Повінь у Закарпатті: і через рік жаба давить ...

Вже минув рік, як Західна Україна пережила чергове випробування водою. Закарпаття, яке десятиліттями більше за інші регіони страждало від подібних природних катаклізмів, торік обійшлося мінімальними втратами. Кажуть причина в тому, що область виявилася краще за інших підготовленою до повеней. У регіоні і справді вже кілька років поспіль системно будують, зміцнюють, захищають об `єкти, яких в першу чергу загрожує повінь. Не завжди все виходить "на п'ятірку", а особливо коли включається велика політика чи малі фінанси. Тобто, є і свої бочки меду, є і ложки дьогтю до них ...

Досвід Закарпаття ...

Наприкінці липня 2008-го руйнівну силу "великої води" Закарпаття відчуло вже втретє за останнє десятиліття. Збитки, завдані стихією, оцінюються в 163 мільйони гривень. Повінь в черговий раз продемонструвало, наскільки важливими є запобіжні заходи. Водночас досвід Західної України свідчить: альтернативи системі протипаводкового захисту немає. Але повинна бути продумана, комплексна програма, яка б передбачала всі складові, - від системи моніторингу і оголошення про можливу надзвичайну ситуацію до будівництва спеціальних акумулюючих ємностей та польдерів. В принципі, все, що передбачене Комплексною державною протипаводкового програмою "Тиса", яка діє в області. Збудовані в її рамках (починаючи з 2006 року) об'єкти витримали натиск води, який за масштабами був сильніший, ніж у 1998 і 2001 роках: торік рівень води на Рахівщині перевищив історичний максимум на 19 сантиметрів. У 2008-му фактично постраждали тільки ті об'єкти, які не встигли добудувати, а також греблі, берегові укріплення, зведені ще в 70-80 роках минулого століття. Принаймні, так стверджують фахівці. А ще вони відзначають, що більшість всіх протипаводкових програм, реалізованих в Закарпатській області впродовж останніх 7-8 років, - результат нині практично забутого досвіду роботи фахівців НАТО і їх українських колег.

Як підкреслює фахівець Закарпатського облводгоспу Світлана Ребрик, яка в 2001 році працювала над реалізацією в Закарпатті "Спільного проекту Україна-НАТО щодо підготовленості та реагування на повінь в Карпатському регіоні", "така стратегія розроблена не тільки для Закарпаття, а й для інших країн басейну річки Тиса - Угорщини, Словаччини, Румунії. Фахівці конкретно розписали, що саме потрібно зробити, скільки це займе часу і скільки коштуватиме - повний спектр ".

Як стверджують фахівці, це був найбільший соціальний проект НАТО в Україні, в рамках якого були розроблені рекомендації щодо поліпшення системи паводкового спостереження, прогнозування та оповіщення, передачі інформації країнам-сусідам, а також щодо підвищення якості роботи рятувальних служб. Проект реалізовувався коштом НАТО і низки європейських країн, за ці ж гроші купили унікальне для України обладнання для спостереження за швидкістю надходження води. "Ми закупили унікальне обладнання - доплери. Подібними приладами в Україні ніхто не користується, а вони здатні вимірювати рівні води при великих швидкостях. І хочу підкреслити, що проектом НАТО пропонувалося ними автоматизувати 51 гідропост, але ми вже нині маємо понад 40 таких автоматизованих постів, і це дає дуже вагомі результати ", - зазначає С.Ребрік.

За її словами, фахівці також розробили програму співпраці з іншими країнами басейну Тиси - Угорщиною, Словаччиною, Румунією. Вони, в свою чергу, можуть застосовувати розроблені натовцями рекомендації.

Тим часом, досвід Закарпаття вже застосовують на ділі. Зокрема, як повідомив голова Держводгоспу України Василь Сташук, Державний комітет по водному господарству спільно з науковими та проектними організаціями розробили проект комплексної програми протипаводкового захисту Прикарпаття в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет загальною вартістю понад 30 млрд грн. Причому розробляли цю систему, спираючись на досвід Закарпаття.

