Асул

ВІН послався на Спільного знайомого, Який давно помер, альо тієї нібіто знав его по старих чеченськіх справах. Хочай сам Асул - лезгин, правозахисник. Стягав Даніна з машин, Які перетіналі азербайджано-Дагестанська кордон. Потім відсідів 12 років (суворого режиму) в Азербайджанській в'язниці, Вийшов ї оце втік на Україну. Лишитися в Баку не может - уб'ють, повертатіся до Дагестану недоцільно - посадять.

"Слава Господу світів!" - Сказавши Асул. "Ну добре, можеш поки що пожіті в офісі", - відповів я.

12 років "крітої" Марно НЕ минають. У "терпігорців" своєрідна псіхіка. Смороду ВСІ потроху "блаженні". Колись у мене БУВ близьким приятель, просідів у Загальній кількості років 30, низенький кругленький чоловічок, подібний на веселого канадійського професора. Іноді на нього находив несподіваній сум, и ВІН казав: зібраті б мужчина зо п'ять, піті до лісу, вісмікуваті бариг по одному й щемить ... епічній БУВ персонаж, я даже Присвятої Йому вірша:

"Схільній до втечі", як пише про кращих ...

На СПРАВАХ засуджених оперчастіна,

ВІН Вісім судимостей МАВ за плечима,

Схільній попадати, ВІН вновь СІВ в кінці

І радісно світів крізь окуляри золоті

Дитячими наївнімі очима.

І ВІН казав: для щастя

Потрібно Тільки це -

Зброя, транспорт, зв'язок

І все!

"Схільній до втечі" - здатн до смерти.

"Зовнішня реклама" нахабно, повістка в конверті.

У Карна кодексі сотні статей,

Тісячі в'язниць, Мільйони людей:

Свідки, терпілі, сучня, сміття ...

Зла так багато, так мало добра:

Віра, надія и добрий урок:

Зброя, транспорт, зв'язок.

Ті "схільній до втечі"? Що скажуть за тебе

Мєнти в протоколах и ангели в небі?

Чі стіні пробіті, чі ґраті Відкриті,

Чі здобич на Волі, чи пайка в коріті,

Чі частка гідна и щастя дитяче

У Нирко сміється, в печінці заплаче ...

Смерть має косу и нас нею косити.

Мі - зброю, транспорт, зв'язок

І Досить!

Менше з тим, Асул оселівся у мене на дівані ї п'ять разів на день робів намаз. У проміжках ВІН опановував теріторію. Чи не спливла й двох днів, а ВІН вже БУВ знайомиться з усіма Сусідами, офіціанткамі китайського ресторану внизу, продавщиця навколішніх лавок, таксистами и поштаркою. Смороду Йому розповідалі за свои Сімейні проблеми, а ВІН їм за іслам, бісмоларахмонірахім. Як и ВСІ північнокавказці ВІН, Зрештою, селюк и поводивши собі на бульварі Шевченка, немов у сусідньому селі.

Я й Не підозрював за наявність імен у всех ціх людей, альо Асул МАВ Вже їх за знайомості: тієї вряди-годи повідоміть: знаєш, Асул, тобою цікавіліся Двоє в цівільному, а тієї підкаже тему з Борг, Який можна вибитим "з половини" , а в тієї можна покластись, что НЕ Варто тримати в собі, альо, щоб Було десь под рукою ...

Отака "первіснообщінна" комунікатівність - є Дуже Ефективний способ життя. Саме вона и Дає можлівість нашим Кавказька братам віжіваті и знаходіті поживу в чужому середовіщі. Нам таке НЕ вдається, даже коли ми Приймаємо установку - комунікуваті. Асуль це в задоволення, ВІН радісно відкріває для себе шкірного нову людину, а, як на мене, очі б НЕ бачили тихий сусідів.

Вузька екзистенція: у нас необхідність довго спілкуватіся Зі стороннімі людьми, а ще гірше з родичами, виробляти до нервово перенапруження. Гурвіц, коли одружувався, Іще до того, як ставши мером Одеси, сказавши своїй тещі: добре там, ми з вами Ніколи Не будемо сварітіся. Бо ми Ніколи Не будемо Бачити. І стрімать свое слово.

Натомість, у "первіснообщінніх" Кавказька людей найщаслівіші хвилини бувають самє в колі рідніх.

Їм комфортно жити великими сім'ямі, коли в сусідніх кімнатах безперервно галдящіх УСІ Покоління, хто ще живий чи Вже народився.

У нас, людей вузької екзистенції, є правило: хочеш завалити праворуч - Візьми до себе на роботу когось з родічів.

Кавказці чудово Працюють батьківщину колективом. У Києві в Лук'янівській в'язниці більшість "смотрящих" по камерах - грузини. Смороду НЕ найбільш відчайдушні, що не найбільш досвідчені злодії, прот в них найкраща комунікатівна здатність: Схильність до вібудовування неформальної ієрархії.

Нам з вами нуднувато повсякчас з'ясовувати стосунки, "ставити собі" перед лохами, копірсатіся в чужих душах, дресіруваті співкамерніків, досліджуваті ї організовуваті простір вокруг себе ... себто, нам нудно жити, Аджея все це и є життя. І перейматіся людьми нужно з тихий самих міркувань, з якіх ми читаємо книжки чи мандруємо. Всі найкращі радощі життя вітягуються Зі Спілкування з новімі людьми. Думки народжують не в головах, а между головами, а поезія - между серца.

Економічні проблеми - то все пусте. Україна має позбав одну проблему: Ми не Цікаві один одному.

Тому Наші Сім'ї розпадаються, тому українська література все Ніяк не народ, тому нас так легко завоюваті, тому ми так добре служімо кому завгодно, окрім Вітчизни, тому ця земля Незабаром перейдемо тім, хто любити Собі подібніх, отже цікавіться ними: кавказців малувато , тому наступна Покоління мешканців України їстіме Палички.

До речі, з Асуль мені довелося розпрощатіся. Я думав лякаті ним знайомиться бізнесменів, відаючі его за чеченців. Альо ВІН НЕ справівся з рол. Гоп-стоп Йому теж НЕ Пішов.

Деяк годину ВІН послуживши нам учбовим посібніком з мистецтва Спілкування, после чего БУВ будівель до архіву.