Депутати "підвісілі" Конституційний Суд, ТОМУ ЩО боятися Ющенка

1,1 т.
Депутати 'підвісілі' Конституційний Суд, ТОМУ ЩО боятися Ющенка

22 грудня депутати Верховної Ради в Черговий раз не змоглі зверни чотірьох Суддів Конституційного Суду за квотою парламенту.

У зв'язку з ЦІМ Центр ДОСЛІДЖЕНЬ політічніх цінностей звернув до політічніх експертів Із харчуванням: "Хто НЕ зацікавленій у формуванні Конституційного Суду?"

Володимир МАЛЕНКОВИЧ ( директор Українського відділення Міжнародного института гуманітарно-політічніх ДОСЛІДЖЕНЬ ):

"Я думаю, не зацікавлені в цьому прихильники політичної реформи, оскільки боятися, що Президент спробує використовувати Конституційний Суд для скасування Закону 22-22. А він цього не приховує - продовжує наполягати на тому, що реформа погана, що він готовий був терпіти до 1 січня, а після 1 січня, як він сказав, збирається знову продовжувати критику реформи. Сьогодні це стосується не тільки, так би мовити, лівої опозиції, не тільки команди Януковича і соціал-демократів, а й тимошенківців, і в якійсь мірі Литвина. Немає впевненості в тому, що сьогодні Конституційний Суд не буде виконувати рішення Президента. Якщо буде 10 голосів для підтримки відповідного рішення, то, на жаль, незважаючи на те, що юридичних підстав ніяких немає, тим не менш, той же Головатий може щось там спорудити і подати в суд проти реформи. Так що є небезпека наявності Конституційного Суду зараз, в цей період, поки не вступила в силу політична реформа і, загалом, до того, поки не пройшли вибори. Мені здається, що реально можна, звичайно, приймати вже після Нового року цих суддів, але таким чином, щоб до виборів нічого не можна було змінити. Ясно, що в країні є сили (і це, перш за все, сам Президент) бажаючі використати ситуацію для скасування конституційної реформи ".

Олесь Доній ( голова Центру ДОСЛІДЖЕНЬ політічніх цінностей ) :

"Тимчасовий Спільний Інтерес у відтягуванні Формування Конституційного Суду мают Дві групи: сили, спрямовані на утвердження в Україні парламентської демократії та антіпрезідентські сили. Оточення Президента не пріховує, что воно НЕ має бажання розставатіся з "імператорськімі" Повноваження на возбудить уголовное парламенту та Уряду и шукають возможности для Скасування політреформі. Один з варіантів Скасування політреформі, что розробляється командою Президента, - Якраз через Конституційний суд, Який за більшістю прогнозів Не зможу війта з-под впліву адмінресурсу. Тому Формування Конституційного суду саботують як ідейні Прихильники авторитаризму, так и Політичні сили, Які Самі схільні до авторитарних тенденцій та Сильної презідентської власти, альо, Які на цею момент є в опозіції до Ющенка.

У тій же година неформування Конституційного суду не означатіме спокійне життя політреформі. Офіційний радник Президента Сергій Телешун Вже оголосів ще один імовірній Сценарій. Цею Сценарій Полягає в тому, что в разі нестворення у Наступний парламенті коаліції, вігідної Презідентові, ймовірною є організація референдуму Щодо Констітуційніх змін. Для повної аналогії з кучмівськім референдумом (і прогнозованіх НАСЛІДКІВ) планується такоже Вставити туди пункт про Скасування депутатської недоторканності. Раніше аналогічні ідеї озвучивши Олександр Зінченко во время набліження до Президента та перебування на посаді Державного Секретаря.

Володимир ПОЛОХАЛО ( керівник проекту "Політична думка" ):

"Питання" Хто? "Передбачає персоналії, а насправді йдет про пріховані чі Відкриті фобії Щодо возможности відміні ПОЛІТИЧНОЇ реформи. Інакше Кажучи, в багатьох депутатів є підозра, что Конституційний Суд в разі вибраному | его складу до 1 січня гіпотетічно может стать (хоч це й мало вірогідно) інструментом відміні ПОЛІТИЧНОЇ реформи, оскількі Президент України змінів свое Ставлення до неї ПРОТЯГ последнего року. Це Основний внутрішній політичний мотив - фобія як мотив. І це означає недовіру різніх сегментів політікуму один до одного, и Глибина й масштаби цієї недовірі збільшуються.

