Чому в Черкасах тепло?

Опалювальний сезон 2008/2009 років Черкаси змогли прожити без будь-яких потрясінь, своєчасно розраховуючись за спожитий газ, сплачуючи за аванси, розраховуючись за електроенергію. Ще з холодного вересня 2008 ми підключили до опалення дитячі садки, лікарні і школи, а 16 жовтня - і житлові будинки. Протягом усього опалювального періоду без будь-яких збоїв в кожну квартиру міста цілодобово подаються гаряча вода і тепло. Завдяки чому це відбулося? Протягом останніх двох років ми робимо ті речі, які дають нам можливість рухатися вперед не зупиняючись. Можливо, черкаський досвід буде цікавий і корисний колегам.

Сьогодні теплопостачання - дуже болюча тема для всієї України. Що дозволило нам уникнути проблем, що мали місце в інших містах?

По-перше, ми навели порядок з тарифами і протягом останніх двох років не допускали, щоб вони були збитковими. Іноді кілька місяців після збільшення вартості газу та електроенергії тарифи могли бути збитковими, але ми їх відразу приводили у відповідність, завжди забезпечуючи хоча б мінімальну (на рівні 1-3%) рентабельність теплопостачальних підприємств.

По-друге, в 2008 році після декількох місяців громадського обговорення Черкаси прийняли досить складне рішення перейти на тарифи за двома ставками. Принцип такий: влітку, коли немає теплопостачання, споживач платить тільки абонентську плату, яка пов'язана з витратами на обслуговування мереж, їх поточні ремонти, на профілактичні заходи та випробування. А в зимовий період споживач повністю оплачує вартість тепла. До того тепловики отримували в зимовий період лише половину вартості послуг. Відповідно, з кожним днем ??заборгованість підприємства за спожитий газ зростала, і в середині опалювального сезону у нас вже мали проблеми з газовиками, слухали їхні погрози про відключення. Зараз ми живемо перший сезон з тарифами за двома ставками. Населення повністю розраховується за спожите тепло. І це дозволяє нашим теплопостачальникам - комунальному підприємству теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" та Черкаської ТЕЦ - вчасно розраховуватися за спожитий газ. Тому у нас сьогодні немає проблем з відключеннями, обмеженнями газопостачання, які мають місце в інших містах.

Місто отримує тепло від двох компаній - комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (40% споживачів) і Черкаської ТЕЦ (близько 60% споживачів). Остання має дві котельні, "Черкаситеплокомуненерго" - 37 котелень, які споживають тільки газ. На Черкаській ТЕЦ одна котельня універсальна (тобто використовує і газ, і вугілля), а друга - газова. За два роки ми відновили магістралі, які об'єднують мережі "Черкаситеплокомуненерго" і ТЕЦ. Сьогодні ці об'єднані магістральні мережі перекривають 93% споживачів. Це нам дало можливість зробити дві речі:

1. Починаючи з 2007 року забезпечити подачу гарячої води всьому місту також і в літній період. Завдяки об'єднанню мереж Черкаська ТЕЦ, яка цілорічно генерує електроенергію (і там завжди є надлишки тепла), влітку подавала гарячу воду всьому місту.

2. Восени 2008 року, коли багато міст України мерзли без тепла і лімітів на газ, ми подали тепло всьому місту, використовуючи "вугільні" потужності Черкаської ТЕЦ.

Таким чином, у нас є можливість під час аварійних ситуацій чи проведення випробувань, під час перебоїв із постачанням газу забезпечувати безперебійну подачу тепла в кожен будинок.

Черкаси відмовляться від використання газу

У минулому році в Черкасах розробили концепцію реформування системи теплопостачання, передбачає відмову від використання газу і перехід на використання енергетичного вугілля. Це дасть можливість не залежати від результатів переговорів України з Росією і від наявності або відсутності ціни на газ. Це також дозволить не підвищувати тарифи, адже ціна на газ у майбутньому все одно зростатиме. Надалі ми зможемо отримувати тепло значно цінами, ніж в тих містах, в яких будуть використовувати газ.

Ми почали реалізовувати спільний проект з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо підвищення ефективності роботи комунального підприємства "Черкаситеплокомуненерго". Цей проект передбачає два важливих заходи, які забезпечать зменшення споживання газу і підвищення ефективності роботи підприємства.

