Кейс-контроль

Розмовляли Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, Олена СТРУК

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Екс-голова НБУ, власник групи "ТАС"

Сергій Тігіпко знає, як захистити вітчизняний ринок

від філій банків-шахраїв

В інтерв'ю Контрактам Сергій Тігіпко розповів про те, що:

1) очолив штаб Януковича, розраховуючи на кадрові дивіденди

2) активна політична діяльність шкодить бізнесу

3) зростання банківського сектору в Україні не триватиме вічно

4) спілкується з Ігорем Коломойським

Політичний офсайд

Чому перед останніми президентськими виборами Леонід Кучма, визначаючи наступника, зробив ставку на Віктора Януковича, а не на вас?

- У політиці, як і в шахах, усі ходи прораховують на кілька кроків вперед. Ми неодноразово зустрічалися з Леонідом Даниловичем і обговорювали можливість мого висунення на пост глави держави. Свого часу Кучма окреслив коло завдань, які повинен був вирішити прем'єр (потенційний президент). Я розумів, про що йдеться, і чітко сказав, які завдання я можу виконати, а які - ні.

Конкретизуйте, будь ласка, чого очікував Кучма від свого наступника?

- Я не готовий обговорювати цю тему. Запитайте краще у Леоніда Даниловича.

Хто запропонував вам очолити виборчий штаб Януковича?

- Сам Віктор Федорович. Я погодився, оскільки, з одного боку, вважав, що зможу провести успішну кампанію. З іншого - посада керівника штабу надавала можливість відстоювати інтереси партії і впливати на кадрові призначення після виборів. Виконком партії мене підтримав.

Після рішення Верховного Суду про фальсифікацію результатів виборів у другому турі ви покинули велику політику. Чому?

- Нічого особливого в цьому немає. Я просто вирішив, що займатися бізнесом і політикою одночасно не тільки не ефективно, але й не комфортно. Також я розумів, що повинен нести відповідальність за поразку Януковича і не вважав себе незамінним політиком.

Кажуть, ваш відхід з політики пов'язаний з тим, що ви зустріли чарівну жінку.

- Все це чутки. Я вирішив взяти паузу, щоб визначити свою подальшу стратегію. У мене не було ні відчуття розчарування, ні бажання сховатися від світу.

Чи є остаточним ваш вибір - бути бізнесменом, а не політиком?

- Не впевнений, що буду уникати політичної діяльності до кінця життя. Однак у найближчій перспективі планую займатися тільки бізнесом. Зараз не підтримую жодну політичну силу, не входжу до складу жодної з них і нормально себе почуваю. Водночас політика мені не набридла, уважно стежу за всім, що відбувається в країні. Але обговорюю цікаві для мене питання вже не в кулуарах влади, а на кухні, як це роблять більшість українців. Вважаю, що зараз країна переживає складний етап становлення, але рухається в правильному напрямку, у бік демократії, і це вкрай важливо.

Взагалі мені було нескладно піти з політики, адже цілеспрямованої програми "походу" Тігіпка у владу не було. Свого часу я пішов на держслужбу, тому що мені була цікава ця робота, а не для того щоб лобіювати інтереси групи "Приват" або захищати свій бізнес. Щоб робити це, необов'язково бути в політиці. На мій погляд, вплив держави на бізнес цілком можна мінімізувати за допомогою судових рішень. Більше того, мій досвід свідчить, що активна політична діяльність шкодить бізнесу. Працюючи в уряді, нереально контролювати власні справи належним чином.

Але ж можливості доступу чиновника-бізнесмена до державних ресурсів є суттєвою конкурентною перевагою. Хіба ні?

- Думка, що міністр-бізнесмен може легко спрямувати "золоті ріки" в потрібному напрямку, помилково. Можна, наприклад, загнати всі держпідприємства в певні банки, але ж зрозуміло, що держава є найгіршим клієнтом з погляду комерційної установи. Так, у українських монополістів величезні фінансові ресурси. Але як тільки банк починає з ними працювати, відразу опиняється перед вибором: або поступитися частиною акцій на чиюсь користь, або відійти в сторону. Встрявати в такі історії - дороге задоволення. Особливо з точки зору вільного часу.

Свого часу ви працювали міністром економіки в уряді Ющенка. Чому вийшли зі складу того Кабміну, голосно грюкнувши дверима?

