Мовчати, козли!
Глумливе торжество одних останньою краплею змусить таки по-справжньому стрепенутися інших? За годину до розстрілу, як у демократів водиться?
Ну, ще не вечір. Подивимося.
Бурхливий початок з'їзду з "самопливним" рішенням переобрати не лише політрада НСНУ, але й всі керівні органи партії, поки що свідчить про одне, а ритуальні мантри Роми Безсмертного - "Народному Президенту потрібна народна партія" - кажуть про протилежне.
Нє, ну все-таки не можу, блін, зачепило: "Народному Президенту потрібна народна партія, яка буде відстоювати інтереси Президента, держави і кожного громадянина".
Рома, твою мать, якщо я - теж "кожен громадянин", то президентський інтерес з моїм не збігається. Однозначно.
Він заради свого "спокію" готовий до інтеграції України в Донецьку область - а я ніяк не готова.
По мені, цю вакханалію в країні треба зупиняти негайно, навіть якщо ціною буде і сам Президент.
А він готовий всю країну здати (і здає), аби в кріслі втриматися.
Ким він там? А, без різниці.
Нє, ну чого, подія: з помпою уряд януковичів і їх "антикризовий" гарем отбухтелі 100 днів України без Ющенка.
Точніше, так: Україна без Президента. Тому що Ющенко як би в наявності є. Десь навіть іноді шеволітся. А ось Президента немає.
Ну, зовсім якщо точніше, то його немає з минулої осені. Відставити разом з урядом Тимошенко - підписанням бандитського Меморандуму.
Однак офіційно януковичі взяли всю владу в країні дійсно сто днів тому. Ах ти, Боже мій, та й не взяли, а отримали.
З рук в руки. Ну, типу баш на баш. Собі - влада. А тобі - Універсал, зверни в трубочку і лоскочучи свої політико-ерогенні зони. Від мови до цього, до НАТО. Включає СОТ. І єдину церкву, прости, мене, Господи.
І ти глянь, ще й знущаються: саме в Українському Домі свій святковий звітний шабаш спеціально влаштували - типу, ось вам ваші "зимові казарми революції".
І Президента - навіть дипломатії заради або там облуди про "єдність" для - не покликали, теж не приховуючи сенсу: а тебе ж немає, убогий, тепер наше свято життя.
І прапор Євросоюзу "полетів" з флагштока перед Будинком якщо і за чиїмось безголових-недомисел - то все одно, як лико в рядок: які там тимчасові - злазь, скінчилося ваш час!
Ну і чого б це, питається, блакитним з червоним висипом особисто не відзначити на Майдані День Свободи? Чого б НЕ добити "помаранчеву чуму" в її "лігві"?
А Руслана б поспівала, потанцювати: їй не вперше ці "дикі танці" для верховних донецьких.
А в перервах януковичі розповіли б нам про "покращення життя вже сьогодні". І продекламували б собі дифірамби - про газ, про бюджет, про бензин, зерно, тарифи ...
Ми ж все стерпимо. Нє, ну ми ж на все поклали, ми розчаровані, обезверівшіеся, апатичні, ми навіть тепер і самі не дуже розуміємо - і як це ми злізли з печі, невже це було?!
Ах, було-було ... А навіщо? ..
Ось уже й Щербань, клейма ніде ставити, герой дня, відчуває себе в Україні без Кучми ще краще, навіть безпечніше, тому як ще демократія, і свобода його брехливості і цинічного слова не знає кордонів.
Ми ж мовчимо. Ми навіть не намагаємося допомогти очманілим Сумам, з жахом предвідящіе Щербаня в рідних йому пенатах. Ми мовчимо.
Ми своє открічать під 2004-м. Тепер мови в дупи. Ніби якщо Ющенко - повне виявилося ... "не ті", так і наше власне життя нам вже байдужа.
Нє, не байдужа? А чого чекаємо? Щоб це все урло дійсно з Майдану обсказало нам новий політичний момент слогом Януковича?
Нє, це ж пісня, слова Ахметовою: "Всі, хто заважає якимсь чином роботі уряду, повинні розуміти одне: вони фактично заважають українському народу спокійно і стабільно жити. І заважають розвивати країну. Про це вони повинні знати "(" 2000 ", УНІАН).
А якщо кому здається, що "розвивати" і спішно "розхапують", що ще залишилося - не одне і те ж?
