На чому може заробити бюджет?

Вже більше року, як почав діяти Закон "Про захист персональних даних". І якщо спочатку ні підприємці, ні керівники підприємств не сприйняли його серйозно, то ситуація докорінно змінилася влітку 2011р. Після того, як 2 червня парламентарії прийняли ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних" (закон набрав чинності з 1 січня). На сьогоднішній день відповідальність за порушення недоторканності приватного життя вельми сувора . І на тлі прийнятого нещодавно рішення КСУ, яким судді визначили, що конфіденційною інформацією є будь-які відомості про майнових і немайнових відносинах особи (тобто коли народився, де проживає, кому продав машину та чи інша людина), становище осіб, відповідальних за формування БПД, виглядає незавидним . Так, відповідальність за порушення законодавства у сфері персональних даних може бути не тільки кримінальної, але й адміністративної, однак більш делікатної через це вона не стає. Скажімо, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням даних про нього в БПД тягне за собою накладення штрафу від 200 до 300 НМДГ (3400 - 5100 грн) для посадових осіб та від 300 до 400 НМДГ (5100 - 6800 грн) для громадян-суб'єктів підприємницької діяльності. Ухилення ж від державної реєстрації БПД (а такою, по суті, може бути визнана навіть одна-єдина зарплатна відомість на продавця на ринку) тягне за собою накладення штрафу від 5100 до 8500 грн для громадян та від 8500 грн до 17000 грн для посадових осіб. На ті ж 17 000 грн можна збідніти і у випадку, якщо хто-небудь потрапить до вашої БПД (правда, як це довести, не зовсім зрозуміло). Тому якщо Президент не підпише прийнятий 13 січня Закон № 9624 (відкладає посилення санкцій щодо порушень, пов'язаних з базами даних), бізнес очікують штрафи до 17 000 грн. За інформацією Державної служби України з питань захисту персональних даних (ДСЗПД) загальна кількість зареєстрованих баз даних на кінець січня становить 3,77 тис. Всього ж в Україні близько 1,3 млн підприємств. Всі вони (потенційно) можуть опинитися під загрозою оплати значних фінансових санкцій. Але, незважаючи на те, що ДСЗПД наділена досить широким колом повноважень, особливо з точки зору контролю, на даний момент держслужба (на щастя) діє з урахуванням того, що законодавець недостатньо якісно виписав багато моментів як у роботі цієї служби, так і пов'язані з функціонуванням БПД. Приміром, в ДСЗПД повідомили, що навіть якщо у підприємця працюють лише дві особи, він зобов'язаний подати заяву про реєстрацію БПД.

Але при цьому зазначили, що хоча ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних" і набув чинності, за запізнілу подачу заяви жодних штрафних санкцій не передбачено. Більш того, як з'ясувалося, ніяких остаточних термінів, до яких потрібно зареєструвати всі БПД, на сьогодні не встановлено. Так що не варто сіяти паніку, якщо ви щось забули подати або заповнити - ніхто не буде влаштовувати масових перевірок з метою притягнення порушників чинного законодавства до відповідальності. У всякому разі, поки не буде.

Єгор Желтухин, "Судово-юридична газета"