Скандал навколо сина Президента Андрія Ющенка

11,2 т.
Скандал навколо сина Президента Андрія Ющенка

Дата Публікації: 27.07.2005

Тимошенко: потрібно бути людьми і прощати один одного

Прем'єр-міністр України Юлія ТИМОШЕНКО пояснює висловлювання Президента України Віктора ЮЩЕНКА на адресу журналістів, сказані ним 25 липня при відповіді на питання щодо його сина Андрія, емоціями, і вважає, що всім потрібно навчитися прощати один одного. Про це вона заявила сьогодні на прес- конференції в Києві.

"Емоції, вони, безумовно, властиві кожній людині ... І коли щось стосується дуже близького, сімейного, часом емоції переважають, і це цілком природно", - сказала Ю.ТИМОШЕНКО.

Вона також зазначила, що, на її думку, за політиками, звичайно, потрібно уважно спостерігати, адекватно їх оцінювати, оприлюднити всю інформацію, але, в той же час, бути людьми і прощати один одного.

_____________________________________________________

Ющенко відбувся невеликим штрафом і великими неприємностями

У середу, 27 липня, в прямому ефірі на телеканалі "1 +1" Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко оштрафував Андрія Ющенка на 17 гривень за порушення Правил дорожнього руху.

Крім того, глава МВС відповів на ряд питань видання "Українська правда" щодо порушень, допущених сином глави держави. Луценко послався на статтю 34 Закону "Про дорожній рух", в якій йдеться про те, що власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після їх придбання або отримання. Експлуатація незареєстрованих транспортних засобів, а також без державних номерів встановленого зразка заборонена.

Крім того, в постанові Кабміну від 7 вересня 1998 року власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати їх у десятиденний термін після придбання або митного оформлення, або тимчасового воза на територію Укрїни ... Експлуатація транспортних засобів, які не пройшли реєстрацію в ДАІ, а також без номерного знака "Транзит "заборонена.

Оренда автомобілів, зареєстрованих на території іншої держави, заборонена, оскільки це суперечить законодавству України.

Таким чином, керуючи тривалий час автомобілем з чеськими номерами, Андрій Ющенко порушував ПДР. Суперечило Правилам і керування машиною без номерів, які Ющенко-молодший зняв з машини з початком скандалу.

________________________________________________

Мирослава Гонгадзе и Сергій Шолох звернули до Президента України

Колись президент України Леонід Кучма відмовлявся відповідаті на Прямі незручні запитання Георгія Гонгадзе. ВІН особисто та йо оточення звінувачувало Георгія у замовності Матеріалах и співпраці з опозіцією. Георгій ж вважать, что просто чесно Виконує свою журналістську роботу, відстоюючі право и потребу громадськості Знаті. Для цього ВІН створів Українську правду и Вибравши ее Емблема Дон Кіхота, символу боротьбу за ідею та справедливість. Та самє за ті, что незручно журналіст - за словами тоді голови держави - "лив на президента бруд в Інтернеті", президент України Леонід Кучма покаравши своим підлеглім розібратись з Георгієм Гонгадзе.

Після смерті Георгія Сергій Лещенко, молодий и Переконаний у праві громадськості Знати журналіст, ставити Такі ж незручні запитання президенту України Віктору Ющенку. І тепер новий демократично Обраний президент звінувачує Сергія у продажності та кілерстві.

Альо годину змінівся, и тепер ми маємо нову Україну, якові вибороли, власною волею, сльозами і кров'ю. І НЕ позбав батьківщина Віктора Андрійовіча Ющенка "заплатила за ті, что ми назіваємо кроком свободи, емоціямі незалежності". Свою Ціну заплатила Кожна українська родина. І самє того ми не можемо дозволіті, щоб влада вновь відчула свою безконтрольність и безнаказаність.

Президент винен відповідаті за Кожному своє слово, и тоді, коли ВІН обіцяє покараті замовніків та Виконавців убийства журналіста Георгія Гонгадзе, и тоді, коли ВІН, що не стрімать Емоції, назіває Іншого журналіста Сергія Лещенка кілером. Від имени родини Георгія Гонгадзе мушу заявіті, что ми ще чекаємо Виконання вашої обіцянкі, альо Наші сльози у цьом чеканні Вже вісохлі.Тепер потроху ссякає наше Терпіння.

Буті "незручно журналістом" - це висока Відвага и велика відповідальність. Альо це и Найвищого звання, Якого может досягті журналіст. І Сергій Лещенко своєю Божою роботів за Останні Чотири роки довів, что ВІН є НЕ позбав "незручно", альо й "неручним". І даже Якби після смерті Георгія в Україні народився позбав один незручно журналіст, то его смерть можна Було б вважаті НЕ даремно. Альо, на щастя, в Україні постала нація, яка знімає недостойних презідентів и готова відстоюваті свое право Знаті.

Тепер настав годину Представникам влади зрозуміті, что свобода слова и відповідальність можновладців за свои Дії та слова перед людьми - це головна ськладової демократії. А голова держави та Інші посадовці Муся усвідоміті, что перебування на вісокій державній посаді передбачає, что КОЖЕН ваш подих может стать Надбання громадськості.

________________________________________

Віктор Ющенко звернув до Журналістів Президент України Віктор Ющенко високо оцінів роль українських ЗМІ в процесах демократизації Держава і признал, что его відповідь на запитання про доходи та витрати сина булу емоційною. Про це йдет у листі Віктора Ющенка виданя "Українська правда" . Текст листа Президента подаємо Повністю.

"Я високо ціную роль українських Журналістів в перемозі демократичних сил во время помаранчевої революції и шаную позіцію, якові займають Українські ЗМІ в процесах демократизації країни. Для мене свобода слова и Вільний журналіст є аксіомою, ми поважаємо одну з Головня функцій медіа - буті контролером Дій влади .

Коженая мій ранок ПОЧИНАЄТЬСЯ з газет та МОНІТОРИНГУ інтернет-видань. Серед них - і "Українська правда", яка доклалися Багато зусіль для становлення Вільної журналістики в Україні. Шаную репортерів цього видання, Які здобули Собі славу всюдісущіх Журналістів.

Я знаю, что Сергій Лещенко всегда ставити незручні и гострі запитання, альо Цім ВІН и цікавий як журналіст. Я ціную його "зубатість", альо сподіваюся, что почуття такту не має зраджуваті НЕ Тільки політікам, альо й журналістам.

Мені здається, что історія з публікацією в "Українській правді" стала для нас спільнім іспітом - на Готовність Влада і преси жити в новіх Умова, на Готовність поважати право журналіста на інформацію и поважати право громадянина на приватність життя.

После Публікації в "Українській правді" я МАВ чоловічу Розмови з сином. Я також Офіційно звернув до міліції: Вимагати Дотримання правил дорожнього руху від всех, незважаючі на марки та номери авто. Правила мают поважати ВСІ - и політики, и їхні діти, це очевидно.

З Іншого боку, нам всім Буває Важко стріматі Емоції, коли мова Йде про батьківщину, про дітей. Деякі Життєві сітуації могут віклікаті у нас зрозумілу реакцію. Моя батьківщина, І, зокрема, сін, пережили Чимаев іспітів.

Це добре, что ми Вже живемо в Країні, де немає табуйованіх тим и персон. Це правильно, что Президентський батьківщина живе под лупою преси. Альо Це не прівід позбавляті моїх рідніх права на особисте життя. Я Ніколи НЕ Унікал Відповідей на найгостріші запитання. Відповідь может здаватіся вічерпною чи ні, но я відвертій з журналістамі.

При цьом сподіваюся на взаємне розуміння и щірість.

Віктор Ющенко. "

Журналісти вімагають від Президента вибачення

Українські журналісти звернули до Президента України Віктора Ющенка з відкрітім листом, у якому Вислова обраних висловлювань глави держави на адресу журналіста "Української правди". У тексті звернення, Яку подає "Українська правда" , представник ЗМІ зауважілі, что вжіті Ющенком вирази "є ляпаса усім журналістам України", и звернули уваг на факти придушенням свободи слова.

Текст звернення подаємо Повністю.

Вікторе Андрійовичу!

Мі, Українські журналісти, обурені Вашими прінізлівімі висловлювань Щодо нашого колеги з інтернет-видання "Українська правда" Сергія Лещенка, Які Ві дозволили Собі во время прес-конференции 25 липня 2005 р.

Мі Вважаємо негіднімі лідера демократічної європейської країни тон и лексику, до якіх Ві вдалину, відповідаючі на запитання про способ життя Вашого сина. " Кілер найнятій "," морда ", журналіст, Який не працювала "хвилини свого життя на свободу преси "- ЦІ слова є ляпаса усім журналістам України.

Ві присягали на Майдані відстоюваті свободу слова. Мі пам'ятаємо Ваші заяви, Які підтверджувалі це Прагнення. " Я вам даю слово, по Кожній своїй Дії я персонально прозвітуюся перед вами. По Кожній Операції пріватній моя батьківщина прозвітується перед вами. Я Вимагаю, щоб Такі Звіти несли ВСІ посадові особини України "(18.07.2005, КОЛЕГІЯ МВС). " Мі Хочемо віпестуваті спеціальну касту українських Журналістів - горда, чесних, смілівіх. Найкраще транспортують демократію засоби масової ІНФОРМАЦІЇ! " (9.07.2005, з'їзд НСНУ).

Тепер Ві нехтуєте свободою слова, яка Якраз и Полягає у вільному доступі до ІНФОРМАЦІЇ, зокрема, и про публічніх ОСІБ. Ві маєте усвідомлюваті, что Ві та Ваша батьківщина є об'єктами громадської уваги. Громадськість має повне право знати про доходи, витрати и способ життя Вашої Сім'ї.

