УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Реєстр судових рішень ніхто не закриватимуть буде

Реєстр судових рішень ніхто не закриватимуть буде

Новий порядок наповнення Єдиного державного реєстру судових рішень окремі ЗМІ встигли охрестити "загрозою прозорості судової системи".

Не заглиблюючись в ціль і зміст пропонованих змін, журналісти і представники деяких громадських організацій активно критикують підписаний 10 листопада ц.р. Президентом України Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України", яким, серед іншого, вносяться зміни до Закону "Про доступ до судових рішень". Нагадаю, Раді суддів України передаються повноваження щодо затвердження переліку судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Реєстру, за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

У зв'язку з цим необхідно висловити кілька зауважень. Не секрет, що на сьогоднішній день користуватися Реєстром досить незручно, оскільки він, просто кажучи, захаращений. Знайти рішення з конкретної категорії спорів з метою аналізу судової практики досить непросто. Чи можна в такому випадку говорити про прозорість доступу?

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону "Про доступ до судових рішень" в ЄДРСР включаються всі судові рішення судів загальної юрисдикції. У 2010 р. судами України по першій інстанції було розглянуто без малого 7 млн. справ.

По кожному з справ судами ухвалювалося як мінімум два судових рішення: рішення про відкриття провадження і остаточне рішення по справі.

Разом з тим, судами постановляється велика кількість і проміжних рішень, до того ж рішення ухвалюються та апеляційними, касаційними судами, Верховним Судом України, і всі вони підлягають внесенню до реєстру.

На сьогодні до реєстру внесено майже 19 млн. судових рішень. Така велика кількість судових рішень гальмує процес їх внесення до реєстру, він стає громіздким, складним у використанні. У зв'язку з цим виникає питання: наскільки виправдано таке положення закону?

Адже мета ЗУ "Про доступ до судових рішень", і про це йдеться в преамбулі до нього: забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Який з цих трьох завдань відповідає внесення до Реєстру, наприклад, ухвали про відкриття провадження у справі? У такому визначенні вказується, що суд відкрив провадження у справі за позовом особи-1 до особі-2, припустимо, про розірвання шлюбу.

Чи має дана інформація для когось змістовну цінність? Суддя залишив позов без руху і дав час для усунення недоліків, потім відкрив провадження, далі призначив справу до розгляду, призначив у справі експертизу, відклав справу, призупинив виробництво - інформація про всі дії поміщається в ЄДРСР. Ці та інші "проміжні" визначення, між іншим, поміщаються до Реєстру без вказівки імен / найменувань сторін. Ні мети відкритості (оскільки неясно, про кого, власне, йдеться - в якості сторін вказується лише "особа-1", "особа-2" і т.д.), ні прозорості, ні однаковому застосуванню законодавства вони, таким чином, не відповідають. При тому, що судова система хронічно, з року в рік, недофінансовується, витрачати такі величезні бюджетні кошти на зазначені потреби (вартість внесення кожного судового рішення до Реєстру 3 грн 88 коп.) Просто нераціонально.

Деякі ЗМІ піддали зазначений закон ніщо мали критиці, оскільки, на їх думку, в ньому закладена корупційна схема, коли одні рішення вноситимуться до Реєстру, а інші - ні. Це абсолютно не відповідає дійсності - "Реєстр судових рішень ніхто закривати не буде"

Навіть кілька дивним видається те, що судам довіряють вирішувати людські долі, а сумніваються в тому, що вони можуть справедливо і виважено визначитися з тим, яка категорія судових рішень підлягає внесенню до Реєстру.

Думається, навряд чи до Реєстру потраплять знеособлені визначення, наприклад, про відновлення виробництва, призначення експертизи, але рішення, якими провадження у справі закінчується, будуть внесені до переліку в будь-якому випадку. Адже саме в них відображається судова практика, про необхідність доступу до якої так сперечаються юристи.

Святослав Пограничний, шеф-редактор "Судово-юридичної газети", заступник голови Асоціації суддів та працівників судів України