Відео дня
Саркофаг четвертого блоку ЧАЕС уже небезпечний
Кожен місяць на українських АЕС відбувається дві-три "нестандартних ситуації"
Наближається чергова річниця аварії на Чорнобильській АЕС. Чи можлива подібна катастрофа сьогодні? Які ще об'єкти в Україні представляють реальну загрозу для життя і безпеки людей?
На ці питання в прес-центрі "Обозревателя" відповіли: екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський та експерт Національного екологічного центру України Олексій Пасюк .
24-річний саркофаг четвертого блоку ЧАЕС уже небезпечний
Богдан Соколовський, який "був причетний до досліджень з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" в московському інституті Курчатова, розповів, що саркофаг над четвертим блоком був побудований "в рекордно короткі терміни". Через 24 роки, технічний стан укриття "вже незадовільний і провокує ряд ризиків".
Як розповів експерт, на сьогоднішній день почалася робота з реалізації міжнародного проекту "нової системи фізичного захисту" Чорнобильської станції. Але, на жаль, роботи "кілька затягуються". На думку Богдана Соколовського, причина - в нестачі коштів і "проектно-технічних обставин".
"Дійсно, на ЧАЕС ще багато чого не зроблено", - погодився Олексій Пасюк, але зауважив, що кошти для будівництва нового укриття є - "міжнародна громадськість виділила достатньо грошей", - сказав він. За словами експерта, причина постійного затягування реалізації різних проектів полягає, перш за все, в неефективній організації роботи в Україні.
Кожен місяць на українських АЕС відбувається дві-три "нестандартних ситуації"
Що стосується інших атомних електростанцій, то вони "в цілому безпечні", - розповів Богдан Соколовський - "відповідно до міжнародних вимог вони дообладнані багатьма засобами і відповідають нормам, властивим країнам Заходу, а також Росії".
"Чи може взагалі атомна електростанція бути безпечною", - запитав Олексій Пасюк. Він нагадав, що в АЕС використовується ланцюгова реакція - "якщо ви її не контролюєте, у вас виникає проблема". Тому всі заходи безпеки атомних електростанцій можна звести до двох: дублювання системи управління або будівництво саркофага над діючим реактором. Як розповів експерт, всі атомні реактори, побудовані в останні роки, вже мають бетонні саркофаги.
Чи захистить саркофаг у разі вибуху в реакторі? "Ніякої саркофаг, ніякої корпус не захистить від цього", - сказав Богдан Соколовський. Адже йдеться "або про неконтрольовану ланцюгову реакцію, або про тепловому вибуху", - уточнив він. І все-таки саркофаг може мінімізувати негативні наслідки вибуху, якщо такий матиме місце. Але "термін" вибух "мене лякає", - зізнався експерт. - "Я впевнений, що такого не буде", - додав він.
Олексій Пасюк додав, що на українських АЕС трапляються "нестандартні ситуації, які вважаються нормою". Так, за його словами, "час від часу потрібно перевіряти, чи працює захисне обладнання - включають, а воно не працює". Це означає, що на випадок аварії захист відсутній. Кожного місяця такі "нестандартні ситуації" трапляються два-три рази, - сказав експерт. Наприклад, "у вересні минулого року на Рівненській АЕС сталася аварія, про яку" Енергоатом "навіть не повідомив".
За великим рахунком, безпека атомної електростанції - це компроміс. "Ми можемо робити станцію безпечніше і безпечніше, але це буде коштувати все дорожче і дорожче", - сказав Олексій Пасюк. Тут експерт простежує пряму залежність: безпека = гроші.
Проте, "якщо говорити про кількість інцидентів на українських АЕС, то воно не виходить за рамки середнього по країнах Європи", - зауважив Богдан Соколовський. Причому, найчастіше інциденти відбуваються в "зоні другого контуру", а не безпосередньо в реакторі.
Експерт розповів, що в 1970-80-х роках у Радянському Союзі була розроблена концепція реактора нового типу - з "всередині властивою безпекою". При виникненні якої б то не було небезпечної ситуації "на першому контурі" - теракту, землетруси, повені і т.д. - Такий реактор автоматично гасився. Але наприкінці 1980-х ці роботи були згорнуті.
"Зараз є нове покоління наукової думки, і нові реактори вже розробляються і в Росії, і в західних країнах". Результати обіцяють через чотири роки, "але я думаю, що це буде пізніше", - припускає Богдан Соколовський.
Якщо в найближчі п'ятдесят років людство не придумає, що робити з ядерними відходами, всі АЕС доведеться закрити
Ядерну енергетику потрібно розвивати, але "ніхто в світі не знає, що робити з ядерними відходами", тому поки їх просто збирають у сховищах, - розповів Богдан Соколовський. "Сьогодні в світі немає технології, яка б давала можливість утилізувати відпрацьоване ядерне паливо на 100% без негативних наслідків і залишків".
Але це не означає, що на проблемі поставили хрест. "Ідеї є, навіть деякі робочі ідеї, і є підстави сподіватися, що за наступні п'ятдесят років ця проблема буде вирішена". Якщо ж рішення проблеми не вдасться знайти, доведеться "закривати ядерну енергетику", щоб не збільшувати кількість неутилізованих ядерних відходів.
Олексій Пасюк переконаний, що Україні пора відмовлятися від ядерної енергетики. "Це єдиний шлях, тому що чим більше коштів ми вкладаємо в атомну енергетику, тим пізніше ми прийдемо до того, до чого йдуть інші країни", - сказав він. І додав, що, незважаючи на рішення про поступове виведення з експлуатації старих енергоблоків, "всі президенти вирішують продовжувати їх експлуатацію". Таким чином, кількість старих енергоблоків з кожним роком збільшується - "це буде експеримент над цими реакторами і над тими, хто живе поруч з ними", тому що ніхто не може оцінити стан зносу матеріалів, що використовуються в реакторі - сказав Олексій Пасюк. "Я думаю, що Комітет ядерного регулювання прав, коли він не видає ліцензію на продовження експлуатації більше, ніж на два-три роки - я сподіваюся, так і буде", - додав експерт.
Відповіді на запитання читачів дивіться тут
Читайте також:
Найбільша загроза для безпеки України - ЧФ РФ
Укриття Чорнобильської АЕС загрожує новими ризиками
Дивіться відеосюжети за результатами прес-конференції:
Найбільша загроза для України - рішення по ЧФ РФ
Безпека АЕС коштує грошей
Укриття ЧАЕС провокує ризики
