Плата за вхід в під'їзд власного будинку - майбутнє киян?

Прикладів того, як на рівному місці можна отримати з населення чималі кошти, багато. Так, кияни - будучи співвласниками доріг у рідному місті - повинні платити в ньому за паркування. Податок на додану вартість - ще один спосіб "чесного відбирання засобів" громадян, оскільки останні фактично є кінцевими споживачами товарів і послуг.

Особливим цинізмом характеризується ситуація, що спостерігається в сфері розпорядження майном багатоквартирних будинків. Як відомо, власники квартир в таких будинках є співвласниками приміщень спільного користування. Так, згідно частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартир у дво-або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами квартири або всередині її, яке обслуговує більше однієї квартири. Але це не все, власники квартир спільно володіють також нежитловими приміщеннями будинку: підвалами, сараями, коморами, горищами, колясковими і т.д. Аналогічні права передбачені частиною 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду": "власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою".

Тому кожен повинен пам'ятати:

щоб бути єдиним власником багатоквартирного будинку, треба придбати в ньому всі квартири та нежитлові приміщення;особа, яка не є власником квартири або нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку, не може бути і співвласником такого будинку.

Проте більшість наших багатоквартирних будинків перебувають на балансі ЖЕКів, ЖЕО чи комунальних підприємств, які без належних від нас як власників квартир повноважень розпоряджаються приміщеннями спільного користування на свій розсуд. А адже це незаконно!

Приклад такого незаконного використання майна киян - справляння ЖЕКами, ЖЕО або комунальними підприємствами (балансоутримувачами багатоквартирних будинків) з провайдерів і операторів плати за розміщення в багатоквартирних житлових будинках телекомунікаційних мереж, за допомогою яких власники квартир отримують доступ до телебачення або Інтернету.

На перший погляд, взаємини балансоутримувачів та провайдерів не відбиваються на добробуті киян. Однак зрозуміло, що провайдери свої витрати на розміщення телекомунікаційних мереж змушені включати в абонплату.

До того ж нинішня київська влада дійшла висновку, що розміщення телекомунікаційних мереж в будинках стоїть упорядкувати - і завдяки рішенню Київської міської ради "Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання у сфері зв'язку та інформаційних технологій" № 378/5765 14 липня 2011 року комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (КП "КЖСЕ") отримало ексклюзивне право "розробляти" тарифи за розміщення телекоммереж в житлових і нежитлових будинках комунальної власності столиці. За задумом Київради фактичні балансоутримувачі будинків як і раніше повинні були нести витрати на утримання місць розміщення телекоммереж, а КП "КЖСЕ" - формувати черговий фонд, кошти якого, звичайно ж, підуть на благі цілі.

"Розробка" була проведена успішно - плата за розміщення телекоммереж зросла в середньому в шість разів! Зрозуміло, розробник не обтяжував себе якими-небудь економічними обгрунтуваннями, і це невипадково: КП "КЖСЕ" не є балансоутримувачем багатоквартирних будинків і фактично ніяких витрат, пов'язаних з утриманням місць розміщення телекоммереж, нести не може.

Ну а далі на підставі вже згаданого рішення Київради КП "КЖСЕ" стало змушувати провайдерів і операторів підписувати з ним договори на розміщення телекоммереж за ціною 0,60 гривні (з ПДВ) на місяць за кожну квартиру в будинку - незалежно від того, чи користується вона послугами даного провайдера чи ні.

І хоча суми зборів виходять чималі, механізм розподілу не передбачає їх зарахування до бюджету міста Києва. Левова частка цих коштів - 75% - осідає на рахунках КП "КЖСЕ", що залишилася, - балансоутримувачів будинків.

Зауважимо, що не всі оператори погодилися годувати КП "КЖСЕ" за рахунок киян. Так, ТОВ "Київські телекомунікаційні мережі" (ТОВ "КТС"), за допомогою якого ТОВ "Воля-Кабель" надає доступ до телепрограм і Інтернету, відмовилося це робити.

Небажання ТОВ "КТС" платити незрозуміло за що і незрозуміло чому в шість разів дорожче КП "КЖСЕ" розцінило як порушення своїх прав, вирішивши в судовому порядку стягнути з ТОВ "КТС" втрачену вигоду - 442866 гривень. І це лише в одному районі, Шевченківському!

12 лютого 2013 Господарський суд м. Києва частково задовольнив позов КП "КЖСЕ", одночасно визнавши півтори тисячі багатоквартирних будинків у Шевченківському районі комунальний власністю.

Чому суд проігнорував норми закону, які чітко визначають власників багатоквартирного будинку? Чому цим своїм рішенням суд фактично визнав правомірним стягування КП "КЖСЕ" плати за використання майна, яке не є комунальним?

Питання ці, всім зрозуміло, риторичні.

Але якщо столична влада додумалася стягувати плату за паркування та розміщення телекомунікаційних мереж в наших будинках, то що завадить їй брати з нас гроші за вхід у власний під'їзд? Адже завдяки рішенню суду багатоквартирні будинки тепер вважаються комунальним майном.

Дмитро Майданник, експерт у сфері телекомунікаційного права