Відео дня
Шуфрич і Боделан: дві зірки, дві світлих повісті
Доки СП і ВР перекидали один одному бюджет, немов печену картоплю, в країні розгорталися дві інтриги набагато більш цікаві. У центрі кожної - видатні персонажі нашої з вами сучасності: екс-мер Одеси Руслан Боделан і депутат ВР АРК Нестор Шуфрич. Перший нібито повернувся в рідні пенати після тривалих і вимушених мандрів, другий у вівторок призначили главою МНС.
Здравствуйте, я ваш Борисовичу!
Про повернення Боделана сповістила одна з центральних газет. Нібито п'ятого грудня він перетнув кордон десь в районі Ростова-на-Дону і тут же попрямував до Києва - перед світлі очі Віктора Януковича. Враховуючи, що з американського турне Прем'єр прибув тільки в четвер, графік зустрічей надалі він мав досить напружений, і Боделану, судячи з усього, довелося чимало помучитися очікуванням. Однак рандеву, на якому він мав намір випросити собі пост керівника Одеської осередку ПР, так і не відбулося. Але пан Боделан надії нібито не втрачає, чекаючи кращих часів на дачі одного з своїх товаришів-депутатів у Конча-Заспі.
Переполох піднявся ще той! Журналісти стрімголов кинулися відшукувати Боделана, а також його можливих покровителів з ПР. У числі останніх легко вгадувався одесит Сергій Ківалов.
- Що ти! У мене і дачі-то під Києвом нету і з Боделаном ми, якщо пам'ятаєш, особливої ??дружби ніколи не водили, завжди були в опозиції один до одного, - відповів він на тематичні розпитування.
Насчет дачі Ківалов не бреше. Оная була у нього в бутність роботи главою ЦВК, причому розташовувалася, що примітно, через паркан від дачі Кучми, однак за фактом революційних подій була, природно, вилучена. Зараз у столиці у нього тільки квартира.
Реконструкція деяких прикладів їх взаємовідносин ще з "одеських часів", зміцнює в думці: Ківалову Боделана "кришувати" не тільки не з руки, а й взагалі ні до чого.
Отже, Ківалов відпадає. Решта впливові регіонали від причетності до реверсу Боделана категорично відхрещуються. Відхрещується Джига, Гусаров, Кушнарьов, Колесников, Сівкович і багато-багато інших. Причому не тільки "під диктофон", але і в приватних бесідах.
- Мало у нас свого геморою, ще Боделана не вистачало, - вагомо пояснив один з них.
Знаючи про кішку, яка пробігла між Віктором Федоровичем і Русланом Борисовичем відразу після "помаранчевої революції", повірити в це, в принципі, не так вже й складно. Боделан всерйоз образився на Януковича за те, що він, на його думку, недостатньо інтенсивно захищав його від гонінь нової влади, внаслідок чого він і змушений був залишити Україну. Що про це думає сам Янукович - невідомо, очевидно, проте: якби колишній одеський голова був би йому дійсно необхідний, прізвище Боделана спливла б ще у виборчих списках.
Єдині, з ким Руслан Борисович підтримував зв'язок в еміграції - Медведчук і Кучма. Саме останньому він зобов'язаний можливістю жити і працювати в Пітері. Як вдалося з'ясувати "Обозу", Кучма особисто просив про це Путіна трохи більше року тому. Так що якщо Боделан де й "зачепився" у Києві, так це тільки "під крилом" у Медведчука. Можливо, на якийсь із належать його структурам і порожніх тривалий час, дач. Але вже точно не в Конча-Заспі, де за кожен кущем - знайома фізіономія.
Через кілька годин після того, як в Інтернеті розійшлася відповідна інформація, російський "Інтерфакс" надав спростування Боделана: я, мовляв, нікуди не виїжджав, сиджу, на Адміралтейство дивлюся і у вус не дую. Подібний текст можна оприлюднити і через прес-службу, і по телефону записати, так що не факт, що Боделан дійсно в Пітері.
