Відео дня
Макіївський вугілля vs "Газпром"
Вугілля безроздільно панував у світовій енергетиці до середини ХХ століття. Але в 70-ті роки минулого сторіччя "чорне золото" поступилося місцем більш дешевим і зручним у вживанні нафти і газу. Просто знущально, право слово, виглядають сьогодні ціни початку 70-х, коли одна тонна нафти коштувала всього 15-20 дол Як підсумок - всього за два десятиліття частка вугілля в структурі світового енергетичного балансу знизилася з 60% до 30% і в світовій енергетиці встановлюється нафтогазове панування.
У зв'язку з цим бурхливі 90-ті для України стали не тільки роками здобуття незалежності, а й "розгрібання" наслідків державного відокремлення. Нагадаємо, основне енергетичне сировину в наших надрах - вугілля і супутній йому газ метан. Структура запасів органічного палива в Україні виглядає наступним чином: вугілля - 95,4%, метан - 1,6%, нафта - 2%, газ - 1%. Однак у паливно-енергетичному балансі країни домінує природний газ, нафту і уран. Природно, така орієнтація на дефіцитні енергоресурси поставила економіку України в залежність від Росії та інших паливних держав.
І що ми маємо? Енергетична кабала поступово стала основоположним чинником формування зовнішньої і навіть внутрішньої політики України. І напередодні Нового року ми, покусуючи нігті, очікуємо появи на телеекрані представника "Газпрому", який поставить нам, "незалежним", черговий ультиматум.
Тепер, коли нафтогазовий сектор стає воістину золотим, вся світова економіка знову починає згадувати про колишню "чорному золоті". Подивіться на черговий енергетичний прорив Китаю. Щороку КНР вводить в півтора рази більше енергетичних потужностей, ніж США, і в чотири рази більше, ніж колишній Радянський Союз. Причому основа цього "вау!" - Вугілля. У загальному обсязі видобуваються енергоресурсів Китаю вугілля становить близько 90%, у споживанні - близько 75%, в сировині для хімічної промисловості вугілля становить 60%, у промисловому паливі -70%, в енергії для виробництва товарів народного споживання вугілля займає близько 80%. Вже минулого року КНР стала недосяжним світовим лідером у видобутку "чорного золота" - 2,48 млрд. т (для порівняння - українські шахти дали "на гора" 80,3 млн. т). До 2010 країна планує збільшити цей обсяг до 2,6 млрд. тонн. І що прикро - китайський вугілля за якістю суттєво поступається українському.
Але ж навчилися ж колишні наші ідеологічні брати так очищати "чорне золото", що воно стало екологічно, енергетично і економічно ефективним паливом. Так чому ж ми - колись велика вугільна держава - все ніяк з місця не зрушимо?
А головне, чого ми особливо заздримо, - завдяки вугіллю Китай забезпечив собі енергетичну безпеку. І чхати тепер їм хотілося на північних і західних постачальників нафти і газу, а головне на те, що ті думають з приводу легітимності / нелегітимності виборів в КНР, і кому переважніше бути прем'єр-міністром ... вибачте, звичайно ж, малося на увазі "генеральним секретарем ЦК КПК ".
І тепер всі китайці традиційно "31 грудня ходять в баню", а ми - прикуті до телевізора.
НОВИЙ РІК - У перших числах грудня
Звичайно ж, всі ці розмови про "бані" і "великому китайському щастя" дещо спрощені. Наша біда в тому, що ми чудово навчилися займатися критиканством, самобичуванням, і абсолютно розучилися себе хвалити, помічати свої достоїнства. І тому рік від року ми просто втрачаємо віру в себе, в свою міць. Адже погодьтеся, нині повідати про чиїсь досягнення, позитивному досвіді - відвертий моветон. Сьогодні шахтарі для деяких обивателів - це вже не представники славної професії, а не більше, ніж "електоральна прошарок", значуща для суспільства відсотками голосів "За", а не тоннами вугілля "на-гора". Прикро, чес слово. Але така реальність України політичної, яка поглинула Україну промислову.
Але є й інша реальність ... Візьмемо, наприклад, улюблений критиками, "загниваючий" державний сектор промисловості, самий консервативний сектор - вуглепром.
Типове для України вугільне об'єднання - " Макіїввугілля "(м. Макіївка Донецької області), яке працювало в єдиних з іншими типовими держпідприємствами умовах. Не будемо перераховувати віхи розвитку об'єднання, констатуємо лише, що до початку осені 2006 року підприємство прийшло з рекордно низьким для себе показником - добовий рівень видобутку на шахтах становив всього 2 800 тонн вугілля. Під питанням була саме існування містоутворюючого підприємства. І ось сьогодні, через рік "посипалися" повідомлення прес-служби підприємства: липень 2007-го - 8000 тонн, серпень - 9000 тонн, середина листопада - 10 000 ... Добовий показник видобутку збільшено в 3,6 рази! І це всього за рік!