Встановлення індивідуальних теплових пунктів

Тобто у житловому будинку встановлюється бойлер-теплообмінник, який обслуговує тільки цей житловий будинок. На ньому ставляться індивідуальний теплорегулятор та індивідуальний лічильник тепла. Цей теплорегулятор дозволяє будинку відбирати рівно стільки тепла, скільки необхідно для підтримки в приміщенні виставленої температури. Отже, в період так званих перетопів, коли у вересні, жовтні або листопаді стоїть тепла погода й для обігріву будинків необхідна мізерна кількість тепла, цей регулятор буде відбирати саме це кількість тепла. Відповідно, у весняний період, коли буває тепліше, ніж звичайно, регулятор також не братиме зайвого.

Споживачі з конкретного житлового будинку самостійно вирішуватимуть, скільки тепла їм потрібно. Захочуть трохи комфортніше жити, але при цьому і більше платити - поставлять собі температуру 20 градусів у квартирах. Захочуть менше - ставитимуть менше. Крім того, індивідуальний тепловий пункт дозволяє навіть протягом доби програмувати споживання тепла. Наприклад, вдень бажано мати температуру 18-20 градусів. А в нічний період, коли людина спить, температуру можна знизити до 16 градусів. Відповідно, в нічний період будинок споживатиме менше тепла, а отже, буде йти менше нарахування оплати. Вранці, перед тим як люди прокидаються (о 5-6 ранку), починається активніший відбір тепла, і температура підвищується до 18-20 градусів. Зниження теплоспоживання в нічний час - це чиста економія, це ті гроші, які людям платити не треба. З іншого боку, ця автоматична регуляція дає можливість зменшувати кількість котлів, що працюють в нічний період, зменшувати споживання газу в котельнях тощо

Особливо відчутний ефект індивідуальні теплові пункти даватимуть у дитсадках, школах і поліклініках, а також в офісах - тобто в тих будівлях, де на один-два дні на тиждень діяльність завмирає. Там можна запрограмувати зниження температури у вихідні дні на 5-7 градусів, тобто тримати її на рівні 10-11 градусів тепла. У неділю ввечері автомат вмикається, починає давати більше тепла, і до ранку понеділка школа вже обігріта, а в п'ятницю пополудні тепло знову йде на зниження.

Не менш важливий аспект - ментальний. Зараз надання послуги регулюється тим, хто її надає, а саме: теплогенерирующая компанія надає громадянину послугу й вона ж вирішує, якої температури подати теплоносій, коли його подати тощо. А коли існує індивідуальний тепловий пункт, то споживач сам регулює якість послуги відповідно до своїх потреб.

Енергозбереження по-урядовому: багатообіцяючі декларації залишаються тільки чорнилом на папері

Перехід на альтернативні джерела енергії дасть змогу не так залежати від політики і російського, і українського урядів. Ми в рамках кредиту ЄБРР одну котельню переводимо на альтернативні джерела палива. Зазначена котельня працюватиме і на відходах деревини, і на торфі, і на відходах сільського господарства. Тобто відпрацюємо це як експеримент, щоб у майбутньому ще частину котелень можна було перевести на інші види палива. У перспективі ми взагалі не хотіли б залежати від газу. Тим більше що в Черкас є потенційні можливості використовувати альтернативне паливо.

У нас поблизу розміщені великі родовища торфу, величезний лісовий масив. Ми можемо використовувати на перспективу для отримання тепла і відходи деревини, і торф. Наша область - аграрна, тому є й відходи сільського господарства (солома тощо), про які, з подачі прем'єр-міністра, стало модно говорити останнім часом.

Зазначені ресурси, безумовно, потрібно використовувати, і в майбутньому Україна це робитиме. Але я радив би уряду все ж починати не зі спалювання соломи, а зі зменшення споживання тепла. Тому що теплоємність газу на порядок вище теплоємності деревини і тим більше - соломи. Якщо сьогодні не вкладати кошти у зменшення споживання тепла (тобто не міняти вікон, що не утеплювати фасади, не будувати дахів утеплених і двосхилих, не ставити терморегулятори в кожній будівлі), то для отримання тепла доведеться будувати котельні, в десятки разів більше нинішніх і такий великої потужності, що соломи може просто не вистачити. Тому починати треба зі зменшення використання тепла. А потім для більш скромного використання вже будувати чи реконструювати необхідні котельні. Ми в Черкасах у нинішньому році хочемо в одній школі повністю замінити всі вікна на склопакети, утеплити фасад, горища, встановити індивідуальний тепловий пункт з терморегуляторами, - і на прикладі цього закладу побачимо, що реальна економія може бути досягнута за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій. За попередніми оцінками, ми зменшимо використання тепла до 50%. А в школах, побудованих із залізобетонних панелей, економія сягне 60%.

