Цифри вселяють оптимізм, а не Розпач

<

Колись Іван Франко казав про Лесю Українку, что вона булу "Трохи чи не одиноким мужчиною на всю соборну Україну". Саме такою одинокою, тоб - Єдиною фігурою в нінішній українській дійсності постає Юлія Тимошенко. Як тій Лесин герой - Роберт Брюс - вона Вже вкотре розпочінає свое сходження на політічну Голгофу. Що чекає ее цього разу?

Колі ще булу та таємниця вечеря вересневої ночі під Києвом - и вісь нова перемога. Альо, Якби не та осіння зрада найближче соратніків, то нінішня перемога би була набагато переконлівішою. ПЕРЕМОГА спільною и стверджуючою, перемогою всех.

А поки що продолжают старі забавки. Дехта з Президентський оточення намагається відтягнуті момент Підписання меморандуму Щодо помаранчевої коаліції. Мі аж Ніяк НЕ маємо на меті хоч якімось чином прінізіті почуття и Переконаний тихий украинцев, котрі щіросердно Звертаючись "Нашу Україну". Смороду часто-густо залиша заплутанімі в Омані політіканамі з помаранчевого табору.

Дійсно, в стані "Нашої України" булу тяжко спрійнята поразка від посестри по Майдану. І, здається, Тільки один Безсмертний нашел у Собі мужність наступіті на горло власній пісні и Визнати ті, что відбулось. І, вочевідь, такою ж є точка зору пересічних нашоукраїнців.

З Банкової ми чуємо Інше. Вже надійшлі три Президентський директиви. По-перше, продолжают набрідліві Розмови про Різні формати коаліції, себто, про різній склад можливіть підпісантів коаліційної догоди. Чомусь всі больше почінають озвучуватісь ідеї про позіцію Президента над борнею. Хочай ще зовсім недавно его сторона чітко визначавши свою позіцію, іноді даже занадто. Вочевідь, отримай поразка віклікає бажання у команди Президента не опінітісь под уламки Переможне Розбуд.

Знову відпряження від Тимошенко виробляти до фарісейського невізнання перемоги двох спорідненіх помаранчевих сил. Логічнім здавай Говорити на всех усюдах про спільну ПЕРЕМОГА, беззаперечну ПЕРЕВАГА над синьо-білімі. Замість цього тягнеться годину в очікуванні невідомо чого.

По-друге, одночасно озвучується й достатньо незрозуміла Річ. Чомусь лідеру "Нашої України", прем'єр-міністру Юрію Єханурову Пропонується Почати переговори про формат коаліції. Если віріті пану Васюнику, что Ющенко находится над Сутички, то чому ВІН надає пальму першості керівнику ПОЛІТИЧНОЇ сили, что, вочевідь, находится позбав на третьому місці у виборчих перегонах? Чі таки Особисті уподобання переважають?

Если Вже так не до вподоби Тимошенко, то тоді логічно надаті можлівість Першої СПРОБА Зі создания урядової коаліції первом номеру - Віктору Януковичу. Кандидатуру ж Єханурова не можемо Собі пояснити аж ніякім чином. Ну, може, позбав тім, что Достоєвський називав "адміністративним захопленням".

А на Третє, Пропонується Віднести качан перемов Президента з переможцями аж на годину после Офіційного Оприлюднення результатів Голосування. Це десь через днів десять, не Раніш. За цею годину можна потихенько вікрутіті руки всім и вітворіті Бажану Банковій конфігурацію коаліції. А ще вірніше, Запобігти небажаним перебігу подій. Якому? Здається, все попереднє однозначно Дає зрозуміті, до чого прагнем Банкова. Що завгодно, кого завгодно, но Тільки НЕ з Тимошенко на чолі.

Що ж может буті взагалі? На порядку денному стояти три конфігурації. Варто Розглянуто їх більш детально. Дві з них базуються на тій Політичній сілі, что набірає найбільше голосів - Партії регіонів.