Ваша поведінка продовжіть тенденцію, яка віклікає занепокоєння у середовіщі Журналістів. Йдет про:

• чісленні звінувачення преси у заангажованості при вісвітленні політічніх тем (зокрема, скандалу з освітою міністра Юстиції Зварича);

• СПРОБА взяти под державний контроль інтернет-видання;

• фактичність саботаж создания суспільного телебачення и радіо на базі державних мовніків;

• Заборона мас-медіа висловлювати Щодо виборчих програм (Зміни до закону "Про вибори народних депутатів").

Всі це змушує нас Говорити про сповзання країни у несвободу слова, цензуру и самоцензуру. За часів Вашого попередники це прізвело до фактічної Заборона на професію и стало качаном кінця недемократичного режиму.

У зв'язку з ЦІМ ми вімагаємо від Вас:

1) публічно вібачітіся перед кореспондентом "Української правди" Сергієм Лещенком;

2) відповісті на запитання Журналістів Щодо доходів та витрат Вашої родини.

Мі наполягаємо на тому, щоб Ви завжди поважаю професію журналіста та Конституційне право на свободу слова и Вільний доступ до ІНФОРМАЦІЇ.

26.07.2005.

Київ

Ініціаторі

1) Володимир Ар'єв, "Закрита Зона", 5-й канал

2) Андрій Шевченко, НТКУ

3) Наталка Фіціч, незалежний журналіст

4) Олег Криштопа, "Закрита Зона", 5-й канал

5) Кирило Хорошилов, "Деловая Столиця ", голова КНМП

6) Катерина Кириченко, НТКУ

7) Володимир Павлів, журналіст

8) Тарас Кузьмов, ГО "Хартія-4"

9) Сергій Швець, Студія 1 +1

10) Сергій Гузь, голова НМПУ

11) Ольга Чорна, " Дзеркало Тижня "

12) Юлія Мостова, "Дзеркало Тижня"

13) Володимир Мостовий, "Дзеркало Тижня"

14) Сергій Рахманін, "Дзеркало Тижня"

15) Тетяна Сіліна, "Дзеркало Тижня"

16) Лідія Таран, 5-й канал

17) Юлія Жмакіна, радіо "Свобода"

18) Роман Вібрановській, НТКУ

19) Юрій Луканов, Вільний журналіст

20) Наталія Лігачова, інтернет-видання "Телекритика"

21) Федір Сидорук, Вільний журналіст

22) Євген Глібовіцькій, 5-й канал

23) Єгор Соболєв, 5-й канал

24) Марічка Падалко, Студія 1 +1

25) Святослав Цеголко, 5-й канал

26) Артем Шевченко, Студія 1 +1

27) Юлія Бориско, НТКУ

28) Жан Новосельцев, НТН

29) Юлія Дячук, НТН

30) Ігор Скляревській, незалежний журналіст

31) Єгор Чечеринда, Студія 1 +1

32) Олександр Глівінській, програма "Гол", Новий канал

33) Олена Кочкіна, "Закрита зона", 5-й канал.

34) Ганна Гомонай, К -1.

35) Анжела Руденко, К-1.

36) Ілларіон Павлюк, К-1.

37) Ольга Червакова, СТБ

38) Наталя Слівінська, Інтерньюз-Україна

39) Олег Онисько, агенція "Український Медіа Сервіс"

Підтрімалі

40) Василь Самохвалов, НТКУ

41) Олег Базар, "Львівська газета"

42) Андрій Павлишин, "Львівська газета"

43) Оксана Форостина, "Львівська газета"

44) Віра Карпінська, "Львівська газета"

45) Андрій Горуна, "Львівська газета "

46) Христина Уткельбаєва, "Львівська газета"

47) Віктор Павлік, "Львівська газета"

48) Ігор Мартинів, "Львівська газета"

49) Юрій Лобан, Львівський портал

50) Микола Савельєв, "Ратуша"

51) Лідія Мельник, "Львівська газета "

52) Вікторія Боднарчук, "Львівська газета"

53) Захар Федорак, "Львівська газета"

54) Катерина Сліпченко, "Львівська газета"

55) Олексій Миронов, "Обком"

56) Сергій Сухобок, "Обком"

57) Евгеній Кузьменко, "Обком"

57) Олег Кротов, "Обком"

59) Марина Кухар, 1 +1

60) Лаврентій Малазонія, телепродюсер

61) Ліля Буджурова, СТБ

62) Марія Васильєва, 1 +1

63) Ярема Городчук "Львівська газета"

64) Рябошапка Віталій, "Трибуна"

65) Людмила Коханець, "Голос України"

66) Володимир Коркодим, "Говорити и показує Україна"

67) Сергій Лавренюк "Голос України"

68) Марія Базелюк, "Шлях перемоги"

69) Леся Головата, Європейський Колегіум Польських та Українських УНІВЕРСИТЕТІВ

70) Тарас Хуторний, "Народне слово"

71) Дмитро Шурхало, "Вечірні вісті"

72) Тарас Петрів, Інститут журналістики

73) Валентин Карайван, Інтерфакс-Україна, Крим

74) Валентина Самар, "Дзеркало Тижня", Крим

75 ) Олена Бондаренко, прес-секретар Бориса Колесникова, журналіст

76) Ігор Канєвській, "Бізнес"

77) Олександр Драніков, "БІЗНЕС"

78) Анна Огняник, ІМІ

79) Скачко Володимир, головний редактор "Київського телеграфу"

80) Вікторія Чирва, " Столичні новини "

81) Валерій Калниш, ст. кор. відділу політики "Комерсант - Україна"

82) Дмитро Ліховій, "Україна молода"

83) Леся Шовкун, "Україна молода"

84) Олександр Шилко, Студія 1 +1

85) Олексій Неживий, ІА "Новий Регіон"

86) Ольга Бородіна, ІА "Новий Регіон"

87) Галина Петренко, ІА "Новий Регіон"

88) Сергій Степанов, ІА "Новий Регіон"

89) Володимир Пархоменко, журналіст

90) Ігор Луценко, редактор рубрики "Бізнес" журналу "Кореспондент"

91) Володимир Притула, незалежний журналіст

92) Олег Головенській, газета "Репортер", м.Івано-Франківськ,

93) Світлана Сіщук, газета "Репортер", м. Івано-Франківськ.

94) Віктор Борисов (ІА "Контекст-Черкаси", "Обком")

95 ) Сергій Таран, Інститут масової ІНФОРМАЦІЇ

96) Вікторія Сюмар, Інститут масової ІНФОРМАЦІЇ

97) Тетяна Узун, Інститут масової ІНФОРМАЦІЇ

98) Ірина Супрунець, 5-й канал

99) Яніна Зеленько, "Вечірні Вісті"

100) Богдан Червак, журналіст

101) Роман Корчук радіо "Новий Двір" (Червоноград)

102) Владислав Бовсуновський, журнал "Укравтоконтинент", головний редактор

103) Игорь Фарамазян, "Московський Комсомолець" в Донбасі "

104) Володимир Книга, редактор-аналітик, телеканал К1

105) Ярослав Карпюк, BBC Monitoring, Kiev

106) Дмитро Добродомов, "Експрес"

107) Ігор Крук, редактор інтернет-видання "Пріоритети"

108) Сергій Сидоренко, "Коммерсант-Україна"

109) Юрій Вишневський, редактор відділу "політика" газети "Kyiv Weekly"

110) Ольга Балабан, НТКУ

111) Юрій Залізняк, "Німецька хвиля"

112) Дмитро Каневський, ТРК "Люкс", "Поступ", "Львівська Газети" та українська редакція "Німецької Хвилі"

113) Десятерик Дмитро, газета "День"

114) Сергій Кисельов, кореспондент української служби радіо "Свобода"

115) Євген Просвєтов, президент ТРК "Золоті ворота"

116) Ігор Єнін, шеф редактор Vlasti Net

117) Борис Бондарь, тижневик "Кур'єр", Мелітополь

118) Сергій Сіваков, тижневик "Наш Город" , Мелітополь

119) Анна Свирида, радіо "Південний Простір", Мелітополь

120) Сергій Слободчук, "Трибуна"

121) Сергій Полховській, 1 +1

122) Сергій Шолох

123) Юля Лимар, "Главред"

124) Віктор Шлінчак, "Главред"

125) Андрій Овчаренко, редактор відділу соціум ІАА "Проект: Україна"

126) Іванна Вовк, НТН

127) Євгенія Федічкіна, НТН

128) Надія Петруняк, ТРК "3 - студія"

129) Іван Вовк, ТРК "3 - студія"

130) Оксана Дудій, ТРК "3 - студія"

131) Кирило Лукеренко, журналіст

132) Сергій Кузін, редактор відділу політики ІАА "Проект: Україна"

133) Станіслав Яблонський, "Деловая столица"

134) Максим Мінін, головний редактор ІСА "Проект: Україна "

135) Падюков Володимир, "Мiсто Суми"

136) Євген Дубогріз, редактор відділу "Рінко & Компанії", тижневик "Контракти"

137) Іван Гайванович, журналіст

138) Олена Гарагуц, головред газети "Лица"

139) Вадим Пелех, НРКУ, власкор на Буковіні

140) Алла Єременко, "Дзеркало тижня"

141) Сергій Колесников, редактор інформпрограмм ЗАТ "ЛОТ" (Луганськ)

142) Юрій Куликов, Reuters

143) Роман Чайковський, ТРК "Радiо-Ера" FM

144) Олександр Михельсон, RUpor.info

145) Дмитро Драбик, журналіст, К1

146) Михайло Голуб, головний редактор та керівник "Marketing Mix"

147) Наталія Задерей, "Контракти"

148) Ольга Іваненко, журнал "Корреспондент"

149) Сергій Мірошниченко, журналіст, м.Харків

150) Ольга Мірошниченко, журналіст, м.Харків

151) Оксана Денисова, Національне радіо

152) Віталій Ковач, спецкор ТК "Інтер"

153) Іван Дмитрів, власкор газети "Ukrainian word" (USA) в Україні.