На жаль, уряд сьогодні лише декларує енергозберігаючі технології та заходи. А насправді нічого не робиться. Як ілюстрація: наприклад, за нашими розрахунками, в Черкасах можна зменшити споживання газу на 6-8% протягом одного року. Для цього треба провести реновацію будівель бюджетних установ. Це школи, дитсадки, лікарні, поліклініки. Заходи - заміна вікон, фасади, дахи, встановлення індивідуальних теплових пунктів. На цих закладах економія становитиме 50%. Цифра взято не звідкись "із стелі": це показник, якого досягла Польща, провівши аналогічні заходи. Реально ми думаємо, що економія становитиме всі 60%, так як стан наших шкіл і лікарень трохи гірший, ніж був у Польщі сім років тому, коли вони пішли на такі заходи. У наших умовах ми, можливо, будемо отримувати економію навіть більшу. Отже, ця економія на рівні 50-60% дасть по місту в цілому 6-8% економії споживання газу. На ці заходи Черкасам потрібно 200 млн. гривень. Дивимося, що ж робить уряд. Уряд у бюджеті закладає норму: зменшити на 30% споживання енергоносіїв у всій Україні. А на заходи з енергозбереження на всю Україну закладає 500 млн. гривень. Шановні, як ми можемо досягти цієї економії?! Трьохсоттисячне Черкасам потрібно на це 200 млн. гривень, а ви на 46-мільйонну Україну закладаєте 500 млн. гривень і хочете отримати таку економію ...

Якщо ми візьмемо пропорційно: 46-мільйонна Україна - це, умовно кажучи, 150 таких міст, як трьохсоттисячна Черкаси. На енергозбереження Черкасам потрібно 200 мільйонів, значить, на всю Україну потрібно освоїти на енергозбереження 30 млрд. грн., Щоб отримати економію в бюджетних установах 30-50% тепла, і відповідно, газу. А закладено 500 мільйонів, тобто в 60 разів менше.

Я розумію, що у держави таких коштів немає. І, напевно, ніколи й не буде. Але ж держава паралельно з цим записала ще одну обурливу норму в бюджеті - заборонила місцевим органам влади та комунальним підприємствам брати кредити, випускати облігації! Шановні, якщо ви виділяєте в 60 разів менше коштів, ніж потрібно, то дайте нам хоч можливість залучити їх через муніципальні облігації, через кредити. Тим більше що в даному випадку ми всі розуміємо: гроші, витрачені на енергозбереження, за кілька років повернуться через економію газу, зменшення видатків місцевих бюджетів, а головне - зменшення залежності держави від російського газу! Дайте право кредитуватися. Я не хочу, як із кредитом ЄБРР, продовжувати оббивати пороги різних міністерств, місяцями випрошуючи дозвіл зробити те, що вкрай потрібно місту і державі. До речі, когенераційну установку і частотні перетворювачі на водоканалі ми ставили за рахунок випуску муніципальних облігацій, і ці кошти окупилися протягом року! Ми за рік отримали економію, еквівалентну сумі, на яку були випущені облігації.

Збереження централізованого теплопостачання - необхідна складова переходу на альтернативні джерела палива

Принципова позиція моя як міського голови - це збереження системи централізованого теплопостачання. Безумовно, в тих кварталах чи окремих будинках, які розміщені далеко від тепломагістралей, ми даємо дозвіл на будівництво автономних котелень. Кілька таких в Черкасах уже діють, ще кілька будуються. Але якщо є можливість постачати тепло від центрального опалення, то ми таких дозволів не даємо.

Про що свідчить практика деяких міст, зокрема в Черкаській області, які масово роздавали дозволи на встановлення систем індивідуального опалення в квартирах? В одному містечку майже половина квартир перейшла на автономне опалення, тобто там повним ходом дозволяли ставити у помешканнях індивідуальні котли. У результаті собівартість тепла зросла в шість разів. Внаслідок цього в маленькому містечку тариф на тепло у шість разів вище, ніж у Черкасах. Тобто люди фізично не мають змоги оплачувати теплопостачання. Це сталося тому, що накладні витрати на теплопостачання залишилися такими ж, як і були, а кількість споживачів стало менше. З іншого боку, значно втрачений комфорт, оскільки з індивідуальним опаленням не обігріваються під'їзди. Відключили - і все, кожна квартирка десь якось собі гріється. Але на сходовий майданчик виходиш як на вулицю.

