Як звати добру фею - МВФ, Каддафі чи Володимир Семенович?

"Рівно опівночі, - попередила фея Попелюшку, - карета перетвориться на гарбуз, коні - у мишей, кучер - в пацюка, а твоя розкішна бальна сукня - в брудні лахміття" ...

За таким же сценарієм в ніч з 31 грудня 2009 року на 1 січня 2010 року має завершитися казка про бюджет 2009 року. Протягом року казкарі з Кабміну творили PR-міф на тему головного кошторису країни, народженої всупереч всім надіям 26 грудня 2008 року завдяки перебіжчикам з інших фракцій. Пинзеник пішов, не погодившись на роль акушера, оскільки моніторинг плоду вже тоді свідчив: весь рік буде на системі примусового і штучного життєзабезпечення.

ДНК немовляти наврочили з самого початку, оскільки урядові генетики заклали йому економічне зростання в 0,4 відсотка ВВП. Тимошенко в ролі хресної матері переконувала, яке непросте, але надійне майбутнє у новонародженого. Ось з виступу прем'єра в Раді 5 лютого 2009 (цитуємо за "Урядовому кур'єру"): "У нинішніх прогнозах Україна запланувала 0,4 відсотка зростання ВВП, тоді як МВФ пропонував поставити рецесію на рівні мінус 5. Уряд України не погодилося з такими прогнозами , оскільки ... Україна - сильна держава, має ресурси і резерви і за правильних дій забезпечить цей показник. А країни Євросоюзу, за прогнозами МВФ, матимуть спад виробництва на 2 відсотки, США - мінус 1,6 і навіть Японія, яка є зразком побудови ефективної економіки, мінус 2,6 ".

У результаті "правильних" дій уряду Україна матиме показник падіння ВВП в 14, Євросоюз - 3,9, США - 2,5, Японія - 5,2 відсотка.

Як може стовідсотково виконуватися бюджет, розрахований на очікуваннях економічного зростання в 0,4 відсотка ВВП, в той час як ВВП впав на 14 відсотків? Одне з двох: або він не виконується, або нас тримають за дурнів і знають, що 99 з 100 українців цим не цікавляться.

З самого початку, місяць за місяцем дитина відставав у рості, не встигаючи за плановими показниками. Потрібно було або проводити хірургічне втручання, або ховати малюка подалі від людських очей, а самим розповідати, яким здоровим і грайливим він росте. Наприкінці березня уряд видав розпорядження, що всі дані, які стосуються анамнезу, не підлягають розголошенню. Першою жертвою грифа ДСП - "для службового користування" - впала щоденна звітність Казначейства про сальдо єдиного казначейського рахунку.

Прес-ерзац-релізи Казначейства та ДПАУ, що замінили собою статистику, навіть в гірші фіскальні часи варто було б друкувати виключно під рубрикою "Страшне перо не в гусака".

Дитину садили на гормони одноденних ін'єкцій, коли в останній день місяця до бюджету перераховувалися мільярди, щоб у перший же робочий день наступного місяця повернутися назад у вигляді відшкодування ПДВ. Це для обраних. Для інших - не бачити їм відшкодування ПДВ, як лікарям - обіцяної надбавки за боротьбу з грипом.

У інших забирали дорогі іграшки і не повертали - аби дитина не плакала - як досі не повернули заставу двом учасникам сумнозвісного конкурсу з приватизації Одеського припортового.

Однак головним було інше винахід - змінити масштаб лінійки. Ви ж пам'ятаєте цю лінійку на дверному косяку - і вас нею міряли, і ви своїх дітлахів міряєте. Щоб зробити вигляд, що дитина росте, було оголошено - не так на публіку, а серед своїх - що в метро не 100 сантиметрів, а 90. Скажімо, доходи державного бюджету в лютому мали становити згідно розпису 15 млрд гривень, однак насправді їх зібрано було 12,5 млрд. Щоб не визнавати, що план недовиконано, план зменшується і підганяється до фактично зібраним 12,5 млрд. І так місяць за місяцем. Дитина виросла на 90 см - нам розповідають, що насправді є всі 100.

Проблема лише в тому, що сам метр залишається метром. Якби не відрізали по шматочку протягом року, на 31 грудня він мав би скласти 245 млрд гривень - саме таким є план надходжень до державного бюджету, з перерахуваннями з бюджету Києва включно. Станом на 1 жовтня було зібрано 166 млрд гривень. Отже, щоб виконати річний план, у листопаді-грудні потрібно було б зібрати 80 млрд гривень.

Якщо в середньому збирати до держбюджету по 17 млрд гривень на місяць (місцеві бюджети виносимо поки ще за рамки), то завдання зібрати по 40 млрд у листопаді і в грудні здається нездійсненним.

Однак не для казкарів. Міфотворці швидко придумали сюжетний хід, до якого навряд чи додумалися де у світі: а давайте продамо валюту, отриману від МВФ у вигляді спеціальних прав запозичень (СПЗ) і будемо вважати отримані кошти як доходи бюджету. Придумано - зроблено: ці кошти в розмірі від 12 до 14 млрд гривень були зараховані в доходи бюджету, що дозволило прозвітувати про фантастичне наповненні державних скринь в листопаді, неправдоподібно перевищує результати за всі місяці року.

Проте в грудні потрібно зібрати вже 60 млрд (з урахуванням місцевих бюджетів). Казкарі сушать голову - що ще придумати, який грим накласти на рахітичне виробництво, щоб воно рухалося і справляло враження живого організму.

Щоб серіал був успішним, казкарі працюють командами. Поки одні виписують сценарій недоперевиполненія бюджету, інші видають на-гора варіанти нових соціальних стандартів від уряду. Грошей у бюджеті немає, але пенсії вже підвищено шахтарям, інвалідам, ветеранам війни, а всім іншим в 2010 році обіцяно коефіцієнт заміщення 60 - саме 60 відсотків від середньої заробітної плати за обраний період трудового стажу має становити трудова пенсія в перший рік президентства Тимошенко. Герої України, і без того небідні, будуть отримувати місячну добавку в 10 тисяч гривень.

Яку б ще копієчку зарахувати до бюджету, щоб виплатити січневі пенсії, розрахуватися за грудневий газ з "Газпромом" і як би умовити комерційні банки і під які відсотки, щоб вони не забирали 30 грудня назад свої два мільярди гривень, які повинні бути повернуті їм за казначейські облігації?

Як би натиснути на Стельмаха, щоб відкрив гаманець? Що зробити з Ющенком, щоб той таки підписав листа МВФ? І які ще потрібно написати постанови, щоб показати їх МВФ як приклад неухильного дотримання програми?

Як би продати залишок Кіотської квоти Іспанії чи Китаю?

Не з'їздити до Каддафі? Можливо, дасть в борг? А, може, до Сороса? Або ще раз до Москви?

Як би умовити Пекін профінансувати будівництво метро в Дніпропетровську, а самим в цей час скористатися цими грошима?

Не має значення, як звати фею - МВФ, ЄС, Джамахірія чи Володимир Семенович.

Успіх казкарів грунтується на їх твердому переконанні - якась з фей таки прийде на допомогу.

УНІАН