Найбільше говорити про Утворення, Яке має, здавалось бі, дуже антиприродна походження - спілку з "Нашою Україною". Дійсно, ЯКЩО Дивитись в минуле, то умовно "Наші Регіони" віглядають Дуже дивно. Що їх может об'єднати? Хоч в одній, хоч в іншій команді є Достатньо кількість людей, Які мают Корпоративні Захоплення, что мало відрізняються за своєю Божою природою. Що ВАЖЛИВО: бізнесові Захоплення їх хочай й перетінаються ПЄВНЄВ чином, альо НЕ є гранично антагоністічнімі. Тоб, домовитий смороду могут.

А від небізнесова ськладової "Нашої України" Дуже тяжко зможите спрійняті такий союз. Тім больше, смороду є стороною, что Отримала поразка. Вона буде чітко пасти задніх при такому розкладі, граючі Відверто другорядну роль. Зрозуміло, что кланово структурам в обох політічніх силах щонайменш начхаті на Прагнення Електорат. Альо якусь прістойність треба вітрімуваті. Тому аж Ніяк НЕ можна чекати, что до цього союзу прієднають комуністів. Себто, чи можемо чекати, что ставку буде Зроблено на соціалістів. Чі підуть смороду на це? Тяжко повіріті. Бо Донецькі НЕ Дуже полюбляють розводить антімонії на сторонні тими.

Зрозуміло, яка роль Президента в такій сітуації. Гадається, что обідві сторони не проти надаті Йому можлівість відіграваті церемоніальну роль. Прот, навряд, щоб це Було Йому Дуже до вподоби.

Одночасно, смороду будут мати Надзвичайно потужном опозіцію в особі Юлії Володімірівні. Вона Дуже просто зможите вивести людей на Майдан, зокрема, и тихий, что є симпатиками "Нашої України". Та й Не Тільки їх. До того ж, тієї неймовірної жертовності, яка булу потрібна в 2004 году, коли і влада булу більш жорсткий, зараз не Знадоби. Тім больше, температура Повітря булу зовсім несприятливим. Не ті, что ніні.

Є ще Менш природна Сполука. А самє: об'єднання БЮТу и регіоналів. Если Говорити серйозно, то тяжко Собі уявіті Томенка, Лук'яненка и Григория Омельченка поряд з Колєсніковім, Чорноволом та іншімі одіознімі фігурами з синьо-білого табору. Бізнесові структурованих сполучаються в даним випадка з набагато більшімі труднощамі, чім в первом. Просто неймовірнім ввіжається, щоб, Наприклад, в такому розкладі Тимошенко зможите влаштовуваті Ахметова и навпаки. Роль Президента взагалі буде Нульовий. Тому в цею вариант повіріті Дуже тяжко.

Третій вариант віглядає набагато більш органічнім. Це об'єднання помаранчевих и соціалістів. Неможливо в цьом разі уявіті іншу фігуру на чолі Уряду, чім Тимошенко. Президент буде відіграваті в цьом розкладі потужном роль. Тім больше, что Тимошенко присягає у вірності Віктору Андрійовичу. Протівага Віктора Андрійовіча своїй партнерці по Майдану буде Грат на позитив. Щось на зразок того: "на ті и щука в річці, аби карась не спав". Соціалісті знов-таки будут далеко не статистами. Архіважлівім буде Вплив надпотужної опозіції, Якою буде Партія регіонів. Маючі, крім Всього, Величезне медійну імперію, смороду не дадуть спокійно жити владі.

Та є ще один, дуже проблемний, альо вельми очікуваній вариант. А самє - велика коаліція. Останні Розмови багатьох, в Першу Черга, заангажованності політологів, які не заперечують Такої возможности. Одначе, знов-таки, ймовірність Такої комбінації Дуже невісока. Прем'єр в такому пасьянсі буде, звісно, ??з регіоналів. Бачити при цьом Тимошенко в якості Віце-Прем'єра просто Неможливо. Можемо уявіті, что в такій сітуації їй может буті запропоновано дива спікером. Прот, годину может дати можлівість умовіті ВСІ сили піті самє на такий альянс.

ПОПР всю несподіваність Такої Предложения, вона могла бі вірішіті Багато харчування. Головне, би була вітримає, як ні в якому Іншому розкладі, система стримування та протіваг. Найскладніше умовіті піті на такий крок Блок Юлії Тимошенко. У усіх чотірьох складових рушійною силою могут буті и будут бізнесові прошаркі. Їм дуже хочеться буті в опозіції. Бо вся наша попередня історія показує, что владні структурованих Надаються бізнес-структурам, близьким до них, певні, іноді даже суттєві, преференції. І навпаки, опозиція залішається щонайменш без таких, Якщо не переслідується.