Другий момент. Для мене очевидним є той факт, що вже через кілька років газ як головний енергоносій для опалення не використовуватиметься. У межах окремої квартири не можна перейти на альтернативні енергоносії, це може бути тільки газ. Щоб перейти на використання популярної нині в Юлії Тимошенко соломи, потрібно облаштовувати окрему котельню, ставити спеціальні котли, спеціальне обладнання, спеціальну систему підготовки сировини - сушки, подрібнення тощо. Якщо говорити про вугілля, то його ж не закидають лопатами в топки . Має бути спеціальне місце для складування, обладнання для подрібнення, - в котел вугілля потрапляє вже як пил, а не у вигляді брикетів, які хтось туди закидає. Те ж стосується і деревини: якщо ми говоримо про спалювання кори, гілок, тирси, то перед спалюванням все це повинно проходити підготовку, і тільки тоді подаватися в котел. Тобто це складний процес підготовки сировини для спалювання. Тим більше, якщо ми в перспективі спалювати і сміття.

Постачати тепло від спалювання соломи, деревини чи сміття можна тільки системою центрального опалення. А якщо цю систему зруйнують через встановлення індивідуальних газових котлів у окремих квартирах, місто буде приречене на вічне використання газу. І тоді, коли він коштуватиме 300 доларів, 400 доларів, потім 700 доларів. У результаті опалення квартири стане для людини непідйомним тягарем.

Погляньмо на Європу. Індивідуальне газове опалення є тільки в тих європейських країнах - Італії, Іспанії, Португалії, - де лише кілька тижнів на рік виникає потреба в обігріві, коли температура падає нижче нуля. Економічно там невигідно мати центральне опалення. Але як тільки ви глянете на широту України чи ще північніше - всюди побачите центральне опалення. Гадаю, прикладом для України може слугувати Скандинавія, по суті, майже повністю відмовилася від споживання газу і використовує сміття, відходи деревини і навіть каналізаційні відходи, з яких потім отримує газ, очищає його і подає для отримання тепла і навіть як паливо для громадського транспорту , як це робиться в Стокгольмі.

Комунальні тарифи: розмір не має значення

На моє переконання, питання оплати комунальних послуг не залежить від рівня тарифу. Питання рівня оплати залежить від двох складових:

1. Довіри до місцевої влади;

2. Якості комунальних послуг.

Людина готова платити вищу ціну, якщо:

а) він упевнений, що ця ціна обгрунтована і не завищена;

б) він отримує якісну послугу.

Якщо людина не розуміє, куди йдуть кошти, або отримує неякісні послуги, то він перестає платити або платить менше, і утворюється заборгованість.

У 2007 році ми ввели побудинкові тарифи на квартплату, і відтоді черкащани платять той реальний тариф, який необхідний для утримання конкретного будинку. Це рішення давалося непросто, але ми провели його широке обговорення. У кожному дворі багатоповерхівок відбулися збори, на яких були присутні начальник РЕУ, керівники міськвиконкому. Загалом було проведено близько 700 таких зустрічей, під час яких розповіли про структуру тарифу, з чого він складається, яка зарплата працівників РЕУ, які послуги надаються, а від яких, за бажанням мешканців, можна відмовитися. У результаті введення побудинкових тарифів не викликало ні найменшого соціального напруження, і з першого ж дня ми отримали нормальний рівень оплати.

Одним з перших рішень, запровадив як міський голова, були щомісячні звіти РЕУ, які приносять у кожну квартиру і в яких розписано всі складові витрат на кожен будинок: скільки витратили на електроенергію за освітлення сходів, скільки - на зарплату двірникові, скільки - на ремонт під'їзду або заміну дверей.

По-перше, людина може перевірити, чи дійсно виконувалися ці роботи або надавалися ці послуги. По-друге, ці звіти допомогли нам краще контролювати роботу РЕУ. Тому що, якщо людина бачить там інформацію про послуги, яких він не отримав, то повідомляє нам у міськвиконком, і ми перевіряємо кожен факт. У Черкасах уже два роки публікуються ці звіти, і нарікань на необ'єктивні витрати з кожним місяцем стає все менше. Тобто це своєрідний громадський контроль за діяльністю РЕУ. Буквально в перші місяці після введення цих звітів рівень оплати з 80-85% зріс до 105-110%, тобто люди почали не тільки сплачувати повністю за поточні місяці, а й частково погашати борги попередніх періодів.

