Чому розламався танкер поблизу Керчі

2,6 т.
Чому розламався танкер поблизу Керчі

фото ЕРА

Дуже багато тривожних повідомлень прийшло в неділю у зв'язку з розбурханим в Чорному морі штормом. За різними даними, сила шторму досягала 7-8 балів, висота хвиль - 4-5 метрів, а швидкість вітру - 25-35 метрів в секунду.

У Керченській протоці в 8.40 затонуло судно "Вольногорськ" з 2 тисячами тонн сірки. У бухті "Козача" поблизу Севастополя в 9.25 затонуло судно "Ізмаїл", яке перевозило металобрухт з Маріуполя до Сирії. З 17 осіб екіпажу відразу були врятовані два моряка, доля інших поки невідома.

Відео дня

На мис Меганом в районі Судака в 9.30 викинуло на берег судно "Віра Волошина" (прапор Російської Федерації), яке перевозило сільськогосподарську техніку з Румунії до Росії. Як повідомлялося, загрози екіпажу і судну немає.

фото ЕРА

У 11.00 у Керченській протоці затонуло судно "Нахічевань" з 4 тисячами тонн сірки. 12 членів екіпажу пересіли на рятувальні плоти і рушили у бік острова Тузла. Їм на допомогу вийшов морський рятувальний буксир "Нептун" Керченського морського порту.

кадр "Першого каналу"На мілину в районі Новоросійська викинуті грузинський і турецький суховантажі. Також передавалися відомості про те, що терпить лихо російський танкер "Волгонефть-123", але пізніше в прес-службі південного регіонального центру МНС Росії спростували цю інформацію.

Всього ж за даними російського МНС від стихії в неділю постраждали сім російських судів: два танкери, три суховантажі, плавучий кран і несамохідна баржа.

Найбільш ж сумна доля спіткала російський танкер "Волгонефть-139", який стояв на якірній стоянці в Керченській протоці поблизу порту Кавказ (Краснодарський край) і який в 4.45 ранку розламався навпіл. В результаті розлому носова частина танкера залишилася стояти на якорі, а кормова частина разом з 13 членами екіпажу була віднесена на мілину. Через розлом танкера в море потрапило 1-1,5 тисячі тонн мазуту (вітер спочатку був у бік Росії, але потім нафтова пляма кинулось до українських берегів). У районі аварії знаходилися російські буксири "Капітан Задорожний", "Посейдон" і український буксир "Бора". Також до місця події вийшло рятувальне судно "Світломор-1", що має обладнання для збору нафтопродуктів.

У плані екологічного збитку аварію корабля "Волгонефти-139" стало, швидше за все, найбільш неприємним. До того ж, всього на танкері було близько 5 тис. т. мазуту, і не виключено, що кількість вилилися в море нафтопродуктів виявиться більше ніж 1-1,5 тис. т.

фото kerch.com.ua

Крім того, розлом морського судна навпіл представляється досить неординарною подією. Ось такий коментар того, що сталося з цим танкером дав "Обозу" Юрій Руденко, який працював у 1980-ті роки провідним конструктором на російському суднобудівельному заводі, що проводить нафторудовози типу "річка - море":

- Уявіть собі товсту і довгу палицю ковбаси! Якщо ви візьмете її руками за два кінця, то вона помітно прогнеться вниз в районі середини. А якщо взяти цю ковбасу однією рукою в середині і, скажімо, підняти над головою, то досить сильно звісивши вниз її кінці. Якщо ж припустити, що оболонка ковбаси недостатньо міцна, то палиця може розвалитися на дві частини - приблизно навпіл.

кадр НТВПриблизно те ж саме відбувається і з судном в морі під час сильного хвилювання. Коли вершини двох сусідніх хвиль розташовуються в районі носа і корми, просідає мидель (середина) судна. І навпаки, якщо вершина хвилі знаходиться в середині судна, то звисають донизу його носова і кормова частини. Зрозуміло, що найгірший варіант, коли відстань між вершинами двох сусідніх хвиль збігається з довжиною судна.