Характерним є ті, что відбулось в Киеве. Влада підтрімувала кандидата, Який получил жорстокости поразка. Ті, що тут виявило недалекоглядність цієї, тепер Вже помаранчевої, влади, що не є пробачимо прорахунком. Режим, Створений в Киеве, БУВ відстійною клоакою, что консервував кучмівські засади управління. Вибудована міська управлінська вертикаль сприян безпардонному розкраданню Київських земель, Вкрай безсістемній забудові міста та іншім Негативним явищем. Здається, Тільки сліпий НЕ бачив протестних настроїв киян. Альо центральна Влад не змогла и НЕ схотіла Побачити об'єктивні Процеси, что рокамі накопічувалісь у городе. Зато пан Омельченко завдавав їй найменшого проблем.

Найбільш прикритися є ті, что Наші помаранчеві правлячі достойники поступово адаптуваліся до Владніл болота. Посили перетвореності начали гаснуть на періферійному віддаленні від століці. Та больше того - даже у самому Києві, на мінімальній відстані від Печерських пагорбів. І НЕ можна прікріті це Явище Твердження, что Черновецький йшов у списку "Нашої України" до Верховної Ради. Всі Політичні сили, крім БЮТу та ПОРИ-ПРП виступили на стороні зашкарублої Киевськой власти. Виклику Черновецького, начебто, чи не існувало.

Варто НЕ відкідаті версию, что Банкова відчувала фіаско Омельченка, та решила позбавітіся від одіозно вібудованої Піраміди власти у Києві помощью кіян. Аджея Величезна низька всілякіх оборудок у городе перевіщіла межу дозволеного. До того ж перша Спроба усунуті кіївського міра Одразу после інаугурації Ющенко не вдалася. Сан Санич БУВ добро захіщеній законодавчо Парканами. Неможливо Було такоже підступітіся и до его клевретів у районах. Смороду були прікріті положенням про ті, что главою райдержадміністрації в Киеве МІГ буті позбав депутат райради. А свого часу в Киеве відбувся Певний розмін інтересів. Омельченко не заважав 2001-го року "Нашій Україні" на Вибори у Верховну Раду, потім на внутрішню "Наша Україна": практичніше не Займаюсь місцевімі радами. Це дало Йому змогу вивершитися под собі всю міську Владніл вертикаль при мінімумі опонентів. Ото, видно, Було вірішено підіграті Йому на вибор міра и успішно завалити его при мінімумі ВЛАСНА зусіль.

Хочеться надіятіся, что потрясіння ціх віборів Багато в чому Навчаюсь Президента. Хочай Останні заявили І самого Віктора Андрійовіча ТА ЙОГО оточення поки що НЕ засвідчують якіх змін. Мужності Визнати ті, что відбулось, здається, вистача одному Роману Безсмертному. Офіційний лідер и перший номер у списку "Нашої України" прем'єр Єхануров, як Бачимо, давши пальму першості у візнанні скрутно результатів керівнику штабу, відійшовші у тінь в цею напруженного момент.

Такими є Перші Висновки. Смороду є доволі непослідовнімі, хочай за великим Рахунка, такого підсумку роботи Банкової треба Було чекати. У неї є возможности сделать Потрібні Висновки и рішуче перебудуватіся на марші. Альо чи не забракне їм сил и бажання - побачимо.

Висновок Можемо сделать Вже зараз. Локальний програш структури, блізької до Банкової, чи не є програшем демократії. І виграш донецьких не ставши якоюсь смертельною ЗАГРОЗА для України. Баланс сил має позитивне Забарвлення. Альо всім нагорі треба зрозуміті результати. Практично ВСІ виграли, альо й одночасно програли. Саме ентропія владної субстанції Дає Надію, что Сторони домовляться. Цього потребує годину и Ситуація, что склалось, відповідає Вимогами годині.

Чомусь більшість глядачів "5 каналу", что озвалісь на опитування - "Які Емоції віклікалі результати екзіт-полів" - Вислова свою розпуку від цифр, что побачим. Аналіз показує, что світло в кінці тунеля є.