Ющенко одумався: "ширки" не буде! Поки що ...

Президент Ющенко знову суне ніс не в свою справу. Позбавлений конституційної можливості впливати на процес формування коаліції, він, тим не менш, активно в нього втручається. НУ-НС і БЮТ цьому навіть раді - сумнівів у торжестві справедливості і "демократичної більшості" у них практично не залишилося. У ПР не сумують: прийде і на Зарічній вулиці свято, нехай навіть опозиційний.

"Ширки" не буде!

"Залиш надію, всяк сюди входить", - якщо б Віктор Янукович розбирався у давньогрецькій міфології, цей напис напевно привиділася б йому над кованими воротами Банкової. У понеділок він навідувався сюди двічі. На "круглий стіл" з лідерами всіх парламентських політсил, до нього - на тет з Ющенком.

Формальним приводом короткої бесіди двох лідерів стали газові директиви для візиту до Росії. Однак, Віктор Ющенко встиг озвучити і головний свій месидж: "ширки" не буде. Принаймні, поки. Демократам, мовляв, треба дати шанс. Йому ж, Януковичу, від цього краще - якщо Тимошенко "страта", він завжди зможе її замінити. (Приблизно в такому контексті переказував потім ця розмова лідер ПР своїм соратникам.)

Ющенко довго думав, і вони з Балогою так вирішили. Втім, немає, Балога засмучений не менш Януковича - бажане прем'єрство, в який вже раз, махає йому блакитним хустинкою. Роздратований і Іван Плющ, що марив поверненням в спікерське крісло. Замість нього на цей пост політрада НУ-НС, як і очікувалося, висунув Кириленко.

Чому гарант вибрав саме цей шлях, відомо йому одному. Може, усвідомив, нарешті, рівень підтримки "ширки" населенням - 3% або пошкодував залишки власного рейтингу? Не те, щоб Ющенко послухав голос розуму, очевидно, він просто вирішив піти по шляху найменшого опору. Якщо для демкоаліції є всі компоненти - грішно не спробувати її смаку. Якщо не сподобається - починати домовлятися з Януковичем, точніше, тим що він нього залишиться. Так, в будь-якому випадку, вийде зберегти хорошу міну при традиційно поганий президентської грі.

Однак, без мовчазної згоди опонентів гаранту свій задум не реалізували. Демократи повинні мати стовідсоткову впевненість в тому, що "регіонали" зайдуть в зал і приймуть присягу. Расшвиріваніе мандатами, як показала практика, - не сама безпечна процедура.

Цього-то Ющенко і намагався добитися від Януковича в понеділок. Віктор Федорович, однак, однозначної відповіді не дав. Сказав: треба дочекатися офіційного вердикту ЦВК, пройти суди, тоді "будемо подивитися".

Глава ПР попросту тягне час і в цьому своєму нехитрому маневрі він стовідсотково правий. При наявності дещиці кмітливості і спритності "регіони" ще можуть відіграти ситуацію на свою користь. Для цього, зрозуміло, необхідно підключати головний партійний мозок, що належить відомому донецькому мільярдеру. З ним-то Янукович і має намір тримати рада в самий найближчий час. Сам, одноосібно, він рішень в партії давно вже не приймає.

"Як нам облаштувати Україну"

Не останнім аргументом проти "ширки" для Президента стало і опір його власних соратників. У НУ-НС намагаються переломити традицію, встановлену Банкової: "нам - рішення, вам - відповідальність".

- Ми, як папуги, два місяці всій країні розповідали, що в союз з "біло-блакитними" не підемо, а тепер СП знову намагається нав'язати нам свою волю. Ні, цього разу, не вийде. Партія просто не дозволить себе більше нагинати, навіть Президенту. Це справа принципу! - Емоційно пояснив "Обозревателю" співрозмовник з числа помаранчевих лідерів.

Заради згаданого принципу вони навіть всі, як один, проголосують за Юлю. Отже, перешкод на шляху торжества справедливості, яка перемагає хоч навесні, хоч восени, хоч в ніч під Новий рік, більш немає.

