Як це було
СВЯТА Євангелія ВІД Іоана
Вiд Iвана 19
1 Від тоді взявши Ісуса Пилат, та й звелів збічуваті ЙОГО.
2 Вояки ж, сплівші з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділі на Нього,
3 и приступали до Нього й казали: Радій, Царю юдейсько! І били по щоках його ...
4 Тоді Вийшов назовні ізнову Пилат та й говорити до них: Ось ЙОГО я віводжу назовні до вас, щоб ві Переконайся, что завинили ніякої в Нім НЕ знаходжусь.
5 І Вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!
6 Як Зобач ж ЙОГО первосвященікі ї служба, то закричали, говорячі: Розіпні, розіпні! Пилат каже до них: То візьміть ЙОГО ві ї розіпніть, бо завинив я в Нім НЕ знаходжусь!
7 Відказалі юдеї Йому: Мі маємо Закону, а за Законом ВІН мусіть умерти, бо за Божого Сина Себе відавав!
8 Як зачув же Пилат оце слово , налякався ще більш,
9 и вернувся в преторій ізнову, и пітає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус Йому ВІДПОВІДІ не подав.
10 І каже до Нього Пилат: Чи не говориш до мене? Хіба ж Ти НЕ знаєш, що маю я владу розп'ясті Тобі, и маю владу Тебе відпустіті?
11 Ісус відповів: Надо Мною ти жадної Влад не МАВ бі, коли б тобі зверху не дано Було; того більшій гріх має тієї, хто Мене тобі видав ...
12 После цього Пилат намагався пустити ЙОГО, та юдеї кричали, говорячі: Якщо ЙОГО пустіш, то чи не кесарів приятель ти! Усяк, хто собі за царя відає, противитися кесареві.
13 Як зачув же Пилат оце слово, то Вивів назовні Ісуса, и Засів на суддеве Сидіння, на місці, что звет літостротон, по-гебрейському ж гаввата.
14 БУВ то ж день приготування паски , година булу около шостої. І ВІН каже юдеям: Ось ваш Цар!
15 Та смороду закричали: Геть, геть Із Ним! Розіпні його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясті? Первосвященікі відповілі: Ми не маєм царя, окрім кесаря!
16 Вісь тоді ВІН їм видав ЙОГО, щоб розп'ясті ... І взяли Ісуса й повели ...
17 І, нісші Свого хреста, ВІН Вийшов на місце, Череповіщем звань, по -гебрейському Голгофа.
18 Там ЙОГО розп'яли, а з Ним разом двох других, з одного та з іншого боку, а Ісуса всередіні.
19 А Пилат написав и написа, та й умістів на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар юдейсько.
20 І Багато з юдеїв читали цього написа, бо ті місце, де Ісус БУВ розп'ятий, Було около від міста. А Було по-гебрейському, по-грецький ї по-римському написано.
21 Тож сказали Пілатові юдейські первосвященікі: Чи не пиши: Цар юдейсько, альо что ВІН Сам говорів: Я Цар юдейсько.
22 Пилат відповів: Що я написав написав!
23 Розп ' явші ж Ісуса, вояки взяли одіж ЙОГО, та й поділілі на Чотири частіні, по частіні для шкірного вояка, теж и хітона. А хітон БУВ НЕ шітій, а вітканій цілий відверху.
24 Тож сказали один до одного: Не будемо дерти его, но жереба кіньмо на нього, кому припадаючи. Щоб збулося Писання: Поділілі одежу Мою между собою, и метнули про Шату Мою жеребка. Вояки ж це й Зробили ...
25 Під хрестом же Ісуса стояли ЙОГО мати, и сестра ЙОГО матери, Марія Клеопова, и Марія Магдалина.
26 Як Побачив Ісус матір та учня, что стояв тут, Якого любив, то каже до матери: Оце , жоно, твій син!
27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години тієї учень узявсь ее до себе.
28 Потім, знавши Ісус, что Вже все довершилося, щоб збулося Писання, проказує: прагнем!
29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнівші, и на тростину ее НАСТРОМА, піднеслі до вуст ЙОГО.
30 А коли Ісус оцту прийнять, то Промови: звершилось! ... І, голову Схили, віддав Свого духа ...
31 БУВ же день приготувань, тож юдеї, щоб тіла на хресті НЕ зосталися в суботу, БУВ бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламаті голінкі розп'ятим, и Знято.
32 Тож Прийшли вояки й поламали голінкі первом ї іншому, что розп'ятий з Ним був.
33 Колі ж підійшлі до Ісуса й побачим, что ВІН вже вмер, то голінок Йому НЕ Зламал,
34 та один з вояків Списом боки Йому проколів, и зараз вітекла звідті дах та вода.
