Михайло Бродський: "Порядок у країні можна навести за півроку"

Правила гри на полі підприємництва змінюватимуться: у Держкомпідприємництва з'явився генератор ідей Михайло Бродський. Чого чекати бізнесу від колеги, а бюджету - від підприємців? Хто економіці цінніший - олігарх чи малий бізнесмен? Чи не загинуть чи ідеї, пройшовши через бюрократичні пологові шляхи? Наскільки заважатимуть новаціям корупція та чиновники? Яка місія сімейного бізнесу? На ці та інші питання відповів новий глава Держкомпідприємництва, який упевнений, що порядок можна навести за півроку. Була б на те політична воля ...

- Михайле Юрійовичу, сьогодні спрощену систему оподаткування використовують мільйони наших співгромадян.

І вони, звичайно ж, хочуть знати, як і коли їх торкнуться реформи? - Спрощена система була створена указом президента, і замінити її може тільки закон. Підготувати закон у новий бюджет фізично неможливо. Крім того, є ще кілька причин. В Україні створено найкрутішу у світі офшорну зону. Одні за рахунок спрощеної системи оподаткування виживають, а інші жирують. І як тільки починаються розмови про зміни, відразу ж здіймають галас ті, хто жирує. Саме вони мають по тисячі МАФів (малих архітектурних форм. -

Ред. ), вони свої супермаркети переробили на точки нібито "єдинників", це вони торгують оптом і займаються відмиванням ПДВ, завозять контрабанду, здають в оренду величезні елітні будинки в Кончі-Заспі і так далі. А ми, щоб змінити цей закон, не маємо не тільки часу, а й політичної волі. Тому що змінити ситуацію для малого бізнесу не можна, що не погіршивши її для олігархів і тіньовиків. Тому перетворення цього указу на закон розпочнеться тільки після того, як ми зрозуміємо: а) хто ці 3 млн. зареєстрованих "єдинників", з яких 1,5 млн. платників; б) якими вони займаються видами діяльності. Все потрібно не просто статистично зібрати, а й проаналізувати.

І лише потім займатися якимись хірургічними заходами, які повинні бути в першу чергу спрямовані на вимикання "пральної машини", а не на відбирання у людей вудок.

Щоб кількість підприємств у нас приростала не по 2% на рік, а по 20. Щоб нарешті 60% бюджету наповнювалося цими людьми.

Повторюю, наводячи порядок в "офшорі", ми не можемо виплеснути з водою немовля.

Навпаки, повинні дати цьому немовляті вирости.

З іншого боку, всі податки спрощенців ідуть на виконання зобов'язань місцевих бюджетів: зарплати лікарів, учителів.

Якщо ми хочемо підвищити їм заробітки, тоді давайте платити не по 200 грн.

єдиного податку, як ми це робили ще в 1998 році при курсі 2 грн.

за дол При цьому ми не помічаємо, що падіння курсу - це теж оподаткування!

Причому не тільки прибутку, але і заощаджень.

Ми запитуємо, коли нарешті місцевий бюджет купить ліки в лікарні, відремонтує дороги?

Але при цьому не говоримо, де він на все це візьме гроші.

- Для доріг передбачено транспортний збір.

- Транспортного збору вистачає рівним рахунком щоб заасфальтувати місце під припаркованої машиною.

Але давайте ж будемо будувати дороги за сучасними технологіями, щоб не утворювалися ями.

Ми хочемо одним податком щось змінити?

Не вийде.

Тому що не можна вимагати від підприємців стільки звітності.

Не можна від бухгалтерії вимагати стільки декларацій і взагалі такого ведення бухобліку.

І ще мільйон таких можна.

Зате потрібно комітетові з цінами повинен копирсатися в калькуляціях заправних станцій, де заробляють олігархи.

І повірте - поколупатися.

- Там же Антимонопольний колупається.