154) Ольга Сніцарчук, 5-й канал

155) Марина Ясинська, телеканал "Інтер"

156) Андрій Мокроусов, відповідальний редактор, часопис "Критика" (Київ)

157) Андрій Томська, головний редактор інтернет-видання "Завтра"

158) Ігор Чемерис, "Главред"

159) Петро Білян , заступник редактора відділу "Влада", газета "Економічні Вісті"

160) Сергій Штурхецькій, "Рівне Вечірнє", голова рампою

161) Надєжда Глазунова, zavtra.com.ua

162) Брічевській Андрій, головний редактор Севастопольський Інформаційний портал

163) Людмила Чичканьова, "Газета по-київськи"

164) Іван Нариманов, From-UA

165) Валентин Залевський, From-UA

166) Денис Родніков, From-UA

167) Віталій Солоніцін, From-UA

168) Сергій Полховській, 1 +1

169) Наталя Зотова , власкор 1 +1, кореспондент радіо "Німецька хвиля", м. Мукачеве

170) Юрій Свірко, директор Інформаційного центру "Коммерсант-Україна"

171) Фідель Павленко, Українська служба Бі-Бі-Сі, Лондон-Київ

172) Рагим Гумбатов, редактор газети "Алубіка"

173) Валентин Пустовойт, незалежний журналіст

174) Олег Белецькій, редактор газети "Час" Ч ", Одеса

175) Максим Сергієнко, FINANCIAL TIMES DEUTSCHLAND GmbH & Co KG

176) Жанна Кісуніна, "Молоде радіо", "Україна сьогодні "

177) Антон Степ'юк, СТБ

178) Ірина Резінкіна, газета "Улюблене Місто", м. Сєвєродонецьк

179) Віра Ларіна, газета "Улюблене Місто", м. Сєвєродонецьк

180) Ольга Пирожко, Новий канал

181) Ігор Дармостук, журналіст, "Деловая столица",

182) Ігор Лавриненко, "Економічні вісті"

183) Вадим Гладчук, головний редактор видання "Молодіжні Хроніки"

184) Яна Стадільна "Голос України"

185) Наталія Катеринчук, НТН

186) Галина Ковальова, НТН

187) Когут Роман Олександрович, головний редактор сайту sdpuo.com

188) Сергій Куделя, кореспондент Радіо "Свобода" у Вашінгтоні

189) Олександр Харченко, редактор незалежного часопису "Народна справа". м.Луцьк.

190) Сергій Дмитриченко, незалежний журналіст

191) Людмила Маркіз, редактор програми "Вікна СТБ".

192) Марина Балабан, "Ціна питання", НТН

193) Валерій Рева, головний редактор газети "Століття", м.Канів, Черкаська

обл.

194) Віктор Романенко, ІА "Форум регіонів"

195) Квятковський Андрій, 5-й канал

196) Володимир Пісковій, "Дзеркало тижня"

197) Давид Ляхович, Спеціальний кореспондент ТРК "Люкс" в Іспанії

198) Ольга Куліш, голова ГО "Волинський прес-клуб" (м.Луцьк).

199) Валерія Сорочан, НТН

200) Віталій Мещеряков - закарпатська газета "Неділя.Тіждень" та власкор західноукраїнського тижневик "Аргумент-газета"

"Українська правда"

Віктор Ющенко: Фінансові активи моєї родини - декілька миллионов гривень ( Уривок Стеногр прес-конференции, яка Відбулася 25 липня 2005 року после Розширене засідання Уряду).

Журналіст "Української правди": Вікторе Андрійовичу, харчування не По темі сьогоднішньої прес-конференции ...

Ющенко: Цікаво, чому?

Журналіст "Української правди": Бо це гарна нагода Запитати ... Питання стосується тими, про якові зараз Багато говорять - про сина президента, Яким ВІН корістується автомобілем та іншімі технічними Засоба, доволі дорогими ... І питання Стосовно моральності - чи є моральним в такій Країні користуватись такими промовами?

Ющенко: Зрозуміло.

Журналіст "Української правди": І ще одне запитання ...

Ющенко: Дякую! Дякую! Достатньо. Одне питання! Ти і так его задавши, что мені треба півгодіні, щоб на нього відповісті ...

Знаєш, я у своєму жітті пройшов дорогу, яка починаєм з тим, на якіх сіділі люди не больше півроку, а потім попадали в тюрму. Бо як правило крали ... Від я проживши професійне життя в такій Системі, де багатьох моїх колег немає або ще не повернувся з тюрми.

У мене Ніколи Не було проблем з законом. Я добре знаю, що ти винен Передат своєму сінові НЕ подушку, не готових кар'єру, а почуття, что Тільки ти винен делать Сам собі свою кар'єру.

Прикро, що ти НЕ батьку, і тобі Важко мої почуття порівняті, альо я спробую їх проілюструваті. Іде виборча кампанія ... Мого сина збівають. Два Місяці ВІН лежить в лікарні. З лікарні ВІН виходе НЕ з таким Обличчям, як я - альо йо півроку друзі НЕ будуть впізнаваті ... Я це получил як перше Попередження. Безумовно, це Попередження по мені, Андрій там ні до чого.

Перша машина, яка за кредит оформлена, Розбита Стоїть на стоянці. І я знаю, что тихий коштів моя батьківщина и ВІН ні з кого не Стягнено. После цього и трапи ... Я Йому кажу: "Сину, це НЕ жарт". Через Вісім місяців я получил ті, что я отримав. Бо щось не жарти були ...

Це моя батьківщина заплатила за ті, что ми назіваємо кроком свободи, емоціямі незалежності. Я Йому сказавши: "Було б добре, аби в тобі булу охорона. Чи не державна, приватна ... Щоб біля тебе булу людина - ЯКЩО тобі зіб'ють, щоб хочай б БУВ свідок - хто це зробили".

Мій син має впоратися. Ділову, я маю на увазі ... Справу, яка Дає право Йому оплатити охорону, у нього є робота в консалтінговій фірмі І ще там ряд тем ВІН веде. Чесно, до якіх я давно его спонукав: "Син, босімі ногами іди на снег и заробляй". І ВІН це Робить. Це невелікі гроші, альо достатні, щоб Заплатити оренду автомобіля и послуги Позаштатний недержавного охоронця. І, дякуючі пресі, ми тепер знаємо, что ВІН без зброї ... Це просто его колега, Який ходити біля нього ...

(Звертається до журналіста.) Я не знаю, що тут проаналізуваті, у чому мені покаятіся перед тобою, перед ...

Журналіст "Української правди": Розкажіть правду, це машина его чі ВІН взявши покататися? ...

Ющенко: Це не його! Я тобі кажу, ВІН платити за оренду! Ті слухай, будь ласка, что я за ХВИЛИН до того сказавши. Его коштів вістачає, щоб платіті за оренду автомобіля. Запиши, Третій раз запиши ...

Журналіст "Української правди": Запишу. А де ВІН працює?

Ющенко: Почекаев! Почекаев! Веди себе як журналіст Чемна, а не як кіллер найнятій. Для оплати Охорона і для оплати орендують автомобіля. Всі свои доходи ВІН декларує. Фінансові активи моєї родини - декілька миллионов гривень. Ві це добре там, смороду зафіксовані в деклараціях. Моя Батьківщина не Тільки мої Операції может оплатити, а деякі послуги по своих дітях.

А тепер по Деяк обставинні, Які фігурують. Ві бачите, я ходжу без годинника. Хочай в мене їх, мабуть, дванадцять чи п'ятнадцять. І поки я буду президентом - я їх НЕ одіну.

Мені не вимагає ціх прімітівніх тим, ціх прімітівніх аналізів, я цього не хочу! Я буду ходити з одним значком тризуб и в Охайн костюмі. Більше мені Нічого НЕ нужно, друзі! І з цією Козацька каблучками, якій 350 років.

Телефон подарував сину друг, Якого ви добре там, альо я не хочу его имя назіваті ... Це людина знання, молода, успішна. На щастя чи на жаль, смороду є друзями. Я сину сказавши: "Сину, для чого тобі цею годинник, для чого тобі цею апарат? Викинь ти йо до чортовій матери! Щоб воно на твоїх руках ... Щоб твоя рука не доторкалася до нього".

Я знаю, ВІН це зробили. Альо я знаю, що таке вік сімнадцять років. Чі без малого двадцять ... Я знаю, что в цьом віці твориться.

Тому, друзі, я хочу засвідчіті ОДНЕ - я не живу на крадені гроші. Не живу. Хоч моя зарплата декілька тисяч гривень. Ві це добре добре там.

Свого сина я Ніколи не пущу по дорозі, яка б давала можлівість ігноруваті правила дорожнього руху. Брехня! Оплачуваті ресторан в городі-герої Одессе, як там (в статьи "Української правди") написано, купюрою, пачкою и так далі ... Брехня! Вибачте, тут багато ...

У нього (Андрія Ющенка) є одна дівчина. Хто знає мого сина - тієї підтвердіть, что цею хлопець гарно вихований, моральний, духовний, Глибока віруючий ... кожен день ПОЧИНАЄТЬСЯ з того, що "Тату, там десь ВІН почув по членах Уряду, по якіх харчуванням пробивав, треба звернути уваг, там десь то ... "Оце мої контакти з сином ...

Тому я прошу - НЕ калічте молоду душу, ВІН ставши на праведний дорогу. Я даю слово: Ніхто не якщо червоніті за поведінку жодної моєї дитини. Ніхто!

Альо ЯКЩО кожен день ПОЧИНАЄТЬСЯ з того, что біля цього хлопця Стоїть камера, кличуть міліцію, до глибино вечора Стоїть камера - то це НЕ журналісти. Я як батько хочу Сказати - це люди, Які пріречені прожити ті ж самє в своєму жітті. Або Покоління їхніх дітей.

