Дніпропетровські регіонали "зливають" партію

Не потрібно бути семи п'ядей у ??чолі, щоб побачити і оцінити неминучу загрозу для Віктора Януковича, як для лідера Партії регіонів. ПР, колись колишня авторитетним монолітом, сьогодні більше схожа на ковдру, яке перетягують в різні сторони внутрішні об'єднання - група Ахметова-Колеснікова, група Клюєва-Сівковича, група Льовочкіна і Бойка і Луганська група. Причому у Віктора Федоровича тут немає ні істотної підтримки, ні гарантованої протекції - навпаки, в кулуарах представники всіх цих "груп впливу" подейкують про те, що чим далі, тим більше Янукович потрібен ПР, як рибку парасольку. А так як основна електоральна ставка робиться на Януковича, то якщо його "підуть", рейтинги ПР покотяться вниз зі швидкістю лавини в горах.

"Протиотрутою" внутрішнім протиріччям в ПР можна було б вважати тверді позиції в регіонах. Але з Києва, як правило, не бачити, що відбувається на місцевому рівні. Хоча, якщо взяти для прикладу Дніпропетровськ, краще Віктору Федоровичу і не знати, хто там замовляє музику.

Досить довго народний депутат від ПР Олег Царьов впевнено тримався на "регіональному" гребені хвилі слави. Позиціонуючи себе як людини, наближеної особисто до Януковича, до чиєї думки лідер найчисленнішої в країні партії прислухається, Царьов міг би спочивати на партійних лаврах в Дніпропетровську, де мав представляти "біло-блакитні" інтереси, і у вус не дути. Але для бізнес-орієнтованого Олега Анатолійовича фінансові зобов'язання виявилися набагато важливіше політичних.

За останній рік у верхівки ПР і так накопичилася маса претензій до Царьову, ввірений якому Дніпропетровськ не приносить очікуваних результатів. А пару тижнів тому Царьов з піною у рота розписував на зборах фракції гідності дніпропетровського бізнесмена, депутата міськради від Блоку Лазаренка Загід Краснова, про який у Києві раніше і не чули. Після цього у багатьох виникло ще одне питання: навіщо регіоналу Царьову на противагу партійній дисципліні рекламувати в колі "своїх" представника іншої політичної сили, яка навіть не вийшла на національний рівень?

Треба сказати, що відповідь на це питання цілком може поставити жирну крапку на діяльності Царьова під "біло-блакитними" прапорами. Адже активність Царьова в парламенті дорівнює нулю, сам він фактично не проявляє никой ініціативи в партійній роботі по регіону, і за останній рік провів у Дніпропетровську тільки два заходи - зібрав антиурядовий мітинг, щоб відзвітувати перед Києвом, і подарував одній зі шкіл домашній кінотеатр, пропіарити при цьому себе, коханого. Більше того - не так давно в Дніпропетровській області прокотилася хвиля чистки керівних працівників на ключових "земельних посадах", внаслідок якої всі регіоналів поміняли на бютівців або ставлеників Блоку Литвина. Поки з останніх сил за своє місце бореться хіба що "біло-блакитний" керівник міського управління земельних ресурсів - йому Царьов особисто пообіцяв "допомогти", але на ділі ніякої допомоги надано не було, через що гнаний з посади начальник спочатку взяв лікарняний, а потім пішов у відпустку.

Цікаво, що буде, якщо Янукович дізнається, що його улюбленець ще й побудував парами фракцію ПР дніпропетровської міськради, яка в 2006-му коштувала Віктору Федоровичу сил, часу і грошей, і ця фракція тепер слухняно голосує в інтересах вище згаданого Загіда Краснова?

Що пов'язує Краснова і Царьова, в Дніпропетровську знаю все, - земля. "Солодка парочка" місцевого бізнесу від політики досить давно становить міцний тандем, руками якого здійснюються багато великих незаконні угоди з міськими земельними ділянками. Маючи "своїх людей" у земельних відомствах, диктувати свої умови і отримувати бажане для Краснова і Царьова до недавнього часу було нескладно. Тепер, коли менеджмент в цій сфері зазнав змін переважно в "біло-сердечну" сторону, потрібно зайнятися чимось іншим. Для Краснова тут питань не виникає - не маючи "верховного господаря", він вільний у своєму виборі: захотів - громадську організацію створив, або в мери пішов готуватися, або ще що-небудь "для душі і грошей" зробив. Маючи тотальний вплив на мера Дніпропетровська в такій мірі, що якщо знадобиться, можна і двері в його кабінет з ноги відкрити, Краснов і міськрада під себе підім'яв. Його 13 лазаренківців формують з фракцією ПР більшість - і натискає кнопки в сесійній залі ця більшість, керуючись волею саме Краснова.

А Царьов, на відміну від свого кавказького друга (справжнє прізвище Краснова - Габібулаєв, національність - лезгин), формально повинен тримати зворотний зв'язок з Києвом. І Олег Анатолійович, чи то передбачаючи швидкий політичний фінал свого партійного лідера, чи то розуміючи, що сам "догрався", стелить собі соломку, стаючи в буквальному сенсі слова "підстилкою" для Краснова. Це повною мірою пояснює те, що троє бізнесменів, що грають не останні ролі в бізнесі Царьова, є засновниками громадської організації Загіда Краснова "Громадська сила". Імена цих трьох мушкетерів - Олексій Пермяков, Олександр Даценко та Андрій Панченко. На їх засновницькому рахунку - близько двох десятків ТОВ з боку Царьова. У бізнесі Загіда Геннадійовича їм теж знайшлося місце. Пермяков, наприклад, виступає співзасновником в ТОВ "Піонер Плюс" разом з Алекандров Лупандін. Нині депутат міськради від Блоку Лазаренка, а у минулому - член злочинного угруповання Загіда Габібулаева, Лупандін є вірним помічником Краснова в його фінансових та політичних справах. У Панченко компанія в Красновський ТОВ "Отеген" більш "весела" - співзасновниками разом з ним виступає Олександр Афанасьєв, заступник мера Дніпропетровська, а також сам Загід Краснов і його дружина Ельвіра.

Іншими словами - пора б уже в Києві зрозуміти, що в Дніпропетровську у Партії регіонів тилів не залишилося ніяких. Подібність, як правило, ріднить, і навряд чи у двічі несудимого Януковича викличе невдоволення те, що Загід Краснов вийшов у люди завдяки своєму кримінального минулого в буремні 90-ті. Але факт того, що Царьов, що не служив, так сказати, мандата, всіма доступними йому способами зміцнює авторитет чужої ПР громадської організації, не отримавши добро "згори", цілком можна розцінити як бажання раніше за інших втекти з потопаючого "біло-блакитного" корабля.