- Антимонопольний ніколи не знайде. Він турбується, щоб не було змови, який є, але який не хочуть підтвердити. Але розбиратися доведеться ... Треба ввійти в калькуляцію. Адже якщо ціна формується не в Україні, а в офшорах, звідки завозять нафту вже за завищеною ціною, то прибутку немає. І їм немає різниці, який у нас податок на прибуток - він залишається за кордоном. При цьому власник вертикально-інтегрованої компанії заробляє до 100% прибутку. Якщо держава отримує

88 коп. акцизу з одного літра проданого палива, то це вже не смішно. А ці ж гроші йдуть безпосередньо в Автодор, який будує дороги в два-три рази дорожче, ніж це повинно бути. Ось наскільки все пов'язано. Навіть електронний документообіг неможливо запустити, бо діє якийсь наказ або договір, за яким фірма N нав'язує всім міністерствам свої програми, які до того ж не працюють. А якщо є якісь реєстри, то щороку, відповідно до підписаних договорів, до них доводиться замовляти нове програмне забезпечення за мільйони.

- Це ті самі програми для реєстру юридичних і фізичних осіб, які обходяться комітету по мільйону гривень на місяць?

- Ні, мільйонних роялті у нас немає. (Це в Мін'юсті йдуть роялті, які порахувати неможливо. Мільярди.) До речі, програма не належить державі. І так скрізь. Як і сто років тому, носять папери по міністерствах, хоча є система електронного документообігу. Тобто ми говоримо, що потрібно брати більше податків, але вони йдуть незрозуміло на що. Ось приклад з життя: тендер на оновлення сайту одного з міністерств за 570 тис. грн. Тендер, слава Богу, скасували, але сам факт наявності!

Роками будувалися корупційні піраміди, що передавалися з рук в руки як перехідний червоний прапор. І тиша ... Як на кладовищі. Я через вашу газету пропоную всім політикам і міністрам розібратися з тим, що було, і сказати, що ми не огульно критикували попередню владу. Давайте покажемо все, що було, і почнемо життя по-новому. А хто не показав, значить, увійшов в це болото, прийняв естафету. Я так розумію. Колись потрібно підривати ці піраміди. Адже змінюються керівники і змінюються програми, і кожна навіть найменша програма купується за мільйони. Бланки ліцензій купують в два рази дорожче. Ніде в цивілізованому світі немає платних довіреностей. А ми на це додатково виймаємо кошти з кишень підприємців. Я дав доручення проаналізувати адміністрування бізнесу. Потрібно зрозуміти, скільки бізнес витрачає на хабарі і на всілякі офіційні платежі, половина з яких це теж корупція. Податки податками, але потрібно думати і над тим, як непотрібні побори припинити.

Придумують якусь схему, наприклад, тендерна палата, яка виймає гроші не тільки у підприємців, але і з бюджету. Я хочу розібратися з електронними ключами. Моя думка: придумана чергова схема виймання грошей. Електронний ключ - це такий же грабіж, як і бланки ліцензій або довіреностей.

- Щоб сьогодні підприємство відкрило рахунок, потрібно, зокрема, виписка з реєстру юридичних та фізичних осіб, а вона теж робиться на захищеному бланку, і за неї теж доведеться заплатити, а ще вистояти до реєстратора загальну чергу.

- Я все знаю. Це ж стосується й інших реєстрів. Вони, звичайно, потрібні. І якісь гроші за інформацію з них треба платити, але в рамках обгрунтованої собівартості.

- Крім того, електронні ключі ще й нав'язують. Кому це потрібно?

- За цим всім стоять дружини і діти можновладців. Причому колишніх, що найцікавіше. Їм мало "ренти", яку вони мають, коли сидять у кріслах, вони хочуть на все життя приватизувати потоки. Так давайте почнемо "рубати" хоча б такі схеми.

- Наскільки це реально і що для цього потрібно?

- Для цього потрібна політична воля. Я не можу. Я не можу навіть описати вам все це. Але ток-шоу, в якому клоуном виступає народ, має нарешті закінчитися.

Лише після того, як ми хоча б частково обмежимо всі ці побори і зупинимо чиновників, до 2011 року буде підготовлений закон про єдиний податок.

- Яким чином ви збираєтеся облагоразуміть чиновників?