Так Брудно впоратися не робляться. Тому я сину сказавши: "Сину, я тобі можу Тільки однією порадою душу зм'якшіті - учись себе захіщаті! Вчися собі захіщаті Рахунок? Піднімі з ресторану рахунок. Скільки вас сіділо мужчина, что ві їлі, что ві пили? Перед мордою того журналіста постав тієї рахунок, а потім піді до суду! І учись себе захіщаті! "

По іншому - така форма Спілкування Ніколи в мене поваги НЕ вікліче. Це журналіст, Який МІГ, що не працюючий хвилини свого життя на свободу преси, Сьогодні є кілером. Я це переживу, друзі. Мої принципи Такі, что Такі бар'єри я беру.

Мені хочеться, щоб в нашому суспільстві перестали буті за традіцією факти травлі. Если три дядьки з мішкамі СБУшного походження будинків, что ми по чотірьох людях оточення будемо буті, що там тирса буде Сипатого ... І СЬОГОДНІ підключаються журналісти, якім байді, чім тім гроші пахнути. Смороду день и ніч будут почінаті з тихий переслідувань.

Я скажу, друзі, то багато РЕЧІ, Які чесного журналіста прініжують. Давайте мати на увазі, что Андрій - це такий же громадянин, як и ві. ВІН хоче мати ПРИВАТНЕ життя. Розкрійте ві свое ПРИВАТНЕ життя. ВІН НЕ є публічнім політіком. Друзі, ЯКЩО ві Хочете бити - бийте по мені. Я це Медведчуку, Суркісу, Януковичу казав: "бийте по мені!" Чи не чіпайте жінок, дітей. Будьте Вище цього ".

Перед тім, як це набрало таких оборотів, я розіслав у декілька адресів ту інформацію, яка у мене булу в наявності - відносно цілей, завдань, и хто буде Проводити Цю операцію ...

Я письмовий вручивши це колегам, думаю, смороду мої листи отримав. Мені, до речі, ЦІ ПОВІДОМЛЕННЯ дали НЕ Зі Служби безпеки України!

Я Відверто скажу: для мене є принизити делать такого типу пояснення. Думаю, виправдати це может Тільки ОДНЕ - я стремлюся, щоб таке больше Ніколи НЕ повторювалося: ні з ким, ні з Володимиром Михайловичем, ні з Юлією Володімірівною, ні з тобою. Ні з ким! Не хочу я цього. Чи не треба чіпаті дітей. Мі ЯКЩО чесні борці, давайте Говорити один про одного.

Мені здається, я все сказавши з цього приводу.

Стенограма ВІДПОВІДІ Віктора Ющенка подається за "Українською правдою"

Журналісти коментують відповідь Ющенка Щодо поведінкі сина

Громадська рада захисту свободи Вислова стурбованість учорашнімі заявив президент Ющенка. У опрілюдненій заяві "Громадської ради" главі держави наворожили, что "Інтернет-видання" Українська правда "Дуже багато зробім для того, щоб прорваті тотальну інформаційну блокаду во время Правління режиму Леоніда Кучми и привнести в український інформаційний простір дух справжньої свободи слова. Роль "Української правди" в успіху помаранчевої революції теж НЕ Варто недооцінюваті. Втім, видання и после революції проводило в життя свою незалежну позіцію, в тому чіслі и Щодо Нової влади ".

Обраних Громадської ради захисту свободи слова віклікала репліка Віктора Ющенка на запитання про его сина. Глава держави у різкій ФОРМІ заявивши: "... я сину сказавши: Вчися собі захіщаті Рахунок? Піднімі з ресторану рахунок. Перед мордою того журналіста постав тієї рахунок, а потім піді до суду!"

__________________________________

Ющенко власноруч створі Собі проблему.

Питання Постав набагато ширше. Воно стосується Загальної атмосфери в суспільстві и довіри до влади, яка декларувала свою пріхільність моральним цінностям.

Класний політик відзначається тім, что даже Крізової сітуацію вміє перетворіті на возбудить уголовное Собі. У Президента Ющенка вініклі тертий з ПРЕС и ВІН гіпотетічно МАВ можлівість війта Зі становища з іміджем мудрого батька нації, Який адекватно реагує на критику и здать навести лад и в державі, и у власній сім `ї. Натомість, ВІН створів Собі проблему, у порівнянні з Якою, пріміром, проблема Міністрів-сумісніків просто відпочіває. І біда НЕ позбав в тому, что вона у нього на вибор может Забрат голосів віборців больше, чем стрибки ЦІН на цукор и на паливо. Питання Постав набагато ширше. Воно стосується Загальної атмосфери в суспільстві и довіри до влади, яка декларувала свою пріхільність моральним цінностям.

Йдет про реакцію Президента України на публікацію Леоніда Амчук в інтернетгазеті "Українська правда", яка булу Присвячую старшому сінові глави держави студенту Андрію Ющенку, Розповіді про ті, что ВІН їздить на автомобілі BMW М6 вартістю прежде 130 тисяч євро, якому позаздрів бі не один успішній бізнесмен. У статьи відзначалося, что студент Ющенко не просто їздить, а й безкарно порушує правила дорожнього руху. Президент

повідомів, что автомобіль BMW М6 его сін орендує. ВІН нібіто працює у консалтінговій фірмі, заробляє, за словами батька, невелікі гроші, альо достатні для того, щоб Сплатити оренду автомобіля и найняті охорону. Ющенко-старший такоже заявивши, что его сін має право на приватність ЖИТТЯ І запропонував журналістам бити по ньом самому, а не по его дітях. Президент заявивши, что стаття замовності, спрямована на ті, щоб его діскредітуваті, а такоже слід очікуваті подібніх публікацій про его політічніх союзніків - Юлію Тимошенко і Володимира Литвина.

Відомо, что Віктор Ющенко є великим и щирим Прихильники батьківщину цінностей. Це знає НЕ Тільки близьким оточення Президента, а й широка громадськість, Аджея Віктор Ющенко демонструє таку свою відданість публічно, з `являючісь на людях з усією своєю Божою сім` єю. Батьківщина для нього свят і можна Було пріпустіті, что будь-яке втручання у его сімейне життя вікліче бурхливих заперечення з йо боці. Така позиція є Цілком справедливою и НЕ может НЕ віклікаті поваги, альо позбав в тому випадка, коли йдет про звічайній громадян и даже помітніх бізнесменів, банкірів ТОЩО. Колі ж громадянин становится політіком, а тім паче главою держави, то подобається Йому це чи не подобається, альо засоби масової ІНФОРМАЦІЇ неодмінно стежітімуть за життям его и его близьким. Питання позбав в тому, щоб смороду не переходила грань прістойності и вісвітлювалі позбав Суспільно значімі аспекти приватного життя родини політика.

На перший погляд, справді нема про что Говорити. Если Андрій Ющенко їздить на такій дорогій машіні, то це его право. Тім больше, что Ющенко-старший далеко не бідна Людина і может дозволіті Собі сделать такий подарунок сінові. Та коли мова заходити про сина Президента країни, в якій значний частина населення живе за межею бідності, то в багатьох громадян может вінікнуті питання адекватності стандартів поведінкі членів родини Президента загально станові промов у Країні. І даже факт, что автомобіль НЕ захи Андрієві Ющенку, а позбав перебуває у нього в оренді, чи не Тільки НЕ знімає запитань, альо й віклікає Нові.

19-летний студент працює на фірмі, за зарплатну, яка дозволяє Йому орендуваті НЕ Тільки таке авто, а ще й найматі приватну охорону. На мнение его батька, це гроші невелікі. Можливо, смороду невелікі за крітеріямі банкіра. А з точки зору рядового громадянина це мала б буті Величезна зарплата. У нього неодмінно вінікне Інтерес: за Які Такі Видатні заслуги молодший Ющенко отрімує Такі гроші? Если громадянинові НЕ пояснити цього, то ВІН засумнівається, а чі немає в цьом ознакой Корупції, чи не платять студентові таку зарплатну Тільки тому, что ВІН сін глави держави?

А Розповідь журналіста "УП" про ті, что сін Президента регулярно порушує правила дорожнього руху - то Це вже НЕ втручання у ПРИВАТНЕ життя. Особливо учасники помаранчевої революції могут поцікавітіся: за що ж ми боролися? За ті, щоб начальство и его оточення вновь могло плюваті на закони?

Боюся, что на ЦІ та Чимаев других запитань Презідентові України доведе відповідаті ще довго, Можливо, аж до віборів 2006 року. Повторюся: впоратися не Тільки в голосах віборців, а й у моральному стані Суспільства, на Яку Дуже часто Робить ПОСИЛАННЯ Президент України. Если суспільство переконається, что сін морального Президента может дозволіті Собі вільно поводітіся із Законом, может отрімуваті зарплатний явно неадекватно его досвіду и вмінням, то це самє суспільство, у свою черго, теж может наплюваті на Закон і мораль. При цьом авторові здається, что Віктор Ющенко, незважаючі на вчорашній прокол на прес-конференции, щє не ВТРАТИ возможности війта з Халеп з плюсом, а не з мінусом.

Прінагідно зазначу, что Висвітлення приватного життя "Коронування ОСІБ" та їхніх родічів є Цілком пріроднім для демократичних країн Один з останніх прікладів - книжка американской журналісткі Ен Герхарт (Ann Gerhart) "Ідеальна дружина", яка розповідає про другу половину Президента США Джорджа Буша. Книжка побудовали на тому, что у дружини глави американской держави реальні характеристики далеко не Такі райдужні, як це подаються піарнікі Білого Дому. Навряд чи ця книжка віклікала захоплення в родіні Бушів. Альо судить смороду не стали. І сварітіся з ПРЕС такоже. Ймовірно, стійбище НЕ дозволяє.

