МОРОЗОВА захід

Спікер парламенту п'ятого скликання Олександр Мороз має шанс здійснити політичний подвиг - врятувати Верховну Раду від розпуску ціною власного крісла. Чи ризикне Сан Санич бути послідовним прихильником парламентаризму до кінця, ми дізнаємося вже в самий найближчий час.

Заява Сергія Головатого про те, що предметом торгу між Ющенком і Януковичем є заміна в спікерському кріслі Олександра Мороза координатором коаліції Раїсою Богатирьовою, можливо, має під собою підстави. Сам Сергій Петрович, немов злякавшись власної сміливості, відразу після виступу прийняв 50 грам коньяку в парламентському буфеті. У той же час не можна не відзначити, що в межвікторіанском просторі встановилося інформаційне затишшя, яке зазвичай буває перед політичною бурею. Та й Раїса Богатирьова, яка вважається у "регіоналів" "голубом", не викликає у Ющенка особливого роздратування, до того ж її прийнято вважати "людиною Ахметова", що теж на руку президенту.

Видалення спікера Мороза може стати частиною операції з формування нового іміджу президента, що стартувала ввечері 2 квітня. Віктор Андрійович, схоже, відчуває себе серйозно обдуреним Сан Саничем, і в кращих традиціях латиноамериканських серіалів хоче помститися тому холоднокровно - чужими руками. При цьому Ющенко може керуватися горезвісним громадським інтересом і компромісом на користь держави. Якщо Мороз таки буде відправлений у відставку з поста голови Верховної Ради (а без участі "регіоналів" тут не обійтися), може наступити цілий ряд нових обставин, що формують нову політичну реальність.

Втрата лідером соціалістів спікерського крісла може стати якщо не смертельним вироком, то чорною міткою для СПУ, і без того не блискучою рейтинговими успіхами. Олександр Мороз свого часу занадто легко розміняв імідж "морального політика" на можливість стати спікером парламенту. Виявилося, що це загрожує серйозними проблемами з політичною кар'єрою. Сьогодні Мороз ризикує увійти в історію вітчизняного парламентаризму як самий короткостроковий спікер. Зате це звільнення може врятувати 449 депутатів від дострокового припинення повноважень, адже якщо спікер буде стояти на своєму, то на кону неминуче виникне ультимативну пропозицію щодо форсованого розпуску законодавчого органу. Інтрига президентського секретаріату стає все більш прозорою: між двома наділеними владою Вікторами не повинно бути посередників, і тому політичний скальп Сан Санича повинен стати предметом інтер'єру президентського кабінету, куди його занесе прем'єр. Зробити це Віктору Федоровичу буде, ймовірно, куди простіше і приємніше, ніж погоджуватися на дострокові вибори, задовольняти кадрові апетити Рината Ахметова і думати, кого з впливових "донецьких" включати в список на нові вибори, а кому відмовити.

При цьому самому Морозу доведеться розбиратися з соціалістичними неофітами. У список СПУ навесні 2006 року потрапило чимало людей небідних, які безумовно не розраховують швидко втратити можливість "вирішувати питання" з будь чинною владою. Нічого особистого, просто своя сорочка ближче до тіла. Дійсно, 2 квітня Олександр Олександрович практично очолив опір процесу розпуску парламенту, але при цьому до того він зробив чимало, щоб нещасливий президентський указ з'явився. Нагадаю, що Мороз був одним з ініціаторів політичної реформи, яку називають винуватицею багатьох сьогоднішніх українських бід. Завершення другого етапу конституційних змін і було офіційною причиною мобілізації конституційної більшості в парламенті п'ятого скликання. Цей процес зачепив Віктора Ющенка до глибини душі, і він відреагував, як і слід загнати в кут рефлексуючому інтелігентові - навідліг.

Під час боротьби з "узурпатором" Ющенко соціалісти проявили себе не з кращого боку. Позначилася багаторічна звичка Олександра Олександровича зачищати простір навколо себе, замінюючи здатних політиків особисто відданими активістами. Тому СПУ відзначилася за останні три кризові тижні не найприємнішими речами: істериками Івана Бокого з парламентської трибуни, обачливо-цинічними виступами "сірого кардинала" соціалістів Ярослава Мендуся да самодіяльним діджейством міністра транспорту і зв'язку Миколи Рудьковського на коаліційній Майдані. Міністру науки і освіти Станіславу Ніколаєнко і зовсім слід було подати у відставку, після того як у рядах звезених до столиці прихильників коаліції миготіли десятки і сотні підлітків. СПУ виявилася слабкою ланкою в коаліції, і це одна з причин, по якій Мороз може розлучитися зі спікерським кріслом.

До речі, звільнення Сан Санича може дещо підбадьорити Юлію Тимошенко, помітно засмучену пробуксовкою затії з проведенням дострокових парламентських виборів. Політична девальвація Мороза відкриває БЮТ дорогу не тільки в лівоцентристський сегмент українського політикуму (СДПУ (о) і СПУ в нинішньому стані навряд чи зможуть конкурувати з проектом леді Ю), але і дає надію на прорив до Соцінтерну з гаслами солідаризму. В умовах можливого зближення Ющенка і Януковича лівоцентристська ніша буде опозиційною, і в ній Юлії Володимирівні буде досить затишно.

Але не будемо забувати, що Олександр Олександрович - занадто досвідчений і досвідчений політик, щоб капітулювати перед труднощами. Проектом Меморандуму примирення і співпраці Мороз вже спробував внести власну лепту в досягнення політичного компромісу. Однак запропонована в ньому ідея мінімалізації вірогідність проведення дострокових виборів навряд чи буде на ура сприйнята Банкової. У вітчизняній політиці здаються непохитними політиків прийнято дочавлювати спільними зусиллями, і це добре розуміють і союзники, і противники спікера парламенту.

Єдиний джокер, яким може зіграти Мороз - майор Мельниченко, що розгулює по Києву у супроводі двох охоронців. Багаторазово прокручені записи колишнього охоронця Кучми допомогли Сан Саничу повстати з попелу безнадійної опозиційності восени 2000-го. Але сьогодні суспільно-політична ситуація інша: суспільство нікому не вірить і, об'єктивно кажучи, очікує, з чиєї ж політичній долі залізною п'ятою пройде компроміс влади та опозиції? Лідер СПУ ж, схоже, цього разу перехитрував сам себе, недалекоглядно демонструючи політико-методологічне перевагу над іншими суб'єктами влади.

Євген МАГДА, для "Оглядача"