А якщо хтось здогадується, що "непівський" повернення горезвісного ПДВ - це заохочення "своїх" регіонів і покарання "чужих"?
Якщо хто розуміє, як через закони, слухняно, хоч і на "договірний" основі приймаються "Антикриза", закладається черговий масштабний переділ?
Якщо хто розуміє, як через енергетику йде планомірна переуступка прав на нашу Батьківщину "братньої Росії"? І при цьому народ, сидячи в кожухах на ліжках, буде отримувати рахунки, закруглюючі "покращення життя"?
Увага. Якщо хто буде політично активізуватися і до масових акцій протесту населення дійде, то прем'єр попереджає: "Взагалі нікому б не радив гратися з цими справами. Навіть найсміливішим не радив би з цим жартувати. Тому що відповідь для них може бути несподіваний ".
А? "Ми адже (вони, донецькі - Т.К.) вже не ті, що були в 2004-му році".
Тобто, ніхто з "майданами" копирсаються вже не буде? Ага. Наведемо порядок залізною рукою, тому як "порядок" - і є "демократія".
О, тут російський дух, тут Руссю пахне. І зоною, звичайно.
Сильно так подванівает "наведенням конституційного порядку". Совково-донецьким "народовладдям" міцно так тхне.
Чекати більше нічого.
Тому всесвітньо-історичне значення з'їзду "Нашої України" насправді складалося б у тому, щоб, забувши про "народне Президентові", дрібно і паскудно зрадили вознесший його народ, почати разом з усіма опозиційними силами все спочатку: тобто, піднімати країну на боротьбу з режимом посткучми - Януковича.
Поки він, режим, ще не укорінився остаточно. При абсолютній немочі Президента, який відкрив йому дорогу.
Звичайно, це важко. І треба приготуватися виразно відповідати людям на питання: а чим ви, суки, краще? ..
Звичайно, добре б реформу на хер - і Мороза разом з нею. Добре б парламент на хер - і Мороза разом з ним. В обіймах з Януковичем і всім його кучмівським охвістям.
Однак, Мороз - колишній лідер антикучмівській боротьби, сьогодні оплот режиму януковичів. Персонально. Це серйозний фактор.
Тому поки не дуже віриться в результати підкилимових дорогих інтриг навколо Конституційного Суду сьогоднішньої опозиції, яка після Майдану виявилася так само далека від народу, як і влада.
І цікаво, що Луценко, гість з'їзду "Нашої України", там і послав нанайцев "йти до людей і з людьми".
До речі, статус особливого гостя, з якоюсь висоти приніс нанайці мудре слово, був би не зовсім зрозумілий, якщо не знати, що Банкова з Президентом 1,5 години в останньому припадку безвиході уламували в п'ятницю Юр Віталіч погодитися на лідерство в "Нашій Україні".
Однак, якщо пацан мудер - то вже мудер. Він, може, обчислив, що партія "любих друзів", подарована йому як би Президентом - це ж не його буде партія, хто платить - той і музику замовляє.
А під цю "музику" крісло міністра Президент як би звільнить - і "компромісно" тут же януковичі під свою дупу "останній оплот демократії" вилучать, звичайно ...
Тому діючий міністр прийшов до побратимів по Майдану і, не пояснюючи, чому його-то режим не влаштовує, просто розповів їм, як потрібно закінчити "Нашу Україну", це повне ніщо (що правда) знизу, через "чесних активістів", а вже потім він, може, прийме її, оновлену за бажанням Президента, під своє керівництво.
Зірковий час Юрасом: красиво сказати і зірвати оплески.
Якесь моторошне дежавю. Так колись на ющенківському форумі демократичних сил, ще при Кучмі, на тлі безхребетної жуйки загальних слів, вийшов Мороз - і як врізав, моральний світоч істинної опозиції.
Зал аж захлинувся в оваціях. Преса і та долоні до бульбашок збила ...
А чого, Юрася - можливий лідер опозиції на трупі "Нашої України" та "інших помаранчевих партій" - це насамперед конкурент Юлі. Об'єктивно.
Об'єднання такої опозиції виключено в принципі. У цьому суть?
Ну, там подивимося. Якщо, звичайно, доживемо. Тут ось великі морози грядуть ...
Ти, головне, мовчи, народ, що не активізує, зображуй повне достаток життям. Не заважай уряду рубати "капусту".
А то Янукович ка-а-ак дасть "несподівану відповідь". Так що, мовчати! Козли.