УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Обдурити Мороза, або Кому вигідні дострокові вибори?

Обдурити Мороза, або Кому вигідні дострокові вибори?

Холоднішає, і політики намагаються знайти собі нові розваги натомість відпочинку біля теплих морів. Деякі з них вважають, що вже навесні Україну чекають дострокові парламентські вибори. Напевно, це взагалі властивість післяреволюційної молодої демократії - намагатися відмовляти від спокійного життя і шукати захоплення в бою. У даному випадку - в політичному -передвиборчому, а не рукопашному.

Відео дня

Логіка доморощених прихильників конспірології в даному випадку заслуговує певної уваги. Вони впевнені, що США і кілька меншою мірою Європейський Союз зацікавлені у зміщенні Віктора Януковича з прем'єрської посади. Той, мовляв, загрався в піддавки з росіянами, що заважає відчути всю повноту влади "надії української демократії" Віктору Ющенко. Якщо навіть допустити, що подібна опіка над Україною кращих синів і дочок англо-саксонської цивілізації має місце, то скидати з рахунків російські зусилля, як мінімум, нерозумно і нелогічно. Власне, практично всі роки своєї незалежності Київ стикається з двома проблемами: снобізмом Вашингтона, провідного себе часом як колонізатор, що приніс ідеали демократії разом з намистом, дзеркальцями і іншої дурницею неписьменним дикунам, і розмашисто-показною незграбністю Москви, готової доводити всім і вся, що в Україні вона відчуває себе як вдома. Так що разом з західним доведеться брати поправку і на північно-східний вектор.

Для проведення дострокових парламентських виборів потрібна політична воля президента. Нагадаємо, що у Віктора Ющенка вже був такий шанс в серпні цього року, коли і його соратники-"нашоукраїнці", і що залишилися за бортом парламенту п'ятого скликання політичні сили вже були готові до старту дострокового виборчого марафону. Але Віктор Андрійович вибирає "стабільність", яка із'едает залишки його рейтингу.

Гарне слово "Універсал" прекрасно підходить поетичної душі президента центрально-європейської держави з мінімальними повноваженнями, але на пострадянському просторі главі держави куди краще користуватися словами "указ" і "наказ". Сьогодні особливо чітко видно, що банкір, вознесений на революційній хвилі на політичний Олімп, не зацікавлений у серйозних політичних потрясіннях. Втім, сьогодні Ющенко аж ніяк не впивається владою, а намагається з різним ступенем успіху визначити свій владний прожитковий мінімум, який дозволяє зберегти не тільки повагу до себе, а й певну політичну перспективу. Поки це виходить погано, а з формальними приводами для розпуску парламенту справа йде неважливо.

Партія регіонів повернулася до влади з ретельністю, що нагадує повернення бригади шабашників в радянські часи до недобудованого в минулий сезон корівника. Друга спроба реконструкції економіки повинна всім довести, хто є справжнім професіоналом у сфері держуправління і яким партквитком володіє. До речі, дострокові парламентські вибори можуть поставити перед "донецькими" дилему: або сказати сьогоднішнім союзникам "Рятуйся, хто може", або слідувати принципу "Донбас порожняк не жене". Обидва варіанти мають на увазі серйозну мобілізацію зусиль - відповідальність на виборах за отримані повноваження доведеться нести по повній. Тому-то сьогодні "регіоналам" доводиться діяти енергійно, але найчастіше це у них виходить метушливо, від чого тільки посилюється неприємне для нової партії влади відчуття у майбутніх виборців: у державного штурвала знаходяться тимчасові виконавці. І їх поспішність викликана зовсім не прагненням ощасливити співгромадян новаціями і благами, а куди більш приземленими і зрозумілими мотиваціями.

Можливо, в діях Партії регіонів, таки виштовхує "нашоукраїнців" з уряду, є своя логіка - можна отримати невеликий резерв для зміцнення антикризової коаліції. Ось тільки судячи з стрімко зростаючим цінам на газ і на комунальні послуги зима буде для "регіоналів" непростий, і не виключено, що за її підсумками доведеться когось здати на поталу громадській думці. Поки в уряді Януковича ягнята на весняне заклання не є видимим, але саме життя може змусити їх визначити.

