Почесне заслання Єханурова
Як відомо, будувати партію непросто. А тим більше, якщо ця партія відображає інтереси наймогутніших представників влади. Не є винятком і нове політутворення під назвою Народний союз Наша Україна. Сьогодні в його керівництві проглядається дві основні складові - люди бізнесу і так звані чисті політики. Так звані - тому що впливових політиків, що не мають ніяких бізнес-інтересів, в Україні стільки ж, скільки і в Колумбії. Серед основних гравців так званої олігархічної групи НСНУ можна назвати Петра Порошенка, Олександра Третьякова, Миколу Мартиненка, Давида Жванію. Політичне крило представляє група Романа Безсмертного та Юрія Єханурова і ряд менш впливових лідерів "диванних" партій (Юрій Павленко, Оксана Білозір і т.д.). Ці дві групи приречені якщо не на конфліктну життя, то принаймні на постійні тертя.
Днями "політики" понесли відчутну втрату, до якого, безумовно, доклали руку партійні "бізнесмени". Мається на увазі призначення Єханурова головою Дніпропетровської облдержадміністрації. З одного боку дії Президента цілком логічні. Єхануров, який має великий досвід роботи в уряді, був обділений при великому розділі посад, а тепер справедливість восторжествувала, і він отримав в "концесію" стратегічну область. Однак є достовірна інформація про те, що Юрій Іванович активно пручався своєму кар'єрному зростанню, розраховуючи зміцнитися в партії, щоб через рік, після парламентських виборів, вже не розмінюватися на дрібниці на зразок губернаторства. Однак йому це не допомогло і рішенням Віктора Ющенка йому доведеться на найближчий рік змінити київську прописку.
Таким витонченим способом бізнесмени помітно послабили позиції чистих політиків у НСНУ. Адже перехід Єханурова у виконавчу владу, та ще й не в Києві, не дозволить йому активно займатися партійним проектом.
А як відомо, святе місце порожнім не буває, до того ж напередодні виборів. Тому утворену порожнечу в рядах партійного політбюро швидше за все займуть молодоолігархів з оточення Президента, активно нарощують сьогодні політичну масу на свої і без того потужні фінансові "скелети".
Природно, що "лобісти" призначення Єханурова не вводили Президента в курс партійних аспектів цього призначення. Якщо не вникати в подробиці, то задоволеними і задоволеними можна вважати обох учасників цього призначення. Президент надійно зміцнив проблемну для себе область, а Єхануров отримав можливість використовувати на ділі свої знання. Однак якщо копнути глибше, то корабель нової партії влади ще сильніше взяв крен на побудову структури, досить віддалено нагадує класичну партію. Зовсім як у старому анекдоті про те, як на конверсійному підприємстві намагалися збирати велосипеди, а на конвеєрі виходили автомати Калашникова.