Мовчання вовків

Цього року представники великого національного капіталу колишньої активністю в скупці українських і зарубіжних підприємств не відзначилися. Швидше навпаки - кілька великих активів, що контролювалися вітчизняними ФПГ, стали власністю іноземців. Найбільші українські угоди M & A нинішнього року - покупка УкрСиббанку французькій BNP Paribas у групи Олександра Ярославського-Ернеста Галієва, а також придбання Укрсоцбанку італійській Banca Intesa у ФПГ Віктора Пінчука (операція ще не завершена).

Російська компанія "Северстальтранс", одним із власників якої є група "Северсталь" Олексія Мордашова, купила Крюківський вагонобудівний завод у групи "ТАС" Сергія Тігіпка. ТАС також продала пакет акцій Дніпровагонмашу, а, за словами самого Тігіпка, не за горами і продаж головного активу групи - ТАС-Комерцбанку.

Костянтин Григоришин наприкінці минулого року позбувся турбінного заводу "Констар": покупцями активу, за неофіційною інформацією, були структури, близькі до бізнесмена Дмитра Фірташа. Єдина велика операція 2006 р., покупцем в якій виступила українська ФПГ, - продаж Григоришиним 60% акцій метзаводу "Дніпроспецсталь" Інтерпайпу. Втім, домовленість про покупку Дніпроспецсталі групою Пінчука була досягнута ще в минулому році.

Найпотужніші вітчизняні ФПГ в нинішньому році утрималися від мегаугод всередині України. System Capital Management Ріната Ахметова відзначилася тільки скупкою ряду регіональних операторів зв'язку - після торішніх придбань компаній "Фарлеп-Інвест" і "Оптима-Телеком", групі Ріната Ахметова дістався одеський стаціонарний оператор ЦСС. Група "АвтоКрАЗ" остаточно приєднала до своїх активів ужгородський Турбогаз і бердичівський Прогрес. Ще дві впливові ФПГ - Індустріальний союз Донбасу та Приват - більшу увагу приділили закордонним ринкам. Приват в 2006 році звично придивлявся до металургійним і феросплавним потужностям США та країн Латинської Америки, паралельно намагаючись знайти покупця на свій російський актив - Алапаївський метзавод. ІСД наводила порядок на куплених двома роками раніше заводах в Польщі та Угорщині - переманивши на роботу за кордон декількох топ-менеджерів з метзаводів SCM.

Навіть традиційні для українського ринку корпоративні конфлікти в році, що минає були не настільки гострими, як в 2002-2005 рр.. Раніше олігархи боролися за багатомільйонні промислові активи - Криворіжсталь, Нікопольський феросплавний завод, Криворізький залізорудний комбінат, в 2006-му - тільки за невеликий, за українськими мірками, Кременчуцький сталеливарний завод.

Спокій і тиша

Затишшя в рядах олігархів пояснюється одразу кількома причинами. Практично всі бізнес-групи, починаючи з "невдахи 2005 року" Віктора Пінчука, закінчуючи Костянтином Жеваго, минулого року зумів чи не вдвічі збільшити розміри підконтрольної ФПГ, очікували результату парламентських виборів і призначення нового прем'єр-міністра. Олігархи не бажали ризикувати в період політичної нестабільності, пам'ятаючи про низку корпоративних конфліктів, що виникли після помаранчевої революції.

Друга причина - небажання держави проводити приватизацію промислових активів, здатних зацікавити бізнес-групи. Луганськтепловоз, Криворізький ГЗК окислених руд, Комсомольське рудоуправління так і не перейшли в приватні руки: приватизацію всіх трьох активів Фонд держмайна переніс на невизначений термін. А найцікавіші держкомпанії - Укртелеком, Турбоатом, Одеський припортовий завод, Зоря-Машпроект, Запорізький титано-магнієвий комбінат, Укрексімбанк і Ощадбанк - якщо й будуть продані, то навіть не в наступному році.

