"Універсал" ьная відмичка

До редакції надійшли відомості, що "Російські залізниці" в результаті великої афери недорахувалися порівнянної з бюджетом невеликої держави суми - близько мільярда доларів. Сліди цієї афери ведуть, в тому числі, в банк "Універсал".

"Російські залізниці" - одна з найбільших і ключових для російських економіки корпорацій. Насправді - монополіст, який перевозить людей і вантажі по всій країні, а також і за кордон. Кілька днів тому до редакції надійшли відомості, що цей російський економічний монстр в результаті великої афери недорахувався порівнянної з бюджетом невеликої держави суми - приблизно мільярда доларів. Сліди цієї афери ведуть, в тому числі, в банк "Універсал". Ці відомості, звичайно, потребують перевірки (і, як ми знаємо, цим займаються в тому числі і російські правоохоронні органи), але і вже наявна інформація наочно показує масштаб "лиха".

Як і всякий розумно влаштований бізнес, ВАТ "РЖД" намагається з вигодою для себе не тільки перевозити, але і вкладати зароблені гроші. Для цього залучаються, як правило, банківські структури різного калібру і спеціалізації роботи. Одним з таких банків був ВІП-банк, що належав Олексію Френкелю. Банк з досить неоднозначною репутацією (як кажуть експерти, його робота була заснована, в першу чергу, на "переведенні в готівку", незаконному в Росії виведенні грошей з обороту), але цілком ефективний як засіб вкладення грошей і отримання прибутку. Однак, за наявною інформацією, і кошти "РЖД", розміщені в ньому, не були повністю чесними: свого роду "чорна каса", не те, щоб нелегальна, але й не відбивається на офіційних фінансових показниках компанії. Ситуація для великого російського бізнесу, в принципі, майже стандартна.

Але Олексій Френкель був засуджений на 19 років в'язниці, а його банківська імперія розійшлася по колишнім колегам і РЖД довелося шукати нового фінансового партнера. На роль такого "придворного" банку був підібраний зарекомендував себе "Академхімбанк", що належав з певного часу батькові і синові Антоновим - банкірам з не зовсім однозначною репутацією. Банку надійшла вигідна пропозиція від посередника на ім'я Петро Чувилин і його партнера Германа Горбунцрва - відомих в банківській сфері осіб. І "Академхімбанк" опинився під управлінням Горбунцова. Необхідно обмовитися, що організатором "схеми" був Чувилин. Йому, як передбачається, вдалося умовити і Антонових розлучитися з банком, і Горбунцова - його прийняти і стати оператором, зокрема, грошей "РЖД". Знакового для російського бізнесу слова "зіц-председаатель" тоді, звичайно, ніхто не вимовляв.

Нашими джерелами невідомо, як конкретно Чувилин вдалося увійти в довіру до "РЖД", проте, як очевидно, він знайомий високопоставленими співробітниками компанії Борисом Ушіровічем і Володимиром Маркеловим. Так чи інакше, гроші "РЖД" - понад мільярд доларів - були розміщені в "Академхімбанке", що отримав при Горбунцова назву "СТБ-банк". Всі були задоволені: "СТБ" отримував відсотки за обслуговування, панове Ушіровіч і Маркелов курирували процес, а Чувилин отримав частку у всіх проектах Горбунцова. Грошей вистачало на все. Герман навіть зміг придбати для свого партнера хокейний клуб "Спартак" - як казав Петро, ??"давню мрію дитинства".

Перший грім прогримів дуже швидко, ще в липні 2008 року: при перевірці баланс "СТБ" виявився менше мільярда доларів. Це було, по-щонайменше дивно, так як тільки каса РЖД "важила" більше мільярда. За даними, отриманими з джерел, близьких до керівництва СТБ, величина "дірки" в касі РЖД становила на той момент близько семисот мільйонів доларів США і збільшувалася. Горбунцов не міг відповісти на питання, де ж гроші. а Чувилин, який знав відповідь - мовчав. Гроші зникли.

При подальшому розслідуванні, як повідомляють наші джерела, з'ясувалися шокуючі, зокрема, для "РЖД", факти. Купівля клубу "Спартак" в інтересах Чувилин виявилася свого роду прикриттям для виведення грошей з банку - на рахунках клубу осіло зовсім невелика кількість розтрачених коштів. Ось тільки довести факт розкрадання офіційно - складно. Посудіть самі: ну яка ж податкова всерйоз займатиметься рахунками такого знакового для Росії клубу, не маючи відповідної санкції з самого "верху"? А санкції і бути не могло. Як кажуть джерела, величезна частина грошей (не свої - не шкода) йшла на "забезпечення лояльності" контролюючих органів.

Наступним, другим ланкою легалізації виведених з СТБ грошей став банк "Універсал". Саме через нього, за словами джерела інформації, була виведена і перевели в готівку більша частина "каси РЖД". При цьому Петро Чувилин, на думку наших джерел, ще раз нечесно поступив з партнером. До самого останнього часу Горбунцов був упевнений, що робота Чувилин з банком "Універсал", який відповідав за цей напрямок, була дійсно ефективним засобом і дозволяла отримувати з клієнтських грошей колосальні доходи при відносно невеликих ризиках. Але виявилося, що гроші просто зникли.

Третьою ланкою історії зі зникненням грошей РЖД став ЗАТО-банк - цілком гідна фінансова організація до якої, втім, мав безпосереднє відношення Чувилин. За його пропозицією 60% ЗАТО-банку були продані Рамзану Кадирову, президенту одного з ключових російських регіонів - Чечні, радником якого є сам пан Чувилин. У столиці Чечні Грозному відкрився філіал ЗАТО-банку і ... гроші РЖД потекли на відновлення республіки. На думку експертів у правоохоронних органів, за рахунок цього кроку Чувилин, крім безпосередньої прибутку, застрахувався від будь-яких "проблем" з власниками грошей. Будь-яка людина, хоч трохи знайомий з нюансами російської політики, розуміє: Чувилин (чого не скажеш про Горбунцова) тепер для них недоступний. Силова підтримка офіційних структур Чечні в Росії - абсолютний імунітет від будь-яких "проблем".

Проте, якесь запізніле протидія виявлялося. Наприклад, у головного банку тандему Горбунцов-Чувилин - "Інкредбанка" - відкликають ліцензію ССВ (системи страхування вкладів). Виник грандіозний скандал навколо банку "Балтика", частково належить "партнерам". Очевидно, не зовсім легальний характер грошей, які зникли з "СТБ", не дозволяє їх власникам діяти офіційним шляхом.

Тобто, ситуація парадоксальна: всі знають, хто вкрав мільярд доларів і ця людина не ховається, але покарати його або хоча б повернути награбоване не може навіть найбільша держкорпорація. Настільки нахабною афери світовий бізнес не бачив, напевно, ніколи.

Як розвиватиметься ситуація надалі? На думку джерела, вина за подію, ймовірно, буде покладена на Германа Горбунцова, який насправді сам став жертвою обману. Однак чи допоможе це повернути гроші залізницям? Наврядли.