УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Сланцева нафта: за і проти

3,8 т.
Сланцева нафта: за і проти

Останнім часом навколо сланцевих відрядив, як нафти, так і газу, ламається безліч копій. Одні виступають за видобуток такої сировини, інші проти. На наш погляд, аргументів на користь останніх таки більше.

Першими розробниками сланцевої нафти і газу стали США, де їх видобуток ведеться досить успішно. Показники знаходяться на максимальних значеннях за останні 20 років. Основні сланцеві родовища знаходяться в Техасі і Північній Дакоті. За шість років видобуток нафти в Дакоті виросла в 150 разів і перевищує 660 тисяч барелів на день. За даними ОПЕК, Штати вже знизили частку експортованої нафти з африканських країн на 41%. Винятком стала нафта Саудівської Аравії.

Якщо така тенденція збережеться, і в майбутньому Штати почнуть зменшувати експорт не тільки з Африки, але і з країн Латинської Америки, то ціна на нафту може опуститися нижче позначки $ 100 за барель. Дешева нафта знижує доходи державного бюджету РФ, що в подальшому призводить до його дефіциту. На поточний момент цьому заважає конфлікт в Сирії, який дозволяє тримати ціни на високому рівні, але як довго це триватиме, ніхто не знає.

Видобуток сланцевої нафти для російських компаній є нерентабельною і екологічно небезпечною, незважаючи на те, що Росія є лідером за запасами такої нафти (75 млрд барелів). Традиційних запасів (28 млрд тонн) на сьогоднішній день достатньо для того, щоб задовольнити внутрішній і зовнішній попит, а також наростити видобуток. Собівартість сланцевої нафти ($ 80-90 за барель) у кілька разів перевищує собівартість традиційної ($ 10-12 за барель).

Та й технологій для видобутку важко запасів в нашій країні поки немає. На поточний момент вивченням таких технологій може похвалитися тільки "Газпром". У майбутньому компанія планує освоїти поклади сланцевої нафти в Західному Сибіру. У початку 2013 року компанія "Газпром нафта" пробурила пошуково-оцінну свердловину з метою промислового дослідження та випробування бажено-Абалакской горизонту Пальяновской площі Красноленинского нафтогазоконденсатного родовища (НГКР) в Жовтневому районі Ханти-Мансійського автономного округу. Також відомо, що компанія розробляє проект промислового освоєння цих покладів.

Оператором родовища є дочірня компанія "Газпром нафти" - "Газпромнафта-Хантос", створена в 2005 році. Відомо, що в 2001 році розробкою цього родовища збиралася зайнятися "Транснефть", але плани компанії змінилися.

Ще один проект "Газпром нафти" з вивчення можливостей видобутку сланцевої нафти здійснюється спільним підприємством з Shell - компанією Sаlym Petroleum Development на Верхньо-Салимском родовищі в ХМАО-Югрі. 8 квітня 2013 Shell і "Газпром нафта" підписали Меморандум про підтвердження генеральної угоди про партнерство в галузі розвідки і видобутку сланцевої нафти. Цей проект вважається найперспективнішим на Баженовской свиті в Західному Сибіру.

До видобутку сланцевої нафти проявляє інтерес і компанія "Роснефть", яка спільно з норвезькою Statoil планує розробляти родовище в Самарській області.

Незважаючи на те, що розробки ведуться, майбутнє сланцевої нафти вельми туманно. Необхідно враховувати, що віддача таких родовищ зменшується експоненціально, а витрати - високі.

В Україні сланцевої нафти немає, але зате є сланцевий газ, який країна збирається розробляти спільно з низкою американських нафтогазових компаній. Бажання добувати сланцевий газ можна пояснити тим, що Україна шукає можливості диверсифікації енергетичної безпеки і зниження залежності від споживання російського газу.

До основних родовищ вуглеводнів на Україні відносять Олеське в Івано-Франківській та Львівській областях і Юзівське в Донецькій і Харківській областях. Прагнення країни знизити енергетичну залежність від Росії особливо проявилося в останні два роки. Однак необхідно враховувати негативні екологічні наслідки, до яких може привести видобуток сланцевого газу.

Євросоюз підтримує ініціативу України, багато в чому виходячи з власних економічних і геополітичних інтересів, розраховуючи на те, що цей газ піде і в європейські країни. За даними Управління енергетичної інформації США, запаси сланцевого газу в Україні складають 3,6 трлн куб. м. При нинішньому споживанні європейців цього запасу вистачить на десяток років. Цікаво відзначити, що сама Європа, в особі Франції, Німеччини та Великобританії, відмовилася від видобутку сланцевого газу в ім'я екології.