До Юкраїни - рукою подати

Цього разу "Велика політика" нагадала перетягування каната, петлею накинутого на шию виборця. І не змовившись, прем'єр та її міністр тягнули в різні боки.

Є пророчиця у своїй вітчизні!

Юлія Володимирівна з'явилася в студію власною персоною під оплески, що переходять в овацію. У спонтанному вступному слові вона поділилася своїми враженнями про щойно закінчився саміті. Європейці, виявляється, плюнули нам в пику, зазначивши, що за останні п'ять років у країні ніяких зрушень не відбулося. А причина в тому, що в нашій країні встановилася "олігархія" за Арістотелем (його Юлія Володимирівна, студіює разом з Есхілом). Коли ж Тимошенко подивилася на країну європейськими очима, вона зрозуміла, що революції у нас не скоїлося, навіть "помаранчевої". Але "помаранчеві" очі людей на Майдані вона не забула і зробить все можливе, щоб виправдати їхні сподівання. Але це відбудеться, лише коли вона прийде до влади. Поки ж, куди не сунься - хоч в парламент, хоч в прокуратуру, - Тимошенко відчуває себе в опозиції.

Запропонований Кисельовим термін "революція розчарування" Тимошенко не прийняла, запропонувавши інше формулювання - "революція шансу". І цей шанс ще не втрачено. Насамперед треба реформувати систему правосуддя. Парламент - в баранячий ріг. Прем'єр об'єднує, розробляє, фундаментально реформує, а лиходії лише палки в колеса вставляють. У своєму пориві стогони і викриття Тимошенко нагадувала то Жанну д'Арк перед спаленням, то Евіти Перон, що приїхала агітувати в глушині, де пройшло її дитинство. У голосі час від часу мало не сльози звучали, і лише залізна воля прем'єра не допустила слезопролітія.

Ситуацію в країні Юля обізвала спланованим фінансовим голодомором. Притягнути Ющенка до суду за фінансові махінації (17,5 млрд доларів як не було) поки неможливо, оскільки прокуратура в руках регіоналів. Але після виборів Юля виверне вулик навиворіт і всіх - до нігтя. Коротенько пояснивши, хто такі олігархи, Тимошенко відправила Кисельова в "Форбс" - там всі наші перераховані. Але якщо вони будуть вести себе пристойно - платити податки і забруднювати середовище - може їх і не посадять. Обіцяти решітку безпосередньо Ющенко Юля не наважилася - ось призначить вона пристойного Генпрокурора, а він вже тоді розбереться.

Інтерес до бізнесу чоловіка Тимошенко задовольнила: маленька компанія, що займає сільським господарством і будівництвом, - вона навіть не пам'ятає її назви. Адже із чоловіком вона і зустрічається рідко. Свої мільярди Юля прокоментувала відпрацьованим манером: Кучма не знайшов, значить, я чиста перед Богом і людьми. Це Ющенко з Януковичем ніжаться по резиденцій: один - у державній, інший - в краденою. А Юлія Володимирівна згодна залишатися бомжем.

Тимошенко ледь не проговорилася, що це вона привела Ющенка до влади, але вчасно вирішила зупинитися. А передвиборчу кампанію вона розкручує на кошти 500 тисяч членів партії і пожертвування добрих людей, імен яких також не стала називати. Гостя покотила бочку на дітей і кумів: он, Янукович сина до парламенту пропхнув. На вирішення ж прем'єра не може впливати ні кум, ні сват, а лише громадянське суспільство. Рейтингами Юлія Володимирівна порадила підтертися. Люди, вами маніпулюють! - Звернулася вона до народу. А Янукович вже в Межигір'я, між горами, чи то пак у провалі.

Далі пішов пафос про унікальну роль української нації і навіть її в деякому роді обраності, про життя, яку Тимошенко, всю як є, віддала Україні. Поразка Тимошенко може трапитися лише в результаті фальсифікацій. Але вона все ж дозволила собі поблажку: якщо що, піду в опозицію.

На підступне питання журналістки з приводу її нарядів і Louis Vuitton Тимошенко хвацько запросила ту підійти, розстебнути прем'єрську блискавку на спині і переконатися, що наряд - від Айни Гассе: Юля підтримує лише українського виробника ...

Лозінського Тимошенко порівняла з Іудою - мабуть, для себе вона надійно забила роль Ісуса.

Періодично поведінка ведучого та журналістів дратувало гостю: коли вони намагалися повернути її до відповіді на питання, а не читати чергову лекцію. Але вставити палицю в колесо прем'єрської літаючої вози їм так і не вдалося. Лише скромний наряд з мереживним комірцем да зчеплені на животі пальці не дозволяли порівняти Юлію Володимирівну з центральною фігурою полотна Ежена Делакруа "Свобода на барикадах".

Покладіться на мене, я вас ніколи не підведу, і вам за мене не буде соромно! - Цим гаслом закінчила своє соло Тимошенко і відправилася потискати руки зачарованим глядачам. Лише журналістів вона, схоже, не підкорила: відповідала ладно, але від прямих уколів ухилятися.

Провал або тріумф?

На вашому місці щойно стояв прем'єр, - попередив Кисельов з'явився Петра Порошенка. І той почав доповідати про результати щойно завершився саміту Україна і ЄЕС, який щойно Тимошенко визнала повним провалом. Гість же вирішив зобразити себе з щитом, а не на щиті: так всі домовленості досягнуті - Європа скоро приєднатися до нас. Лише з зоною вільної торгівлі Порошенко вважав за краще не поспішати - треба злегка підготуватися. Самі вирішуйте, провал це чи тріумф!

На збентежених журналістів Порошенко дивився, подібно Нерону, намацує в кишені тоги коробок сірників, щоб підпалити Рим. Тільки сірники не виявлялися - поки ще не придумали ... А Порошенко знає, що є правда і що - брехня, і не бажає дискутувати з цього приводу. Любіть свою країну, а вже вона втре носа кому слід, навіть балканським країнам. Що до принижень наших громадян у посольствах, то МЗС уже знизив число відмов і скоро зникнуть черги. А там і до безвізового режиму з Європою рукою подати.

... Чесно кажучи, давненько я не спостерігав такого розмаху театру абсурду в прямому ефірі. Міністр демонструє чорний сувій і тицяє його в обличчя кожному, змушуючи визнати, що він - білий. Шкода, часу йому не вистачило, а то б вже точно кому-небудь з третього десятка випробовуваних довелося б визнати, що начебто ще чорне, але біленькі гуртки чи прожилки вже з'явилися.

Юлія Володимирівна чесно відіграла роль народної рятівниці, месії, надісланій лише не зверху, а знизу - адже вона ж своя, з народу, ніяких Луї Віттон, тільки вітчизняний виробник! - Якій всі кому не лінь, вставляють палиці в колеса, але вона не здається, що не складає крила. Схоже, за роки виконання цієї вокальної партії вона вже щиро повірила в такий розподіл ролей. Не здивуюся, що настане година, і вона так само грунтовно упевниться в тому, що Вона - це Україна, і зажадає оформити такий стан речей законодавчо. Тоді нам доведеться мешкати в Юкраїни ...