- Рік роботи нової команди пройшов напружено. Напружено в плані очікування результату, - весь колектив згуртувався заради головної мети, зростання вуглевидобутку - коментує кореспонденту "Обозревателя" досягнення Генеральний директор ДП "Макіїввугілля" Станіслав Толчин, який був призначений керівником об'єднання у вересні 2006 року. - Підприємство дісталося нам у важкому стані, і ми розуміли, що вивести шахти з кризи можна лише шляхом збільшення видобутку вугілля. А останнє можливо було лише при запуску в експлуатацію нових лав. Наші проекти були розглянуті і підтримані Міністерством вугільної промисловості. У цьому ж році ми вже ввели в дію 10 нових лав. Останні два нових очисних комплексно-механізованих забою (на шахтах "Бутовська" і "Ясинівська-Глибока") були введені буквально на днях. У дані роботи було інвестовано 148 млн. грн, з них: 41 млн. грн. дотувати з бюджету, а основна частка - 107 млн. грн. - це власні джерела макіївських вугільників.
За оцінками Міністерства вугільної промисловості, в жовтні "Макіїввугілля" за показником виконання плану видобутку вугілля - в числі галузевих лідерів області, і випереджає навіть такі промислові гіганти, як "Донецьквугілля", "Добропіллявугілля", "Шахтарськантрацит", шахти "Комсомолець Донбасу" і "Південнодонбаська".
За 10 місяців план видобутку вугілля по ДП "Макіїввугілля" виконаний на 95,6% до плану на цей період. Очікувана ж річна видобуток складе 2 млн. 561 тис. тонн. І це на 434 тис. тонн перевищує загальну видобуток об'єднання за 2006 рік.
На провідних шахтах ДП дострокове виконання річного завдання (так званий, шахтарський Новий рік) планується зустріти вже на початку грудня.
Збільшення обсягів видобутку вугілля призвело до зростання всіх базових показників підприємства. За рік продуктивність праці по ДП "Макіїввугілля", зросла на 60%, навантаження на комплексно-механізовані очисні вибої (КМЗ) - на 16%. Це дозволило знизити собівартість вугілля, що видобувається на 33%. І сьогодні вперше за довгі роки можна нарешті говорити про збалансованість економіки об'єднання. Тепер підприємству не доведеться, як раніше, ходити "з простягнутою рукою" по міністерствах і відомствах, воно зможе самостійно вирішувати питання підвищення заробітної плати, інвестувати власні кошти в соціальні програми.
Все свідчить про те, що колись славне підприємство зараз знову на підйомі. Буквально рік тому кадровий дефіцит становив 3000 осіб. Завдяки вдихнула "друге життя", намітилася тенденція до підвищення престижності праці у ДП - за останні півроку зросла кількість фахівців, що бажають працювати в об'єднанні. Сьогодні в ДП "Макіїввугілля" трудиться 16898 чоловік. Середньомісячна заробітна плата по об'єднанню - 2181 грн. При цьому оплата праці гірників очисних вибоїв (ГРОЗ) збільшилася на 1373 грн. і склала в середньому 3391 грн. на місяць, а заробітна плата прохідників збільшилася на 1361 грн. і досягла рівня 3262 грн.
Але "макіївський прорив" на цьому не закінчується - у керівництва ДП "Макіїввугілля" амбітні плани на майбутнє.
- Ми багато чого досягли, не можна загальмувати цей процес. Нам просто нікуди подітися! 10 тис. тонн вугілля на добу - це для нашого об'єднання не межа. У першому кварталі 2008 р. з виведенням з реконструкції шахти "Калинівська-Східна" з лавою на 600 тонн і введенням лави на шахті ім. В.І. Леніна на 1000 тонн можна буде говорити про подальше нарощування видобутку вугілля до 11 тис. тонн за робочий день. Сьогодні об'єднання має чітку і ясну програму своєї подальшої діяльності. Абсолютно реальна програма розвитку гірничих робіт до 2011 року. Якщо в 2006 р. ДП видобуло трохи більше 2 млн. тонн вугілля, цього року показник складе 2,561 млн. тонн, то в 2008-му ми будемо прагнути до цифри 3,05 млн. тонн. А програма подальшого розвитку передбачає збільшення річного видобутку понад 4 млн. тонн. Ми впевнені, що все у нас вийде, і "Макіїввугілля" повернеться до лідируючих позицій у вугільному секторі, які займав довгі роки, - констатує Станіслав Толчин.
ЗАПОБІГТИ - ЗНАЧИТЬ, ВРЯТУВАТИ
Але будь-які високі показники - ніщо порівняно з людським життям. Шахти ДП "Макіїввугілля" є особливо небезпечними за факторами метану, вибухонебезпечні, і ця "даність природи" несе в собі масу загроз. Як підкреслив генеральний директор ДП, економічні показники об'єднання тільки тоді можна буде приймати "на ура", коли вони будуть забезпечені стовідсоткової безпекою шахтаря. І цього питання керівництво приділяє пильну увагу.