Спаду купівельної активності олігархів є ще одне пояснення - бізнес-групи запланували вихід на ринок міжнародного капіталу шляхом первинного продажу акцій (IPO). До розміщення цінних паперів на міжнародних фондових майданчиках готуються, принаймні, три ФПГ - SCM (точніше, керуючі компанії групи - металургійна Метінвест і енергетична ДТЕК), АвтоКрАЗ та Інтерпайп. До них, можливо, приєднається ІСД і т. н. група Запоріжсталі - Midland Resources. Як показує світова і, особливо, російська практика, в період підготовки до IPO компанії знижують бізнес-активність, насамперед, щоб уникнути корпоративних конфліктів, які можуть негативно позначитися і на інтересі зарубіжних інвесторів і на потенційної ринкової капіталізації компаній. Тому в 2006 році SCM, АвтоКрАЗ, Інтерпайп та ІСД були зайняті впорядкуванням вже існуючого бізнесу і побудовою процесів управління активами за західними лекалами, а не скуповуванням нових підприємств. Придбання груп були точковими - такими, як оператори зв'язку для SCM або маріупольський Авторадиатор для АвтоКрАЗу.

Чи не експансія

Альтернативою покупкам вітчизняних активів могли б стати зарубіжні угоди. Однак українські ФПГ, що почали експансію в Європу ще три роки тому, не досягли успіху і на цьому терені. Офіційно підтверджені лише дві покупки за кордоном - влітку група "АвтоКрАЗ" придбала невеликий феросплавний завод Skopski Legury в Македонії, а Приват став власником північноамериканського виробника феросплавів Felman Production.

SCM і ІСД не мають засвітилися в якості покупців великих промислових активів за кордоном. ІСД тільки в листопаді оголосила про претензії на покупку польського суднобудівного заводу в Гданську. Інтерпайп, програвши на початку 2005-го боротьбу за грузинський Чиатурмарганець, поки не оголошує про свої плани відносно іноземних ринків.

Пояснення топ-менеджерів ФПГ - чому групи не беруть участі в скупці зарубіжних активів - стандартні: іноземні підприємства не принесуть прибутку. У той же час російські олігархи на кшталт Алішера Усманова і власників Evraz Group на чолі з Романом Абрамовичем рішучіші. У листопаді стало відомо про покупку Evraz і Металлоинвестом видобувних потужностей в Австралії. Новолипецький меткомбінат створює СП з італійською Duferco, а Северсталь вважається головним претендентом на активи британської сталеливарної групи Corus. Одне з двох: або російські ФПГ дійсно можуть більш ефективно, ніж вітчизняні олігархи, управляти закордонними активами (тобто активи, які не приносять прибутку українцям, здатні генерувати додану вартість для росіян), або українські бізнес-групи поки не дозріли для великих угод поза країни .

Далі від стали

В українських ФПГ і раніше відсутній інтерес до невеликих (порівняно з металургією і енергетикою), але бистроразвівающимся і перспективним секторам економіки. Йдеться, в першу чергу, про споживчому секторі - роздрібній торгівлі, виробництві товарів широкого вжитку, харчової та легкої промисловості, почасти, будівельному ринку: активи в цих сегментах менеджери ФПГ іменують непрофільними. Компанії споживчих ринків, за рідкісним винятком, належать представникам середнього бізнесу та закордонним гравцям.

Тим часом світовий бум IPO металургійних і видобувних компаній поступово сходить нанівець. Наприклад, російська Северсталь, що вийшла на IPO на початку листопада, зуміла продати тільки 9,1% своїх акцій, замість 15%, що пропонувалися інвесторам. При цьому ціна акції в $ 12,5 виявилася нижче очікуваних власниками Северстали $ 13-13,5 за папір. Портфельних інвесторів зараз цікавлять банки, рітейл і телекомунікації - саме на ці три сектори припадає в поточному році левова частка світових угод зі злиттів і поглинань. Тому, навіть якщо SCM або Інтерпайп зуміють провести IPO вже наступного року, вони навряд чи отримають надприбутки від продажу акцій груп, зав'язаних на одній лише металургії.

Індія-Росія

Активність бізнес-груп в 2007 році буде прямо заздрість від приватизаційних зусиль держави. Якщо держава виставить на продаж великі активи - Луганськтепловоз, КГЗКОР, завод ім. 61 комунара, або блокпакети обленерго - знову почнуться корпоративні війни, головними учасниками яких будуть вітчизняні ФПГ.

Менш вірогідний переділ майна бізнес-групами, тобто скуповування активів одних ФПГ іншими. Українські олігархи вкрай неохоче розлучаються зі своїми активами на користь конкурентів. Великих угод подібного роду було небагато - продаж Приватом ДМЗ ім. Петровського Індустріальному союзу Донбасу, покупка SCM стаціонарного оператора "Фарлеп" у ІСД і операція з продажу шинного заводу "Росава" групою Ярославського - Галієва АвтоКрАЗу.