Звичайно, в цьому постарається допомогти опозиція, в першу чергу, БЮТ. Юлія Тимошенко та її товариші демонструють поки завидну згуртованість і готовність боротися. Активність Юлії Володимирівни вражає, але є нюанс: вона діє на тактичному рівні, від прийняття стратегічних для країни рішень її намагаються відтіснити і "антикризовики", і "нашоукраїнці". Бютівець номер два Олександр Турчинов вже в декількох інтерв'ю висловив сподівання на проведення дострокових виборів, на яких БЮТ зможе набрати більше половини голосів виборців і самостійно сформувати уряд. Правда, доведеться констатувати, що Олександр Валентинович чи то видає бажане за дійсне, чи то навмисне залякує політичних супротивників. Нещодавні опитування Фонду Разумкова показали, що падіння рейтингу схильні всі парламентські сили, окрім комуністів. "Орден червоного серця" зможе поліпшити свої березневі результати тільки одним шляхом: послідовно пройшовшись по "нашоукраїнських" електоральному полю, урожай з якого хочуть зібрати і президентські соратники. У здатності БЮТ уподібнитися дикобразу і обстрілювати голками всіх оточуючих можна не сумніватися. Ось тільки ніщо не вічне і не ново під місяцем, і навіть рафінований радикалізм, вибачте, приїдається.

Для президентських соратників можливі бютівські підступи - не найголовніша проблема. "Наша Україна" в питанні зниження свого рейтингу давно перейшла на самообслуговування, і успішно справляється з поставленим завданням. Незалежно від підсумків запланованого на 11 листопада другого етапу третього з'їзду для пропрезидентської партії участь у дострокових виборах смерті подібно. Можете собі уявити автолюбителя, заявив на тільки що вийшов з конвеєра "Ланосі" або "Жигулях" для участі в ралі Париж - Дакар? Ось-ось, аналогічний випадок. "Нашоукраїнці" б зараз заспокоїтися да полгодика на перепочинок і перебудову, але навряд чи їм нададуть подібну милість.

До речі, і молодим да "індустріальним" у дострокових виборах сьогодні ловити нічого. Якби енергію нових топ-менеджерів Банкової - та в мирних цілях, тоді могло щось вийти, але для цього потрібно, як казав герой відомого кінофільму, "до людей ставитися мягше і на питання дивитися ширше". Поки ж Арсеній Яценюк обвішаний повноваженнями представляти президента, немов новорічна ялинка іграшками, а Віктор Бондар зайнятий облаштуванням комфортного робочого місця на Банковій. Власне, і секретар РНБО Віталій Гайдук навряд чи збирається закачувати кошти в будь-який політичний проект, не маючи на те гарантій. Якби нову партію можна було створити з сукупності чуток, пліток і припущень про неї, то вона легко заткнула б за пояс не тільки "Єдину Росію", а й лейбористів з консерваторами у Великобританії. Але - на жаль - у партійного будівництва свої закони і своя логіка.

Про це навіть комуністи згадали, у яких рейтинг злегка виріс за рахунок "регіоналів" і соціалістів. Вони навіть спробували Адама Мартинюка посунути або з поста другого секретаря ЦК партії, або першого віце-спікера. Оновити, так сказати, партію до річниці великого Жовтня. Правда, наївно припускати, що партійні документи Адам Іванович вивчив гірше, ніж парламентський регламент. Та й апаратний вага у нього виявився вище. До того ж Петро Симоненко на правах партійного вождя не забуває нагадувати про комуністичних постулатах на нинішньому етапі: НАТО - ні, Росії та російської як другої державної - так, так і ще раз так. При цьому комуністи навряд чи ризикнуть своїм нинішнім становищем: в їх рядах "справжніх буйних мало" вже давненько.

Так, трохи не забув про головне: в дострокових виборах вкрай не зацікавлений Олександр Мороз, для Соцпартії якого "градусник" Фонду Разумкова показало за підсумками жовтня загрозливі і неприємні 2,7%. Негарно якось для партії, тільки-тільки що відзначила 15-річчя свого славного і вкрай послідовного існування. Сан Санич найменше хотів би увійти в історію як самий недовговічний спікер українського парламенту, тим більше, він усвідомлює, що гарантії збереження спікерського крісла йому можуть за новою і не дати. Так що всім бажаючим провести парламентські вибори доведеться для початку обдурити або нейтралізувати Мороза, а вже потім переконувати Ющенко в доцільності "рокіровочка" в єльцинської-кучмівському дусі. Але це завдання на перший квартал 2007-го, коли вітчизняний ЖКГ покаже себе з усіх сторін ...

Євген МАГДА, DailyUA