35 І Самовидець засвідчів, и Правдиве Свідоцтво его; и Він Знає, что правду говорити, щоб повірілі ї ві.
36 про це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!
37 І знов друге Писання говорить: Дивитись будут на Того, Кого прокололи.
38 Потім Йосип Із Аріматеї, что БУВ учень Ісуса, альо потайними, бо боявсь юдеїв, ставши просити Пилата, щоб Тіло Ісусове взяти. І дозволивши Пілат. Тож прийшов ВІН, и взявши Тіло Ісусове.
39 Прибув такоже и Никодим, что давніше приходив Вночі до Ісуса, и смирну прініс, Із алоєм помішану, Щось літрів Із сто.
40 Отож, узялі смороду Тіло Ісусове, та й обгорнулі его плащаницею Із пахощі , як є звичаєм ховати в юдеїв.
41 На ТІМ місці, де ВІН БУВ розп'ятий, знаходівся сад, а в саду новий гріб, что в ньом Ніколи Ніхто не лежала.
42 Тож отут, з-за юдейсько дня приготуванням смороду поклали Ісуса , бо Поблизу БУВ гріб.Вiд Iвана 20
1 А дня дере в тижні, рано вранці, як ще темно Було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачіть, что камінь від гробу відваленій.
2 Тож біжить вона та й прібуває до Симона Петра, та до іншого учня, что Ісус его любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, и ми НЕ знаємо, де поклали його!
3 Тоді Вийшов Петро й другий учень, и до гробу ПІШЛИ.
4 Смороду ж біглі Обидва укупі, альо другий тієї учень Попереду біг, хутчіш від Петра, и перший до гробу Прибув.
5 І, нахілівшіся, бачіть лежить плащаниця ... Альо ВІН НЕ ввійшов.
6 Прібуває и Симон Петро, ??что слідком за ним біг, и входити до гробу, и плащаницю оглядає, что лежала,
7 и Хусткого, что булу на ЙОГО Голові, лежить НЕ з плащаницею, альо Осторонь, згорнена, в Іншому місці ...
8 Тоді ж увійшов й Інший учень, что перший до гробу Прибув, и Побачив, и ввірував.
9 Бо галі не розумілі з Писання смороду, что ВІН має воскреснути з мертвих.
10 І учні вернулися вновь до себе.
11 А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилится до гробу.
12 І бачіть два Анголи, что в білім сіділі, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове Тіло ...
13 І говорять до неї смороду: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узялі мого Господа, и я не знаю, де ЙОГО поклали ...
14 І, сказавши оце, обернулась назад, и бачіть Ісуса, что стояв, та вона НЕ пізнала, что то Ісус ...
15 Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти Шукаєш? Вона ж, думаючи, что то садівник, говорити до Нього: Якщо, пане, узявсь ти ЙОГО, то скажи мені, де поклал ти ЙОГО, и его я візьму!
16 Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!
17 Говорити до неї Ісус: Чи не торкає до Мене, бо Я щє не зійшов до Отця. Альо йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, и до Бога Мого й Бога вашого!
18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, что бачила Господа, и ВІН це їй сказавши ...
19 Того ж дня дня дере в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібралісь були, були замкнені, бо боялися юдеїв, з'явився Ісус, и ставши посередіні, та й промовляє до них: Мир вам!
20 І, сказавши оце, показавши ВІН їм руки та боки. А учні зраділі, Побачивши Господа.
21 Тоді вновь сказавши їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, и Я вас посилаю!
22 Сказавши оце, ВІН діхнув, и говорити до них: Прийміть Духа Святого!
23 Кому гріхі вибачте, простять їм, а кому затрімаєте, то затрімаються!
24 А Хома, один з Дванадцятьох, звань Близнюк, Із ними не БУВ, як приходив Ісус.
25 Інші ж учні сказали Йому: Мі бачили Господа! ... А ВІН відказав їм: Коли на руках ЙОГО знаку відцвяшного я не побачу, и пальця свого не вкладу до відцвяшної рані, и своєї руки не вкладу до боку ЙОГО, що не ввірую!
26 За Вісім же день знов удома були ЙОГО учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, и ставши посередіні та й проказав: Мир вам!
27 Потім каже Хомі: Простягні свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягні ї свою руку, и вклади до боці Мого. І не будь ти невіруючій, альо віруючий!
28 А Хома відповів и сказавши Йому: Господь мій и Бог мій!
29 Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, что Побачив Мене? Блаженні, что НЕ бачили й увірувалі!
30 Багато ж и других ознакой вчинивши БУВ Ісус у прісутності учнів Своїх, что в Книзі оцій НЕ запісані.
31 Це ж написано, щоб ви ввірувалі, что Ісус є Христос, Божий Син, и щоб, віруючі , життя малі в Ім'я його!