Відео дня
Орел не ловить мух!
Орел не ловить мух, видно, орел - НЕ лопух!
Природжений політик легко може напаскудити своїм союзникам, але не робить цього. Тому особисто я не розумію того "священного жаху", з яким наші ліберали сприйняли цілком справедливо акцію нового уряду щодо погашення заборгованості Ощадбанку (особливо незрозуміла дивна реакція на цю спробу дозволу старого банківського скандалу на вулиці Банковій: краще б гарчали так на донецьких, які весь минулий рік роздмухували грошову масу, друкуючи "порожні" гривні). Адже одна з найбільш ліберальних і благополучних ДЕРЖАВ світу - Австрія - взагалі в ПОВНОМУ ОБСЯЗІ повертає всі борги збанкрутілих банків. А хіба не банкрут той банк, який "кинув" своїх вкладників, але чомусь зберіг всі свої відділення (куди поділася решта активи цього банку спробував було розповісти Терьохін, який завжди вирізнявся хорошою пам'яттю, на "Свободі слова" у Шустера. Повне ж розкриття цієї "афери століття" - гідне завдання для завзятого КРУ під керівництвом Сивульського).
Будьте люб'язні: зробіть ще більш вдалий піар!
Або вам, панове ліберали, здалося, що коаліційний уряд виконало за допомогою нашого жебрака бюджету за участю наших могутніх пенсіонерів вельми і вельми вдалий ПІАР? Так замість того, щоб плекати в собі заздрість до чужих політтехнологій, будьте люб'язні: зробіть ще більш вдалий піар, роздавши, наприклад, за жеребом на кожну сім'ю по 15 соток земель запасу, як це було зроблено свого часу у Вірменії (прогоріли вкладники Ощадбанку могли б при цьому отримувати додатково по п'ять соток в обмін на розписку "про повну відсутність претензій"). Окрім фінансової розкрутки нашого порядком збіднілого за останній рік населення (подібний метод "фінансової ін'єкції населенню для підйому економіки" застосовували британські лейбористи протягом дванадцяти кризових повоєнних років: адже карткова система в
Великобританії була скасована фактично тільки в 1953 році), така земельна акція, під -перше, дозволила б РЕАЛЬНО - на відміну від сертифікаційної приватизації - перерозподілити народне багатство не тільки на користь знахабнілих нуворишів; по-друге, створення на такій потужній базі Державного Іпотечного Банку (для заклада та обміну ділянок) напевно
дозволило б Україні уникнути участі в світовому іпотечній кризі (шикарні котеджі в тій же світовій столиці автомобілебудування - Детройті, наприклад, сьогодні стоять деколи по тисячі доларів за штуку).
А взагалі, політику архіважко зберігати конструктивізм і позитивізм в країні візантійських умів і боягузливих сердець. Пристрасті закипають: правда, на щастя, ми все закипає при різних температурах. Останнім часом "обітницею беззлобія" і якоїсь нейтральності відзначився хіба що Арсеній Яценюк. Як представник покоління "постбебібума" він, схоже, начисто позбавлений ідеологічних шор і кожну свою спікерську підпис пояснює, швидше, як юрист, ніж як голова Верховної Ради України. Правда прямим наслідком незлобивості молодого спікера стало і повна відсутність у нього заступників-віце-спекеров, і
вічна звалище біля трибуни, яка стала в нашому парламенті майже символом нової демократії, густо замішаної на кланових інтересах і інтересах монополій, тобто на часто непримиренних інтересах. Нерозв'язна загадка: як при цьому парламенту вдається залишатися оплотом ДЕМОКРАТІЇ, яка гордо протистоїть маразму олігархів і чиновників?!
Що це за подвійні стандарти?