- В Україні прийняті найпрогресивніші закони з дозвільної системи та регуляторної політики. Але вони не працюють, оскільки дисциплінарна відповідальність для чиновників передбачена, але не уточнена. Нещодавно я прописав в одному з законопроектів дисциплінарні санкції. Вважаю, що треба починати з персональної відповідальності кожного чиновника-порушника. Для початку - п'ять окладів, на другий раз - на три роки заборона на професійну діяльність держчиновника, на третьому - довічна заборона. Я впевнений, що це серйозно змінить ситуацію. Цим же законом передбачено тримісячний термін для самостійного скасування органами влади всіх підзаконних актів. Прем'єр Азаров підтримав цю міру. Уряд ставить завдання за три місяці все закінчити, всю "регуляторку" скасувати й навести порядок. Але це неможливо, адже за цим сотні тисяч регуляторних актів.

Далі. У регіонах у комітету є представництва. Всі люди туди призначалися за погодженням із губернатором, який давав свої пропозиції щодо кандидатур. І потім ці люди сиділи на держбюджеті, але працювали на місцеву владу, а не захищали підприємців.

- Тому ви скоротили всі представництва?

- З Мінфіну надійшло таку пропозицію. Тепер ми будемо самі призначати людей і закріплювати їх за регіоном. Уповноважені громадські представники будуть у кожному містечку. Вони за всім спостерігатимуть, а рішення прийматимуться тут, а не в регіоні під патронатом губернатора. Ви думаєте, скільки перевірок провели торік 27 представництв? Жодної. А навіщо вони тоді потрібні? Офіси, люди, зарплати ... Насправді в держкріслах сиділи представники структур, в основному "кришують" свої бізнеси. А 174 радники в Олександри Кужель? Я сьогодні розмовляв у Фонді держмайна, там кажуть, мовляв, у нас постійно ходять радники пані Кужель і погрожують. Втім, таке було й до Кужель, але вона була особливо активною. Тобто ще одна функція - лобістський клуб. Тільки ми його закриємо.

Був також створений департамент для впровадження важливих інвестиційних проектів. Штат 20 чоловік. А для чого, розумієте? Усі, хто хоче в Україні відкрити свій бізнес, заходять сюди, і тут їм допомагають лобіювати ... за недорого. А давайте, може, попрацюємо над законами, щоб усі були в рівних умовах, щоб іноземець не шукав собі адміністративне лобі, а спокійно відкривав свій бізнес? Адже країні потрібні інвестиції масово. Країні потрібен середній клас. Його поява - це і є головне завдання реформ! Я завжди говорив, що шість мільйонів чоловік по

10 тис. дол це набагато більше, ніж

10 великих іноземних компаній навіть по мільярду. Ось над чим ми повинні працювати. А скільки наших людей трудяться за кордоном і сьогодні не мають можливості цивілізовано розпорядитися своїми грішми! Хіба вони не підприємці? Хіба вони не роблять зусилля?

- Ці люди торік дали Україні 3 млрд. доларів.

- А чому ми не можемо прийняти закон і дати їм можливість відкрити рахунки за кордоном? Щоб їх не грабували. Люди, що бажають працювати за кордоном, повинні купити в держави за 1 грн. ліцензію на п'ять років з нульовою ставкою доходу. Це дасть можливість державі оцінити кількість заробітчан, а самим заробітчанам вільно інвестувати зароблене в українську економіку.

- Чи все вас влаштовує в принципі мовчазної згоди, який зараз на слуху і повинен був вступити в дію з 1 квітня?

- Це одне з напрацювань минулого уряду. Якщо підприємець подає заявку на якийсь дозвільний документ, і йому протягом десяти днів офіційно не відповідають, то він автоматично отримує цей дозвіл. Але по-перше, розробники документа забули скасувати в Адміністративному кодексі ст. 164, і ми до цього закону подали зміни, а по-друге, міністерства не хочуть нам давати переліку дозволів, що потрапляють під дію цього принципу. Те ж саме за ліцензіями. Ми хочемо в два рази їх скоротити. Ще раз повторюю, потрібна політична воля. Поки ж цю ідею всупереч бажанню міністерств продавлює прем'єр.