Ну а про скандал вокруг амурних стосунків Біла Клінтона и Монікі Ленінські - годі й Говорити. Хочай, на перший погляд, та насолода, якові молода практикантка Білого Дому надавала своєму презідентові, Ніяк не могла позначітіся на політічніх рішеннях.

Мі до цього поки що не доросли.

ЮРІЙ ЛУКАНОВ, журналіст, для "Телекритики"

__________________________________

Що таке добре ...

Детективна історія з розкішними автомобілями, на яких пересувається Андрій Ющенко, опублікована "Українською правдою" , без сумніву, сколихнула Інтернет-спільнота України. Тільки на УП стаття завантажувалася понад півтори сотні тисяч разів! Її передрукували практично всі провідні сайти і ряд друкованих видань, в тому числі, і зарубіжні.

Не менш бурхливий резонанс стався і в українському політикумі. Досить сказати, що безліч знайомих - людей вельми інформованих, хоча і з фантазією, вважали за потрібне поділитися зі мною своїми уявленнями про прочитане в УП. За їх версією, історія виглядає ще цікавіше і, на жаль, неприглядніше, ніж в сенсаційної публікації.

Виявляється, "Мерседес CLS 500", так зване "чотирьохдверне купе", яким користується майбутня журналістка Анна - подруга Андрія Ющенка, насправді подарований їй самим сином Президента, очевидно, на знак щирої симпатії. Тому, іноді сідаючи за кермо цього автомобіля, він особливо нічого не порушує, у всякому разі, не священне право власності.

Але оформлений "Мерседес CLS 500" на якусь дуже багату київську фірму. Резон тут очевидний: молодо-зелено, раптом молоді люди вирішать розлучитися, з якою тоді дива залишати дівчині розкішне засіб пересування?

Ну а поки у Ганни та Андрія все гаразд - дай Бог, і далі так, подарунки тривають. Нібито, не так давно молодь відзначала в комплексі "Мандарин", що біля Бессарабки, якесь урочиста подія, начебто день народження Анни. І Андрій подарував їй колісні диски до цього самого "CLS 500". Чого особливого, запитаєте? А диски-то не прості - ексклюзивні, з інкрустацією діамантами, загальною вартістю під 20.000 доларів ... (До слова, Анна ними не користується, так що любителям легкої наживи скручувати колеса сенсу немає).

Виникають два питання: звідки у студента нехай і престижного ВУЗу кошти на такі подарунки, і хто ті "мудрі по життю" люди, які так грамотно оформили авто - не в дар, а за дорученням?

Знову ж таки за інформацією моїх знайомих з бізнесу, кілька місяців тому Андрію Ющенку пощастило стати співзасновником фірми, фактичної господинею якої є Оксана Мороз , власниця найдорожчого в Києві бутіка "Санахант" і, як стверджують злостивці, кума не тільки Л.Кучми, а й В.Ющенко, а також героїня багатосерійної публікації на Інтернет-сайті "Обозреватель" . Якщо це дійсно так, то стає зрозумілим, що мав на увазі Андрій, повідомивши через прес-секретаря Президента, що займається бізнесом. І сам собою відпадає питання про походження грошей на всі ці предмети розкоші, включаючи передбачувану дорогоцінну мобілку, з чиєю допомогою придбаний в Чехії унікальний "БМВ М6" для Андрія, і хто проявив отдающую жлобством передбачливість щодо "Мерседеса CLS 500" (органічно лягає в описаний "Обозреватель" образ!).

Ще раз підкреслюю, все вищевикладене - не більше ніж дозвільні розмови, по суті, бездоказові плітки. А якщо і не так, то переконаний, що колеги з УП і "Обозу" зуміють довести до кінця початі ними журналістські розслідування і розставити всі крапки над "і". Тому не варто відбивати у них журналістський хліб.

А я хочу говорити про те, що знаю абсолютно точно. Зокрема, що плітка - насправді, надзвичайно ефективний спосіб впливу на громадську думку, тим більше, перед виборами. Саме те, що люди шепотком переказують один одному, представляється їм найвищою мірою достовірним і поширюється по країні зі швидкістю цунамі - це одне з спадщин радянських часів із тодішніми кухонними дисидентами. Вся штука в тому, що ефективні лише ТА ПЛІТКА, якого прилипає.

Уявімо, що комусь злісному прийде в дурну голову розпустити слух про О.Зінченко - мовляв, він після роботи цікавиться, наприклад, дівчатками за викликом. Ця плітка не матиме жодного ходіння. Тому що при одному погляді на Олександра Олексійовича стає ясним, що він людина віруюча і веде спосіб життя, близький до аскетичного. Плітка до нього не прилипне, з чим і вітаю.

І навпаки, але аналогічно: здумай хто попіарити Є.Червоненко і почни стверджувати, що святий справжньою правдою є всі його легенди про те, як він зі зброєю в руках захищав честь і гідність майбутнього Президента, рятував життя йому і майбутньому прем'єру, - то такого людини просто піднімуть на сміх, хоча факти почасти мали місце бути. Тому що в наявності невідповідність між легендою і громадським поданням про конкретну людину.

Плітка про "монте-Крістовські" походеньки сина Президента, на жаль, набула масового ходіння, що сумніваються в ній зустрічати не довелося. А це вже відчутний удар по іміджу В.Ющенко як усередині країни, так і за кордоном - надто вже вся ця прийнята суспільством на віру історія суперечить вихідним деклараціям про загальну рівність перед законом. І недруги народного Президента напевно постараються цим скористатися.

Ще один характерний штрих. Перший час про Олену Франчук, дочки Президента Л.Кучми, ніхто взагалі нічого не чув і не говорив. І лише років через три у неї почалися якраз саме розкішні автомобілі з паркуванням поперек вулиці, запаморочливі діамантові кольє, а потім і багато-багато мобільних телефонів будь-якої вартості у вигляді віце-президентства в "Київстарі". А тут привід для пересудів про "золотої молоді" виник всього через півроку ... Темпи явно насторожують. Чим обернулася для Сім'ї Кучми удавана вседозволеність і перебування "над законом", ми всі пам'ятаємо.

І останнє - за хронологією, але не за важливістю. Щастя бачити своїми очима єдиний в Україні "БМВ М6" мені випало аж двічі. Перший раз - на Одеській трасі. Зізнаюся, грішний: їжджу я швидко, через що маю регулярні тертя з колишніми ДАІшниками. Але автомобіль Андрія Ющенка обійшов мене як стоячого, швидкість його навскидку була кілометрів двісті сорок. Другий раз справа була в нічному Києві, в цей раз по безлюдній вулиці чудове спортивне авто йшло міцно за сто.

Я абсолютно не здивований природного для дев'ятнадцятирічного хлопця прагненню до атрибутів "красивого життя", ексклюзивних машин зокрема, а "БМВ" з літерою "М", що означає заводський тюнінг у відділенні "Моторспорт" баварського автозаводу - це взагалі межа мрій більшості автолюбителів. Я розумію, що коли під педаллю газу "гарцює п'ятсот сім коней", то так і хочеться втопити цю педаль до підлоги, благо керованість у всіх "БМВ" філігранна, а у "шістки", говорять, просто як у формульного боліда. У мене немає жодних підстав сумніватися у водійській майстерності Андрія, але з досвіду знаю, що безглуздих "чайників", що їздять за натхненням, а не за правилами, на наших дорогах з кожним днем ??стає все більше. І, не доведи Господь, хтось із них задивиться на диво автотехніки в дзеркалі заднього виду і вчасно не поступиться дорогу. Нехай навіть обійдеться без серйозних наслідків (до речі, з О. Франчук таки трапився подібний сумний інцидент). Питається, як таке гіпотетичне, але цілком ймовірна подія може відбитися на стані нашого Президента? Ми знаємо, що він переніс важке отруєння, нервових перевантажень йому з надлишком вистачає і в повсякденній роботі. Додатковий стрес може дати дуже кепські наслідки, тим більше, з урахуванням того щонайсерйознішого ставлення до членів своєї сім'ї, яке так характерно для Віктора Андрійовича.

Андрій Ющенко по молодості може про це не замислюватися. Навряд чи йому приходить в голову реально співвіднести подробиці власного особистого життя з впливом на ставлення до Президента як в Україні, так і за її межами. Упевнений, що Андрію і в страшному сні не присниться, що він мимоволі ллє воду на млин ворогів свого батька, на громадському авторитеті якого, до речі, і грунтується його нинішнє матеріальне благополуччя.

Але раз так, то пора негайно припинити ці безглузді коментарі через президентського прес-секретаря, які, як показує практика, тільки породжують масу нових неприємних питань. Зупинити поширення домислів та інсинуацій можуть тільки дві речі. Перша: чітке, виразне і аргументоване пояснення фактів, що вже стали надбанням громадськості. Друге: припинення самих приводів для розмов про "сина бога", що кидають тінь на Президента (це якраз той випадок, коли треба бути "католічнее Папи Римського").

І тому, як викладав Маяковський у відомому з дитинства повчальному вірші, батько повинен запросити сина на довірливу бесіду, в якій переконливо розтлумачити, що таке добре, а що таке мишоловка з безкоштовним "БМВ М6". Бажано скоріше, поки мишоловка не закрилися остаточно.

Олександр Кочетков, " Грані + "

__________________________________

Віктор Андрійович, тримайте удар!

Скандал навколо сина Президента Андрія Ющенка

Скандал із сином Віктора Ющенка набирає обертів. Це радує. Правда, здорово засмутив Президент, навісив на колег з поважної "Української правди" ярлик "жовтої преси", побічно звинувативши журналістів у співпраці відразу з "трьома дядьками з мішками СБУ-шного походження". І - ні слова по суті: за словами Віктора Ющенка, його син Андрій - високоморальна молода людина, яка шанує ПДР і за нього татові не соромно. Відверто: мене не цікавлять оцінки Президента, пресі потрібна інформація - на які дулі 19-річний юнак орендує супер-авто, наймає охорону, володіє супердорогих телефоном. Реакція Ющенка-батька відверто налякала. Він ризикує перетворитися на Кучму. А так хочеться, щоб у нас був власний Гавел ...