Не виключено, що в боротьбу за вітчизняні активи вступлять і іноземні бізнес-групи. Mittal Steel вже заявила про інтерес компанії до українських метизним заводам - ??споживачам продукції екс-Криворіжсталі. Поклали око на українські активи і росіяни. Металоінвест всерйоз націлився на КГЗКОР, а Трансмашхолдинг не втрачає надії придбати Луганськтепловоз. Директор і один з власників машинобудівної компанії "Мотор Січ" В'ячеслав Богуслаєв хоче об'єднати активи з російським холдингом "Оборонпром" - більшість продукції запорізьке підприємство поставляє на російський ринок. Можливо, на українському ринку з'являться російські трубники, наприклад, Трубна металургійна компанія Дмитра Пумпянського, яка нещодавно завершила IPO. Нарешті, змінити власників вже наступного року можуть два великих металургійних активу - Запоріжсталь і ММК ім. Ілліча, контрольовані старою гвардією - Віталієм Сацьким і Володимиром Бойко відповідно. За неофіційною інформацією, спроби домовитися з червоними директорами робили Arcelor (зараз належить Mittal Steel) і Северсталь.

Найбільші угоди в Україні з початку року

Актив

Продавець

Покупець

Укрсоцбанк *

Група "Інтерпайп"

Banca Intesa (Італія)

Банк "Престиж" *

Приватні акціонери

Erste Bank (Австрія)

УкрСиббанк

Група Олександра Ярославського-Ернеста Галієва

BNP Paribas (Франція)

Райффайзен Банк Україна

Raiffeisen International Group (Австрія)

OTP Bank (Угорщина)

Індекс Банк

Приватні акціонери

Credit Agricole (Франція)

Дніпроспецсталь

Група "Енергетичний стандарт" (Костянтин Григоришин)

Інтерпайп (Віктор Пінчук)

Крюківський вагонобудівний завод

Група "ТАС"

Skinest Finans (Естонія, афільована структура компанії "Северстальтранс")

Дніпровагонмаш

ТЕКО-Дніпрометиз (входить до групи "ТАС")

Група "Приват"

Балаклавське рудоуправління

Держава

Смарт-груп

* Угода не завершена

За даними компаній, ІА "Інтерфакс-Україна"

Найбільші відбулися угоди

Продавець

Потенційні покупці

Причина

Луганськтепловоз

Держава

Трансмашхолдинг (Росія), група "АвтоКрАЗ", група "Приват"

Скасування приватизаційного конкурсу внаслідок рішення суду про заборону конкурсу

Криворізький ГЗК окислених руд

Держава

Mittal Steel (Голландія - Індія), консорціум Смарт-груп і холдингу "Металлоинвест" (РФ)

Перенесення приватизації на невизначений термін через відсутність оцінки вартості державної частки в проекті

Комсомольське рудоуправління

Держава

Смарт-груп, ММК ім. Ілліча

Конкурс скасований після рішення спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації, не згодної з умовами проведення приватизації

ПриватБанк

Група "Приват"

Societe Generale (Франція)

Ведуться переговори

За даними Фонду держмайна, ІА "Інтерфакс-Україна"

Євген ДУБОГРИЗ, Діловий тижневик "Контракти" № 49 від 4.12.06

Ч ітайте в діловому тижневику Контракти :

Життя після спорту

Олімпійська чемпіонка Лілія Подкопаєва досі заробляє на спортивній гімнастиці, хоча залишила великий спорт 10 років тому. В інтерв'ю Контрактам Лілія Подкопаєва розповіла про те, що:

1) Проект "Золота Лілія" коштує $ 1 млн

2) Спорт може бути непоганим бізнесом

3) Звання олімпійського чемпіона відкриває багато дверей

За позику віддяка. Безвідмовний кредитор.

Кабмін надав держгарантій на 8 млрд. грн та погашає чужі борги за рахунок платників податків. Замість яких підприємств держава платить по рахунках і як вирішується ця проблема - читайте в діловому тижневику Контракти

Друзі пізнаються в їжі

Відомий бізнесмен Андрій Задорожний шукає собі заміну

В інтерв'ю Контрактам керівник проекту "Козирна карта" Андрій Задорожний розповів про те, що:

1) бандити початку 90-х років ангели в порівнянні з нинішніми керівниками держави

2) в компанії не менше 60 вакансій із зарплатою мінімум по EUR 3 тис. на місяць