Я вважаю, що не може бути такого виду реєстрації, як мовчазна згода. Це не новий вид реєстрації, це просто попередження чиновникам, що вони зобов'язані вчасно відповідати людям і чітко видавати документи, якщо на те є підстави, або вчасно відмовити. Інакше це перетвориться на плату чиновнику за мовчання. Тому в закон про покарання ми вписали норму: якщо набрав чинності принцип мовчазної згоди, винний у цьому чиновник потрапляє під санкції. Не може цей закон бути без відповідальності, інакше перетвориться на годівницю. У мене взагалі таке враження, що самі чиновники ініціювали цей закон. Уявляєте, якщо ти видав незаконну ліцензію, то несеш відповідальність, а якщо просто не відповів і людина отримала цю незаконну ліцензію, то з тебе і нічого не візьмеш. Красота!

- У нашій країні будь-який закон можуть вивернути так, що його потім не впізнаєш. Що тут можна зробити?

- Потрібно змінювати середній шар в міністерствах. Адже там працюють родичі, друзі, свати ... Система ніпель: сюди проект документа заходить - назад не виходить.

- А як бути підприємцям-позичальникам, які не тягнуть свої кредити?

- В Італії прийнятий закон про допомогу малому бізнесу і фізособам, які потрапили в скрутне становище у зв'язку з кризою. Потрапив, важко, не можеш платити тіло кредиту - через 45 днів банк зобов'язаний звільнити тебе на 18 місяців від погашення тіла кредиту. Такий закон потрібно було прийняти півтора роки тому, коли почалася криза. Італійці так і зробили. У нас зробили всього дві антикризові заходи. Юлія Володимирівна знизила вартість газу для хіміків і металургів за рахунок бюджету, тобто за рахунок "єдиноподатників". І знизила для них тарифи на перевезення. Я ж запропонував законопроект, аналогічний італійському, і віддав його нагору. Прийшла відповідь, в якому в законопроект вписали всього одну фразу: "за погодженням з банком". Т. е. обов'язкову відстрочку змінили на договірну, розумієте! Але ми ж вирішили, що не будемо займатися бджолами. Ми говоримо про ефективної влади. Тоді, панове, давайте ж і будемо ефективними.

Я вже не кажу про час, який потрібно для проведення цього закону. До того часу у тисяч заберуть квартири, і закон цим людям вже буде не потрібен. Але, почекайте, - законопроект ще прийде до сесійної зали. А тут як включаться в гру банки, у яких сьогодні по 10% кредитів в судах ...

Є, правда, інший підхід. Прем'єр-міністр збирає раду коаліції, бере новації, напрацьовані за тиждень, дає доручення і встановлює термін. Заходить проект у зал, і за три тижні закон є. Ось це називається ефективна влада і реформи. Ідеї ??у нас є. Бракує повноважень і заважає протистояння середнього чиновницького апарату.

- За рахунок чого можна підняти мінімальну пенсію?

- Щоб заробити мінімальну пенсію, сьогодні ви повинні отримувати 1500 грн. Але якщо ви отримуєте мінімальну зарплату 800 грн., Пенсія мінімальна за вами залишається, хоча ви на неї не заробили. Я вніс пропозицію підвищити мінімальну зарплату для всіх комерційних підприємств і фізосіб. Для бюджетних підприємств цього зробити не можна, тому що там існує ціла мережа законів, зв'язаних в одну кваліфікаційну сітку. Якщо піднімаєш мінімалку, то автоматом зарплата росте у всіх, і бюджет це не потягне. Але в комерційних підприємствах можна. Я запропонував: "Давайте приймемо закон про те, що там менше, ніж дві мінімальні зарплати, платити не можна".

Тут же з'явилася організація роботодавців, у яких існує домовленість з Кабміном про узгодження. Профспілки "за", а роботодавці кажуть: "Ви нас збанкрутілої". Хоча сьогодні на жодному великому підприємстві немає зарплат менше 2000 грн.

А бухгалтерам треба платити три мінімальні зарплати, тому що ви не знайдете сьогодні жодного бухгалтера, який би заробляв менше

2000 грн.