"Як нам облаштувати Україну" у демлагере давно вирішили. Пункт перший - збереження двоїстого формату коаліції. Тобто, НУ-НС + БЮТ = 228 голосів, плюс "співчуваючий" Литвин у "вільному плаванні". Далі первинних консультацій з Володимиром Михайловичем справа не пішла. Партійці його не дуже-то шанують, а він крісел під стінами штаб не канючить. "За замовчуванням" поки мається на увазі, що формально Литвин в демкоаліцію не піде, але стане регулярно допомагати їй "страхувальними" голосами. Словом, повторить власну практику 2005-го, перебуваючи одночасно і у владі і, в той же час, поза нею. З точки зору персональних вигод така позиція куди більш приваблива. Особливо - у порівнянні з отриманням разових дивідендів при вливанні в коаліцію.

Пункт другий - вироблення спільної з БЮТ програми діяльності. По суті - програми уряду. Пізнього вечора понеділка на політраді НУ-НС для неї придумали назву горде й громіздке: " Український прорив - для людей, а не для політиків ". Відповідальним за підготовку документа, скомпонованого з передвиборних тез НУ-НС і БЮТ, від "Нашої України" призначили Романа Зварича .

Пункт третій - надання широких прав і можливостей опозиції. Причому не бутафорських, а самих, що ні на є, повномасштабних. Смішно, але "щедрість" демократів обумовлена ??розумінням ними простої істини: поступай з опонентами так, як хотів би, щоб вчинили з тобою.

Юридичне оформлення опозиційних свобод планують здійснити в парламенті одним з перших, прийнявши тематичний закон в остаточній редакції.

Крім того, демократи розробляють зараз цілий перелік документів, що вимагають невідкладного схвалення Верховної Ради.

Поряд з імперативним мандатом, відмовою від пільг, є тут дещо, вкрай небезінтересне Партії регіонів. За комплектацію пакета відповідає Микола Оніщук.

Голосовать по вмісту пакета готуються в перші ж пленарні дні - до моменту формалізації коаліції. Сей механізм - гарантія "регіонам", що їх не кинуть.

ПР: допоможи собі сам

Опозиційні "бонуси" можуть виявитися для ПР не просто "подачкою" "з панського плеча", але - цілком реальним механізмом внутрішнього оновлення партії.

Очевидно, на численні пости "замів" міністерств і відомств, які їм пропонують, "перші особи" не підуть - масштаб не той. Чи можна, справді, уявити, скажімо, Азарова, замом Пинзеника? А, ось для молодої партійної порослі, в середовищі якої попадаються досить адекватні і перспектівине екземпляри, це прекрасна можливість заявити про себе гучніше.

Що стосується "зубрів" біло-блакитного руху, то вони отримають шанс "пошуміти" у парламенті - у складі тієї чи іншої слідчої комісії, комітету. Депутатська недоторканність, яку ніхто, насправді, звичайно, так і не відмінить, стане для них кращої "дахом" від повторення сумних історій 2005-го. А жаль, декого, в ПР спілкування зі слідчими Генпрокуратури так нічому і не навчило.

Питання переформатування і оновлення партійної структури, стоїть перед біло-блакитними вже давно - буде чим зайнятися в опозиції.

Можливості та потреби

У відведений Президентом термін - п'ять днів - формування демкоаліції навряд чи вміститься. Найголовніше питання, кадровий, "Наша Україна" без консультацій зі своїм почесним ватажком вирішити не може. Відбудуться вони повинні на поточному тижні, але коли саме, невідомо. Основні переговорники політрадою делеговані ті ж - Луценко з Кириленком, Тарасюк з Гриценком - в "запасі".

Єдине, чого побоюються партійці - збільшення апетитів Віктора Андрійовича, який завтра цілком може зажадати в добавок до силового блоку небудь ще. Зрозуміло - за рахунок квоти рідної партії, як не раз вже траплялося.

До речі, претензії Віктора Андрійовича на визначення господаря крісла глави МВС вже порушили існуючі домовленості, за якими цей портфель повинен був дістатися Олександру Турчинову. Собтсвенно, прем'єрство і МВС - єдине, чого принципово вимагає БЮТ, у всьому іншому вони готові на "торг". Вимоги взаємопов'язані: погоджуватися "рулювати" Кабміном, не маючи жодного карально-страхітливого важеля, як мінімум, необачно.

І це при тому, що ні на силовий блок, ні на формування будь-яких умов коаліційного процесу, глава госсударства конституційних прав не має. Його робота механічна - внести до парламенту кандидатуру запропонованого йому Прем'єра.

Наостанок. Після бурхливого понеділка, демократи затаїлися в очікуванні реакції "біло-блакитних". Очевидно, випихати на опозиційний маргінес Янукович, просто так не здасться. Тим більше - його імениті покровителі.