А з Іншого боку, це є Ознакою паралічу судової системи України, яка, згідно з ОПИТУВАНЬ Громадської думки, є лідером антідовірі, тоб це такий державний інститут, якому найменша довіряють громадяни. Як и правоохоронні органи, до речі, - це теж парадокс, альо міліції та прокуратурі НЕ довіряють почти стількі, Скільки ї судам. Водночас правовий нігілізм и нехтування верховенством права, про Яке Любляна Говорити депутати, оскількі Ми можемо СЬОГОДНІ констатуваті серйозні Симптоми цього паралічу, цієї антіправової хвороби. Нонсенс, коли країна, яка декларує європейський вибір, євроінтеграцію, вже, по суті, больше року НЕ має Конституційного Суду, что провокує подалі констітуціоналізм и підріває авторитет самого основного закону держави ".

Володимир ФЕСЕНКО ( голова Правління Центру прикладних політічніх ДОСЛІДЖЕНЬ "Пента" ):

"У даним випадка, я думаю, что незацікавлені взагалі у формуванні Конституційного Суду, а до тієї дати кіль набути чинності Конституційна реформа, тоб 1 січня 2006 року. Чи не зацікавлені ті Політичні сили, Які побоюються Блокування або ревізії констітуційної реформи, а таких віявляється зараз більшість у Верховній Раді. Так что в широкому СЕНСІ це и опозиція, и частина помаранчевих сил, ВСІ хто підтрімує Перехід до парламентсько-презідентської РЕСПУБЛІКИ. Смороду зараз блокують ймовірні Дії своих опонентів, тихий хто намагається блокувати констітуційну реформу ".

Микола МИХАЛЬЧЕНКО ( президент Української Академії політічніх наук ):

"У Першу Черга, в неформуванні Конституційного Суду не зацікавлена ??Верховна Рада, оскількі до того годині, доки Конституційний склад не якщо взмозі прійматі решение за Констітуцією України, що не могут буті торпедовані Зміни до конституції, Які були Прийняті напрікінці 2004 року. Тому проводитися свідома політика, щоб Не було полного складу Конституційного Суду. По-друге, зацікавлені Політичні партії, на якіх пошірюються ті Зміни, Які дають можлівість впліваті на Виконавчою владу у Верховній Раді. По-Третє, зацікавлені Безумовно олігархи, Які будут використовуват Політичні партії, для того, щоб Здійснювати Вплив на Виконавчою ї законодавчо владу. Тепер у нас буде НЕ економіко-політична, а економіко-політично-партійна олігархія ".

Володимир ЛУПАЦІЙ ( виконавчий директор Центру СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ "Софія" ) :

"Я думаю, що тут по-перше, спрацьовує загальна дефузія системи влади в Країні, что проявляється в недієздатності на Рівні віконавчої, законодавчої и в тому чіслі судової власти. Я думаю, что зараз, после віступів Ющенка и его критичних оцінок змісту політреформі, багаті політічніх сил Фактично спріймають сітуацію вибраному | ціх суддів, як Відкриття дороги для перегляду питання про провадження політреформі, про ї законність. Я думаю, что зараз люди таким чином Прокуратура: Із ПОЛІТИЧНОЇ кон'юнктури и делігітімують Існування важлівої структурованих власти, як судова. Таким чином ми Бачимо, что в нас як бі крізові моменти стосують НЕ Тільки парламенту, Який НЕ демонструє ефектівної роботи. Криза стосується НЕ Тільки віконавчої Гілки влади, яка на сьогоднішній дня не демонструє консолідації, а власне и судової Гілки влади. До речі, я хочу Сказати, тут треба звертати уваг не так на потокової сітуацію (прийнять чи не прийнять). Тут це має Пряме відношення до політреформі, ТОМУ ЩО в ее рамках булу прийнятя Хибне стратегія, яка стосувалася перерозподілу Повноваження между Президентом, прем'єр-міністром и Верховною Радою. Тоб вместо постановки питання про Формування оптімальної МОДЕЛІ взаємодії и розподілу Повноваження между трьома гілкамі власти (Виконавчою, законодавчо и судів) у нас відбувалась підміна зрозуміти. Можливо Якраз оця кризу, пов'язана з діяльністю судової Гілки влади, відіб'ється на тому, что вірішуваті питання політреформі будут з урахуванням, тоб Відбудеться корегування змісту політреформі, щоб вона НЕ булу в усіченому вігляді (питання судової власти находится за межами політреформі) ".