"Ефективно" попоравши, Черновецький піде в Раду

Депутати Київради благополучно спустилися з романтичних передвиборних висот на грішну столичну землю, довівши, що ніщо людське їм не чуже. Переживши велике протистояння з новоявленим мером і потуги створити якщо не опозиційна більшість, то хоча б опозицію, слуги народу за традицією зійшлися в основному - щодо до головного багатства столиці - землі. Вчора вони дружно продовжили розділ майданчиків між собою і ними ж лобійованій фірмами. Тепер навіть без аукціонів і конкурсів, власноруч скасованих в ході третьої сесії Київради.

Апофеозом же сесії стало безпрецедентне пакетне голосування майже по 60 (!) Земельних питань. Робота цієї сесії показала, що опозиції в Київраді практично немає. Кольори всіх фракцій злилися з землею. Однак наявність більшості не означає наявності довіри. Про що і свідчить це пакетне голосування, використане як якесь ноу-хау виключно з однієї причини: щоб ніхто нікого не кинув.

Серед представників альтернативних пронародних течій були помічені тільки традиційно буйний пан Бродський, майже без БЮТу, і лише фізично міцний пан Кличко, з уламками розваленого однойменного блоку. Захищали киян від "землекопів" і Бродський, і Кличко щиро. Однак обидва вони стоять на порозі нових партійних проектів. Втім, треба думати, представників інших партій, що мають свої осередки в Київраді, майбутнє власних політичних рейтингів у порівнянні з тим, що відбувається в залі мало цікавило.

Зірка Михайла Бродського на цей раз запалилася вже на самому початку відповідального засідання, коли в колонній залі мерії приступили до обрання лічильної комісії. Хвилювання депутата було аж ніяк не випадковим, і подальший розвиток подій це підтвердило. Члени та голова лічильної комісії досить специфічно фіксували підняті депутатські руки, іноді навіть у тих місцях, де самих депутатів не спостерігалося. Кількість сидячих у залі на цій сесії рідко збігалося з кількістю тих, хто проголосував - безумовно голосуючих "за" налічувалося більше. На "недисципліновані" ж репліки Михайла Юрійовича про некоректність подібних підрахунків і необхідності поіменного голосування прозвучало кілька суворих зауважень секретаря ради Олеся Довгого, який вів сесію і неодноразово намагався вивести із зали розбушувався колегу.

Іншим шляхом пішов Віталій Кличко в компанії з рештою вісьмома "багнетами" (четверо "кличковців", створивши депутатську групу "Громадський захисник", "забрали" з блоку комітетські портфелі, п'ятий же перебіжчик - пан Салій - себе політично ще не ідентифікованих). Зробивши витримане заяву про нездорові розкольницьких тенденціях в раді, Кличко завбачливо вирішив відмовитися від послуг розповсюджує потрійне відлуння мікрофону (спеціально, чи що?!) І спробувати впливати на зорові рецептори народних обранців та ЗМІ, поширивши письмові заяви. Поряд з категоричним засудженням шанованого мером-новатором детектора брехні, застосування якого, згідно позиції блоку порушує права людини, політик висловився проти необдуманого підвищення тарифів і подальшої роздачі столичної землі. Але якщо 24-й питання порядку денного про узгодження підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги депутати завбачливо не проголосували, в черговий раз залишивши цю "соціальну радість" в компетенції міського голови, то з землею все вийшло не так витончено.

Спочатку позиція провладних фракцій, представлених у раді "Регіонами", "Нашої України", соціалістами, блоком Черновецького і групою Литвина і все ще роблять "хорошу міну" ДАКом, навряд чи могла здивувати. Однак БЮТ здивував. Ще перед початком сесії Бродський - прихильник аукціонів - заявив, що фракція ніколи не проголосує за їх скасування. "Ціна цього питання 12 мільярдів, - сказав депутат. - Там тисячі ділянок. І всі 90 земельних пунктів порядку денного - це 1/12 ще залишилися в Києві не розграбованих земель ". Нам стало відомо також, що фракція БЮТ два рази збиралася на попереднє голосування з цього непростого питання. Спочатку 22 бютівця із 40 схилялися до скасування аукціонів, і лише тиск Тимошенко забезпечив другий одноголосне голосування фракції проти. На жаль, не на сесії. Де борці за справедливість не тільки зіграли в ті ж 22 руки, а й делегували на трибуну лідера фракції пана Манжуру в якості доповідача з основного питання. В результаті сесія 88-ма голосами прийняла рішення відмовитися від земельних аукціонів і конкурсів, залишивши аукціонну маржу не в бюджеті, а в ... чиновницьких кабінетах.