Мабуть, це і сталося з танкером "Волгонефть-139". При черговій високій хвилі напруга на розрив не витримала спочатку або верхня палуба - що найбільш ймовірно, або днище. А потім розрив дуже швидко поширився на весь поперечний переріз корпусу танкера.

Такі випадки у світі хоча і рідко, але бувають. Однак вважати, що головним винуватцем розлому корабля є шторм і, відповідно, високі хвилі - неправильно.

Товщини стали верхньої палуби, бортів, днища, а також параметри приварених до них підкріплюють балок (як правило, це Полособульб і зварні таврові конструкції) розраховуються і призначаються проектувальниками такими, щоб був достатній запас міцності судна при будь-якому хвилюванні.

Розлом даного танкера на дві частини може мати таке пояснення. Швидше за все, він виготовлений вже дуже давно - 140 суден проекту "Волгонефть" були побудовані в Росії (на Волгоградському суднобудівному заводі) і Болгарії в період 1967-1980 рр.. І раніше він витримував подібні шторми. Але з часом метал корпусу судна втрачає свої міцнісні якості. Це пов'язано і з корозією металу, і з так званої "втомою" металу.

Втома металу - це поступове накопичення ушкоджень у матеріалі в умовах впливу повторно-змінних (циклічних) навантажень, що призводять до виникнення спочатку мікротріщин, потім їх розвитку та остаточного руйнування.

До речі, що звалився кілька місяців тому в американському місті Міннеаполісі міст через Міссісіпі простояв всього 40 років . Два роки тому інспекція виявила проблеми в його конструкціях, і хоча вони не здалися критичними і не віщували обвалу, трагедія таки сталася. Її причиною була, як вважають багато фахівців, саме втома металу.

Наприкінці минулого сторіччя став очевидним великий знос корпусів танкерів "Волгонефть", що робило ризикованим їх подальшу експлуатацію. Тому в 2002 році була прийнята програма реновації корпусів цих суден - повна заміна зношених корпусних конструкцій подвійного дна і подвійних бортів на всьому протязі вантажний зони. У 2003 році реновація була здійснена на 6 танкерах, а на наступні роки планувалося проводити такі роботи на 10-12 судах "Волгонефть".

До слова, в 2007 році Група компаній Морські та нафтогазові проекти (МНП), в яку входять завод "Червоне Сормово" (Нижній Новгород), Волгоградський суднобудівний завод і ряд інших заводів, спільно з Групою Palmali і Морським Інженерним Бюро (Одеса) презентували проект будівництва серії танкерів RST12 типу "Нова Волгонефть" дедвейтом 6010 тонн в кількості 47-ми одиниць.

Мабуть, танкер "Волгонефть-139", розламали надвоє в Керченській протоці, належить до тих судам, на яких реновація корпусу ще не проводилася.

Що стосується наслідків розлому російського танкера, то цілком можливо, що мазут з тих танків, які не опинилися на лінії розлому, і не виллється. При будівництві судів, перед їх спуском на воду і після закінчення газозварювальних робіт, кожен танк випробовують на водонепроникність. Тому-то носова і кормова частини судна і залишилися на плаву.

Пояснення експерта бачиться, в принципі, зрозумілим. Ймовірно, російська урядова комісія назве через якийсь час офіційну причину розлому "Волгонефти-139". Хоча вона видається очевидною.

Української же стороні слід задуматися у зв'язку зі трапилося з "Волгонефть". Відомо, що Чорне море борознить велика кількість російських танкерів. З порту в Новоросійську, куди підходить російський нафтопровід, сировина відправляється до Європи через турецьку протоку Босфор. Через кілька років росіяни будуть також доставляти своїми танкерами нафту до Болгарії, де починається будівництво нафтопроводу на Грецію. Можливо, нафтопродукти завозяться і через Керченську протоку в Азовське море.

Думається, український уряд має право запропонувати Росії не випускати поки в Чорне море танкери проекту "Волгонефть", які не пройшли капітального ремонту корпусу. А також посилити контроль над станом усіх інших суден, що перевозять нафту і нафтопродукти.

Дивіться фоторепортаж про последст шторму тут