Або грошей немає, або часу

Але ... досвід є, програми є, позитив від роботи на випередження є, та ось тільки грошей на втілення грандіозних ідей немає. За програмою "Тиса" в повному обсязі державне фінансування надходило на Закарпаття тільки раз - в 2006 році. Торік виділили 44 мільйони, хоча передбачалося практично втричі більше. Щоправда, липнева повінь 2008-го внесла корективи, і уряду довелося терміново шукати грошенята на ліквідацію наслідків стихії, а паралельно думати над тим, що робити далі. Зрештою, як зазначає головний протипаводковий архітектор Закарпаття Ростислав Федів, все, що в 2008-му було зруйновано, відразу минулого року і відновили. З резервного фонду виділили 60,5 мільйона гривень, за рахунок яких відбудували 15 об'єктів, належать до системи Держводгоспу. Як кажуть у народі, нема лиха без добра ... Враховуючи небезпечну паводкову ситуацію, закарпатські чиновники почали сподіватися на те, що в 2009-му програму "Тиса" профінансують в повному обсязі (за планом - 214 мільйонів грн.). А в зв'язку з цим наприкінці минулого року фахівці Державного підприємства "Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області" розробили на цю суму проекти будівництва протипаводкових об'єктів. Яке ж було їх розчарування, коли побачили, що в держбюджеті-2009 на ці цілі виділено лише 37 мільйонів гривень. "Ми змушені були" переглянути "і скоротити всі плани (кількість і довжину об'єктів) у 6 разів! Основна увага зосередили на перехідних об'єктах. Тому, що такі ключові елементи комплексної програми, як акумулюючі ємності і польдери, не можна перетворювати на довгобуди - і вартість зростає, і технології старіють ", - нарікає Р.Федів. Над "урізанням" працювали майже півроку. Наприкінці весни-початку літа з'явилася інформація, що уряд таки виділяє на протипаводкову програму для Закарпаття ще 127 мільйонів, і плани знову переглянули. "Три місяці ми очікували оформлення документів, підписання в різних інстанціях і, нарешті, 15 липня нам підтвердили план заходів на цей рік. Крім того, 27 липня прийшли повністю всі кошти, які були передбачені на липень - 21 мільйон. Тобто, це вже не тільки розмови про якісь плани і папірцях, а й реальні гроші ", - розповідає головний протипаводковий архітектор Закарпаття.

За його словами, в добавок до 37 млн. грн. передбачено виділення в поточному році ще 50 млн. грн. зі стабілізаційного фонду. Ніхто не вірив, що вони будуть, зазначає Р.Федів, але днями уряд підписав порядок їх надання Держводгоспу. Отже, через місяць буде підписаний план будівництва, і надійдуть кошти. У Держводгоспі запевняють, що кошти вже є, затримка лише з оформленням документів.

Тобто, все виглядає дуже добре: уряд виділив кошти, які були необхідні Закарпаттю для протипаводкового захисту. Проекти під них вже давно розроблені, можна тільки радіти і пишатися тим, які ми "пухнасті". Але не так все просто. Тому, що великі гроші вимагають відповідних законодавчих процедур, і в даному випадку все впирається в злощасне тендерне законодавство. Його недосконалість очевидна: якщо тендерні процедури почалися зараз, то вони затягнуться, щонайменше, на 2 місяці. Виходить, що лише у вересні одержані кошти почнуть використовувати, щось будувати. Як стверджують фахівці, це надто пізно. "Основна проблема - терміни фінансування таких капітальних будівництв. Т.к. 15 липня - не той термін, коли мали б подавати план. 15 липня - це вже мав бути четвертий місяць будівництва, а не перший ", - підкреслює Р.Федів.

Правда в цьому ж контексті відкривається ще одне недосконалість чинного законодавства - вимоги до тендерів. Зараз без досвіду роботи, без відповідних виробничих потужностей, виключно з найманими субпідрядниками фірма може виграти тендер! Раніше від претендентів вимагали підтвердження досвіду і можливостей. А бажаючих будувати зараз, з урахуванням кризи, особливо багато. На будівництво протипаводкових об'єктів претендують 70 організацій, зокрема зі Східної та Центральної України.