Один із прикладів такого ось маразму: підвищення ціни на електроенергію з лютого на три відсотки, при тому, що реально ми, кияни, отримуємо в квартиру не 220 вольт, а в кращому випадку 200, тобто, маємо повне право розраховувати на зниження ціни у зв'язку "з нестачею" аж на 10 відсотків! Або візьміть розрахунки Мінтрансу, якого раптом схвилювало те, що залізничні квитки в Україні на 40 відсотків дешевше російських: чомусь це багате міністерство не хвилює той факт, що російські пенсіонери-залізничники, які все життя служили з нашими ветеранами на одній колії, отримують пенсію на 300 відсотків більшу, ніж наші вимираючі в умовах дикої гіперінфляції пенсіонери.
Як не згадати в цьому зв'язку ті скрупульозні розрахунки з газового транзиту, якими нещодавно просвітив громадськість Віктор Андрійович Ющенко: "Транзит 55 мільярдів кубічних газу з Туркменістану в Україну на відстань 2,5 тисячі кілометрів - це приблизно та сама ціна транзиту, який робить Україна в 127 мільярдів кубів російського газу на відстані 1100 кілометрів по українській кривій ". Мовляв, то на то доводиться. Але чому тоді, запитаєте ви, якщо Газпром поступово переводить Україну на світові ціни на газ, чому Україна не переводить Чорноморський флот на світові ціни по оренді військової бази (можна взяти за зразок астрономічну суму, яку оплачує американський військовий флот за оренду своєї бази в Японії ).
Що це за подвійні стандарти?
МВС звітує про Злочини Останньоі доби?!
Або ще один прикол. "МВС звітує про Злочини Останньоі доби", - ця фраза з урядового сайту дуже точно відображає менталітет нашого пострадянського держави (в цивілізованих країнах силовики звітують нема про злочини, а про розкриття злочину, включаючи такі резонансні злодіяння, як вбивство журналіста Гонгадзе, як розстріл в суді бізнесмена Курочкіна, як замах на кандидата в президенти країни). Точно так само цей посттоталітарний менталітет відображає і бійка Луценка з Черновецьким, про яку не скажеш точніше великого Наполеона: "Немає нічого зарозумілого
безсилля, яке відчуває, що його підтримують ". Бонапарта зміг би доповнити хіба що Фаддей Венедиктович Булгарін своїм історичним романом "Мазепа": "Мазепа був один з найрозумніших і ученейших вельмож свого століття, і, щоб бути великим мужем, йому бракувало тільки - чесноти! Без неї не зробили його щасливим розум, вченість , почасти, багатство і влада ".
Причину цієї своєрідної "дуелі" на Банковій (спасибі президентській охороні, яка вилучає "на рамці" іменні пістолети у таких гарячих хлопців) можна знайти ще і в тій НЕВПЕВНЕНОСТІ у своєму завтрашньому дні, яку посіяла у наших можновладців ревізія реальних результатів дострокових парламентських виборів (всім тепер, схоже, заправляє Балога, який виграв вибори в ОДНІЄЇ єдиною Закарпатської області). Ні правляча коаліція, ні формується опозиція ніяк не можуть намацати твердий грунт під ногами, і багато з тих, хто нібито вхопив Бога за бороду, попросту психують. Іноді навіть здається, що тільки президент, кажучи словами Тургенєва, "так впевнений у своїй силі, що сміливо дивиться вперед".
Три ОСТАННІХ бажання ...
Безумовно, президентські вибори в Росії, Штатах і Україні ще не одну чиновницьку шкуру вивернуть навиворіт. Один тільки конфлікт навколо "вступу в НАТО" може перетворити будь-яку з високих договірних сторін у якийсь гібрид - суміш піраньї із золотою рибкою, яка готова виконати будь-які ваші, панове політики, три ОСТАННІХ бажання. Ну, та так цим
чиновникам-казнокрадам і треба! Бо щоб ви не сумнівалися: і черги-звалища під відділеннями Ощадбанку, і інфляція, яка торкнулася навіть такого соціального продукту, як хліб, - все це наслідок, насамперед саботаж старого бюрократичного шару, успадкованого від совка. І тому ми з вами ніколи не помилимося, якщо Промовмо слідом за Державіним: "Се брила бруду позолочені! І ви - без доброти душевної - Не все ль, вельможі такі?"