З першого дня президентства Віктора Ющенка існувала небезпека його переродження. Підстави для цього - не особисті моральні якості Президента. Зізнаюся: мені подобається та персона, яку ми обрали в вожді нації. Зате не подобається та система, в умовах якої йому випало керувати країною. Можна довго зіставляти - наскільки і в чому Ющенко краще, моральніше, чесніше "відслужило" Кучми. Але ж не це головне. Відомо, що влада не робить краще, вона розбещує. А для деградації лідера в Україні існують всі необхідні умови. Відсутня "зубаста" опозиція і преса, відсутні розгалужені громадянські інститути, а значить - громадський контроль влади, законодавство далеке від досконалості, корупція просякла всі вертикалі всіх гілок влади, а сама влада наділена надзвичайними повноваженнями. У Президента ці повноваження майже необмежені і він, всупереч передвиборчим обіцянкам, не поспішає реалізовувати політреформу, просувати обіцяний "Закон про опозицію".

Сьогодні можна констатувати: перспектива глибокої моральної ломки нинішнього Президента стала ще більш вірогідною. Реакція Віктора Ющенка на публікацію про "особистого життя" його сина Андрія не просто насторожила - налякала. Виявляється головний менеджер країни, який при будь-якому зручному випадку апелює до Європейським нормам і традиціям, чогось не зрозумів в принципах європейської демократії. А один з її наріжних каменів такий: для преси немає закритих тем, коли мова заходить про вождів нації. А поведінка і матеріальний статус нащадків Президента - це саме той випадок.

Залишається порекомендувати прес-службі Ющенка, щоб та підготувала йому список публікацій західної преси про дітей президентів європейських і не тільки країн. Можливо, ознайомившись з результатами роботи своїх прес-помічників, Віктор Андрійович зрозуміє, що жовта преса і контроль за витівками влади - це дві великі різниці. Спрощено, для Президента Ющенко: ті, хто лізуть в ліжко до поп-зірочці - це папарацці, ті, хто лізуть в ресторан, де відпочиває Президент або його син - це "сторожові пси демократії". Більш того, не рівна година, хтось з'ясує і напише, що радник Президента з культури лідер "Океану Ельзи" Вакарчук має сумнівний бізнес або сумнівні зв'язки іншого роду - така преса не матиме жовтого забарвлення. Різниця в одному: Вакарчук - фігура, особливо наближена до Президента. А вважати відповіді на питання про матеріальний статус президентського сина "приниженням" - не є правильно. Адекватна реакція на такі публікації - Ваш обов'язок, пан Президент.

До цього треба бути готовим і ... тримати удар! Віктор Ющенко повинен був віддавати звіт в тому, на що він прирік себе і своїх близьких, ризикнувши йти в Президенти. І він повинні бути готовий до подібних витратам професії. Втім, існує альтернатива: взяти всіх "особливо хортів писак" на замітку, "слухати", документувати, пресувати ... Тільки в цьому випадку Президента і його оточення, можливо, залишать у спокої.

Коли Президент не моргнувши оком заявляє на прес-конференції, що мобільний телефон у кілька тисяч доларів подарований його синові одним з "успішних молодих" друзів сина, "якого ви знаєте", стає сумно. Після цього Ющенко може і справді заявляти, що йому не буде соромно за сина? А за себе? Адже Віктор Андрійович не навчив сина, що йому, як синові екс-лідера опозиції, а нині - лідера країни, негоже приймати подібні подарунки, які можуть виглядати як опосередкована хабар гаряче улюбленому батькові. Автору відомо, що під час перебування Віктора Андрійовича дуже опозиційним політиком, він не відмовлявся приймати раритетні подарунки, вартість яких не одна тисяча доларів. Принаймні, ще недавно такий подарунок стояв у дворі його заміській "хатинки". Не виключаю, що аналогічні подарунки йому роблять і нині. Чи розуміє Віктор Андрійович, що приймати подібні дари Президенту негоже, та й заборонено законом?

Хочеться сподіватися, що діти нашого Президента такі ж талановиті і схильні до бізнесу, як і їх батько, але є великі сумніви, що в 19 років молода людина, яка до того ж повинен ще й вчитися (а як стверджують завсідники клубів "золотий" київської молоді, він до того ж чимало часу проводить у нічних закладах), в змозі заробляти гроші, достатні не тільки для оренди супер дорогого автомобіля, але і для оплати праць бодігардів.

Окреме питання: на якій підставі Ющенко-молодший на самоті управляє "БМВ" з іноземними реєстраційними знаками (українське законодавство подібного не передбачає). Ось лише перше коло питань, на які ні Президент, ні його син так і не дали відповіді. Замість цього Ющенко обізвав представника "Української правди" "кілером" і "заказушниками", висловивши жаль, що не навчив сина себе захищати (при цьому вождь нації твердо стиснув кулак). Безперечно, бодігарди Ющенко-сина правильно зрозуміють натяк батька свого "об'єкта" і наступний "кілер" з фотоапаратом ризикує отримати "по заслугах".

Ось тільки чи не боїться пан Президент, що "Українська правда" у свою чергу подасть до суду на Віктора Ющенка за наклеп на журналіста Сергія Лещенка, і тоді Ющенко доведется доводити свою правоту в суді? Правда суди у нас "трохи залежні", тому не складно передбачити результат судового процесу. Але вобщем-то, це не ново: українська влада мають багатий досвід розгляду з неугодними писаками в залі суду. Але тоді виникає логічне запитання: а чим Ющенко відрізняється від Кучми? Ну хіба що тим, що його попередник не дозволяв собі бездоказово звинувачувати журналістів у "кілерство". Це він робив у тиші свого кабінету, в бесідах з довіреними керівниками спецслужб. Після цього когось викрадали, комусь відрізали голову, в когось стріляли ... Можливо у Кучми просто був більший, ніж у Ющенка досвід управління країною? Але у Віктора Андрійовича все ще попереду. Він ще встигне зорієнтуватися в ситуації і навчиться по-президентськи захищати себе, своїх близьких і влада, яку він отримав.

І наостанок, хочеться звернути увагу пана Президента на достовірність джерел його інформації. Так, на сьогоднішній прес-конференції він заявив, що йому задовго до появи публікації на "УП" стало відомо про підготовлювану дискредитації його і його сина. Причому, як заявив Ющенко, про це йому повідомили не представники спецслужб. Тобто, можна зробити висновок, що за нової влади спецслужби не контролюють пресу. Похвально! Турбує одне: наш Президент користується сумнівними джерелами інформації.

Я, Олег Єльцов, відповідально заявляю, що ідея цієї публікації була ініційована мною приблизно три місяці тому після бесіди з одним із завсідників столичних нічних клубів. Від нього мені стали відомі багато цікаві подробиці нічного життя Андрія Ющенка. Я запропонував співрозмовнику підготувати публікацію для сайту "ТЕМА". Його джерелу інформації, з яким була проведена попередня бесіда, був обіцяний досить скромний презент, а самому автору - скромний гонорар в 30 доларів (пардон, більшого доходи вільного журналіста не дозволяють). З об'єктивних причин вихід публікації відкладався, а потім ... вона з'явилася на "УП". Що тому причиною - невідомо: чи то автору захотілося більшого резонансу, чи то - більшого гонорару. Так чи інакше, відомості про три дядьків з "СБУ-шним грошима" - абсолютна нісенітниця, яку негоже поширювати лідеру країни.

Олег Єльцов, " Тема "

__________________________________

Дякую, пане президент!

Євген ЛАУЕР

Не знаю, як у кого з представників ЗМІ, а у мене вчорашню заяву Віктора Андрійовича з приводу його сина викликало почуття глибокої вдячності. Спасибі, Вікторе Андрійовичу! Ви зняли з моїх плечей досить важкий тягар сумнівів. Ось уже протягом кількох місяців, я перебував у владі внутрішніх протиріч - продовжувати мені морально підтримувати чинного президента чи ні?

З усіх боків до редакції стікалася інформація про тих чи інших кадрових проколах, зростанні корупції, базікання і кримінальному оточенні, повному нехтуванні до проголошених на Майдані гаслами та інше, про що вже чимало написано і про що можна довго писати. Але вчорашня заява "вождя", безсумнівно, зачепило мене особисто і повністю відкрило очі на те, що відбувається в країні, змусивши припустити, що майбутнє не таке вже радісне, як його намагаються зобразити деякі. Якщо бути точним, то абсолютно безрадісне. На даний момент сумніви випарувалися і все стало на свої місця.

