Оцініть точність
Прогноз для України на 2009 рік, опублікований 12.11.2008
Українська економіка і нинішня політична система виявляться нездатними подолати наслідки фінансової кризи . Президентські вибори, що зроблять Україну заручником посиленого впливу зарубіжних партнерів , що може призвести до часткової втрати державної території або ескалації збройних конфліктів в окремих регіонах. З таким невтішним прогнозом виступив російський економіст, політик і громадський діяч Сергій Глазьєв, повідомляє його офіційний сайт.
За його словами, стан і прогноз платіжного балансу України свідчать про неминучий кризі її валютно-фінансової системи, обумовленому швидким наростанням дефіциту торгового балансу . Аж до останнього часу він компенсувався припливом іноземних кредитів, можливості розширення якого вичерпані, вважає експерт.
"У цих умовах політика зміцнення гривні , що проводиться грошовими владою України, на тлі високої інфляції веде до класичного валютно-фінансовій кризі, який вибухне в найближчі півроку ", - зазначив Глазьєв.
На його погляд, складовими кризи в Україні будуть:
- девальвація гривні (у півтора-два рази);
- Банкрутство системоутворюючих банків ("підсіли" на іноземні кредити);
- Обвалення фондового ринку з падінням цін на акції в 3-5 разів;
- сплеск інфляції до 15-30% на місяць;
- Зниження реальних доходів населення приблизно на третину.
Результатом цього стане те, що, "поступившись за безцінь найбільш прибуткові і стратегічно важливі галузі економіки, Україна втратить економічний суверенітет в обмін на кредити з метою фінансування життєво необхідних державних витрат і будівництво керованих генералами НАТО антиросійських збройних сил". "Україна надовго загрузне в глибокій економічній депресії, що супроводжуються важким падінням рівня життя основної частини населення і еміграцією його найбільш працездатної частини", - вважає економіст.
Найбільш доцільним для національної економіки шляхом виходу з кризи Глазьєв бачить "повернення України в інтеграційний процес, що передбачає створення повномасштабного ЄЕП та формування загальної стратегії економічного розвитку до 2015".
У вигляді "благословень" від такого зовнішньоекономічного вибору він пропонує збільшення ВВП України на 84%, кінцевого споживання - на 82%, інвестицій в основний капітал - на 75%. При цьому макроекономічна оцінка інтеграційного ефекту на період до 2010 р. для України нібито складе 18,6% від сучасного рівня ВВП (50,5 млрд. гривень).
"До 2015 р. Україна отримує найбільший ефект інтеграції серед учасників ЄЕП - 34% від сучасного рівня ВВП (92 млрд гривень). Україна отримує також найбільший ефект інтеграції по приросту кінцевого споживання: до 2010 р. - на 19,2% (40 млрд гривень), а до 2015 р. - 33,6% (70 млрд гривень). Ефект інтеграції за величиною додаткових інвестицій в основний капітал для України до 2010 р. складе 19,3% (12 млрд гривень) приросту від сучасного рівня, а до 2015 р. - 32,3% (21 млрд гривень) ", - підрахував російський економіст.
Він вважає, що в рамках єдиного економічного простору з Росією створюються сприятливі можливості для розвитку високотехнологічних галузей України, що становлять основу сучасного економічного зростання. Приміром, тільки в авіаційній промисловості потенціал зростання випуску виробів, вироблених в рамках російсько-української кооперації, оцінюється їм більш ніж в 10 млрд дол, в ракетно-космічній сфері - не менше ніж в 3 млрд дол, в атомному і електротехнічному машинобудуванні - не менше ніж в 5 млрд дол в короткостроковій перспективі.
Першими кроками до ЄЕП мають стати: "фактичне введення елементів єдиного економічного простору шляхом переведення торгівлі газом на рублі, широке кредитування українських партнерів, скасування вилучень з режиму вільної торгівлі, розширення кооперації з українськими підприємствами, підключення їх до великим російським проектам в наукоємної промисловості, втягування у формовані в Росії корпорації та консорціуми, потужні інвестиції в українську економіку ". Відзначимо, що перший пункт, а саме "переклад торгівлі газом на рублі", вже починає здійснюватися.
Іншим напрямком діяльності ЄЕП Глазьєв бачить відновлення т. зв. "Спільного гуманітарного простору", який передбачає "надання українським абітурієнтам прав на безкоштовне навчання в російських вузах, субсидування програм викладання російської мови та літератури в школах, підтримка російськомовних українських ЗМІ".
Він заявляє, що Росії ні в якому разі не можна "ототожнювати Україну з її президентом і правлячою елітою". "Потрібна стратегія широкого відкритої співпраці, орієнтована на залучення української ділової та інтелектуальної еліти у співпрацю з Росією, створення привабливого образу Росії в очах народу України", - пише Глазьєв.