель, яка очолює країну, яка краще за всіх проходить фінансова криза в Європі. Так вона з'явилася на останню зустріч у Брюсселі з двома помічниками. А тепер давайте опублікуємо ті витрати на п'ятизіркові готелі, на численні делегації і літаки, які оплатила наша країна для своїх лідерів, які теж їздили до Брюсселя, щоб позичити там грошей! Негайне скорочення розжиріли чиновників в ході адміністративної реформи і ліквідація привілеїв - ось лозунг дня для будь-якої країни, яка переживає фінансову катастрофу, яку економісти красиво обізвали "колапс". Друге. Ми повинні негайно почати переформатування банків і держустанов України для підготовки нового витка економічного зростання. Наприклад, банки повинні сьогодні негайно почати продаж зайвої кількості філій та відділень, яких розплодилося на кожній вулиці, як грибів після дощу. А уряд - повинно за місяць скоротити кількість міністерств і комітетів, а число заступників міністрів скоротити з десятка до хоча б трьох. По одягу, якщо вона не від Версаче, - панове банкіри та чиновники, - протягуйте ніжки! Третє. Продажі, продажу та продажу - ось сьогодні яким повинен стати наш національний пріоритет. Домогтися цього можна тільки через зниження податків і поборів, через всілякі пільги для годувальників держави - підприємців. У державному ж секторі сьогодні все залежатиме від якості антикризового менеджменту, чого можна досягти тільки через дострокові вибори президента, парламенту і місцевих органів влади.

PS "Славен, хто виламує двері! І крізь них вривається у світи! "

Інтерв'ював Михайла Бродського Віктор Чайка, голова редакційної ради Інтернет-холдингу "Оboz-UA"