УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Раніше чиновники червоніли, соромлячись; нині соромляться червоніти

Раніше чиновники червоніли, соромлячись; нині соромляться червоніти

Схоже, в Україні закінчуються всі запаси, крім словникового. Хоча, цілком можливо, кінчається, насамперед, народний терпець?

Та й як терпіти далі чиновницьке свавілля в країні, де якісь ДЕРЖАВНІ інстанції відключили днями електрику-воду-тепло в десяти школах-дитсадках Дніпропетровської області, за які, між іншим, навіть за Кучми, але все-таки відповідало ДЕРЖАВА.

Я вже не кажу про те, що в часи ЦК КПУ за таке от бузувірство руки-ноги б губернатору за п'ять хвилин повідривали. А у нас типу немає взагалі губернатора в Дніпропетровській області? І типу ніякі Рибачук не вправі ні строгача такому недбайливому губернатору оголосити, ні з роботи в одночас його попереть за те, що не зміг "по-донецьки" пояснити енергетикам: у жодній країні Євросоюзу, куди наше МЗС як і раніше пхається, як в якийсь Колишній ряд, ніколи не відключають світло одночасно платникам і неплатникам!

Взагалі, пора б нашим державним діячам відповідати за свої слова. Ось пообіцяв, наприклад, губернатор Запорізької області Червоненко за допомогою лазерів повзривать безшумність до чортової матері всі небезпечні боєприпаси Новобогданівської позорища МНС: і повинен бути під рукою у Президента достатньо конкретний бюрократіще в Секретаріаті, який і для гаранта Конституції, і для громадськості забезпечить ОБЛІК І КОНТРОЛЬ таких ось обіцянок (а для Обещалкіна з київської мерії можна завести Спеціальне Контрольне Управління при Президентові). А то звикли на Банковій вважати лояльними до влади тільки тих чиновників, які беззаперечно виконують будь-яку благодурість - від закриття ДАІ до заборони полювання, від сімидесятимільйонні фінансування зажрались діаспори до установки по всіх закутках якихось подоб "патріотичних" пам'ятників у столиці, де як і раніше стоять НА МІСЦІ десятки пам'ятників Леніну і три - Дзержинському. А адже розумний чиновник - це не обов'язково той чиновник, який ВО ВСЕМ погоджується з Президентом.

Давно відомо, що шлунок служивого чоловічка має кращі якості доброго серця: чутливість і подяку. І саме в найкращих київських ресторанах ви можете побачити щоденні міністрів-капіталістів в самому найкращому настрої. Але от чи хвилює цих ситих підписантів Універсалів, коаліційних договорів та інших порожніх папірців просте запитання: чи вистачає пересічному українцеві грошей сьогодні - при "народної влади" на похід в гастроном з "кравчучкою", над якою так довго іронізували "демократи"? А адже саме в питаннях ціноутворення на продукти харчування сильні були і Сталін, і комуністи, саме це питання навіть Сан Санич Омельченко розглядав як ПОЛІТИЧНИЙ. Оселедчик по рубль двадцять не випадково з прилавків вмить зникала в підсобки: відмінна була рибка, та за подібною ціною.

А нині хіба взволнуешь уряду мільйонерів тим фактом, що споживання риби в Україні на душу населення впало в шість разів?! Або тим, що вже цього року українці менше стали їсти хліба? Аграрні афери, між іншим, траплялися у нас саме з донецькими урядами. І сьогодні з хлібцем знову багато незрозумілого. Зокрема уряд Януковича раптом різко почало запасати зерно в засіки Держрезерву. А куди ж тоді подівся той хвалений рекордний урожай зернових, про який ще в липні хвалився тодішній міністр Баранівський, навіть не передбачав тоді, напевно, що вже у вересні Урожайному року в тому ж Луганську ціни на хліб зростуть на 12 відсотків.

Знову питання: а не можна за такі фортелі губернатору - по шапці? Або губернаторами у нас просто ніхто не керує?! А адже саме 25 губернаторів, які повністю "в руках" у Президента, і є тим "тузом в рукаві", за допомогою якого Ющенко міг би допомогти Луценко-Тарасюку-Гриценко відстоювати "помаранчеві" ідеали на засіданнях біло-блакитного Кабміну, куди в такому випадку всенепременно треба запрошувати глав обласних адміністрацій як президентську рать! Хіба без світла і води провінція сидить не з вини мізерний і некомпетентних губернаторів, яких порадили призначити невідомі нікому стовпи КУМОКРАТІІ? Рівень і значення губернаторського поста треба, по-моєму, негайно піднімати. І той же, наприклад, Валентин Симоненко в чині одеського губернатора, Володимир Литвин - на Житомирщині, залізна леді - на Хрещатику, а Євген Марчук в ранзі донецького генерал-губернатора таки "побудували" б регіони як ключові об'єкти управління посттоталітарної епохи!! Адже КАДРИ раніше вирішують все, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОЛІТИЧНИЙ БАЛАНС між Януковичами і помаранчевими, між Владою на Грушевського та Владою на Банковій, між Опозицією в парламенті і Опозицією в уряді.

Що буде, до речі, якщо професійні якості губернаторського корпусу під прапорами Ющенко хоча б зрівняються за бюрократичної силі з тим асфальтовим катком, в який за допомогою битою колоди Дони перетворили уряд? Невже хоч тоді збудеться вікова мрія постійно дерли трудягу Азарова функцій Секретаріату підспівував: Бабу - з возу, а Кабмін - в позу? Тобто, чи не стануть тлумачні губернатори в такому випадку гарматним м'ясом для підкилимних інтриг? Не хочеться в таке вірити, адже не побажаєш рідній країні, що летить у прірву, обов'язково досягти дна. Хоча і нарікати далі на те, що радості всім нам Майдан приніс небагато, більше не можна: цим ми можемо перетворити радість вільнодумства в печаль Розчарування (і дай Бог тим же рухівцям і нашоукраїнцям, яких безсовісні чиновники насильно запихають в так звану широку коаліцію, на цей раз обробитися легким переляком).

PS Якби Чорновіл-старший був живий, він би перевернувся в труні, слухаючи просторікування чінодралов-силовиків про "незабаром" розкритті його вбивства. Недарма найтихіший Сан Санич Мороз назвав подібні виверти "совісних" Ментів, з особливою силою проявилися в справі Гонгадзе і Чорновола, не інакше, як комедія (людською комедією). Місце в партері на перегляді цієї комедії займають деколи політики, зроду не навчені благородної справи розшуку, але потрапили, проте "за квотою" в Клан силовиків.

Віктор Чайка, шеф редактор сайту http://www.scandalissimo.kiev.ua