- Щодо "грюкнувши дверима", то це не в моєму стилі. Просто я зрозумів, що урядова команда, яка не спирається на парламентську більшість, а, навпаки, конфліктує з ВР, мало на що здатна. Тоді й висловив ідею створення коаліційного уряду. Нинішня ситуація підтверджує таке судження: уряд Януковича відчуває себе більш впевнено і навіть може робити непопулярні кроки.

Чому ви продали частку в групі "Приват" незадовго до президентських виборів-2004?

- До того часу я працював у державних структурах. Це створювало певні проблеми і мені, і акціонерам ПриватБанку, стабільність бізнесу яких була додатковим важелем тиску на мене. Зрозумівши, що деякі мої кроки заважають партнерам, я вирішив розійтися з ними. Ми зробили це дуже спокійно і досі нормально спілкуємося.

У Приваті

Коли вперше задумалися над створенням банку?

- У 1991 році, коли пішов з роботи першого секретаря обкому комсомолу. Більш грунтовні думки на цю тему з'явилися, коли працював на посаді заступника голови правління банку "Дніпро", - саме тоді відчув, що зможу організувати фінансову установу і керувати ним.

Кажуть, що подавати документи на реєстрацію банку ви йшли пішки. Яким був стартовий капітал Привату?

- Так, пам'ятаю, як мої знайомі біля кав'ярні зупинили мене і запитали, куди я йду. Довго сміялися, коли відповів, що несу документи на реєстрацію банку. Спочатку грошей було мало. ПриватБанк створювала невелика група - вісім однодумців. Все, що у нас було, - це приміщення в студентському гуртожитку технікуму та ентузіазм. Створити банк запропонував я. Розуміючи, що ситуація в країні змінюється і ми переходимо від соціалізму та планової економіки до капіталізму, я замислився над тим, чим зайнятися. Мені було байдуже, з чого починати. Працювати за фахом "ливарне виробництво чорних і кольорових металів" (я закінчив Дніпропетровський металургійний інститут) було безперспективно. Потрібно було визначатися з подальшою діяльністю. Вирішив зайнятися банківською справою і не помилився ... З самого початку роботи ПриватБанку його власниками були Леонід Милославський (перший голова наглядової ради), Олексій Мартинов, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов. В принципі, саме до них я звернувся з пропозицією створити банк. Через деякий час мені запропонували увійти до складу співзасновників.

У вас не було великого досвіду роботи в банківській сфері. Як переконали інвесторів довірити вам гроші?

- Як писав Коельо, новачкам завжди щастить.

До вирішальної зустрічі ви були знайомі?

- Ні. Тільки одного разу бачив Мартинова і Милославського, коли вони приходили в банк "Дніпро" оформляти кредит. Я не займався кредитуванням, тому не мав тоді можливості познайомитися з ними особисто.

За рахунок чого ПриватБанк заробив перший мільйон?

- Становленню банку значною мірою допомогло запровадження платіжної системи м'яких валют у межах СНД. Саме на розрахунках між Україною та іншими країнами СНД, в першу чергу Росією, Казахстаном і Білорусією банку вдалося заробити великі гроші. За рахунок того, що ми весь час інвестували їх у розвиток, вони не згоріли під час гіперінфляції. Ми регулярно скуповували активи, які виставляв на продаж ФДМУ, але фактично не відчували конкуренції, адже тоді мало у кого були вільні гроші та приватизаційні сертифікати. За останнє десятиліття капіталізація цих підприємств зросла в сотні разів, але під час приватизації, наприклад, і Марганецький, і Орджонікідзевський ГЗК мали величезні борги і потребували десятках мільйонів доларів кредитів. На Марганецькому ГЗК, скажімо, шахтарі страйкували через високу заборгованість по зарплаті. На таких підприємствах можна було і заробити мільйони, і прогоріти.

Але головне, що нам вдалося налагодити систему управління та унеможливити розкрадання активів. Не секрет, що в середині 90-х директори державних підприємств почувалися дуже затишно: міністр далеко, а налагодити посередницькі схеми і заробляти на штучному завищенні витрат при закупівлі сировини і заниженні прибутків при реалізації не надто складно. Траплялося, що директори наших підприємств чинили опір, але ми його подолали.

Кому належала ідея скуповувати проблемні підприємства?