В історії його нібито повернення в Україну бентежить одне: спосіб перетину кордону. Дані про людину, що знаходиться в міжнародному розшуку, містяться в комп'ютері у кожного прикордонника і неодмінно висвічуються при введенні паспортних даних. А без паспортного контролю на кордоні ніяк - хіба що поповзом на череві. Пам'ятаючи про габарити Руслана Борисовича, віриться в це насилу. Тим більше, що тоді б йому, на додаток до інкримінованих розкраданні-зловживань, "повісили" б ще й "нелегальщину".
І ще: куди дивиться міністр Цушко? Чи відреагував він як-небудь на цю хвилю, чи дав доручення перевірити інформацію? Чому "в непонятка" пішов Інтерпол? Чому селяни-елементи перетворюються в репатріантів всього через півтора тижні після відставки Луценка? Адже, як стало відомо "Обозу" плани повернення на батьківщину не тільки виношують, а й поступово реалізовують, також деякі інші високопоставлені громадяни, раніше вимушено її покинувши.
"Однозначно правильний пацан"
Увечері вівторка коаліція остаточно заповнила всі свої кадрові вакансії. Останній штрих - призначення Нестора Шуфрича главою МНС в 249 голосів. У цьому кріслі Нестор Іванович змінив давнього свого опонента - Віктора Балогу. До речі, колишнього есдека.
Портфель МНС "регіонали" довго притримували для торгів з партнерами по коаліції, насамперед - до визначення з керівництвом МВС.
Коментуючи призначення Шуфрича, стало для багатьох несподіванкою, Раїса Богатирьова трохи відкрила завісу, зізнавшись: його кандидатура розглядалася ще в процесі первинної комплектації Кабміну Януковича, тобто влітку. "Але тоді, за домовленістю з Президентом, міністерство було віддано під конкретну людину - Балогу", - зазначила Раїса Василівна.
У якості "розради" Шуфричу запропонували одне важливе і страшно "хлібне" відомство, пов'язане з прикордонної діяльністю, але щось там не зрослося. Нестор Іванович, втім, не дуже засмутився. Кілька віддалившись від великої політики відразу після прольоту "Не так!" На виборах, він спершу сильно переживав, а потім увійшов у смак "нормального життя". Так, відновив інтенсивні заняття спортом, зокрема - давно улюбленої стрільбою з лука і в короткий термін домігся тут досить вражаючих результатів. Благо депутатство у ВР АРК сильно не напружувало - на сесії кримський парламент збирається лише раз на місяць, а з віце-спікерством на півострові у нього теж не склалося.
Під час нинішнього свого представлення у Верховній Раді Шуфрич помітно хвилювався, що для нього в общем-то невластиво. Звідси логічно виникло запитання: а воно йому треба? Звичайно, навряд чи Нестор Іванович міг відмовитися від настільки щедрого пропозиції, зробленої йому, як кажуть, особисто Януковичем. МНС - єдине, мабуть, відомство, керівництво яким не потребує якихось спеціальних знань, проте навряд чи Шуфрич тут цілком і повністю зможе відчувати себе в своїй тарілці. Хіба що підтримка друзів, яких у нього в складі нинішнього Кабміну, вельми не мало, послужить певною віддушиною.
Поява Шуфрича в уряді не варто розглядати, як "воскресіння" у владі СДПУ (о). Тим більше в зв'язці з "соціальним" міністром Папієвим, покликаним "на службу" без відома верхівки СДПУ (о). Насправді щонайсерйознішого антагонізму між Януковичем і Медведчуком ніхто не відміняв. Шуфрич - один з небагатьох есдеків, сприймаються "регіоналами" як "однозначно правильний пацан". Та й Віктору Володимировичу напевно вистачить мудрості не вирішувати свої питання руками Нестора Івановича, щоб елементарно не підставляти старого друга.