Польдери врятують Закарпаття ...

Але все таки, додаткові кошти, як зазначають фахівці, дозволили повернутися до будівництва та проектування протипаводкових польдерів і акумулюючих ємностей - стратегічних об'єктів. "Ми продовжимо цього року будувати чергову чергу протипаводкового польдера поблизу сіл Вари, Четово, Бене на Берегівщині, вже оголошений тендер і за його результатами через тиждень-два робота кипіти. Повністю завершити будівництво даного об'єкта ми плануємо в ІІ кварталі 2010 року", - зазначає Р.Федів.

Цей польдер зможе акумулювати 45 мільйонів кубометрів води, а також знизити рівень води в Тисі на 40 сантиметрів. Якщо вдасться побудувати в Закарпатті кілька таких об'єктів (як передбачено держпрограмою), результат буде очевидний. Крім того, зараз будівельники готують документацію будівництва акумулюючих місткостей в Загатті Іршавського району, Лазещині та Чорній Тисі. Кажуть, якщо будуть гроші - з початку 2010 року приступлять до роботи.

На 2010 рік у рамках Комплексної протипаводкової програми "Тиса" Закарпаттю планується виділити з державного бюджету 198 млн. гривень. За словами Р.Федіва, фахівці дирекції вже зараз почали роботу над планом освоєння цих коштів, тобто, розробляють проекти, готують відповідну документацію. У першу чергу, за ці кошти наступного року планується добудувати і здати в експлуатацію акумулює польдер в Берегівському районі Закарпаття (перший подібний в регіоні). Крім того, зараз завершується проектування акумулюючої ємності біля с.Загаття (Іршавського району). "Це буде перший гірський польдер, будівництво якого розпочнеться наступного року. На черзі - польдер поблизу села Лазещина Рахівського району. Все це - штучні акумулюючі ємності, але в їх потреби нас переконує сама природа. Але у нас є і природні польдери, які виручали під час паводків 1998, 2001 і 2008 років. Наприклад, автомобільна дорога до міста Хуст, яка вже не раз виконувала роль дамби ", - уточнив він.

Гроші вимагають контролю

Тим часом, поки чиновники звітують, що і як побудували, компетентні органи перевіряють, як виділені кошти витрачаються. І тут береться за роботу контрольно-ревізійне управління. А грошенят доводиться переказувати досить багато: в цілому за рік (станом на 1.07.09) на казначейські рахунки Закарпатської облдержадміністрації для ліквідації наслідків стихійного лиха, яке сталося в Закарпатській області 23-27 липня 2008 року, надійшло 200 459 000 гривень, у тому числі майже 6 мільйонів добродійної допомоги. Результати ж роботи працівників КРУ такі. На 1 липня 2009 року (з початку відбудовних робіт у серпні 2008-го) співробітники управління припинили фінансових порушень на загальну суму 3,2 млн. грн., Виявили - на 863 тисячі, забезпечили нарахування матеріальної допомоги та виплату коштів громадянам на загальну суму 281 , 5 тис. грн., усунули інших порушень на суму 20,6 тис. грн.

В КРУ стверджують, що превентивний контроль дає вагомі результати: нині менше фінансових порушень і зловживань, ніж у попередні роки. За словами заступника начальника КРУ в Закарпатській області Михайла Федака, у складі спецкомісій контролери-ревізори провели ряд повторних обстежень. Наприклад, господарства громадян перевіряли на предмет достовірності ушкоджень. Підсумок - в шістьох населених пунктах в 83-х випадках не підтвердилися пошкодження, зазначені в заявах. Тобто вдалося скоротити виплати на суму 1,1 млн. грн. держкоштів.

Так само перевірили об'єкти дорожнього господарства: у 7 випадках не підтвердилися дані про збитки, заощадили 313 тисяч гривень. Щодо приміщень державної та комунальної власності аналогічно заощадили 344,5 тис. грн., Господарських приміщень, втраченого майна і сільськогосподарської продукції - 1,2 млн. грн.

