Чому українські діти найбільш незахищені в світі

За оцінками ЮНІСЕФ, які буквально днями озвучила представник організації в Україні Юкіе Мокуо, наші діти є одними з найбільш незахищених в Європі.

Головними ж захопленнями підлітків, згідно все тим же дослідженням, можна вважати ранній початок статевого життя і пристрасті до шкідливих звичок.

Крім цього, за словами пані Мокуо, методи виховання українських дітей балансують на межі насильства, надмірної опіки і байдужості

Незважаючи на регулярно озвучуються державні програми, ми, на жаль, продовжуємо бути в числі лідерів за кількістю знаходяться в інтернатах діток - близько 95 тисяч. Це 4% від усієї кількості дітей в Україні.

Для порівняння в країнах Європейського Союзу ця цифра в десять разів менше! Наприклад, в Австрії вона становить 0,4%, а в Норвегії - 0,1%.

У даному контексті складно не погодитися з думкою представника ЮНІСЕФ, суть якого полягає в тому, що соціальна політика нашої країни потребує радикальних змін і абсолютно нових підходах.

І базуватися вони повинні не на парламентських суперечках, що стосуються обсягів виділених з бюджету коштів, а в раціональному використанні всіх наявних ресурсів у зв'язці з вже наявним позитивним досвідом.

У державному ж пріоритеті, про що я вже писала в попередньому блозі , повинні бути програми, які пов'язані з усвідомленим материнством.

Один з варіантів - відкриття спеціальних консультаційних пунктів з надання професійної психологічної, медичної, правової та навіть соціальної допомоги молодим або майбутнім батькам.

Крім цього, на сьогоднішній день в Європі фактично відсутнє таке поняття як інтернат, замість яких, завдяки спеціальним програмам опіки та національного усиновлення, функціонують "будинку дитини" сімейного типу.

Важливим елементом у вирішенні проблем сирітства, я впевнена, повинні бути також профілактичні заходи і копітка, по-справжньому професійна робота соціальних працівників, яких в Україні на сьогоднішній день катастрофічно не вистачає з об'єктивних причин.

У нас на 100 тисяч жителів припадає всього лише 1 соцпрацівник, а в країнах ЄС - в 40 (!) Разів більше. Якщо поступово ліквідувати інтернати як інституцію, утримання дітей у яких обходиться бюджету на 25% дорожче, ніж в будинках сімейного типу, то не потрібно далеко ходити в пошуках засобів для зарплат додатковим соцслужащім.

Парадоксально звучить, але Україну, за оцінкою все тієї ж поважної організації, що не пасе задніх по виділеним з бюджету коштам на вирішення питань соціальної сфери на загальноєвропейському тлі.

За останні п'ять років, судячи зі звіту профільного міністерства, фінансування збільшилося в 2,5 рази і в минулому році склало близько 273 мільярдів гривень.

Стало бути, ті, хто розпоряджаються цими коштами або не знають як правильно це робити, або причина в чомусь більш прозаїчно.

Як часто у нас це буває, всі відповіді лежать на поверхні, однак брати їх чомусь ніхто не поспішає. Я дуже сподіваюся, що все-таки у наших державних мужів одного разу з'явиться бажання користуватися цими відповідями, оскільки іншого виходу немає, якщо ми хочемо дійсно жити в процвітаючій країні, щасливий дитячий сміх в якій буде нормою.