- Сьогодні робота шахтаря залишається однією з найнебезпечніших. На жаль, останнім газодинамічне явище на шахті ім. В.М. Бажанова, яке сталося 8 листопада, забрало життя молодого гірника. Трагедія сталася навіть, незважаючи на те, що були виконані всі противикидні заходи, передбачені правилами ТБ. Але життя людини вже не повернути, і в такі скорботні моменти роль об'єднання полягає в пильній увазі, наданні допомоги сім'ям загиблих. Вони забезпечуються безкоштовним побутовим паливом, їм надається матеріальна допомога, вирішуються питання відпочинку, навчання дітей. У разі потреби силами шахт проводяться ремонтні роботи в квартирах, - з болем продовжує Станіслав Толчин.
В цілому, за 10 місяців 2007 рік у об'єднанні зафіксовано 382 випадки травматизму, що на 24 випадки менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Комусь із скептиків може здатися, що 24 - показник не великий. Але це не просто сухі цифри, це збережені життя і здоров'я 24-х гірників, це заощаджене спокій у їхніх родинах, це надія на майбутнє їхніх дітей.
Робота з техніки безпеки в ДП "Макіїввугілля" орієнтована на випередження аварії, попередження трагедії. На сьогоднішній день в цьому напрямку, крім традиційних заходів, впроваджуються нові інноваційні розробки. Одна з них - Уніфікована телекомунікаційна автоматизована система контролю і управління гірськими машинами (УТАС), яка встановлена ??на шахтах ім. В.М. Бажанова та ім. С.М. Кірова. УТАС в ідеалі повинна надійно упереджувати небезпечні явища (передаварійні, аварійні стани) у вугільному виробництві за допомогою збору, обробки інформації з датчиків про стан механізмів, устаткування, повітряно-газового середовища шахти і передавати дані для прийняття керуючих дій гірничому диспетчеру, головному інженеру, директору, провідним фахівцям шахти.
Також, на шахті ім. Кірова завершується реалізація пілотного проекту Мінвуглепрому щодо впровадження більш досконалої системи безпеки. Система посилює УТАС тим, що вона по спеціальних каналах зв'язку може передавати інформацію про небезпечну ситуацію в режимі реального часу в будь-яку точку країни. При цьому "ноу-хау" дозволяє не тільки бачити поточний стан справ в шахті, а й управляти ними на відстані. По завершенню апробації дослідного зразка міністерство має намір впровадити новацію на 25-ти найбільш небезпечних за природними характеристиками шахтах країни.
Думайте самі, вирішуйте самі, мати АБО ...
Ось вам і держпідприємство! Аналізуючи діяльність ДП "Макіїввугілля" питання "яка форма власності у вуглепромі перспективніше - приватна чи державна" мимоволі стає риторичним. Проблема не у формі, а в умінні управляти. А, дурень - він і будь-яке успішне приватне виробництво розвалить.
Звичайно, хочеться сподіватися, що "дурнів" у вітчизняному вуглепромі стане менше. Нам просто життєво необхідно "вапна їх, як клас". Адже в найближчі роки перед вугільниками України відкриваються широкі перспективи.
В умовах, коли високі ціни на нафту і газ гальмують подальший розвиток світової економіки, відносно дешевий вугілля стає все більш популярним енергоносієм. У надрах Землі вугілля набагато більше, ніж нафти і природного газу. При нинішньому рівні споживання підтверджених запасів газу повинно вистачити на 67 років, нафти - на 41 рік, а вугілля - на 270 років.
За прогнозами американських фахівців, вже в 2010 році структура джерел енергії буде виглядати наступним чином: 1) нафта - 37,2%, 2) вугілля - 29,1%, 3) газ - 23,5%, 4) атомна енергія - 6 , 1%, 5) гідроенергія - 2,9%, інші джерела - 1,2%. Згідно з висновками Energy Information Administration (EIA), у світі до 2025 року буде збільшуватися споживання саме вугілля.
Запаси ж кам'яного вугілля безпосередньо в надрах України є такими, що при річній видобутку в 250 млн. тонн його вистачить на 400 років! А ось реалії "сьогодення" - ми видобуваємо в 2 рази менше вугілля, ніж у Польщі, в 5 разів менше, ніж у країнах Західної Європи, і в 20 разів менше, ніж у США. При цьому вмудряємося щорічно імпортувати вугілля з сусідніх країн.Але Мінвуглепром сподівається все-таки на збільшення потужностей: якщо в 2006 році було видобуто 80,3 млн. т вугілля, то до 2011-го очікується показник до 100 млн. тонн. Але досвід "макіївського прориву" доводить, що таке завдання неможливо виконати не тільки без закладки нових шахт і ділянок, а й без приходу на держпідприємства ефективних менеджерів. Так що, давайте позбавлятися від "дурнів", і тоді 31 грудня і ми знову почнемо ходити в лазню ...