- У результаті на підприємствах не стане головних бухгалтерів.

- Розшифрую: можна платити хоч сто гривень, але податки заплатити сповна. Директору підприємства - п'ять мінімальних зарплат. Це, між іншим, європейські норми. Ми не скасовуємо єдиний податок, але ми говоримо про те, що зарплата обов'язково повинна відповідати ринку. Цей закон не погіршує нічого: не вводяться додаткові податки, не підвищуються ставки, не змінюється адміністрування ... Але при цьому ми ще й захистимо офіційний бізнес, який платить, перебуваючи в нерівних умовах з тими, хто не платить податки. Роль держави полягає в тому, щоб захищати ринки і думати про тих, хто працює легально. У цьому я бачу стратегію роботи комітету. Ми будемо захищати легальний бізнес.

- Через закони?

- Так. І через вивчення цих ринків. Ось зараз я вивчаю МАФи.

- Ну і як МАФи? За моїми спостереженнями, ростуть як гриби після дощу.

- Ви вважаєте це нормально? Люди взяли кредит побудували великий маркет, легально платять зарплату, оренду, податки. А навколо нього починають будувати МАФи. Мені пишуть листи, що ніякі це не малі підприємці. 800 МАФів у пана Ламбуцького, директора "Київпастрансу". 1000 - у тата Басса, заступника Черновецького і так далі. А, не дай Бог, пожежа? Пожежні само не під'їдуть! Те ж саме ринки, які, за великим рахунком, є великими супермаркетами. Вони теж обростають київськими комунальними ринками заступника київського мера Шовкуна. Зараз я цю інформацію легальних бізнесменів про нелегалів упорядковую і готую в прокуратуру, прем'єру, президенту. Ми хочемо податків з легального бізнесу? Тоді давайте його захистимо від тіньового. Ми хочемо продати ліцензію казино за 5 млн. дол, яка раніше стояла 150 тис. євро. При цьому в кожному місті сьогодні функціонує по десять нелегальних клубів. А в "Прем'єр паласі", попри заборону, працює казино. Якийсь суддя в Харкові ухвалив таке рішення, незважаючи на закон. Я в суботу йду туди грати з журналістами. Якщо держава не захищатиме легальний бізнес, то він буде змушений йти в "тінь".

- А яким у вашому розумінні має бути сімейний бізнес?

- Я вже 18 років ходжу в Італії в гості до Франко. Він бармен. У нього два сини, які йому допомагають вечорами після роботи. Дружина стоїть на кухні, а теща прибирає. Приміщення у них орендоване. Я не ходжу в бар випити, а ходжу до нього в гості. Він знає, що я не п'ю з цукром, він завжди спитає, як моя донька, у нього висять фото клієнтів і їхніх дітей. Це зворушливо. Поруч побудували 20 шикарних барів, але я йду до нього. Сімейний бізнес дозволяє чітко розуміти маркетинг, дозволяє самому собі платити зарплату.

- Хто ж веде бухгалтерію?

- У них немає бухгалтера, юридичні та бухгалтерські документи надходять в спеціальну структуру, фахівці якої ведуть всі розрахунки і навіть звітують перед податковою за сімейний бізнес. Франко займається бізнесом 24 роки. За цей час його не перевіряли жодного разу. Ось це сімейний бізнес. А у нас - дядько купив тисячу МАФів, або контейнерів на базарі, або рекламних щитів. Це все чиновницькі компанії. У цьому теж треба навести порядок. Ніякий це не малий бізнес. Хоча вони будуть кричати: малий бізнес руйнують.

- Але вони здають ці МАФи в оренду малому бізнесу.

- Здають і викачують усе із цих бідолашних людей, які змушені продавати контрабанду.

Є дуже багато ідей. Але починати потрібно з глобальних. Навести порядок у міністерствах і включити важіль під назвою політична воля, щоб те, що ми тут виношуємо, змогло народитися. Побороти корупцію. Хоча б системну.

- Тепер уже не потрібно платити величезні хабарі за роботу на Барабашевке або "7-му кілометрі"?

