Що вимагав Щербань? "Обоз" публікує статтю з архіву 2001

www.phl.com.ua

Не те Україна, не те Кіпр

Цілий регіон країни "виведений" в офшор

Два роки триває нахабне розграбування Сумської області. Два роки під тиском місцевої влади стогнуть підприємці. Два роки на Сумщині царює Володимир Щербань.

Про те, у що перетворилася Сумська область за роки правління Щербаня, розповідає Голова Комітету Верховної Ради України з промислової політики і підприємництва, лідер "ЯБЛУКА" Михайло БРОДСЬКИЙ.

Усна інформація про "беззаконні" регіональних влад мені як Голові Комітету ВР України з промислової політики і підприємництва надходить регулярно. Але звернення Голови наглядової ради ВАТ "Резинотехника" Сергія Сергієнка з м. Суми просто шокувало мене і моїх колег-депутатів. Цей підприємець відкрито заявив про те, що місцевий губернатор і його підлеглі намагаються заволодіти його підприємством, використовуючи які завгодно методи: залякування, міліцейські "наїзди", загрози родині. Я направив Генеральному прокурору України Михайлу Потебеньку депутатський запит про законність дій Щербаня та його підлеглих і домігся підключення до справи Генпрокуратури.

Після моєї заяви у парламенті та акції протесту "яблучників" в Сумах до нас в офіс стали дзвонити сумські підприємці. Вони діляться наболілим, говорять про те, що Сумська область перетворилася на вотчину Щербаня, що на Сумщині сьогодні діють не закони, а "поняття", що в регіоні у Щербаня влади набагато більше, ніж у Президента. Виступити відкрито сумчани бояться, адже ще зовсім недавно за інакомислення багатьох з них кидали в міліцейські підземелля. Ці люди просили захисту, просили розповісти про свавілля в Сумах народним депутатам, керівництву правоохоронних органів, Президенту.

Скупка сумських підприємств почалася через два місяці після призначення Володимира Щербаня місцевим губернатором. Точніше, це була не скупка, а насильницька переприватизації - підприємства просто відбирали у власників. Сьогодні трьом фірмам належать більше 70 підприємств Сумщини.

Початок був покладений підприємством "Суми-Агроресурс". З червня 1999 року його почало скуповувати акції переробних і сервісних сільгосппідприємств Сумщини, і сьогодні володіє пакетами акцій вже 23 сумських сільгосппідприємств, контролює 30% усіх сільгоспугідь області.

Трохи пізніше на сцену виходить досі нікому не відомий Міжрегіональний центр фондових технологій (МЦФТ). Цьому свіжоспеченого товариству з обмеженою відповідальністю дуже щастить: з жовтня 1999 року по нинішній день МЦФТ без будь-якої конкурентної боротьби успішно скуповує більшість підприємств харчової промисловості Сумщини: 4 м'ясокомбінату, хлібоприймальні пункти, 6 цукрозаводів, Сумську кондитерську фабрику, ряд підприємств інших галузей.

Комбінатами хлібопродуктів зацікавилося ТОВ "Агроконтракт". Ця структура контролює 5 хлібзаводів Сумщини, ВАТ "Сумирибгосп" і ЗАТ "Сумимеблі".

Як бачите, три фірми повністю взяли в свої руки сільське господарство області, харчову промисловість і виробництво хлібопродуктів. Цілком закономірно постало питання - а хто ж контролює цих монстрів? Адже і у них теж є акції. Так от, на ринку акцій інтереси "Суми-Агроресурс" і "Агроконтракта" представляє МЦФТ. Іншими словами, акціями всіх названих сумських підприємств управляє одна фірма. Практично вся сумська промисловість опинилася в одних руках!

До речі, світло і тепло в квартирах сумчан знаходяться в тих же руках. Те, що Сумську ТЕЦ взяло в оренду ТОВ "СумиТЕКо", ні для кого не секрет. Блокуючий (більше 40%) пакет акцій "СумиТЕКо" знаходиться у власності фірми "Енерго-сервіс", яку контролює все той же МЦФТ!

Хто ж поклав собі в кишеню всю Сумську область? Відповідь проста - той, кому належить Міжрегіональний центр фондових технологій. Одним із засновників МЦФТ є пан Щербань. Цій людині, швидше за все, є що приховувати: 95 відсотками акцій МЦФТ володіє якась фірма "CUMULUS Ltd", зареєстрована в офшорній зоні на Кіпрі. Так що Сумщина вже контролюється не з Києва, а з Кіпру!

Було ваше, стало наше ...

У всіх на слуху "наїзд" на директора Шосткинського молочного комбінату Рудакову. Мужня жінка відстояла своє підприємство, хоча, кажуть, тиск на неї не припиняється і зараз. Але так, як Ларисі Олексіївні, пощастило далеко не всім.

Одне з найвідоміших підприємств Сум - місцевий м'ясокомбінат. З початком його акціонування одним із власників комбінату став його директор - пан Палига. Комбінат успішно працює, як раптом за звинуваченням у кримінальному злочині директор виявляється на нарах. Справа Палига закривається тільки після того, як він передає свої акції МЦФТ. За моєю інформацією, приблизно так само МЦФТ отримав акції і Охтирського м'ясокомбінату.

Міцна "Резинотехника"

У лютому 2001 року був заарештований один з акціонерів ВАТ "Резинотехника" Чепурний. В результаті, через місяць його акції виявилися у власності зазначених вище фірм, а кримінальну справу відразу ж було закрито. Під загрозою арешту свої акції передав другий акціонер - Махмудов. В результаті сьогодні блокуючим пакетом акцій "РЕЗИНОТЕХНИКА" - 27,9% володіє той же МЦФТ. Третьому власнику - Сергію Сергієнко - після його відмови передати акції стали (від імені Володимира Щербаня) загрожувати через малолітню дочку. Сергій Сергієнко першим зважився викрити діяння губернатора і відразу ж отримав можливість переконатися в тому, що його супротивники не зупиняться ні перед чим. В одну ніч, поки Сергієнко повертався з Києва до Сум, його офіс пограбували, напали на його будинок, а місцевий УБОЗ підняв з небуття закрите три роки тому кримінальну справу проти нього.

Щербань - "будівельник"

Тисячі сумчан гуляють сьогодні по реконструйованій вулиці Соборній (у народі просто "Сотні") і дихають пилом ледь добудованого стадіону "Спартак". Для реалізації своєї ідеї зі стадіоном Щербань організував акціонерне товариство, і всі більш-менш серйозні підприємства повинні були стати його акціонерами - хотіли вони того чи ні.

Адміністрація змушувала купувати акції цього АТ за гроші, металобрухт.

Як мені стало відомо, остання хвиля поборів на стадіон прокотилася в серпні цього року. Тоді всім фірмам-експортерам адміністрація пообіцяла повернути ПДВ лише в тому випадку, якщо половину з цих сум підприємства одразу віддадуть на будівництво.

Хто прораховував можливі економічні вигоди і збиток від цих будівництв? Хто питав у жителів Сум, чи хочуть вони це будівництво і перебудову Соборній? Хто питав у підприємств дозволу залазити в їх і так небагатий бюджет? І, нарешті, хто нажився на цих будівництвах?