Причому цих завжди багатообіцяючих чоловіків і жінок з депутатськими значками у серця нітрохи не збентежило відсутність затвердженого плану розвитку столиці, куди нічия наближена рука не змогла б вносити "потрібні" корективи. Не відчувають депутати також і фізичного дискомфорту від того, як залізним кільцем приватних земель прозорливі господарі життя стискають столицю. Ну не їх же шию, зрештою, стискають. За великим рахунком, скасування земельних аукціонів - це хрест на можливості столичної влади здійснювати землевідведення на конкурсній основі і за ринковою ціною. Все, що платитимуть тепер в бюджет - за оренду, продаж і пр., - копійки порівняно з ринком, де ціна однієї сотки сьогодні доходить до 200 тисяч у.о. Так що будувати мости, транспортні розв'язки та інші розвиваючі столичну інфраструктуру об'єкти влади доведеться на кредитні гроші. Однак, треба думати, що поки в кабінеті пана Супруненка і багатьох інших, де проходять узгодження майданчиків, не закінчиться остання, про ці соціальних питаннях навряд чи хтось згадає. Ще одним непрямим підтвердженням пріоритетності "дерибану" може бути недавня ситуація, коли депутати Київради тільки визначалися у своїх професійних пристрастях: 66 з них хотіли б працювати у земельній комісії. Не важко здогадатися, куди не проти були рушити решта - в бюджетну.

До речі, на шиї столиці з легкої руки депутатів з'явилося і кілька нових комунальних підприємств, в тому числі "Жуків острів" і "Труханів острів". Поки без статутів, але, мабуть, з великими перспективами латентної приватизації. Як відомо подібні метаморфози вже відбулися з низкою колись комунальних підприємств. Подарований місту одним розчерком пера Омельченко "Київенергохолдинг", куди увійшли "Київенерго", "Київгаз" і "Київводоканал", вже "розмив" свої акції додатковою емісією, позбавивши київську громаду контрольного пакета. На черзі ласі банк "Хрещатик" і "Хліб Києва". Мабуть, саме цей "вистражданий", як любить говорити мер, компроміс між ним, обурившись було передачу стратегічних монополій у приватні руки, і тримачами ГАКу г-ми Івановим та Хмельницьким (наглядові ради контрольованих ними підприємств уже очолили представники челяді Черновецького) і переорієнтував безкомпромісних "гаковцев" і "бютівців" на конструктивне спілкування з владою. І ці дірки, через які сьогодні витікають гроші тих, чиї інтереси так завзято відстоював у передвиборну кампанію той же лідер ГАКу Олександр Пабат, що не зашиєш ніякими нитками.

Зауважимо, що білі нитки вилізли назовні і в процесі голосування БЮТ за неслабкий (11 га) землевідведення суддям Верховного суду в Троєщинському парку. І якщо в момент голосування щодо скасування аукціонів Тимошенко могла б послатися на низькопробний склад власної фракції, то в питанні забезпечення землею суддів, треба думати, є і її політичний інтерес. Як відомо, її соратник по блоку Василь Онопенко 29 вересня балотувався на пост голови Верховного суду ...

Якість і стиль роботи Київради наводять на кілька думок. По-перше, великий безконтрольний пакетний переділ власності громади і концентрація на вирішенні земельних питань дає підстави підозрювати, що, так "ефективно" попоравши, Черновецький в результаті обере свободу у вигляді депутатського мандата.

По-друге, в непідготовленому суспільстві і незрілому політикумі вперше проведені в нашій країні пропорційні вибори на місцевому рівні дають потворні результати. За яскравими брендами лідерів першої ліги ховаються звичайні безидеологічние ділки, яких може змусити перейти в опозицію тільки утиск їхніх власних інтересів.

По-третє, всі звернули увагу на те, що Леонід Черновецький з'явився на сесії буквально на 15 хвилин і знову відбув "на засідання Кабміну". Проте не всім відомо, що вночі мер компенсував свою відсутність, зібравши депутатів і "проголосувавши" все "відставлені" питання. Одним з них стала згода Київради на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Без попередньої експертної комісссіі за розрахунками об'єктивності платежів, а також без чітко зафіксованого механізму захисту субсидіями малозабезпечених громадян.

Було б наївним стверджувати, що до сьогоднішнього дня подібних речей в Київраді не відбувалося і ми зробили якісь надприродні відкриття. Проте, досить прикро, що БЮТ, втім, як і "Наша Україна" і відкололися від Блоку Кличка, - загалом ті, хто і пропонував киянам якусь альтернативу, - вчора взяли і просто здали столицю.