Насамперед, хотілося б зауважити, трохи не написав шановному, президенту Ющенку, що у мене і нього поняття про свободу преси дещо різні. Якщо, на думку Віктора Андрійовича Ющенка (ВАЮ), свобода преси, - це постійне цілування "його сіятельства" нижче попереку, то він глибоко помиляється. Якщо ВАЮ вважає, що будь-яка критична публікація в його адресу, а йдеться саме про нього, а не про його сина, є замовною, то повинен його порадувати - замовлення безсумнівно був, і замовником виступили ті люди, які називаються - народ України. На моє глибоке переконання, незалежні і вільні ЗМІ зобов'язані (!) Всіма доступними способами контролювати життя і діяльність людей, які отримали владу з рук народу і живуть за рахунок народу, після чого доповідати результати свого контролю народу. Ні про яке вторгнення в приватне життя тут мови бути не може, оскільки, сходячи на вищі державні пости, людина заздалегідь прирікає себе і свою сім'ю на повну і всебічну публічність. Саме за цю публічність політик повинен бути вдячний ЗМІ, щоб за його спиною ніхто не посмів сказати, що він або його близькі помічені в найстрашнішому злочині для державного діяча - в корупції. Чи не замислювався пан президент, що він не може і не повинен бути вільний від цього контролю, що його обрання - це не царювання, а служіння народові, яка довірила йому в непростій ситуації управляти країною. І чи не спадало на думку президентові, що багато людей голосували не стільки за нього, скільки проти Януковича, що був символом тієї самої огидною корупції. Цікаво, скількох б голосів позбувся б ВАЮ, якби його син до або під час виборів був би помічений в сміливих драйвах по казино і найтклабам Києва та Одеси на суперкарі з іноземними номерами. Або як би відреагували ЗМІ, якби діти суперника ВАЮ були б помічені в тому ж. Вчора ж президент дав чітко зрозуміти, що будь-яке критичне зауваження на адресу його сім'ї, читай на його адресу, буде сприйнято як інформаційне кілерство за політичним замовленням "вихорів ворожих".

Наскільки мені пам'ятається, син ВАЮ чи не знаходиться в лістингу "Кращі топ-менеджери України". Хоча спосіб життя, атрибутика, плюс заяву батька про його більш ніж успішній роботі в якійсь консалтингової компанії дозволяють зробити висновок, що чисті доходи Андрія Ющенка повинні перевалювати за сотні тисяч доларів. Якщо дійсно існує така фірма, то цікаво було б поцікавитися, що такого привніс, крім свого прізвища і видатного спорідненості в її діяльність 19-річний хлопчик без освіти. А то відразу ж спадають на думку слова: приховане лобіювання, інсайдерська інформація, латентна форма хабарі і інша нісенітниця, попросту іменована корупцією. Боюся, що з доказовою базою в цьому питанні у ВАЮ можуть виникнути серйозні проблеми, та й не тільки в цьому. Створюється враження, що наш президент щиро вважає, що по-справжньому вільна преса повинна вірити виключно на слово його прес-службі.

Думаю, що вчорашні заяви президента авторитету йому не додадуть. Також насторожує, що в цій ситуації президент побачив вплив "трьох дядьків з есбеушна мішками за спиною", не розшифрувавши, кого конкретно він мав на увазі. Прямо три волхви якісь. Якщо вже слово абревіатура СБУ носить для ВАЮ настільки лайливе значення, то чи не простіше піти второваним шляхом і одним махом, в 24 години, ліквідувати ненависну службу. Тим більше що для такого випадку напевно знайдеться не один скривджений житель Хоружівки, який видасть правду-матку своєму земляку з приводу ситуації в спецслужбі України. До того ж, частка провини за те, що сталося, безсумнівно, лежить і на СБУ, оскільки служба навряд чи надала босові звіт про деякі вельми сумнівних знайомствах і контактах сина президента, а також аналіз передбачуваних наслідків у разі їх оприлюднення у ЗМІ. А може бути поняття компрометуючого оточення, вербування на компромат, кримінальна вербування, - та інше зі словника спецслужб, відійшли в минуле? А може навмисно і не надала, враховуючи деякі політичні нюанси? Я думаю, що має дістатися і МВС, де служить друг-бодігард Андрія Ющенка, який представлявся міліціонером, правда, без посвідчення. Напевно, в міліції вчать так говорити з журналістами. Цей, безсумнівно, добре вихований, моральний, порядна і віруюча юнак (який же ще може бути один у Андрія Ющенка?) В погано пошитому костюмі напевно в міліції вивчив фразу: "А по ... нам ваш майдан!", Коли один з учасників інциденту під "Фелліні" намагався апелювати до того, що не для того, мовляв, ми на Майдані стояли, щоб з нами так розмовляли. Смію вас запевнити, що "..." знаходиться значно нижче рівня пупка. Напевно, "чесних журналістів" подібного роду заяви б не принизили, і вони б засоромившись розбіглися по домівках. Але зі мною було дещо інакше, хоч і потрапив я в цю ситуацію досить випадково. Тепер, я вдячний і цієї випадковості і особисто президенту, за оцінку своєї праці. Шкода тільки, що все це дуже нагадує початок кінця Гії Гонгадзе. Та ж риторика. Правда, мені не хотілося б повторити його шлях, нехай навіть з подальшим присвоєнням звання Героя України.

Рано, мені здається, почав президент "плювати в колодязь", тим більше в нинішній ситуації. Або "друзі" ще не доповіли ВАЮ про його стрімко падаючому авторитеті не тільки в країні, але й на Заході? За вчорашній вечір мені вдалося зв'язатися з деякими журналістами в улюбленій нами Європі, за зразком і подобою якої, вустами Віктора Андрійовича, ми повинні будувати свою демократію. Так от, жоден з опитаних мною журналістів і політологів не засумнівався в тому, що подібного роду інформація викликала б у Європі грандіозний скандал з найширшим освітленням у всіх ЗМІ. І вищій посадовій особі довелося б публічно і доказово виправдовуватися, а не називати журналістів кілерами. І вже точно не рекомендувати синові жбурляти ресторанні рахунки їм в морду. Подібного роду заявки дуже дорого б обійшлися будь-якому політику сучасної Європи або Америки. Але ... у нас не Європа. І складається враження, що нашим небожителям абсолютно наплювати, що ТАМ про них говорять вже і що будуть говорити надалі західні політики, відчувши, що їх просто обдурили.

Взагалі-подібного роду батьківські настанови про "рахунки і морди", попахивают дешевим барством провінційного нувориша, а не промовою президента, щосили намагається позиціонувати себе як культурного і морального правителя європейського штибу. Хочеться нагадати, що ми все-таки живемо в XXI столітті і живемо не на Хортиці, хоча сумніваюся, що улюбленим президентом козакам сподобалися б подібного роду манери Атаманова сина. Поведінка Андрія з його машинами, телефонами, казино і дорогим шампанським дуже нагадує поведінку очманілого від вседозволеності сина голови дрібного колгоспу. Тільки в тому випадку, напевно, в якості атрибутів "хорошого життя" фігурували б кричить магнітофон "Весна", нова гармонь з бантами і чоботи з хромовими халявами. Хлопець, по-великому рахунку, тут не при чому. Просто він, як лакмусовий папірець, характеризує, вустами батька, моральне і культурне стан сучасної владної еліти та її ставлення до свого народу.

The songs remain the same, - співали колись Led Zeppelin. Пісні залишаються колишніми.

PS У зв'язку з цим мені випадково згадалася картинка з дуже далекого дитинства. Я тоді жив у родині свого дядька - поета і енциклопедиста Миколи Бажана, який до цих пір уособлює для мене все, що називається українською культурою та культурою взагалі. Так от, збираючись до школи, я витягнув з холодильника апельсин і кинув його в ранець. Микола, який помітив це, порекомендував апельсин в школу не брати, щоб не заздрили мої друзі, батьки яких не могли купити апельсини. А також щоб не ставити себе самого в незручне становище перед ними, демонструючи власне незаслужене перевагу. Адже апельсини тоді були рідкістю, або як тоді говорили - дефіцитом. При цьому, треба врахувати, що Бажан був тоді найвідомішим літератором, віце-президентом європейського Пен-клубу, а також членом ЦК КПРС, Героєм Соцпраці, лауреатом Ленінської премії і інша. Напевно, такі поради президентові отримувати не доводилося! Шкода! __________________________________

Батько за сина відповідає

"Газета по-киевски"

Журналісти дізналися: 19-річний президентський син їздить на авто BMW M6 вартістю понад 130 тисяч євро, його дівчина Анна - на майже настільки ж дорогому "Мерседесі", мобільний телефон Ющенка-молодшого коштує близько $ 30 тис., Андрій віддає перевагу шампанське "Кристал" за ціною 6000 грн за пляшку і відпочиває в найдорожчих київських ресторанах - "Фелліні" і "Декаданс" в оточенні натовпу охоронців з приватної охоронної фірми. При цьому Андрій Вікторович регулярно порушує правила дорожнього руху, а ДАІ за цим мовчки спостерігає. Це все - не чутки і чорнуха яка-небудь, а перевірені факти, відзняті на фотокамеру журналістами "Української правди".

Коли ця інформація стала надбанням суспільства, виникло безліч питань: зокрема, звідки у чесній та неолігархічної сім'ї Ющенка стільки грошей для розваг молодшого сина, а також - чому співробітники ДАІ, які спостерігали за тим, як Ющенко-молодший їздить зі швидкістю 100 км / год по Лютеранській і паркується мало не посеред вулиці, змушуючи інших водіїв об'їжджати себе, не затримали хлопця, не забрали авто на штрафмайданчик і т.д. До речі, з машиною історія цікава - на BMW, за кермом якого роз'їжджає Андрій, висить номер "cz 3U1 0401". Тобто автомобіль - чеська, чи не розмитнений. Як на ньому їздить син Віктора Ющенка, незрозуміло - адже за законом права на довіреність автомобіля "з-за бугра" він не має, а, за словами самого ж Андрія, авто належить не йому, а якомусь приятелеві, ім'я якого син президента не хоче називати з етичних міркувань.

В даний момент прес-секретар Віктора Ющенка Ірина Геращенко ніяких коментарів не дає (вона зараз у Японії і, як завжди, економить на міжнародному роумінгу). Та по приїзді обіцяє все розповісти. Андрюша поставив свою сім'ю, друзів-колег батька під серйозний удар - вони тепер в положенні виправдовуються, і сказати їм поки, судячи з усього, нічого.

Так чому ж Віктор Андрійович, чесний батько, що демонстрував всій країні "чисті руки", які "нічого не вкрали", і постійно говорить про рівність закону для всіх, таке дозволяє? Чому не заборонив синові пускатися у всі тяжкі?