- Та це не хабарі. Це тіньовий платіж. У нас в Україні існує чотири оптових ринку, через які проходить 80% контрабанди. "7-й кілометр" для нашого комітету це взагалі головний біль. Вчора я перепризначив директора ринку "Південний", що примикає до "7-му кілометру". Він однокласник Діми Кужель, якій займався "7-й кілометр". Не хочу бути огульних, ми тільки починаємо розбиратися, але вже зараз можна сказати, що у цього солодкого підприємства за рік утворилося 5 млн. кредиторки. Уявляєте, у ринку - борги! Як я розумію, готується фіктивне банкрутство. Навіть на першому поверсі будівлі комітету, розташованого на Печерську, працює мийка. Нормально? Машини співробітників з двору вигнали на тротуари, а там мийка. Мені приходять і кажуть: це племінниця Кужель.

- Може, у вас приміщень в надлишку?

- Комітету ніде розмістити єдиний реєстр. Тому доводиться орендувати приміщення в місті за 300 тис. грн. на місяць. А ми отримуємо мийку за

3,5 тис. А біля мийки - шиномонтаж зі складом гуми. Про ресторан "Два гуся" (300 м 2 ) за 40 тис. грн. я взагалі мовчу. А ще програма за 10 млн. грн. Причому програми ще немає, а гроші вже заплачені. Залишилося два мільйони, я поки зупинив платіж, щоб розібратися. Думаю, що за 2 млн. я б і сам її написав. Ходити і розповідати ЗМІ - одне, а робити - інше ... Так для чого тут потрібна була Кужель? Вона зуміла навіть Тігіпка обдурити - він порахував своєю поразкою її відставку.

З 130 постанов сьогодні половину потрібно скасувати. А МАФи заявочним способом - це нормально? Постанова діє. І на все знаходиться пояснення. Недобросовісна конкуренція в нашій країні - це великий бізнес, дах владою. Він руйнує ментальність і професіоналізм. Призводить до розчарування, підштовхує кращих людей до від'їзду. Тому що ледачий за бугор не поїде. Там треба працювати і втомлюватися, а тут можна співпрацювати з владою. Ось це треба побороти, якщо мене не виженуть, звичайно.

- У цивілізованому світі активно практикується ефективний спосіб захисту бізнесу через ліцензування. Він вам знайомий?

- У нас вважається, що ліцензії це дозвіл і привід для хабара. Насправді це захист держави. Підприємець узяв кредит і побудував заправку, порахувавши, що зможе окупити вкладення. А рівно через три дні таку ж ліцензію дають іншому. В результаті на вулиці працюють шість заправок, а бізнес йде тільки у того, хто входить в систему олігархів, які володіють мережами. Він може опустити ціну. І наш підприємець, щоб вижити, змушений йти від податків, займатися контрабандою. У Європі чітко прописано: на стільки-то кілометрів одна заправка, яка кількість жителів - на одне кафе, одну точку продажу сигарет ... Нотаріуси мають довічні ліцензії з правом успадкування. І не дай бог, порушити закон - ніколи тато не пограбує свого сина, видавши липову довіреність. І не треба ні за чим стежити. Довіреність на управління авто, яку, втім, ніколи не спитають, якщо машина не перебуває в угоні, можна написати від руки.

- У Грузії 18% ПДВ, податок на прибуток плюс відрахування в соціальні фонди - 15% і реєстрація робиться за один день. Для нас це все ще мрія?

- З 2011 року ПДВ і податок на прибуток буде падати. Зараз це обговорюється. А реєстрація "єдиноподатника" за один день це вже реально.

- Скільки часу буде потрібно, щоб навести порядок в країні?

- Треба десять осіб: президент, прем'єр-міністр, ключові віце-прем'єр-міністри та міністри. І всіх в одну команду з політичною волею. І немає проблем. Півроку. Ми настільки безнадійно занедбані, що навіть коли просто нас помити, ефект буде величезний.

- Наскільки вистачить вашої енергії?

- Мене вистачило на 17 років в опозиції. Питання в тому, наскільки вистачить моїх начальників. А мене вистачить надовго.Сергій СЛЕДЗЬ, "ДТ"