- Такі рішення приймалися колегіально. Тоді у нас не було детально відпрацьованої стратегії, обговорювали лише напрями. Наприклад, пріоритетною вважалася покупка марганцевих активів. Деякі проекти були взагалі спекулятивними - ми оздоровлювали підприємства і, знайшовши покупців, продавали. Насамперед нас цікавили прилеглі об'єкти, в межах Дніпропетровської області.

Як складалися відносини вашої групи з Павлом Івановичем Лазаренком?

- Я його ніколи не демонізував. Але за всіх обставин Лазаренко завжди був зацікавлений в інвестиціях в область. Коли робочим ГЗК затримують зарплату і вони страйкують, обласне керівництво змушене співпрацювати з інвесторами ... Саме на цьому грунті ми знайшли з Павлом Івановичем компроміс. Але крім того, група завжди ретельно відпрацьовувала всі напрями з юридичної точки зору. Наприклад, під час приватизації ми брали участь виключно у публічних тендерах. Інша справа, що конкурентів у нас було небагато, іноземні інвестори тоді й не думали виходити на український ринок.

Трикутна альтернатива

З чого почали створення групи "ТАС"?

- З ідеї. Гроші, отримані після виходу з ПриватБанку, я спрямував на розвиток власної групи. Купив ТАС-Комерцбанк, який входив тоді до п'ятого десятку банків, придбав нульову структуру (страхову групу "ТАС"), частково залишився в моїй власності завод Дніпрометиз. Першим кроком було створення керуючої компанії, що об'єднала три сектори. Одна група контролювала банківський бізнес, друга - страховий, третя - промисловий. Налагодження ефективної структури бізнесу зайняло близько 3-4 років. Зараз статутний капітал наших банків становить понад $ 120 млн.

Хто крім вас входить до складу засновників групи?

- Другий ключовий акціонер - Тігіпко Наталія Іванівна.

Яким чином ТАС формувала нефінансові активи?

- Фінанси (а саме - банківська діяльність і страхування) є для нас стратегічним бізнесом. У промисловому секторі ми працюємо за такою схемою: купуємо підприємства, формуємо стратегію їх розвитку, стежимо за фінансами, у разі потреби допомагаємо обіговими коштами. Але зазвичай ми не є єдиними акціонерами таких підприємств і по можливості продаємо бізнес за привабливою ціною.

Навіщо придбали Муніципальний банк, який переживав не найкращі часи?

- Ми спробували знайти і реалізувати варіант швидкого розвитку цього банку, але стратегія себе не зовсім виправдала. Правда, банк ми реанімували й налагодили всі процеси. Поки продавати його не збираємося, плануємо акцентувати його роботу на ритейлі.

Чи можете ви назвати потенційного покупця ТАС-Комерцбанку?

- Те, що відбувається навколо ТАС-Комерцбанку, важко назвати переговорами про продаж. Ми плануємо сконцентруватися на капіталізації банків. Зараз я не готовий сказати, яким чином ми це зробимо. Є три основні варіанти - private placement, IPO або залучення стратегічного інвестора. У цьому трикутнику ми і ведемо переговори, але остаточних рішень поки немає. Думаю, що вони будуть прийняті десь у лютому. Особисто я не хотів би виходити з банківського бізнесу. Відповідно, в крайньому випадку готовий піти на співпрацю зі стратегічним інвестором чи з певними акціонерами, які так чи інакше увійдуть до складу співвласників банку.

Банківська селекція

Президент підписав закон, згідно з яким іноземні банки отримали право відкривати філії в Україні. Як це нововведення вплине на вартість українських банків, які готуються до продажу?

- Неістотно. Всі чудово розуміють, що швидке зростання банківського сектора в Україні не триватиме вічно. Темпи зростання на рівні 50-70% ми спостерігатимемо ще кілька років, і саме в цей час потрібно активно працювати, щоб закріпитися і втримати свою частку ринку. На розгортання банківської мережі потрібно щонайменше два роки. Тому з точки зору іноземних покупців вигідніше придбати вже існуючі банки, а не створювати філії. Зарубіжних інвесторів цікавлять не ліцензії, а частка ринку. Це з одного боку.