Автомобіль моєї мрії ...

BMW M6 - це відповідь знаменитого концерну всяким "Порше" і "Ягуар". Високоспритний атмосферне десятициліндровий двигун V10 потужністю 500 кінських сил забезпечує захоплюючий дух розгін. Семишвидкісна коробка перемикання передач SMG Drivelogic сконструйована за подобою гоночних автомобілів Формули-1. Кермо і центральна консоль авто виконані з використанням ексклюзивної шкіри Merino. Дах - з напівпрозорого вуглепластика. Плюс стереосистема, супутникова навігація, надміцний кузов, "навореченние" сидіння ... Мрія всякого, хто хоч раз сідав за кермо. Одна біда - машина боляче ненажерлива. Витрата палива - майже 30 літрів на100 км... Ціна: базова модель - 133 тис. євро.

... І телефон мого життя

Телефон фірми Vertu, яким нібито користується син президента, - штука особлива. За допомогою такого ж спілкуються Мадонна і Джон Траволта. А ще - арабські шейхи. Вартість апаратів Vertu коливається від 4,7 до 35 тисяч євро. При цьому нічим особливим телефон не відрізняється, багатьох корисних функцій в ньому немає, сучасних "наворотів" - самий мінімум, а акумулятора вистачає лише на дві доби. Зате корпус моделі, володіння якої журналісти приписують Андрію, виконаний з платини, екран - сапфіровий, що не царапающийся, клавіші інкрустовані дорогоцінними каменями ... Ясно, ніякого практичного сенсу, крім пускання пилу в очі, у такого апарату немає.

А ще у телефонів Vertu є забавна кнопочка - "Консьєрж". Натиснувши на неї, ви з будь-якої точки світу, де є мобільний зв'язок, телефонуйте прямо в Лондон, де в спеціальному сервіс-центрі вам російською мовою пояснять, де знаходиться найближчий від вас готель, забронюють там місце і т.д.

До речі, в Москві базову модель такого телефону, в корпусі зі шкіри та стали, можна взяти на прокат - за $ 20 на добу. Може, Андрій Ющенко, який їздить не на своїй машині, і телефончик орендує?

А може, це комплекс батьківській провини?

Дитинство у Андрія була не безхмарне, адже він - син Ющенка від першого шлюбу

Батьки розлучилися, коли Андрій був ще зовсім дитиною: офіційно розлучення стався в 1998 році, коли хлопчику було 12 років. Як би цивілізовано ні розійшлися батько з матір'ю і як би чудова і тактовна ні була Катерина Чумаченко, звичайно, це травма для дитини. Якийсь час Андрій жив у родині матері, жінки надзвичайно релігійною. А у батька якраз пішла в зростання кар'єра: голова Нацбанку, а потім - прем'єр ... Часу на виховання сина у нинішнього президента просто не було. Ось і народилося у нас припущення - Віктор Андрійович, відомий поборник патріархальних сімейних ідеалів, напевно відчуває батьківське почуття провини і своєрідно його компенсує.

Юрій Живоглядов, кандидат психологічних наук, віце-президент Київської асоціації практикуючих психологів і психотерапевтів, виклав нам свій погляд на проблему:

- Перш ніж когось судити, потрібно постаратися зрозуміти людину і ті причини, які змушують його чинити тим чи іншим чином. Ми можемо будувати лише припущення ... Однак головне - Віктор Андрійович піддав себе серйозному випробуванню. Йому доводиться вибирати - і вибір цей болісний. З одного боку, він закриває очі на поведінку сина, яке ставить усіх Ющенко під удар громадської думки. З іншого - Віктор Андрійович людина духовна, інтелектуальний. І йому доводиться все це переживати - практично, закриваючи очі на поведінку сина, він йде на якусь угоду з совістю ...

- Але ж все це може дуже сильно позначитися на довірі до президента.

- А це вже питання до нас - до громадян. Я вважаю, Ющенко сподівається, що ми його зрозуміємо - або постараємося зрозуміти - і пробачимо цей скандал.

- Але ж кредит довіри не нескінченний ...

- Від свідомості цього Ющенко ще важче.

- Повернімося до мотивів ...

- Найсильніші мотиви - це неусвідомлені, їх не можна контролювати розумом. Любов - один з таких.

- Чи може це бути спокутою батьківській провини?

- Можливо, й так. В історії є багато цікавих прикладів. Був Петро Перший, він віддав свого сина, Олексія, на суд і кару ... Були Сталін, Брежнєв, Щербицький - у яких були свої проблеми з дітьми. Як не дивно, Щербицькому грало на руку, що у нього був "проблемний" син - з міліції не вилазив, пив і це як би означало: всього себе без залишку присвятив партії і народу, немає часу на сина ... Виховати дитину на відстані неможливо. Тут потрібен прямий контакт. Від відсутності такого і виникають проблеми у дітей "великих батьків". Тут перед президентом знову дилема - що робити з сином, виховуючи його "заочно"? Забороняти все? Або дозволяти? Вибір дуже важкий. Син-скандаліст - велике випробування для батька-політика.

- А що б ви в цьому випадку порадили?

- Ні грошима, ні вседозволеністю батьківства заміниш. Насамперед - поговорити. Якщо прийняти ваше припущення, що у Віктора Ющенка - комплекс провини, то позбутися його можна лише в душевному "контакті" з сином ... Віктору Андрійовичу важко. Нехай він уявить собі цю розмову і поговорить сам із собою. Йому стане легше. Але без відкритого та чесної розмови з сином він свою ношу не полегшить. І це тяжке випробування для батька. Які слова підібрати? Що і як сказати, що не сказати? Можливо, варто в чомусь сина обмежити ... Це важко, але рано чи пізно кожному батькові потрібно зробити вибір: батьківська вседозволеність любов або християнська відповідальна вимогливість.

- А чому син відчуває себе безкарним? Чому не думає про імідж сім'ї, ставить свої бажання вище за все?

- Я не можу про це говорити - я його не знаю. А знав би - не мав права. Але робіть знижку на вік - у цьому віці всі люди намагаються знайти своє місце в суспільстві, міряють всі доступні ролі - наприклад, хтось іде в парк пити пиво з друзями, хтось - на дискотеку ... І там визначає - підходить мені це чи ні, де і як я себе почуваю вільніше всього і т.д. Ось у Андрія є можливість спробувати себе в ролі світського лева - і він пробує. Не варто шукати тут більш глибоких підтекстів.

Луценко спасував

Є в цій історії ще один аспект, аж ніяк не особистий. На прес-конференції у Львові міністру внутрішніх справ Юрію Луценку поставили запитання - чому представники ДАІ не оштрафували Андрія, коли той перевищував швидкість і неправильно паркувався на Лютеранській. Відповідь міністра, м'яко кажучи, дивує: Юрій Луценко відмовився на нього відповідати, заявивши журналістам, мовляв, "що, вас більше нічого не цікавить?". Примітно, що незадовго до цього, на самій колегії, міністр докоряв підлеглих за те, що водії "зовсім розперезалися і знахабніли". Правда, Луценко пообіцяв, що "не скаже президентові, з якої газети поставили запитання про його сина". На що незрівнянно відреагувала одна з журналісток: "А що, хіба за це щось може бути?".

У "Газети ..." питання до Юрія Віталійовича: а вам-то чого боятися? Раз вже вийшло, що "син Цезаря" під підозрою - Не відвертайтеся.

_________________________________

Від "Обозу". Події останніх днів НЕ позбав прикро враз українських громадян, альо й вновь актуалізувалі тему безмежної влади в Україні. На жаль, ми вкотре пересвідчіліся, что Нашій державі ще далеко до цівілізованіх стандартів політічного життя. Європа, в якові мі так Прагнемо інтегруватіся, Неодноразово давала приклад Вирішення скандалів, подібніх до Ющенкового. Однак Важко Собі уявіті, щоб британський прем'єр, чи, скажімо, французький президент дозволяли Собі різку поведінку, тім больше - грубощі.

Висловлювань Віктора Ющенка наворожили недавні часи Леоніда Кучми. Ще не стерлися у пам'яті громадян его пасажі на адресу Коробової, Левіцької, Лещенка. Ніні ми знову стали свідкамі зневажлівого Ставлення до представників ЗМІ. Чи не відстають від Ющенка й Інші ПРЕДСТАВНИК его команда, Які все різкіше реагують на критику в мас-медіа.

У чому причина таких різкіх змін, Які відбуліся з ПРЕДСТАВНИК Нової власти? Можливо, самє у владі? Аджея, вона, як відомо, розбещує. І чім больше людина отрімує власти - тім больше у неї Спокуса вікорістаті свои Повноваження нема за прямим призначеня.

Кілька років тому в Україні активно обговорювалася пропозиція обмежитися Повноваження глави держави. Пропонувалі даже Залишити за президентом стількі ж прав, Скільки має Британська королева - представляті державу на Міжнародній Арені та вручать Державні Нагороди. Як Бачимо, ця тема и СЬОГОДНІ "ВАЖЛИВО и актуальна".

"Обозреватель" заклікає громадян Висловіть свою мнение з цього приводу. Ваші думки - в Коментарі до цієї новини. Пишіть нам: info@obozrevatel.com

__________________________________

Добрий день!

Цілком підтримуємо ініціативу ОБОЗа! Щось "честь і совість" нашої нації занадто рано став називати професійних журналістом "мордами" і як ці висловлювання поєднуються з такою "Показове" побожністю.

Нехай "друг наш" пам'ятає про майдані і не переоцінює своє значення для українського народу.

У недалекому минулому (під час помаранчевої революції) я був польовим командиром, за що отримав відповідний знак і посвідчення. А, як відомо, всякий досвід можна застосувати у всяких різноманітних ситуаціях.

З повагою,

Сергій і колектив Аналітичного Агентства AGRICULTURE