Відкрите звернення до громадянського суспільства
За революцією завжди слід інтервенція. Інтервенція породжує єдність нації. Наступним кроком стає диктатура. Патріотична, для мобілізації всіх сил на захист завоювань революції. Потім виявляється, що інтервенція закінчилася, а диктатура залишилася. Адже у нас ще стільки ворогів, зовнішніх і внутрішніх. Далі як пощастить. Диктатура може залишитися на десятиліття, як в СРСР, або може бути незабаром повалена в результаті перевороту, як у Франції. Але навіть за кілька років диктатура встигне спочатку покарати ворогів, потім стратити тих, хто її створював, і нарешті дістатися до всіх інших. Без розбору. А у спадок залишити понівечене суспільство, тотальне розчарування і моральну деградацію. Саме те, що ми отримали менше чверті століття тому.
Щоб протистояти небезпеці, слід чітко усвідомлювати, в чому вона полягає. Чого хоче зовнішній ворог і внутрішній "рятівник"?
1. Путін не збирається окуповувати Україну. Він дійсно вірить в "Російський світ" і тому буде чекати нової Переяславської ради. Мовляв, не вийшло з Януковичем, вийде з ким-небудь іншим.
2. Для цього Україні потрібно зберегти за межами Західного світу. У першу чергу - НАТО. Тому Путін не буде приєднувати Крим. Путіну не потрібен Крим у складі Росії. Йому також не потрібен дійсно незалежний Крим. Потрібна "сіра зона" у складі України, але непідконтрольна Києву. З такою гирею на ногах в НАТО не візьмуть. До Євросоюзу, ймовірно, теж.
3. У Західному світі регіони не утримують силою в складі держави. Так поводяться Китай або Росія, але не Канада чи Великобританія. Тому, навіть після завершення російської окупації, ми не повинні перетворити Крим у власну Чечню. Але на місцевому референдумі питання має бути поставлене відверто: "Чи хочете ви, щоб Крим став незалежною суверенною державою?"
4. Путіну також потрібно не допустити в Україні реальних реформ. Адже Європа - це не зовнішні союзи, це - інша цивілізація. Європа - це відповідальність громадян за свою долю і відповідальність держави перед громадянами. Європа - це справедливі суди і податки, це громадянське суспільство і місцеве самоврядування.
5. Людей, незвичних до реальної демократії, дуже просто ввести в оману. Ось звичний набір демагогії "широкого народовладдя": "Майдан повинен залишитися назавжди", "всі питання потрібно вирішувати на референдумі", "головне - це закон про відкликання депутатів, міністрів, президентів".
6. Майдан не може стояти вічно. Тому що Майдан це не самооборона, барикади і намети. Майдан - це сотні тисяч людей, які щотижня виходять на віче. Якщо вони не вийдуть, Майдан закінчиться. У цьому немає нічого страшного, адже при необхідності вони повернуться. Так вже було і, напевно, ще буде.
7. Референдум - улюблене знаряддя диктаторів. Як відомо, Гітлер дуже любив плебісцити, адже головне на них - "правильно" сформулювати питання.
8. Реально відкликати депутата неможливо, що б не було написано в законі. Та й не потрібно. Краще просто його не переобирати. І робити це частіше. У Верховну раду - раз на чотири роки, в інші - в два.
9. Народовладдя - це не призначені Майданом міністри. Народовладдя - це система, при якій "батю нації" ніколи не змінить "мати вітчизни". При якій олігархи не стають губернаторами, а просто чесно платять податки. При якій злочинці потрапляють у в'язниці, а не перетворюються на "захисників революції". Це позбавлення центрального уряду максимуму повноважень, законодавчо закріплений контроль громадських організацій за діяльністю всіх державних органів, заміна системи соціального підкупу суспільною солідарністю.
За останні три місяці українці знову довели, що твердість духу сильніше зброї. Сьогодні наші солдати підтверджують це перед обличчям окупанта. І щоб не зрадити їх подвиг і пам'ять "Небесної сотні", ми повинні усвідомити, що бути окупованими Росією - не найстрашніше. Найстрашніше - самим перетворитися на "Росію".