Як Довгий Київраду брав

Київ - вічне плацдарм боротьби політиків за владу, сьогодні бій відбувся за крісло секретаря Київради, прогнози виправдалися і тепер, як і колись, керувати оркестром у Київраді буде юний соратник Черновецького.

Про те, що сесія буде веселою, стало зрозуміло відразу ж після її відкриття. Чого вартий один лише Леонід Черновецький, раптом заговорив по-українськи. Зачитуючи підготовлені помічниками паперу, мер, запинаючись, використовуючи через одну російські фрази і вирази, все-таки відкрив сесійне засідання.

На момент відкриття сесії в залі були присутні 107 депутатів. Черновецький раптово повідомив про те, що стався "дикий випадок". Леонід Михайлович з властивим йому гумором повідомив, що якийсь народний депутат замкнув представників Блоку Катеринчука і тримає в заручниках. У цей момент половина залу залилася реготом, у другої "промерської" половини на обличчях іскрилося хвилювання. Не вдаючись у пояснення, мер оголосив 30-хвилинну перерву нібито для проведення погоджувальної ради, насправді просто тягнув час.

Схоже, що у Черновецького і Ко валилися плани. Замкнені в приміщенні "Європейської партії" депутати повинні голосувати за Довгого, без них все пропало, голосів не вистачає.

Розважаючи депутатів і журналістів розповідями про співробітників міліції та МНС, Черновецький повідомив, що депутати "звільнені" і прибутку в зал. Насправді, Леонід Михайлович не уточнив, що в зал прийшло всього троє з п'яти представників Блоку Катеринчука, а саме Павло Тесленко, Борис Гавриленко і Роман Ярошенко. Володимир Лановий і лідер Блоку Олексій Резніков в залі не з'являлися аж до кінця засідання.

Далі Черновецький взявся виконувати обов'язки глави Київради, які йому були явно чужі і зовсім не до душі. Він дивувався і по кілька разів перепитував, що саме йому потрібно робити і зачитувати, а, зрештою, вказуючи на заяви від блоків і партій про створення фракцій, сказав: "Це обов'язково робити? Ой, нудна робота!".

Насилу Леонід Михайлович домучили сесію практично до кінця. Іноді він вступав у полеміку зі своїми старими "друзями" Тетяною Меліхової з БЮТу, а також представниками Блоку Кличка. Надаючи слово, молодим новообраним депутатам він не втрачав можливості підкреслити їх недосвідченість і некомпетентність в деяких питаннях, після чого чемно, так по-батьківськи говорив: "Нічого, ми Вас навчимо!"

Не менш цікаво звучала інтонація, з якою Черновецький висував Довгого на посаду свого незмінного помічника в Київраді. Леонід Михайлович, будучи впевненим у проходженні свого кандидата, заявив, що також як Президент має право висувати прем'єр-міністра, він, тобто мер, має виключне право пропонувати кандидатуру секретаря.

Схоже, Леоніду Михайловичу були не особливо цікаві репліки, які звучать з вуст бютівців і представників Блоку Кличка, він навіть не спромігся надати їм можливість висловити свою позицію. На прохання Віталія Кличка провести повторну поіменну реєстрацію, Черновецький з властивим йому спокоєм сказав, що депутати, отримуючи бюлетень будуть розписуватися, а той, хто голосувати не буде (він вже напевно знав, хто буде, а хто ні)? може вести контроль, на що він - мер особисто дає дозвіл. Спокійно, смакуючи близькість жаданої перемоги, він оголосив перерву для проведення таємного голосування і віддалився відпочити.

Ще до оголошення офіційних результатів голосування Довгий взявся приймати поздоровлення. Потискуючи руку і цілуючи в обидві щоки, друзі-регіонали та соратники по блоку вітали старого нового секретаря. Обдарований квітами і похвалами, Довгий зайняв місце в президії, в свою чергу Черновецький, користуючись нагодою швидко ретирувався, аргументуючи свій відхід справами мерськими.

Питання, заради яких власне скликалася сесія, відійшли на другий план. Головним питанням порядку денного стало обрання секретаря Київради Довгого.

Саме голосування продемонструвало справжню цінність депутатського мандата. Перед початком сесії для багатьох залишалося відкритим питання: чи буде таки обраний сьогодні Довгий секретарем? Очевидно було, що в арсеналі Черновецького всього 58 голосів, не вистачає ще мінімум трьох.

Про те, що свою лепту в обрання Довгого внесе Блок Катеринчука, стало ясно ще до голосування, карти ж розкрилися відразу ж після його закінчення, Довгому в процесі таємного голосування голоси віддали 62 обранця. Якщо проаналізувати хід голосування, стає очевидним, що Черновецькому і Ко не вистачало 4 голосів. Якщо виходити з формули: Блок Черновецького - 43 мандата + 1 у Черновецького + 8 у ГАКу + 6 Партії hегіонов = 58 голосів. Отже, користуючись своїм правом, "таємно" проголосували ще 4 депутата.

Виходячи з того, що, звільнившись з полону, до Київради прибули лише три представника блоку Катеринчука: Павло Тесленко, Борис Гавриленко і Роман Ярошенко, то, швидше за все, саме вони надали підтримку Олесеві Станіславовичу. Крім того, ще один "таємний" голос, за словами деяких депутатів, належить ні кому іншому, як Денису Костржевському з Блоку Литвина.

З біографії депутатів, які відкрили сезон розпродажу голосів, відомо, що Павло Тесленко 1973 народження член партії "Європейська платформа", директор ЗАТ "Червоний мак". Борис Гавриленко - 37-річний безпартійний льотчик, командир судна "Боїнг -737" авіакомпанії "Аеросвіт". Роман Ярошенко - 1975 року народження безпартійний, член наглядової ради ТОВ "Партнер-Банк".

Всі проживають у столиці. Денис Костржевський - безпартійний 1968 року народження, на момент обрання в Київраду значився тимчасово безробітним, які проживають в с.Сошнікові Київської області.

Таким чином, бачимо, що, незважаючи на недавні передвиборні обіцянки і клятви киянам у вічній відданості своїм переконанням, депутатів легко спокусити преференціями з боку провладних сил. На жаль, невідомо, що саме пообіцяв Черновецький в обмін на голоси чотирьох вищезгаданих депутатів, можливо мова йде про гроші, на кону може бути крісло в одному з кабінетів мерії або позитивне рішення про землевідведення в межах міста. У будь-якому випадку, очевидно, що блок Катеринчука, ледь прийшовши в Київраду, зіграв головну скрипку, "золоту акцію", яку обережно прогнозували їм експерти відразу ж після проходження в Київраду.

Незважаючи на заяви самого лідера Миколи Катерничук про те, що відбулися розбіжності в поглядах і навіть розкол у Блоці , його підопічні на першій же сесії обрали свій шлях політичної діяльності на київській арені, віддавши перевагу більш вигідним пропозиціям.

Сам Довгий, як і його бос Черновецький, з гордо піднятою головою продовжує ходу вперед. Заявляючи про самовіддану працю на благо киян, вони оточують себе "Катеринчук", "литвинами" і прочіми інопартійцамі, забезпечуючи при цьому свої надійні тили.

Леся Домащенко "Обозреватель"