УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Моніторинг правосуддя: чи можна довіряти соцдослідженням

Моніторинг правосуддя: чи можна довіряти соцдослідженням

Напередодні чергового З'їзду суддів України прийшов час оцінити авторитет судової влади серед населення. 9 липня Рада суддів України прийняла рішення про проведення моніторингу стану незалежності суддів в Україні-2012 (про стан незалежності, неупередженості та доступності правосуддя в Україні). Такий аналіз проводився і в 2011 р.

Відео дня

В рамках даного моніторингу в серпні с. м. було проведено опитування відвідувачів судів шляхом анкетування. Громадяни змогли оцінити побутові умови в суді, повноту і доступність інформації для громадян, роботу персоналу, об'єктивність організації судового слухання.

Серед інших в анкеті значився і питання: "Чи можете ви сказати, що суд при розгляді вашої справи був незалежним і неупередженим, і чи було забезпечено справедливий судовий розгляд?". І відповіді на понад 20 тис. респондентів свідчать, що громадяни, яким доводилося звертатися до суду, оцінюють процес правосуддя, діяльність суддів та працівників апарату судів позитивно.

Так, з 20 668 громадян на згаданий вище питання позитивну відповідь дали 16 360 чоловік (79,16%). Претензії до процесу правосуддя мають 9% опитаних громадян, 11,5% респондентів не визначилися з відповіддю. Слід зазначити, що результати моніторингу об'єктивні, про що свідчить той факт, що із загального числа прийнятих рішень тільки 8-9% оскаржуються в апеляційному та касаційному порядку.

Поряд з цим, чомусь загальні соціологічні опитування громадян, проведені різними дослідницькими центрами нібито свідчать про вкрай низьку довіру до суду. З чим це пов'язано? Як з'ясувалося, багато хто з таких центрів, які говорять про 2-3% довіри до української Феміди, задаючи питання респондентам, попросту не цікавляться, чи доводилося тим бувати в суді? На думку таких експертів, це "зайвий" питання. Водночас, частина респондентів керуються у своїх відповідях не власним досвідом, а загальним негативним фоном (що природно), який створюють заангажовані ЗМІ чи політики, навмисно нав'язують асоціації помилок при відправленні правосуддя окремими суддями з діяльністю всієї гілки влади. У зв'язку з цим виникає дилема: хто повинен стежити і хто несе відповідальність за правдивість інформації, що подається для гостроти під "приправою" з соціологічних даних. Можливо, є необхідність у нормативному врегулюванні даного питання?

Втім, як випливає з результатів моніторингу, є і питання, все ще потребують вирішення. Наприклад, необхідно створювати дієві механізми забезпечення однакового застосування законодавства та формування стабільної судової практики, що дозволить виключити вплив на суди і суддів, що приводить до судового рейдерству і т. н. "Вибіркового правосуддя". Є й потреба визначити на законодавчому рівні орган (посадова особа), який мав би право представляти судову владу в цілому у відносинах з іншими органами державної влади, місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами та міжнародними організаціями. Це сприятиме утвердженню єдності судової влади і розширенню можливостей суддівського співтовариства артикулювати і відстоювати інтереси і потреби правосуддя та суддів на державному рівні. Відзначимо, що раніше така функція була закріплена за головою Верховного Суду України. На сьогоднішній день, мабуть, було б доречно такі функції покласти на голову Ради суддів України.

Крім того, наголошують судді, було б незайвим ввести в чинне законодавство дієвий механізм притягнення до відповідальності (в т. ч. кримінальної) осіб, які перешкоджають здійсненню правосуддя і проявляють неповагу до суду.

Наприкінці листопада повні підсумки моніторингу будуть озвучені на спеціальному заході. Є надія, що його зволять відвідати представники експертних центрів, які проводять свої соцдослідження, ЗМІ не будуть упереджено реагувати на результати "суддівського" моніторингу, а всі проблеми судової системи, виявлені в ході дослідження, знайдуть дієвий відгук у виконавчої та законодавчої гілок влади.