Я розумію, що існуюча система надання комунальних послуг у самій своїй основі неправильна. Послуги отримує мешканець будинку і платить за них РЕУ чи іншому підприємству. А контроль за якістю послуг здійснює не той, хто їх споживає, а третя сторона - міськвиконком. Міський голова фізично не здатний проконтролювати якість робіт у 1600 будинках. Навіть якщо б у нього було сто заступників, якісно перевірити це неможливо. Правильно, коли якість послуги контролює той, хто її замовив. На жаль, чинне законодавство не повною мірою дає громадянинові право здійснювати це. Але з жовтня 2008 року ми ввели практику, коли всі виконуються РЕУ - капремонт даху, ремонт швів у панельних будинках, ремонт під'їздів, - приймаються тільки старшим по будинку або групою мешканців будинку в кількості не менше трьох осіб. Тобто РЕУ не може закрити акт виконаних робіт, поки роботи не приймуть люди, які в цьому будинку. Крім того, це важливий крок до створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Я сподіваюся, що з цих старших будинків виростуть майбутні голови правлінь ОСББ. І, безумовно, підвищиться вимогливість жителів.

Буде обопільна відповідальність - комунальні послуги стануть якісними і прозорими

Сьогодні у нас схема відносин у житлово-комунальних послугах: споживач послуги - надавач послуги - міська влада.

Місто значною мірою регулює надання послуги: встановлює ціну послуги, її нормативи. Насправді існує ще четверта сторона - держава, яка для надавача послуги, по суті, визначає всю структуру витрат. Вартість газу, електроенергії, заробітна плата двірникові, оператору котельної - це все регулюється державою на рівні мінімальної зарплати і галузевих угод, які укладаються Міністерством ЖКГ з профільними галузевими профспілками. Більше того, сьогодні держава намагається посилити централізацію. Нещодавно була створена державна інспекція при Міністерстві ЖКГ з якості надання комунальних послуг. Тепер уже міністерство контролюватиме, як у якомусь дворі в Черкасах вивезли сміття чи помили сходові майданчики ...

На моє переконання, стратегія має полягати в тому, щоб держава взагалі виключити з цих стосунків, а в перспективі виключити з цих стосунків і місцеву владу. Повинні бути прямі двосторонні відносини споживача і надавача послуг. У них мають бути договори, в яких повинні чітко передбачатися, з одного боку, штрафні санкції за несвоєчасне або неякісне надання послуг, з іншого - відповідальність споживача за несвоєчасні і неповні розрахунки за отримані послуги. Ну і справді, нам же не спадає на думку попросити державу стати посередником між нами і продавцем хліба чи працівником станції технічного обслуговування автомобілів? А чим відрізняється обслуговування автомобіля чи продаж хліба від вивезення сміття чи подання тепла в квартиру? .. Послуга - це товар. І якщо продали неякісний товар, мають бути серйозні штрафи; так само, як я можу через суд відшкодувати збитки, понесені через те, що купив неякісний хліб або зіпсоване м'ясо. Тільки тоді комунальні послуги стануть якісними і прозорими.

З іншого боку, є несправедливість: якщо ви взяли кредит на телевізор чи пральну машину й невчасно розраховуєтесь за цей кредит, то на вас накладаються штрафні санкції. Ви платите пеню, підвищений відсоток, у крайньому випадку - втрачаєте майно, якщо не розраховуєтесь за нього. Банк забирає у вас це майно, оскільки ви не заплатили за нього. А що стосується комунальних послуг, то держава обмежила надавача послуг навіть у праві нарахувати пеню за несвоєчасну сплату. Сьогодні сумарна заборгованість перед підприємствами Черкас, які надають комунальні послуги, перевищує 25 млн. гривень. Є люди, які роками не платять за ці послуги. А право накладати пеню і штрафи на їхнє майно обмежене державою. Тобто держава своєю політикою, на жаль, стимулює людей безвідповідально ставитися до оплати послуг. Тим більший подив викликають заяви деяких представників уряду, що це місцева влада винна в низькому рівні розрахунків за тепло, воду та інші комунальні послуги. Будь ласка, дайте важіль - прийміть необхідні закони, які дадуть можливість нарахувати пеню, накласти арешт на майно або вилучити його в разі наявності заборгованості. А коли важелів, як можна домогтися порядку? ..

Дзеркало тижня