Але це - економія, але перевірялися і вже витрачені гроші. За рік працівники КРУ виявили таких порушень на 863 000 грн. З них більше півмільйона - незаконні витрати, ще 281 000 - недовиплату. Ці гроші постраждалим донарахували.

Але на цьому крапка не ставиться. Далі включаються в роботу прокуратура і ГУ МВС України в Закарпатській області. За направленими до правоохоронних органів результатами ревізії Управління праці та соціального захисту населення Рахівської РДА вже порушено кримінальну справу.

Кого в Закарпатті "жаба" тисне?

Але, незважаючи на фінансову проблему, часові рамки та незаконні витрати в Закарпатті будівельники зіткнулися ще з однією бідою - традиційною українською "жабою". Вона душить, причому переважно тих, кого топило давно. Люди забули, що таке, коли вода зносить все нажите роками.

"За ці роки люди чомусь дійшли думки, що так і має бути, що держава йде в їх населений пункт, дотує, захищає, а вони повинні з держави за це три шкури дерти. Так, в дуже багатьох випадках жителі просто не дають свої земельні ділянки під будівництво дамб або берегових укріплень. І навіть якщо хтось самовільно "заселив" якийсь клаптик землі, який нам за проектом потрібний під об'єкт, - скандал! Будівельникам іноді навіть доводиться змінювати проектні рішення з тим, щоб мінімально зачепити інтереси людей, і однозначно не на шкоду споруді. Ну, не будемо ж ми міліціонера ставити на кожному метрі будівництва! Хоча й таке було, коли доводилося наші об `єкти охороняти, працювати вночі, щоб людям" не заважати ". Нонсенс! ", - Розповідає Р.Федів. За його словами, майже щодо кожного об'єкта з райдержадміністраціями та сільськими радами доводиться досить багато попрацювати з тим, щоб переконати жителів - їх прийшли захищати. "Найчастіше з головами сіл або районів вирішуємо питання про надання людям ділянок в інших місцях. Скажімо, в Бедевлі було близько 15 осіб, через городи яких мала пройти гребля. Але вони з розумінням поставилися до ситуації і без вагань погодилися одержати земельні ділянки в іншому місці ", - зазначає він.

Тим часом, за його словами, відчувається, що жителі сіл, що не були затоплені минулого року, вже забули повені 1998 і 2001 років, саме там найбільша протидія - людям заважає пил, шум, інтенсивний рух вантажних автомобілів тощо. Будівельникам подеколи доводиться наймати поливальні машини, встановлювати освітлення для роботи вночі, припиняти її, наприклад, в четвер в Тересві, бо там базарний день. Корови на пасовищі йдуть або з нього - вантажні машини стоять ...

Найприкріше, каже Р.Федів, коли приходиш на територію, де заплановано будівництво, а там - суцільні бур'яни. Але тільки почне рухатися техніка, відразу починаються руху в селі. Бувало, що землі, де потрібно будувати гідротехнічні споруди, терміново роздавали людям, щоб потім вони могли вимагати компенсацію. Хоча це невеликі гроші, але проте ... Тепер влада порозумнішала: заздалегідь повідомляє РДА, що на її території планується траса греблі, та інформує сільських голів, і якщо після цього роздаються земельні ділянки, то є з кого запитати.

Усіх цих проблем не було б, якби у нас, як і в сусідніх державах, діяв закон про викуп землі для суспільних потреб. Поки відповідний законопроект блукає в стінах українського парламенту. А діяти через суди - втрата сил і часу, "... а нам потрібно працювати, освоювати кошти і головне не допустити нових втрат від паводків, тому що вони завжди в десятки, а то й тисячі разів перевищують витрати на захист", розповідає Р . Федів.

Є в народі приказка: поки грім не вдарить, селянин не перехреститься. У Закарпатті цю мудрість знають. Досвід десятирічної давності навчив, та й минулорічний вкотре засвідчив: території, які системно захищалися, під час повені не постраждали. Найбільше протипаводкових заходів в попередні роки було вжито саме в Закарпатті - тому і наслідки стихії для краю, порівняно з сусідніми областями Західної України, були мінімальними. Тобто, хреститесь, українці, до тієї пори, поки не загриміло ...

УНІАН