УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

У Донецьку тепер два облпрокурора. Підступи "донецьких"?

У Донецьку тепер два облпрокурора. Підступи 'донецьких'?

Цікаве це відомство - донецька прокуратура. Це вона дала країні двох генеральних прокурорів, не рахуючи кількох їхніх заступників та з дюжину керівників обласного рівня. Це вона показала приклад того, як можна заслужити в народі славу "правопохоронной", проводячи спільно з суддями місцевої вишколу велику роботу по політичному репресування незадоволених режимом імені Леоніда Даниловича Кучми.

Але ніщо не вічне навіть під донецької місяцем. Після подій на київському Майдані ключова посада прокурора області була віддана "чужинця" Олексія Баганця. Правда, на цю порохову бочку той воссел з волі того, хто послав його сюди Генпрокурора Піскуна, нині - парламентського соратника Партії регіонів. Однак у Донецьку досі переконані, що делегований він був саме "помаранчевою" владою. Природно, для виконання президентського гасла "Бандитам - тюрми!".

Втім, Олексій Васильович завжди з крайньою обережністю торкався цієї теми, прагнучи максимально дистанціюватися від будь-яких прізвищ або фактажу. І воліючи, мабуть, не особливо влазити в скандальні розбірки, які стосувалися впливових персон регіону. У зв'язку з чим одна з опозиційних місцевій владі донецьких газет заявила: "Донецький прокурор не кришує мафію - він її боїться".

Сам Баганець відкидає подібний нейтралітет і, треба віддати йому належне, демонструє беспрецендентную для органів прокуратури відкритість, регулярно влаштовуючи для журналістів прес-конференції, що не уникаючи найнеприємніших для себе тем. Люди, що знають специфіку цієї настільки складною в нинішніх політичних умовах роботи, сходяться на тому, що завдяки двом ключовим фігурам - прокурору області Олексія Баганця та начальнику УВС Михайлу Клюєву (який, як не дивно, - з місцевих) правоохоронна ситуація не тільки утримується, але і потроху прогресує в кращу сторону.

Проте, чутки про зміщення Олексія Баганця ніколи не вщухали починаючи з його появи в тутешніх краях. Днями область розбурхала звістку про те, що попередник Баганця на прокурорському посту Віталій Мурза рішенням суду поновлено на цій посаді - оскільки-де незаконно був свого часу звільнений. У зв'язку з чим в області встановилося як би двоепрокурорство. Але оскільки Олексій Баганець не став залишати свій кабінет, то Віталій Мурза, очевидно, не виключав силового варіанту його захоплення. У всякому разі, незабаром після судового засідання до прокуратури підтягнулися в розрахунку на сенсацію журналісти з телекамерами, невідомо ким оповіщені, але чомусь делеговані сюди інформаційним керівництвом. Як дещо пізніше роз'яснив на прес-конференції Олексій Баганець, готувалася спецоперація за участю судових виконавців з метою не допустити його на робоче місце ...

Та й взагалі цей випадок дуже тхне добре спланованим детективом. Інтригуюча тут зав'язка полягає в тому, що з аналогічних мотивів - відновитися на колишній посаді, дещо раніше Мурзи до суду звернувся його зам по тим часам Анатолій Павлій. Що можна розцінювати як пробний варіант - щоб уникнути подальших помилок для головної дійової особи.

Врахувавши досвід Павлія, Мурза вибудував схему повернення в кабінет облпрокурора. Він подав позов до суду Кіровського району Донецька, де колись починав кар'єру слідчим прокуратури. І хоча не тільки розглядав позов судді Івану Подолянчук, а й взагалі всьому Кировскому місцевому суду було заявлено відвід, що тягло за собою втручання апеляційної інстанції, Подолянчука це не зупинило. Як і залізний аргумент про те, що давним давно минув строк позовної давності. Він тут же розпорядився негайно відновити заявника на колишній посаді прокурора області - на тій підставі, що наказ про звільнення був виданий в момент, коли Віталій Мурза нібито перебував на лікарняному, що є явною натяжкою. Заодно пан Подолянчук подбав і про те, щоб стягнути на користь Мурзи кругленьку суму (середньомісячна зарплата обласного прокурора на той час становила майже сім з половиною тисяч гривень) за вимушені прогули.

Навряд чи це був рядовий судовий випадок, хоча і з участю таких значущих в прокурорської ієрархії осіб. Все вказує на те, що Олексій Баганець дійсно зіткнувся з добре спланованою спецоперацією, - якщо врахувати, що за пару днів до судового засідання йому нібито стало відомо про підготовку до неї у виконавчій службі. А також те, що Іван Подолянчук зачитав тільки резолютивну частину рішення, що не оголосивши тексту повністю, пославшись на те, що в остаточному вигляді воно буде підготовлено кілька пізніше. Хоча це не завадило йому видати Віталію Мурзи рішення готовим відразу ж.

Підступність задуму тут полягало в тому, що поки представник відповідача отримає судове рішення на руки (а на це пішло кілька днів), позивач встигне змотатися до Києва, в Генпрокуратуру, - і можливо, в такий спосіб вийде відновитися на колишній посаді.

Можливо, глава відомства Олександр Меведько, який добре знає донецькі реалії, оскільки пропрацював в цих краях більше двох десятків років, не наважувався на такий неординарний службовий крок. Не виключено також, що втрутилися досить впливові особи, в інтересах яких було стримати посягання на такий відповідальний пост, на якому поки що нічий Баганець їх влаштовує більше, ніж ставленик, який буде більше працювати на когось.

Зійшлися Чи тут з кимось в деякому протистоянні Колесніков, а значить і Ахметов, як про це подейкують в Донецьку, - поки важко сказати, але, схоже, в рядах донецьких єдності стосовно місцевій прокуратурі поки не спостерігається. Звідси і таке детективні прийомчики, які межують з правовим фарсом. До слова, на прес-конференції в Олексій Баганець ще раз оголосив вже висловлену ним у пресі версію про те, що його телефони, а можливо, і кабінет, прослуховуються. До такого висновку він прийшов на підставі тієї негласної інформації, яка йому нібито доставляється тими порядними людьми в прокуратурі і УВС, які не хочуть повернення колишніх порядків. "Тут я не свій, розумієте", - гірко поскаржився поки діючий прокурор.

А поки що відновлення Віталія Мурзи матиме продовження в апеляційному порядку. Значить, тема донецького двоепрокурорства поки не вичерпана, і якщо декому це дуже знадобиться - рішення Івана Подолянчука цілком може восторжествувати.

Цей матеріал був підготовлений до кінця дня в п'ятницю. А вранці в суботу з джерел в прокуратурі Донецької області стало відомо, що Олексій Баганець нібито звільнений. Думається, висновки читачеві буде зробити нескладно.

і авторство Анатолій Наумов, Олексій Мацука, Донецьк, для "Оглядача"