З іншого - якщо іноземні банки зможуть відкривати філії за спрощеними правилами, у нас може виникнути чимало проблем. Насамперед в Україну прийдуть банки з країн СНД, структури-нерезиденти, організовані українцями, які будуватимуть піраміди. Але я вірю в те, що НБУ відпрацює систему захисту від філій-шахраїв. По суті, процедура відкриття філії не повинна істотно відрізнятися від процедури реєстрації нового банку.

Чи готові ви до загострення конкуренції на ринку банківських послуг після вступу України до СОТ у лютому 2007 року?

- Вважаю, що говорити про загострення конкуренції між банками в Україні, занадто рано. Обсяг ринку банківських послуг зростає швидкими темпами. Разом з тим іноземні банки поки не пропонують нашого ринку ексклюзивні продукти. Скажімо, західні установи мають деякі обмеження, які стримують розвиток (насамперед лімітовані фонди, дуже строгий ризик-менеджмент, а також громіздку систему внутрішньої бюрократії, що ускладнює процес прийняття рішень). Зараз розвиток українських банків - цікавий і перспективний процес, і конкуренція йде йому лише на користь.

Коефіцієнти, які враховують при продажу українських банків, зростають з кожною угодою. Як довго це триватиме?

- Якщо говорити про банки першої десятки - близько 3-4 років.

Чи поділяєте ви занепокоєння керівництва НБУ з приводу приходу в Україну російських держбанків?

- Я проти того, щоб розрізняти банки за національною ознакою. До всіх треба застосовувати єдині вимоги.

Як оцінюєте ініціативу НБУ про обов'язкове збільшення статутних фондів банків?

- Це позитивно вплине на ринок. Той, хто хоче займатися банківським бізнесом, повинен мати гроші. Банк - це насамперед відповідальність перед вкладниками і клієнтами.

Нацбанк планує ввести нові нормативи - довгострокової та середньострокової ліквідності. Ви за чи проти?

- Пасиви та активи повинні відповідати один одному, як за термінами, так і за валютами, тоді банк не потраплятиме в ризиковані ситуації, - це золоте правило. У зв'язку з цим наміри регулятора я вважаю цілком логічними.

Наскільки банківські активи забезпечені реальними грошима, адже значна частина кредитів видається під заставу нерухомості, ринок якої може виявитися перегрітим?

- Нацбанк не дає розгулятися на переоцінці нерухомості. Час, коли такі можливості були, вже минув. Основна проблема ринку нерухомості полягає в тому, що ми не створили систему залучення інвестицій банків і фізичних осіб в будівництво. В Україні вкрай високі адміністративні бар'єри на ринку нерухомості, і вони штучно обмежують пропозицію. Через деякий час ціни на нерухомість в Україні впадуть до рівня країн Центральної та Східної Європи.

Який ваш курсовий прогноз на 2007 рік?

- Зараз немає підстав говорити про нестабільність гривні. ВВП зростає, уряд працює стабільно, непогана динаміка спостерігається на стратегічно важливих для України зовнішніх ринках (металу і хімії), відносно невеликий зовнішній борг, достатні валютні резерви ... Взагалі передумов для стрімкої девальвації чи ревальвації гривні я не бачу.

Діловий тижневик "Контракти" № 1-2 від 15.01.07

Кейс-контроль

Екс-голова НБУ, власник групи "ТАС" Сергій Тігіпко знає, як захистити вітчизняний ринок від філій банків-шахраїв

В інтерв'ю Контрактам Сергій Тігіпко розповів про те, що:

1) очолив штаб Януковича, розраховуючи на кадрові дивіденди;

2) активна політична діяльність шкодить бізнесу;

3) зростання банківського сектору в Україні не триватиме вічно;

Прес-секретар

Щорічно Контракти визначають магната року - представника великого національного капіталу. Про те, кого вибрали цього року і чому - читайте в свіжому номері ділового тижневика Контракти .

Спецпроект Контрактів - краще її маркетингів е решени е

Вперше в Україні оголошено переможців конкурсу маркетингової ефективності EFFIE Awards Ukraine 2006. Українських рекламістів нагородили за те, що вони принесли реальну користь своїм клієнтам. Кращі рекламні агентства України поділилися з Контрактами досвідом створення успішних рекламних кампаній.

Мао не здається

Багато українських виробників вже зараз основною проблемою свого бізнесу називають китайський імпорт. Контракти досліджували п'ять найбільш перспективних для компаній з Китаю ринків України, щоб визначити ступінь "китайської загрози".